"28" травня 2025 р. Справа № 363/1878/25
28 травня 2025 року м. Вишгород
Суддя Вишгородського районного суду Київської області Дьоміна О.П., розглянувши матеріали, які надійшли з Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РОНКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 3 ст. 126 КУпАП,-
До суду надійшов адміністративний матеріал за ч. 3 ст. 126 КУпАП відносно ОСОБА_1 .
Так, зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 за №282047 від 26.03.2025 року слідує, що 26.03.2025 року о 11 год. 31 хв., в м. Вишгороді на автошляху Р69 28 км, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки HYUNDAI SONATA, д/н НОМЕР_2 , відносно якого встановлено тимчасове обмеження боржника у праві керування транспортними засобами постановою головного державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Києві від 15.09.2022 року серії ВП №054488904, чим порушив вимоги ч. 10 ст. 15 ЗУ «Про дорожній рух» та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 126 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справ був повідомлений належним чином. Відповідно до положень ст. 268 КУпАП, адміністративне правопорушення за ст. 126 КУпАП не відноситься до правопорушення, по якому є обов'язковою присутність в судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У рішеннях Європейського Суду з прав людини від 03.04.2008 року в справі «Пономарьов проти України», «Олександр Шевченко проти України» від 26.04.2007 (п.27) «Трух проти України» від 14.10.2003 року наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження. А відтак, ураховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних матеріалів.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Буркацький В.Л. проти обставин, викладених в протоколі заперечував, посилався на те, що ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 27.09.2023 року по справі за №755/9416/23 було визнано протиправними дії державного виконавця Очеретяної І.О. в частині визначеної суми заборгованості по сплаті аліментів, оскільки не було враховано, що ОСОБА_1 працював та мав заробітну плату, на теперішній час, ним сплачені всі платежі по аліментам. Крім того, просив суд направити протокол на доопрацювання органу поліції, посилаючись на те, що в протоколі невірно вказано номер виконавчого провадження, що суперечить вимогам ст. 256 КУпАП. Також додав, що 27.05.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва зі скаргою, в якій просив визнати бездіяльність головного державного виконавця протиправною та скасувати постанову від 15.09.2022 року про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування транспортними засобами.
Вислухавши представника особи, що притягається до відповідальності та дослідив матеріали справи, суд приходить до наступного:
Так, відповідно до ст. 1 КУпАП України, завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України,
поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Так, відповідно до вимог ст. 126 КУпАП - керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частина 2 цієї статті вказує на те, що керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частина 3 передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, що тягне за собою позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців.
Стаття 14 ЗУ "Про дорожній рух» зобов'язує учасників дорожнього руху знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, ПДР України та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, передбачено ч. 10 ст. 15 цього Закону.
Відповідно до ст. 23 ЗУ «Про Національну поліцію» - поліція відповідно до покладених на неї завдань виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення. До основних повноважень поліції входить регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. У випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Відповідно до ст. 251 КУпАП - доказами по справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Таким чином, зі змісту зазначених норм закону вбачається, що особа уповноважена на складання протоколу про адміністративне правопорушення, встановивши наявність усіх складових складу адміністративного правопорушення, зобов'язана скласти протокол, в якому в обов'язковому порядку має бути зазначені суть адміністративного правопорушення, тобто, дії особи, які відповідають диспозиції ч. 3 ст. 126 КУпАП та утворюють об'єктивну сторону складу зазначеного правопорушення.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 за №282047 від 26.03.2025 року вбачається, що 26.03.2025 року о 11 год. 31 хв., в м. Вишгороді на автошляху Р69 28 км, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки HYUNDAI SONATA, д/н НОМЕР_2 , відносно якого встановлено тимчасове обмеження боржника у праві керування транспортними засобами постановою головного державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Києві від 15.09.2022 року серії ВП №054488904, чим порушив вимоги ч. 10 ст. 15 ЗУ «Про дорожній рух» та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 126 КУпАП.
Зазначеним протоколом про адміністративне правопорушення зафіксовано обставини вчинення правопорушення ОСОБА_1 , в ньому відображені необхідні й передбачені ст. 256 КУпАП відомості. Так, протокол оформлений компетентною уповноваженою особою в межах повноважень, наданих особі, яка його склала, в протоколі викладено місце, час вчинення і суть правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
Зміст протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 126 КУпАП вказує на факт роз'яснення його процесуальних прав, передбачених ст. 63 Конституці України та ст. 268 КУпАП, про що зроблена відмітка у протоколі, те є підпис особи, яка притягається до відповідальності.
