58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34, е-mail: inbox@cv.arbitr.gov.ua
27 травня 2025 року Справа № 926/1189/25
Господарський суд Чернівецької області у складі судді Ніколаєва Михайла Ілліча
секретар судового засідання Голіней Я.І.
за участі представників:
позивача: Пясецький Д.М. (в режимі ВКЗ)
відповідача: не з'явився
розглянув матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України»
до відповідача: Комунального некомерційного підприємства "Глибоцька багатопрофільна лікарня"
про стягнення заборгованості за договором постачання електричної енергії в сумі 273 731, 08 грн
І. Стислий виклад позицій сторін по суті позовних вимог.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовною заявою до Комунального некомерційного підприємства "Глибоцька багатопрофільна лікарня" про стягнення заборгованості за договором постачання електричної енергії споживачу від 29.12.2023 в сумі 273 731, 08 грн, у тому числі 273 663,60 грн основного боргу та 67,48 грн три проценти річних.
Позов обґрунтований тим, що в порушення умов укладеного договору постачання електричної енергії споживачу від 29.12.2023 відповідач за поставлену в листопаді 2024 року електричну енергію не розрахувався, що призвело до виникнення боргу в сумі 273 663,60 грн.
Керуючись ст. 625 Цивільного кодексу України позивач просить стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Глибоцька багатопрофільна лікарня" 3% річних в сумі 67, 48 грн за період з 18.03.2024 по 20.03.2025.
Відповідач не скористався своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву.
ІІ. Рух справи у суді
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.04.2025 позовну заяву передано на розгляд судді Ніколаєву М.І.
Ухвалою суду від 10.04.2025 відкрито спрощене провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 06.05.2025.
11.04.2025 від представника позивача надійшло клопотання про участь в судовому засіданні режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою суду від 11.04.2025 постановлено провести призначене судове засідання на 06.05.2025 в режимі відеоконференції за участі представника позивача поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення “EasyCon».
02.05.2025 від ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» надійшло клопотання про заміну представника, що братиме участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою суду від 06.05.2025, у зв'язку з неявкою представника відповідача, судове засідання відкладено на 27.05.2025.
Представник позивача у судовому засіданні 27.05.2025 підтримав позовні вимоги та просив задовільнити позов.
Відповідач належним чином повідомлений про день та час судового засідання, проте явку свого представника в судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив.
Згідно з ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1 ч. 3 статті 202 ГПК України).
Суд вважає, що у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.233 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.
Відповідно до ст.240 ГПК України рішення суду (повне або скорочене) проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим кодексом.
У судовому засіданні 27.05.2025 проголошено скорочене рішення.
III. Фактичні обставини справи, встановлені судом
29.12.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (надалі - постачальник) та Комунальним некомерційним підприємством "Глибоцька багатопрофільна лікарня" (надалі - споживач) укладено договір № 448 про постачання електричної енергії споживачу (далі - договір) з додатками та додатковими угодами до нього.
Відповідно до умов договору, постачальник зобов'язується постачати споживачу у 2024 році товар за кодом ДК 021:2015 - « 09310000-5 - електрична енергія (далі - електрична енергія), а споживач зобов'язується прийняти та оплатити електричну енергію на умовах цього договору. (п. 2.1 договору).
Договірні обсяги закупівлі електричної енергії за цим договором визначені в додатку №1 до договору (п. 2.2. договору).
Пунктом 3.1. договору передбачено, що строк (термін) поставки (передачі) електричної енергії з дати підписання договору по 31.12.2024.
Місце поставки (передачі) електричної енергії - об'єкти споживача за адресою Чернівецька область, смт. Глибока, вул. Шевченка 14. При цьому обов'язковою умовою для постачання електричної енергії на об'єкти споживача є наявність в постачальника укладеного у встановленому порядку з оператором системи розподілу договору про надання послуг з розподілу електричної енергії.
Пунктами 5.2 та 5.3 договору визначено, що вартість 1 кВт електроенергії визначається за спеціальною формулою.
Ціна за 1 кВт.год електричної енергії за цим договором становить 4,6851 грн без ПДВ, ПДВ 0,93702 грн, разом з ПДВ 5,62212 грн.
Згідно з пунктом 5.6 договору, зміни до договору про закупівлю оформляються у письмовій формі шляхом укладення додаткових угод.
Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (п. 5.10 договору).
Пунктом 5.11 договору передбачено, що розрахунки за цим договором здійснюються в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.
