Іменем України
27 травня 2025 року м. Чернігівсправа № 927/318/25
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Кузьменко Т.О., за участю секретаря судового засідання Заєць І.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом: Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний банк" (код ЄДРПОУ 14282829), вул. Андріївська, 4, м. Київ, 04070;
до відповідача: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), АДРЕСА_1
про стягнення 780704,12 грн заборгованості
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
Суть спору. Позиції учасників справи, їх заяви і клопотання та процесуальні дії суду щодо розгляду справи.
До Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний банк" до ОСОБА_1 , у якій позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором "Кредит все БІЗНЕС" № 713809226380 від 24.06.2024 станом на 24.02.2025 року включно в розмірі 780 704,12 грн, з яких 708333,34 грн - сума кредиту (тіло) (включаючи прострочену заборгованість за сумою кредиту в розмірі 124999,98 грн та заборгованість за сумою кредиту в розмірі 583333,36 грн) та 72370,78 грн простроченої заборгованості за комісією.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань зі своєчасної оплати кредитних коштів за договором № 713809226380 від 24.06.2024.
Ухвалою суду від 07.04.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначено на 06.05.2025, встановлено сторонам строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечень.
Ухвала суду від 07.04.2025 була доставлена позивачу до його електронного кабінету у підсистемі “Електронний суд» ЄСІТС 09.04.2025 о 20:29, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Ухвала суду від 07.04.2025, направлена відповідачу на адресу місця реєстрації, повернута відділенням зв'язку з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
У розумінні положень ст. 242 ГПК України сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи в суді.
Відповідач своїм правом на подання відзиву у визначений судом строк не скористався, відзиву на позов не надав, як і не надав жодних доказів у справі. Так само від відповідача не надходило клопотань (заяв) і щодо продовження встановленого судом процесуального строку для подання відзиву.
У судовому засіданні 06.05.2025 суд постановив протокольну ухвалу про відкладення судового засідання на 27.05.2025.
За загальними принципами здійснення судочинства, що також відображені у статтях 13, 14 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності сторін.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Зважаючи на забезпечену можливість реалізації сторонами своїх процесуальних прав сторони у господарському процесі, у тому числі права на судових захист, рішення приймається за наявними матеріалами справи на підставі частини 9 статті 165, частини 2 статті 178 ГПК України.
27.05.2025 року на підставі статті 240 ГПК України судом підписано скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
24.06.2024 між Акціонерним товариством "Перший український міжнародний банк" (далі - банк) та Фізичною особою - підприємцем Тополею Вячеславом Михайловичем (далі - позичальник) було укладено Кредитний договір "Кредит "всеБІЗНЕС" №713809226380 (далі - Договір).
Відповідно до умов Договору банк надає позичальнику кредит, а позичальник зобов'язується прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені Договором та Типовими умовами, зокрема (але не виключно), відповідно до наступного:
сума кредиту - 750 000 грн;
строк кредитування - до 24.06.2027 включно;
комісійна винагорода за надання кредиту: тариф комісійної винагороди - 1%; комісійна винагорода розраховується шляхом множення тарифу комісійної винагороди на суму кредиту; комісійна винагорода сплачується одноразово за рахунок кредитних коштів відповідно до пункту 6.3.1 Типових умов;
комісійна винагорода за обслуговування кредиту: тариф комісійної винагороди - 1,6% за один місяць користування кредитом; комісійна винагорода розраховується шляхом множення тарифу комісійної винагороди на суму кредиту відповідно до п. 6.3.2 Типових умов та сплачується щомісячно за графіком платежів, наведеним в пункті 1.4 Договору;
процентна ставка за користування кредитом - 0,00001% річних; проценти нараховуються відповідно до пункту 6.2 Типових умов та сплачуються за графіком платежів, наведеним в пункті 1.4 Договору;
процентна ставка на прострочену суму кредиту - 0,00001% річних; проценти нараховуються та сплачуються згідно з пунктом 6.2 Типових умов;
цільове використання кредиту: на придбання основних засобів та/або поповнення оборотного капіталу в межах видів діяльності позичальника, на здійснення яких позичальник має право відповідно до законодавства України і кредитування яких не заборонено законодавством України та Договором, а також на сплату комісійної винагороди, передбаченої п. 1.1.4.1 Договору (у разі наявності такої комісійної винагороди) в сумі, що визначається згідно з п. 1.1.4.1 Договору;
Типові умови: Типові умови кредитування в рамках кредитного договору "Кредит "всеБІЗНЕС", укладеного в системі Інтернет-Банкінг Пумб Digital Business банка, що розміщуються на інтернет-сайті Банка (за електронною адресою: https://www.pumb.ua/) та є невід'ємною частиною Договору;
Відповідно до пункту 1.3 Договору виконання боргових зобов'язань забезпечується всім майном позичальника, на яке може бути звернено стягнення в порядку, встановленому законодавством України.