Вказаний протокол підписано особою, що його склала та самим ОСОБА_1 . При цьому в графі протоколу - пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення - ОСОБА_1 пояснив, що пояснення надасть в суді.
Відомості про те, що ОСОБА_1 та/або його представник оскаржували у встановленому законом порядку дії працівників поліції за фактом складання відносно нього зазначеного протоколу у справі відсутні.
Щодо посилань представника Прокоф'єва О.С. на необхідність направлення вказаного протоколу на доопрацювання органу поліції тому, що в ньому невірно зазначений номер виконавчого провадження, суд не погоджується, оскільки дійсно, у зазначеному протоколі помилково вказано номер виконавчого провадження ВП 054488904, замість вірного ВП за №56488904, але в той же час до протоколу додано постанову від 15.09.2022 року головного державного виконавця Дніпровського ВДВС у м. Києві, винесену у виконавчому провадженні ВП за №56488904, якою ОСОБА_1 тимчасово обмежено у праві керування транспортними засобами і, наявність такого виконавчого провадження та самої постанови ОСОБА_1 та його представником не заперечувалося,
а відтак, на думку суду, помилка у номері виконавчого провадження, допущена інспектором 1 взводу 1 роти УПП батальйону патрульної поліції в с. Чайка УПП в Київській області, не спростовує виявлених та встановлених обставин.
На підставі викладеного, суд доходить висновку, що протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 за №282047 від 26.03.2025 року відповідає вимогам, встановленим ст. 256 КУпАП та Інструкції №1376, є належним, допустимим та достовірним доказом у справі, який сумніву в суду не викликає.
Крім того, провина ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, підтверджується наступними, дослідженими судом письмовими доказами:
- рапортом інспектора взводу №1 роти №1 БПП в с. Чайка УПП в Київській області від 26.03.2025 року,
- постановою головного державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби і м. Києві Очеретяної І.О. від 15.09.2022 року у виконавчому провадженні серії ВП за №56488904, якою ОСОБА_1 встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі, згідно судового наказу за №755/13331/17 від 04.10.2027 року.
Досліджені під час судового розгляду справи та перевірені вищенаведені письмові докази є належними та допустимими у розумінні ст. 251 КУпАП і свідчать про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП.
Суд не бере до уваги посилання представника Прокоф'єва О.С. на наявність ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 27.09.2023 року, як на підставу доведення невинуватості особи, оскільки зазначеною ухвалою суду скарга ОСОБА_1 була задоволена частково і суд визнав протиправними дії старшого державного виконавця Дніпровського ВДВС у м. Києві Очеретяної І.О. лише в частині визначення суми заборгованості зі сплати аліментів боржника ОСОБА_1 , шляхом видання довідки розрахунку заборгованості від 22.03.2023 року в рамках ВП 56488904, без врахування заробітної плати. При цьому, як не заперечується адвокатом Буркацьким В.Л. та самим ОСОБА_1 , станом на момент складання протоколу за ч. 3 ст. 126 КУпАП відносно ОСОБА_1 - 26.03.2025 року, постанова головного державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби і м. Києві Очеретяної І.О. від 15.09.2022 року у виконавчому провадженні серії ВП за №56488904, якою ОСОБА_1 тимчасово встановлено обмеження у праві керування транспортними засобами - не скасована, обмеження діє, зі скаргою на скасування зазначеної постанови ОСОБА_1 звернувся до суду лише 27.05.2025 року, тобто вже після складання відносно нього протоколу за ч. 3 ст. 126 КУпАП, незважаючи на те, що був обізнаний про наявність виконавчого провадження, оскільки оскаржував дії виконавця ще в 2023 році.
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року ЄСПЛ звертає увагу, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Таким чином, дотримуючись принципу неупередженості та об'єктивності, відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд, давши належну оцінку наявним у справі доказам у їх сукупності, дійшов обґрунтованих висновків про доведеність вини ОСОБА_1 «поза будь-яким розумним сумнівом» у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП.
При вирішенні питання про накладення стягнення за допущене адміністративне правопорушення, враховуючи дані про особу ОСОБА_1 , відсутність обставин, що обтяжують та пом'якшують відповідальність, суд вважає за необхідне накласти адміністративне стягнення, що передбачено ч. 3 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
З урахуванням наведеного та керуючись статтями 33, 40-1, 126 ч. 3, 283, 284 КУпАП, суд,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 3 (три) місяці.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок на користь держави.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд Київської області на протязі десяти днів.
Суддя О.П. Дьоміна