По закінченню розрахункового періоду постачальник зобов'язаний надати для підписання споживачу акт приймання-передачі електричної енергії. Споживач зобов'язаний розглянути та підписати вказаний акт у строк, що не перевищує 5 (п'яти) робочих днів з дати його отримання або надати вмотивовану відмову від підписання такого акту у цей же строк (п. 5.12. договору).
Пунктом 5.13 договору передбачено, що оплата спожитої електричної енергії здійснюється споживачем по факту на підставі акту прийому-передачі активної електричної енергії, підписаного обома сторонами, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 20-ти календарних днів після підписання акту прийому-передачі активної електроенергії. У разі затримки фінансування розрахунок за отримані товари здійснюється протягом 3-х банківських днів з дати отримання покупцем коштів на фінансування закупівлі на свій рахунок.
Оплата вважається здійсненою після того, як на рахунок постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього договору. Рахунок постачальника зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі у разі його зміни (п. 5.15. договору).
Згідно пункту 5.16 договору у разі виникнення у споживача заборгованості за електричну енергію за цим договором споживач повинен звернутися до постачальника із заявою про складання графіка погашення заборгованості на строк не більше 12 місяців. Укладення сторонами та дотримання споживачем графіка погашення заборгованості не звільняє споживача від здійснення поточних платежів за цим договором.
Споживач зобов'язується забезпечувати вчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору (п. 6.2.1 договору).
Відповідно до пункту 7.2.2 договору, постачальник зобов'язується нараховувати і виставляти рахунки споживачу за поставлену електричну енергію відповідно до вимог та у порядку, передбачених ПРРЕЕ та цим договором.
Згідно пункту 15.1. договору він набуває чинності з дати підписання сторонами та скріплення їх підписів печатками та діє до 31.12.2024, а в частині розрахунків діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором.
Відповідно до заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу від 29.12.2023, оператором розподілу для об'єктів споживання Відповідача є АТ «Чернівціобленерго», початок постачання здійснюється з 01.01.2024.
Додатковою угодою №1 від 30.04.2024 сторонами викладено пункт 5.3. договору №448 від 29.12.2024 у наступній редакції: «ціна за 1 кВт год електричної енергії за цим договором становить 4,35854 грн без ПДВ, ПДВ 0,871708 грн, разом з ПДВ 5,230248 грн».
Додатковою угодою №2 від 10.07.2024 сторонами викладено пункт 5.3. договору №448 від 29.12.2024 у наступній редакції: «ціна за 1 кВт.год електричної енергії за цим договором становить 6,25433 грн без ПДВ, ПДВ 1,250866 грн. разом з ПДВ 7,505196 грн».
Додатковою угодою №3 від 08.08.2024 сторонами викладено пункт 5.3. договору №448 від 29.12.2024 у наступній редакції: «ціна за і кВт.год електричної енергії за цим договором становить 6,84107 гри без ПДВ, ПІДВ 1,368214 грн. разом з ПДВ 8,209284 грн».
Додатковою угодою №4 від 16.10.2024 сторонами викладено пункт 5.3. договору №448 від 29.12.2024 у наступній редакції: «ціна за І кВт.год електричної енергії за цим договором становить 6,52566 грн без ПДВ, ПДВ 1,305132 грн, разом з ПДВ 7.830792 грн».
Додатковою угодою №5 від 25.11.2024 сторонами викладено пункт 5.3. договору №448 від 29.12.2024 у наступній редакції: «ціна за 1 кВт.год електричної енергії за цим договором становить 6,52566 грн. без ПДВ, ПДВ 1,304306 грн., разом з ПДВ 7,825838 грн»
Додатковою угодою № 6 від 20.12.2024 сторони внесли зміни до пунктів 5.2 та 5.3 договору та визначили, що вартість 1кВт.год електроенергії, запропонованої постачальником споживачу, визначається з 01.11.2024 за спеціальною формулою (6,425476 = 5,796906+0,10+0,52857 грн без ПДВ). Ціна за 1 кВт.год електричної енергії за цим договором становить 6,425476 грн без ПДВ, ПДВ 1,2850952 грн, разом з ПДВ 7,7105712 грн.
Згідно п. 4 ця додаткова угода розповсюджує свою дію на відносини, що склались між сторонами з 01.11.2024.