Пунктом 1.4 Договору встановлено Графік платежів, яким передбачено щомісячну сплату платежів у розмірі 32833,33 грн (у тому числі 20833,33 грн платіж за основною сумою кредиту, 12000,00 грн комісійна винагорода за обслуговування кредиту) у період з 24.07.2024 по 24.05.2027; 24.06.2027 - 32833,45 грн (у тому числі 20833,45 грн платіж за основною сумою кредиту, 12000,00 грн комісійна винагорода за обслуговування кредиту); 24 числа кожного місяця.
Відповідно до пункту 1.5 Договору повернення кредиту, сплата плати за кредит та інших боргових зобов'язань здійснюється позичальником шляхом безготівкових перерахувань грошових коштів на користь банку на рахунок для погашення боргових зобов'язань.
Підписанням Договору позичальник звертається до банку за наданням кредиту в сумі, зазначеній в пункті 1.1.1 Договору, та підтверджує, що кредитні кошти будуть використані за цільовим призначенням відповідно до Договору; умови даного пункту Договору є заявою (клопотанням) позичальника про надання кредиту (пункт 2.1 Договору).
Відповідно до п. 3.5 Типових умов надання кредиту відбувається шляхом перерахування кредитних коштів із позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника, зазначений в п. 1.1.5 Договору.
Згідно з п. 5.1 Типових умов позичальник зобов'язаний повернути кредит в розмірах і строки, зазначені в Договорі.
Відповідно до п. 5.5 Договору до його підписання позичальник ознайомився з Типовими умовами, завантаживши їх за посиланням, що доступне під час укладення Договору в Кабінеті Digital, сторони домовились, що розміщення Типових умов за посиланням в Кабінеті Digital є належним способом надання Типових умов позичальнику. Датою надання Типових умов позичальнику та датою приєднання позичальника до Типових умов є дата підписання Договору позичальником. Після підписання Договору зі свого боку банк направляє позичальнику підписаний обома сторонами Договір на адресу електронної пошти позичальника, зазначену в реквізитах Договору.
24.06.2024 банком було зараховано на поточний рахунок позичальника кредитні кошти в сумі 742500,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №TR.81591052.80046.29514.
Того ж дня позичальнику було надано банком 7500,00 грн на оплату комісії за рахунок кредитних коштів за Договором, що підтверджується платіжною інструкцією №TR.81591052.80045.29514.
Відповідно до виписки по рахунку за період з 24.06.2024 по 24.02.2025 відповідач частково здійснив оплату кредитних коштів та комісії, а саме: 24.07.2024 відповідачем сплачено 32833,33 грн, 24.08.2024 - 32833,33 грн, 24.09.2024 - 57,79 грн.
14.02.2025 банк направив на адресу позичальника Вимогу №149 від 13.02.2025, в якій повідомив останнього про наявність заборгованості за Договором у розмірі 776017,39 грн та про необхідність її негайного погашення.
З огляду на те, що відповідач не виконав свої грошові зобов'язання за Договором, позивач звернувся до суду з цим позовом за захистом своїх порушених прав та просить стягнути з відповідача на свою користь 708333,34 грн заборгованості за сумою кредиту, включаючи прострочену заборгованість за сумою кредиту та строкову заборгованість за сумою кредиту, а також 72370,78 грн простроченої заборгованості за комісією.
Станом на день звернення позивача до суду відповідач доказів сплати заборгованості не надав.
