Справа №295/19176/24
1-кс/295/2957/25
23.05.2025 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира
в складі: слідчого судді ОСОБА_1
секретаря - ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні заяву адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 , про відвід судді Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_5 ,
встановив:
У провадженні судді Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_5 перебуває кримінальне провадження № 42024060000000041 від 17.07.2024 року по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч.3 ст. 368 КК України.
Ухвалою суду від 06.05.2025 року справу по відповідному кримінальному провадженню призначено до судового розгляду.
В судовому засіданні від 20.05.2025 року захисником обвинуваченого заявлено відвід головуючому з підстав виникнення у сторони сумнівів у неупередженості судді. Так, зокрема, долучений до матеріалів справи список свідків не містить дату складення документа, судом не контролюється виконання попередньо постановленої ухвали про витребування доказів, що, за своїм сукупним охопленням, порушує принцип рівності учасників.
В порядку ст. 35 КПК України матеріали справи передано для вирішення питання про відвід слідчому судді Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 .
В судовому засіданні сторона захисту по кримінальному провадженню підтримала заявлений відвід.
Захисник додав, що судом без належної аргументації відмовлено у задоволенні клопотань про витребування доказів, які мають суттєве значення в розрізі доведення позиції сторони захисту. Зауваження, викладені на стадії підготовчого засідання щодо неможливості перейти до розгляду справи без вирішення питання про перелік свідків, визначення обсягу речових доказів судом проігноровано. В одній ухвалі відмовлено у задоволенні усіх клопотань за виключенням вимоги про витребування відомостей з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Захисник звернув увагу, що позиція прокурора зводилась до тверджень про доцільність подання клопотань про виклик свідків та про долучення переліку доказів після з'ясування даних щодо визнання або невизнання особою винуватості. За результатом відкриття розгляду справи та виступу прокурора із промовою останньою заявлено про необхідність допиту свідків, дослідження доказів. При цьому, інформацією про заявлені докази сторона захисту не володіє, що свідчить про сприяння суду у порушенні принципу рівності учасників та їх змагальності.
Прокурор при з'ясуванні думки щодо поданої заяви про відвід зазначила, що в ході підготовчого судового засідання у справі стороною захисту заявлено п'ять клопотань, серед яких одне було задоволено судом. Після вказаного справу призначено до судового розгляду. На стадії судового розгляду стороною захисту заявлено клопотання про відкладення судового розгляду до виконання ухвали суду від 06.05.2025 року про витребування доказів. Прокурором висловлено думку про неможливість відкладення проголошення промови на невизначений строк. Саме за результатом відмови у задоволенні заяви про відкладення захисником оголошено відвід головуючому судді.
Прокурор просила відмовити у задоволенні заяви про відвід, вказуючи на спробу сторони захисту затягувати судовий розгляд.
На уточнюючі запитання слідчого судді прокурор додала, що під час підготовчого судового засідання стороною захисту заявлено п'ять клопотань з наміром долучити як докази матеріали кримінального провадження. Позиція прокурора на відповідній стадії зводилась до того, що долучення відповідних матеріалів виявлятиме передчасне дослідження судом доказів кримінального провадження. При цьому, всі матеріали кримінального провадження були відкриті, після завершення досудового розслідування та скерування обвинувального акту до суду отримані пізніше висновки двох експертиз надані для ознайомлення стороні захисту.
Відповідно до п.4 ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
За положеннями п.1 ст. 6 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» наявність безсторонності суду (судді) має визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто те, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у конкретній справі. Згідно з об'єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності.
Слід звернути увагу, що в завдання слідчого судді при вирішені питання ґрунтовності заявленого відводу покладається, крім іншого, з'ясування даних про існування подій або фактів, що за своєю об'єктивною природою дійсно з очевидною передбачуваністю або неодмінним наслідком пов'язуються зі спотворенням ознак безсторонності за оціночно-суб'єктивного спостереження.
Зміст справедливого та неупередженого суду запроваджується через встановлену законом процедуру із забезпечення судового розгляду справ відповідного юрисдикційного спрямування.
Така процедура гарантується вставленими нормами процесуального законодавства способами виконання покладених завдань.
В даному випадку необхідно зазначити, що прийняття процесуальних рішень, з якими сторона захисту не погоджується, за відсутності іншого об'єктивного спотворення ознак безсторонності або прояву особистісного суб'єктивного ставлення з деформацією неупередженості, не може бути самостійною підставою для задоволення відводу.
Вказані заявником обставини не свідчать про відсутність ознак безсторонності суду.
За результатом розгляду поданої заяви, встановлених обставин на її обгрунтування, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про відвід.
Керуючись ст. 75 КПК України, слідчий суддя,-
постановив:
Відмовити у задоволенні заяви про відвід судді Богунського районного суду м.Житомира ОСОБА_5 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1