Згідно актів приймання-передачі електричної енергії позивач поставив відповідачу:
- у січні 2024 року на підставі акту №67 від 31.01.2024 - 52477 кВт.год електричної енергії на загальну суму 295 031,99 грн з ПДВ
- у лютому 2024 року на підставі акту №46-02 від 29.02.2024 - 43777 кВ.год електричної енергії на загальну суму 246 119,54 грн з ПДВ
- у березні 2024 року на підставі акту №46-03 від 31.03.2024 - 42932 кВ.год електричної енергії на загальну суму 241 368,86 грн з ПДВ
- у квітні 2024 року на підставі акту №46-04 від 30.04.2024 - 41324 кВ.год електричної енергії на загальну суму 216 134,77 грн з ПДВ
- у травні 2024 року на підставі акту №46-05 від 31.05.2024 - 41249 кВ.год електричної енергії на загальну суму 215 742,49 грн з ПДВ
- у червні 2024 року на підставі акту №46-06 від 30.06.2024 - 40909 кВ.год електричної енергії на загальну суму 307 030,07 грн з ПДВ
- у липні 2024 року на підставі акту №46-07 від 31.07.2024 - 32172 кВ.год електричної енергії на загальну суму 264 109,08 грн з ПДВ
- у серпні 2024 року на підставі акту №46-08 від 31.08.2024 - 29021 кВ.год електричної енергії на загальну суму 238 241,63 грн з ПДВ
- у вересні 2024 року на підставі акту №46-09 - 28403 кВ.год електричної енергії на загальну суму 222417,98 грн з ПДВ
- у жовтні 2024 року на підставі акту №46-10 - 31316 кВ.год електричної енергії на загальну суму 245073,95 грн з ПДВ
- у листопаді 2024 року на підставі акту №20004624111 - 35495 кВ.год електричної енергії на загальну суму 273663,60 грн з ПДВ
Вищевказані акти прийому-передачі електричної енергії з січня 2024 року по серпень 2024 року підписані відповідачем, акти з вересня 2024 року по листопад 2024 року направлені та вручені відповідачу рекомендованими листами, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками Укрпошти, проте не підписані.
В період з 31.01.2024 по 11.12.2024 позивачем виставлялись відповідачу рахунки на оплату вищевказаних коштів за спожиту електроенергію.
В матеріалах справи наявні докази, що акти та рахунки з вересня 2024 року по листопад 2024 року направлялись на електронну адресу відповідача.
Листом від 17.12.2024 Комунальне некомерційне підприємство «Глибоцька багатопрофільна лікарня» Глибоцької селищної ради звернулася до комерційного директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» в якому повідомила, що станом на 01.11.2024 залишок коштів по договору №448 від 29.12.2023 становить - 148361,08 грн, а споживання електричної енергії за листопад 2024 року становить 273663,60 грн. оскільки споживання електричної енергії перевищує суму договору, відповідач просив розділити акт прийому - передачі електричної енергії на два акти, один на суму 1483614,08 грн, а інший на суму 125302,52 грн, та повідомив, що кошти в сумі 1483614,08 грн будуть сплачені у грудні 2024 року, а 125302,52 грн при зверненні до Господарського суду.
У відповідь на вищевказаний лист директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» повідомив в.о. директора Комунального некомерційного підприємства «Глибоцька багатопрофільна лікарня» Глибоцької селищної ради про те, що оскільки корегувань фактичних обсягів або зміни розрахункового періоду згідно договору не було, у товариства відсутні підстави для зміни даних, вказаних в платіжних документах за листопад 2024 року.
Листом від 24.12.2024 Акціонерне товариство «Чернівціобленерго» повідомило позивача, що обсяг фактичного (звітного) відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку Комунальному некомерційному підприємству «Глибоцька багатопрофільна лікарня» Глибоцької селищної ради в період з січня 2024 року по листопад 2024 року становив 419 072 кВт*год, у т.ч. в листопаді 2024 - 35 492 кВт*год.
Судом встановлено, що згідно наявних в матеріалах справи довідок Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» та Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк» відповідач розрахувався за поставлену в період з січня 2024 по жовтень 2024 електричну енергію.
Оскільки відповідачем не сплачена заборгованість за спожиту згідно договору №448 від 29.12.2023 в листопаді 2024 року електроенергію позивач 19.02.2025 звернувся з вимогою до Комунального некомерційного підприємства «Глибоцька багатопрофільна лікарня» Глибоцької селищної ради про сплату заборгованості в сумі 273 663,61 грн. Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу №0505259501690 від 21.02.2025 вищевказана вимога отримана відповідачем проте залишена останнім без реагування.