Щодо підстав звернення позивача до суду з позовом до фізичної особи суд зазначає таке.
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 24.01.2025 внесено запис № 2000640060006038456 про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця Тополі Вячеслава Михайловича.
За змістом статей 51, 52, 598-609 ЦК України, статей 202-208 ГК України, частини восьмої статті 4 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» у випадку припинення підприємницької діяльності ФОП (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов'язання (господарські зобов'язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Отже, позивач, звертаючись до господарського суду, обґрунтовано визначив належність спору до господарської юрисдикції відповідно до суб'єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов'язання за яким у відповідача із втратою його статусу як фізичної особи - підприємця не припинились.
Нормативно-правове обґрунтування, оцінка доказів та висновки суду.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина перша статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості (ч. 1 ст. 1046 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Статтею 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до статті 1056-1 Цивільного кодексу України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Матеріалами справи встановлено, що позивачем виконано умови Договору щодо надання відповідачу грошових коштів (кредиту) шляхом перерахування 742500,00 грн та 7500,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями кредитового переказу коштів №TR.81591052.80046.29514 та №TR.81591052.80045.29514 від 24.06.2024.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України).
Враховуючи пункт 1.4 Договору, зобов'язання відповідача з повернення кредиту та внесення плати за його користування повинно бути виконане у строк до 24.06.2027.
Матеріали справи містять докази часткового виконання відповідачем своїх зобов'язань по сплаті кредитних котів та комісій.
Так, відповідно до виписки по рахунку за період з 24.06.2024 по 24.02.2025 відповідач здійснив оплату кредитних коштів та комісії, а саме: 27.04.2024 відповідачем сплачено 32833,33 грн, 24.08.2024 - 32833,33 грн, 24.09.2024 - 57,79 грн.
З наданих позивачем розрахунку заборгованості та виписки по рахунку відповідача вбачається, що відповідач, у порушення умов Договору, припинив здійснювати платежі з вересня 2024 року.
Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.
Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як убачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання за Договором не виконав у повному обсязі.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Оскільки відповідачем допущено порушення виконання зобов'язань відповідно до графіку платежів, позивач набув право вимагати дострокового повернення кредиту, в тому числі шляхом пред'явлення позову.
Станом на день ухвалення рішення заборгованість відповідача склала 708333,34 грн - заборгованість по сумі кредиту (у тому числі 124999,98 грн простроченої заборгованості за сумою кредиту та 583333,36 грн заборгованості за сумою кредиту), а також 72370,78 грн заборгованості по комісії за період з 24.09.2024 по 24.02.2025.
Доказів сплати зазначеної заборгованості до матеріалів справи не надано.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 статті 74 ГПК України).
Відповідно до частини 2 статті 74 ГПК України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ч. 4 статті 74 ГПК України).
Обов'язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 ГПК України покладено на сторони та інших учасників справи, однак не позбавляє суд у випадку, передбаченому статтею 74 ГПК України, витребувати у сторони ті чи інші докази.
На підставі статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінка доказів має свій зміст: визнання допустимості, належності, достовірності, вірогідності, достатності і взаємозв'язку всієї сукупності доказів.
Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.
Ураховуючи вищевикладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» є обґрунтованими, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі, і з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 708333,34 грн заборгованості по сумі кредиту (у тому числі 124999,98 грн простроченої заборгованості за сумою кредиту та 583333,36 грн заборгованості за сумою кредиту), а також 72370,78 грн заборгованості по комісії.
Розподіл судових витрат.
Статтею 129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на задоволення позовних вимог у повному обсязі, судовий збір в сумі 9368,45 грн покладається на відповідача.
Керуючись статтями 129, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний банк" (код ЄДРПОУ 14282829, вул. Андріївська, 4, м. Київ, 04070) заборгованість по сумі кредиту в сумі 708333,34 грн, заборгованість по комісії в сумі 72370,78 грн, судовий збір в сумі 9368,45 грн
3. Наказ видати після набрання рішення законної сили.
Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду згідно зі статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України подається безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повне рішення складено 28.05.2025.
Суддя Т.О.Кузьменко