Справа № 375/963/25
Провадження № 3/375/755/25
27 травня 2025 року селище Рокитне
Суддя Рокитнянського районного суду Київської області Смик М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання у селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Управління патрульної поліції у Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований на АДРЕСА_1 та фактично проживає на АДРЕСА_2 ,-
за частиною 2 статті 173-2 КУпАП,-
5 квітня 2025 року близько 22 годині 00 хвилин ОСОБА_1 перебуваючи на АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство, дії психологічного характеру відносно своєї неповнолітньої падчериці - громадянки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: висловлювався відносно останньої нецензурною лайкою, чим вчинив домашнє насильство, внаслідок чого було завдано шкоду психологічному здоров'ю останньої.
Дії ОСОБА_1 становили собою адміністративне правопорушення, за яке передбачена відповідальність у частині 2 статті 173-2 КУпАП.
Частиною 1 статті 173-2 КУпАП установлено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Частина 2 статті 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за діяння, передбачене частиною 1 цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Отже, враховуючи викладені обставини та досліджені докази, вважаю доведеним, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті173-2 КУпАП, тобто вчинення домашнього насильства.
Суб'єктом правопорушення є особа, якій виповнилося 16 років, і яка вчинила насильство до одного із членів своєї сім'ї.
Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає домашнє насильство як діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь (стаття 1).
Суть вчиненого та суб'єктний склад осіб - фігурантів події узгоджується з положеннями вказаного нормативно-правового акта.
Подія та склад адміністративного правопорушення та наявність вини у діях ОСОБА_3 доводяться матеріалами, поданими уповноваженим органом, де міститься:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 328613 від 5 квітня 2025 року, що складений відносно ОСОБА_1 за порушення частини 2 статті 173-2 КУпАП, який за формою та змістом відповідає вимогам статті 256 КУпАП та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 6 листопада 2015 року № 1376;
- копія протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 328613 від 5 квітня 2025 року;
- копія форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 5 квітня 2025 року;
- письмові пояснення ОСОБА_2 від 5 квітня 2025 року;
-копія протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 074862 від 5 квітня 2025 року;
- копія форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 5 квітня 2025 року;
- копія заяви ОСОБА_4 від 5 квітня 2025 року;
- копія рапорта поліцейського взводу №1 роти №2 батальйону №2 ППП в місті Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП від 5 квітня 2025 року;
- диск з відеозаписом зафіксованим на нагрудну бодікамеру працівниками поліції.
Наявними матеріалами підтверджується, що при складанні протоколу особу ОСОБА_3 установлено на підставі паспорта громадянина України, роз'яснено його права та обов'язки, передбачені статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України, статті268КУпАП, повідомлено про те, що розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності відбудеться у Рокитнянському районному суді Київській області за викликом.
У судове засідання ОСОБА_1 двічі не прибув, про причини своєї неявки суд не сповістив.
Заперечень по суті справи, заяв, пояснень, клопотань, документів на підтвердження поважності неявки до суду від ОСОБА_1 не надходило, вимог про розгляд справи за особистою участі, вимог про відкладення розгляду справи остання суду не пред'являла. Повідомлялася судом за адресою зазначеною у протоколі.
Згідно зі статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди України застосовують при розгляду справ Конвенцію про захист прав і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово вказував на те, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Також наголошувалося на тому, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав в основоположних свобод обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору (п. 71 рішення у справі "Смірнов проти України" заява № 3655/02, п. 41 "Пономарьов проти України" заява № 3236/03).
Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції.
Як вказувалося вище, наявними матеріалами підтверджується, що при складанні протоколу від 5 квітня 2025 року ОСОБА_1 було повідомлено про те, що розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності відбудеться у Рокитнянському районному суді Київської області за викликом.
Тобто, ОСОБА_1 не був позбавлений можливості належним чином скористатися своїми процесуальними правами (поцікавитися про стан розгляду справи, адже з моменту складання протоколу до дати вирішення справи по суті пройшов доволі тривалий проміжок часу) та реалізувати обов'язки (з'явитися до суду для подачі пояснень, доказів, клопотань, заяв, заперечень тощо).
Виходячи з положень статті 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 173-2 цього Кодексу при розгляді справи про адміністративне правопорушення не є обов'язковою.
За наведених обставин та обґрунтувань розгляд справи відбувся за відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних матеріалів.
Оскільки ОСОБА_1 визнається винним у вчиненні домашнього насильства, до нього необхідно застосувати передбачене законодавством адміністративне стягнення, при накладенні якого враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь вини, майновий стан.
Враховуючи особу правопорушника, суд (суддя) вважає за належне застосувати відносно ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що співвідноситься з вчиненим правопорушенням та цілком відповідає меті адміністративного стягнення, передбаченій у статті 23 КУпАП.
У порядку статті 40-1 КУпАП, статті 4 Закону України «Про судовий збір» з винної особи на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 605,60 грн (0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2025)
Керуючись статтями 9,23,33-35,40-1,173-2,268,279,280,283,285 КУпАП,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 173-2 КУпАП та піддати його адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 30 (тридцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 ( п'ятсот десять) грн у дохід держави.
- реквізити для сплати штрафу: (рахунок отримувача: UA638999980313070106000010842; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989; код класифікації доходів бюджету: 21081100).
Стягнути з ОСОБА_1 , у дохід держави судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
- реквізити для сплати судового збору: (рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001,код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Рокитнянський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова може бути пред'явлена до примусового виконання протягом трьох місяців з моменту набрання нею законної сили.
Стягувачем за цією постановою державний орган, за матеріалами якого судом прийнято відповідне рішення.
Боржником за цією постановою є особа, яка притягається до адміністративної відповідальності (анкетні дані, що видалося за можливе установити, наведені в вступній частині постанови).
Відповідно до частин 1-3 статті 307 КУпАП, якими встановлено, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно зі статтею 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною 1 статті 307 цього Кодексу (п'ятнадцять днів з дня вручення постанови), постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої службиза місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексута зазначеного у постанові про стягнення штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Суддя Марина СМИК