Станом на момент вирішення даного спору відповідач заборгованість за спожиту у листопаді 2024 року у сумі 273 663,61 грн не сплатив, такі докази в матеріалах справи відсутні.
IV. Позиція суду по суті спору
Закон України «Про ринок електричної енергії» визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» діяльність у сфері електроенергетики є ліцензованою та ліцензується з урахуванням особливостей, визначених Законом про ринок.
Органом ліцензування діяльності у сфері електроенергетики є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП, Регулятор).
Позивач ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» є постачальником електричної енергії та діє на підставі ліцензії на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, виданої згідно постанови НКРЕКП від 13.11.2018 № 1409.
Постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 затверджено «Правила роздрібного ринку електричної енергії» (ПРРЕЕ), які регулюють взаємовідносини, що виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими правилами. Учасниками роздрібного ринку є, зокрема, електропостачальники, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі. Ці правила є обов'язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку (п. 1.1.1. ПРРЕЕ).
Відповідно до п. 3.2.13 ПРРЕЕ споживач, обравши комерційну пропозицію, надає електропостачальнику заповнену заяву-приєднання разом із необхідними для укладення відповідного договору документами.
Комунальне некомерційне підприємство «Глибоцька багатопрофільна лікарня» Глибоцької селищної ради (споживач) підписало заяву-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу та підписало договір № 448 від 29.12.2024 про постачання електричної енергії споживачу. Заява-приєднання підписана представником відповідача.
Відповідно до заяви-приєднання споживач, погодився з цією заявою-приєднання (акцептувавши її), засвідчує вільне волевиявлення щодо приєднання до умов договору в повному обсязі. З моменту акцептування цієї заяви-приєднання в установленому ПРРЕЕ порядку споживач та постачальник набувають всіх прав та обов'язків за договором і несуть відповідальність за їх невиконання (неналежне виконання) згідно з умовами договору та чинним законодавством України.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України), правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 2 цієї статті передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 173 Господарського кодексу України (надалі ГК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Згідно із абзацом 2 ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.
Частиною першою статті 662 ЦК України передбачено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Стаття 689 ЦК України передбачає, що покупець зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов'язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 691 ЦК України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до ст. 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 ЦК України (ст. 663 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 664 ЦК України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 ЦК України).
Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату в 10-ти денний строк заборгованості в сумі 273 663,61 грн, яка отримана відповідачем 05.03.2025, проте залишена останнім без реагування.
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Позивач належним чином виконав свої договірні зобов'язання в частині постачання електричної енергії споживачу, проте в порушення умов договору відповідач не розрахувався за отриману у листопаді 2024 року електричну енергію, що призвело до виникнення заборгованість у сумі 273 663,60 грн.
Матеріалами цієї справи підтверджено, що заборгованість відповідача перед позивачем в розмірі 273 663,60 грн станом на момент вирішення спору не погашена.
Враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати спожитої в листопаді 2024 року електричної енергії, враховуючи підтвердження боргу наявними в матеріалах справи доказами, суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 273 663,60 грн.
Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.
З огляду на прострочення відповідачем виконання свого грошового зобов'язання, на підставі здійсненого розрахунку з відповідача слід стягнути 67,48 грн 3% річних за період з 18.03.2025 по 20.03.2025.
Згідно із ч. 2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.
Допустимих доказів в спростування позову чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.
Отже, з аналізу наведених норм права та поданих доказів, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 273 663,60 грн основного боргу та 67,48 грн 3% підтверджені документально, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
V. Розподіл судових витрат.
Згідно ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Суд зазначає, що частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Позивачем за подання позовної заяви до суду сплачено судовий збір у розмірі 3 284,77 грн згідно платіжної інструкції №№ 0000024070 від 04.04.2025.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.129 ГПК України у разі задоволення позову судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 2, 12, 129, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Глибоцька багатопрофільна лікарня" (60400, вул. Шевченка, 14, смт Глибока, Чернівецький р-н, Чернівецька обл., код 02005705) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (04116, вул. Шолуденка, 1, м. Київ код 40121452) 273 663,60 грн основного боргу, 67,48 грн 3% річних та 3 284,77 грн судового збору.
3. Після набрання рішенням суду законної сили видати наказ.
Повний текст рішення складено та підписано 28.05.2025.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/
Суддя М.І. Ніколаєв