Справа № 375/1288/25
Провадження № 2-о/375/48/25
28 травня 2025 року селище Рокитне Білоцерківського району Київської області
Суддя Рокитнянського районного суду Київської області Антипенко В. П., розглянувши матеріали справи за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа рокитнянська селищна рада, про встановлення факту проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю,
27.05.2025 заявник звернувся до суду із заявою, у якій просив встановити факт його проживання за адресою: АДРЕСА_1 у період з 01.09.1987 р. по 06.07.1989 р.
Свої вимоги заявник обгрунтував тим, що 23.02.2024 ОСОБА_1 отримав III групу інвалідності довічно. Причиною інвалідності заявника визначено захворювання, пов'язане з впливом аварії на Чорнобильській АЕС.
Заявнику як особі, яка постійно проживає на території зони посиленого радіологічного контролю, видано посвідчення серії НОМЕР_1 .
Загальний період проживання заявника у зоні посиленого радіоекологічного контролю з дня Чорнобильської катастрофи по 01.01.1993 р. становить 4 роки 10 місяців 10 днів, що разом із статусом особи з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи є підставою для віднесення Заявника до категорії 1 та надання йому відповідних пільг, компенсацій та пенсії.
Згідно з ч. 3 ст. 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», № 796-ХІІ, підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях.
Для підтвердження факту проживання на забрудненій території заявник отримав довідку № 109 від 19.03.2024 р., видану старостинським округом № 3 Рокитнянської селищної ради, в якій зазначено про реєстрацію заявника за адресою АДРЕСА_1 з 26.04.1986 р. по 16.06.1992 р., а також про реєстрацію та проживання Заявника за адресою АДРЕСА_2 з 16.06.1992 р. по день видачі довідки.
Однак при оформленні документів для отримання пенсії, передбаченої Законом № 796-ХІІ, для осіб, віднесених до категорії 1, виявилося, що заявник не може достеменно підтвердити факт проживання з 01.09.1987 р. по 06.07.1989 р. у с. Запруддя на підставі самої лише довідки про місце реєстрації, оскільки у цей період він навчався на денному відділенні у Середньому професійно-технічному училищі № 23 м. Києва (нині Київський професійний коледж цивільного будівництва). При цьому, заявник у зазначений період місце свого проживання не змінював, приїжджаючи на навчальні заняття щоденним громадським транспортом від с. Запруддя до м. Києва.
Дослідивши матеріали справи, суддя дійшов таких висновків.
У постанові ВП ВС від 30 січня 2020 року по справі № 287/167/18-ц викладено правовий висновок, згідно з яким перелік юридичних фактів, що підлягають установленню в судовому порядку, визначений у частинах першій та другій статті 315 ЦПК України, не є вичерпним. Не можуть розглядатися судами заяви про встановлення фактів належності до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Відмова відповідного органу в установленні таких фактів може бути оскаржена заінтересованою особою до суду. Чинним законодавством передбачено позасудовий порядок встановлення факту постійного проживання на територіях радіоактивного забруднення, який надає право на передбачені законом пільги.
Вирішуючи питання про встановлення факту, що має юридичне значення, суд, зокрема, зобов'язаний з'ясувати питання про підсудність та юрисдикційність, тобто повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу. Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито, - закриває провадження у ній.
Основні положення щодо реалізації права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я врегульовано Законом України від 28 лютого 1991 року № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою Правління ПФУ від 25 листопада 2005 року № 22-1.
Статтею 55 Закону № 796-XII визначено умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року в справі N 569/7589/17 за заявою про встановлення факту проживання заявника на території зони гарантованого добровільного відселення, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, зроблено висновок про те, що не можуть розглядатися судами заяви про встановлення фактів належності до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, оскільки законодавством передбачено позасудовий порядок встановлення факту постійного проживання на територіях радіоактивного забруднення, який надає право на передбачені законом пільги. Установлений нормативно-правовими актами порядок призначення пенсії на пільгових умовах передбачає і встановлення органом Пенсійного фонду України (далі - ПФУ) відповідного факту, а рішення вказаного органу щодо призначення підлягає оскарженню у встановленому законом порядку.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року в справі N 162/760/17 за заявою про встановлення факту постійного проживання заявника на території зони гарантованого добровільного відселення, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, зроблено висновок про те, що судами не можуть розглядатися заяви про встановлення фактів належності до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, оскільки законом передбачено позасудовий порядок установлення юридичного факту, про який просить заявник. Заявник має можливість одержати документ, що засвідчує цей факт, звернувшись до вищевказаних органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Також установлено, що між заявником і заінтересованими особами виник спір з приводу призначення заявнику пенсії на пільгових умовах, тому заява не підлягає розгляду в порядку окремого провадження, а спір між заявником та управлінням ПФУ, сільською радою щодо права на призначення пенсії на пільгових умовах підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.
Отже, у вищевказаних постановах за заявами про встановлення факту постійного проживання заявника на території зони гарантованого добровільного відселення, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що заява про встановлення факту проживання заявника на території зони гарантованого добровільного відселення, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, не може розглядатися судами, оскільки законодавством передбачено позасудовий порядок встановлення факту постійного проживання на території радіоактивного забруднення, який надає право на передбачені законом пільги (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 28 квітня 2021 року в справі N 695/867/17).
Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. З урахуванням наведеного, слід зробити висновок про те, що заява про встановлення факту постійного проживання у визначеному місці не підлягає розгляду в порядку окремого провадження, а спір заявником та відповідним відділенням Пенсійного фонду України щодо права на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.
Аналогічний висновок міститься і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2019 року в справі № 14-369цс19.
Також, в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 травня 2020 року у справі № 381/3359/17, провадження № 61-16015св18 зазначив, що закриваючи провадження у справі, апеляційний суд, встановивши, що між сторонами виник спір з приводу призначення заявнику пенсії на пільгових умовах, дійшов правильного та обґрунтованого висновку про те, що вирішення спору із суб'єктом владних повноважень щодо права на призначення такої пенсії має розглядатися у позовному провадженні за правилами адміністративного судочинства.
Зі змісту поданої ОСОБА_1 заяви вбачається, що заявник, маючи докази його проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю, не може оформити пенсію на пільгових умовах.
За таких обставин, суддя дійшов висновку, що між заявником та органами пенсійного фонду існує спір про право заявника на отримання пенсії, передбаченої Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а тому дана справа не може бути розглянута у порядку цивільного судочинства.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст.186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: 1) заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Вирішення спору із суб'єктом владних повноважень щодо права на призначення такої пенсії має розглядатися у позовному провадженні за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.
За таких обставин суддя дійшов висновку про необхідність відмовити у відкритті провадження по справі та повернення заявнику судового збору у розмірі 605,60 грн, сплаченої 27.05.2025 відповідно до платіжної інструкції № 0. 0. 4387452599 . 1.
На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч.1 ст.186 ЦПК України, суддя, -
У відкритті провадження по справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Рокитнянська селищна рада, про встановлення факту проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю, відмовити.
Роз'яснити заявнику, що вирішення спору із суб'єктом владних повноважень щодо права на призначення пенсії на пільгових умовах має розглядатися у позовному провадженні за правилами адміністративного судочинства.
Після набрання ухвалою законної сили повернути ОСОБА_1 із державного бюджету сплачений ним судовий збір у сумі 605,60 (шістсот п'ять гривень 60 коп) грн.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копію ухвали направити сторонам для відома.
Суддя В. П. Антипенко