26.05.25 363/1881/25
26 травня 2025 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Чіркова Г.Є.,
при секретарі Пчолкіну М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом у зв'язку з розпадом сім'ї, що є підставою для розірвання шлюбу, оскільки шлюбних стосунків з відповідачем не підтримує, спільного господарства не веде, а тому подальше збереження сім'ї є неможливим і суперечить її інтересам. Крім того посилалася на те, що відповідач не надає кошти на утримання свого сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому просить стягнути з відповідача на її користь аліменти у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно.
Позивачка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, позов підтримала та просила його задовольнити з викладених у ньому підстав.
Відповідач подав заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позову не заперечив, позовні вимоги визнав у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.
Із матеріалів справи вбачається, що сторони перебувають у шлюбі з 07 вересня 2010 року від якого мають малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 02 липня 2015 року.
Встановлено, що дитина перебуває на утриманні ОСОБА_1 , відповідач проживає окремо та за твердженням позивачки достатньої участі в утриманні дитини не приймає, що змусило її звернутись до суду.
Згідно ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Згідно ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 СК України.
Подальше спільне життя подружжя й збереження сім'ї є неможливим та інтересам кожного з них не відповідає, що згідно ч. 2 ст. 112 СК України є підставою для розірвання шлюбу.
Відповідно до вимог ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.
Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Як передбачено ч. 2 і 3 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Вирішуючи питання про визначення розміру аліментів, суд виходить зі змісту позовних вимог, які визнані відповідачем та згідно ст. 182 СК України враховує матеріальний стан позивачки, яка самостійно утримує малолітнього сина та потребує матеріальної допомоги відповідача, а тому вважає необхідним визначити аліменти розмірі 1/4 частини від доходів відповідача щомісячно і таким чином позовні вимоги задовольнити.
Крім того, згідно ч. 1, п. 1 ч. 2 та ч. 6 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Отже, з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір в розмірі 1 211 грн. 20 коп. за розгляд позовної вимоги про стягнення аліментів, від сплати судового збору за яку позивачка звільнена на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Відтак, позовні вимоги ґрунтуються на вимогах Закону й підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись статтями 259, 265, 268, 279 ЦПК України,
вирішив:
позовну заяву задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований 07 вересня 2010 року Виконкомом Литвинівської сільської ради Вишгородського району Київської області, актовий запис №10 - розірвати.
Стягнути щомісячно із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з 09 квітня 2025 до його повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Допустити негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави сплачений судовий збір в розмірі 1 211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн. 20 (двадцять) коп.
Повне судове рішення складено 28 травня 2025 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту.
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя