154/1277/25
2-а/154/14/25
28 травня 2025 року м. Володимир
Володимирський міський Волинської області в складі:
головуючого судді Вітера І.Р.,
за участі секретаря Багдасарової Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції та інспектора відділу організації несення служби в м. Ковель Управління патрульної поліції Коваля Сергія Леонідовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
01 квітня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Волинській області, в якому просив скасувати постанову інспектора відділу організації несення служби в м. Ковель Управління патрульної поліції Коваля С.Л. про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4325038 від 22 березня 2025 року за ч.1 ст.122 КУпАП, закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення та стягнути з відповідача судові витрати.
Позов обгрунтований тим, що постанова серії ЕНА № 4325038 від 22 березня 2025 року за порушення дозволеної швидкості руху транспортного засобу в населеному пункті, яке зафіксоване лазерним пристроєм TruСam LTI 20/20 винесена без повного дослідження усіх обставин справи. Зокрема вказав, що прилад TruСam LTI 20/20 за допомогою якого поліцейським вимірювалась швидкість керованого ним транспортного засобу «Toyota Land Cruiser 200», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не відповідав технічним вимогам, а висновок експерта про відповідність даного вимірювального приладу діяв до кінця 2024 року і на день складання адміністративних матеріалів був недійсним. Отже, за переконаннями позивача, результати вимірювання швидкості - 73 км/год. необґрунтовані.
Разом із позовом ОСОБА_1 заявив клопотання про витребування доказів, а саме у відділі організації несення служби у м. Ковель матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП за постановою про накладення адміністративного стягнення серія ЕНА № 432508 від 22.03.2025, в тому числі матеріалів наявних відеозаписів з бодікамери 477722 та відео із приладу TruCam ТС000798.
Крім того, позивач ОСОБА_1 клопотав про виклик для допиту як свідка інспектора відділу організації несення служби в м. Ковель Управління патрульної поліції Коваля Сергія Леонідовича.
Ухвалою суду від 02 квітня 2025 року відкрито провадження у справі, за клопотанням позивача замінено первісного відповідача належними, постановлено розгляд справи проводити за правилами ст.286 КАС з повідомленням учасників справи. Одночасно цією ж ухвалою були задоволені клопотання позивача: 1.замінено первісного відповідача належними; 2. витребувано в Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП за постановою про накладення адміністративного стягнення серія ЕНА № 432508 від 22.03.2025 року в тому числі матеріали наявних відеозаписів з бодікамери 477722 та відео із приладу TruCam ТС000798.
11.04.2025 відповідачем Управлінням патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції надано відзив на позовну заяву, яким позов було заперечено. Водночас на виконання ухвали суду від 02.04.2025 надано суду витребувані копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП за постановою про накладення адміністративного стягнення серія ЕНА № 432508 від 22.03.2025, в тому числі матеріали наявних відеозаписів з бодікамери 477722 та відео із приладу TruCam ТС000798. Розгляд справи просили проводити по наявних матеріалах без участі їх представника.
У відзиві відповідач покликався на правомірність дій та передбачений законодавством порядок розгляду справи про адмінправопорушення поліцейським Ковалем С.Л., вказав, що оскаржувана постанова винесена поліцейським у межах повноважень і на підставі встановлених обставин справи.
На спростування доводів позивача вказав, що 22 березня 2025 року під час несення служби на автодорозі Р-15 «Ковель-Володимир-Шептицький-Жовква» 4 км (в межах міста Ковель) Волинської області, за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruСam LTI 20/20 (серійний номер ТС000798) поліцейським виявлено порушення ПДР України, яке полягало в тому, що водій ОСОБА_1 на транспортному засобі «Toyota Land Cruiser 200», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався в населеному пункті зі швидкістю 73 км/год., при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху на 23 км/год., чим порушив п.12.4 ПДР, що підтверджується записом із лазерного вимірювача швидкості TruСam LTI 20/20 (серійний номер ТС000798).
В той же час вимірювання швидкості за допомогою приладу TruСam LTI 20/20 є належним способом фіксації швидкості руху ТЗ, такий прилад відповідає нормативним вимогам, зареєстрований в державному реєстрі засобів вимірювальної техніки, отримав сертифікат затвердження, який не передбачає повторного проходження процедури сертифікації, був повірений та придатний до використання, відтак постанова поліцейського є законною й обґрунтованою. До відзиву відповідачем долучені докази.
Посилаючись на вимоги ПДР України, Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Закон України «Про дорожній рух» просив у позові відмовити за безпідставністю.
14.04.2025 від позивача ОСОБА_1 надійшло клопотання про виклик ОСОБА_2 для допиту як свідка. Крім того, позивач ОСОБА_1 подав до суду клопотання про проведення судового засідання 14.04.2025 без його участі, просив задовольнити усі його попередні клопотання.
Ухвалою суду від 14.04.2025 роз'яснено позивачу про виконання відповідачем ухвали суду в частині витребування доказів, відмовлено у задоволенні клопотання позивача щодо допиту як свідка у даній справі інспектора відділу організації несення служби в м. Ковель Управління патрульної поліції ОСОБА_3 , оскільки останній є стороною у справі і його допит може проводитися з підстав, передбачених ст.216 КАС України, лише за його згодою, яка у матеріалах справи відсутня. В той же час цією ж ухвалою задоволено клопотання позивача ОСОБА_1 про виклик для допиту як свідка ОСОБА_2 , проте також визнано обов'язковою явку позивача у судове засідання 24.04.2025, оскільки лише йому відомі обставини, про які він мав намір провести допит ОСОБА_2 .
У призначені судові засідання 24.04.2025, 13.05.2025 та 28.05.2025 позивач ОСОБА_1 повторно не з'явився, хоч був належним чином повідомлений про час і місце їх проведення, визнання судом його обов"язкової участі у справі проігнорував.
З підстав передбачених ч.5 ст. 205 КАС, повторна неявка позивача в судове засідання без поважних причин не є перешкодою для розгляду справи за наявними матеріами.
Відповідно до ч. 4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
Згідно ст.2 КАС України, завданнями адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За умовами ч. 1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
На підставі ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ч. 1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судом встановлено, що 22 березня 2025 року інспектор відділу організації несення служби в м. Ковель Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції Коваль С.Л. виніс оскаржувану постанову серії ЕНА № 4325038, якою на позивача ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень за ч.1 ст.122 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Згідно змісту оскаржуваної постанови 22 березня 2025 року о 08 годині 39 хвилин на автодорозі Р-15 «Ковель - Володимир - Шептицький - Жовква» 4 км (в межах міста Ковель) Волинської області Мороз Р.А. на транспортному засобі «Toyota Land Cruiser 200», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався в населеному пункті зі швидкістю 73 км/год. і при цьому перевищив на 23 км/год. встановлене обмеження швидкості руху, чим порушив п. 12.4 ПДР, що встановлено записом із лазерного вимірювача швидкості Trucam LTI 20/20 (серійний номер ТС000798).
Згідно п.11 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» до основних повноважень поліції входить регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані, зокрема: знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху.
Спеціальним нормативно-правовим актом, який визначає обсяг прав та обов'язків водія, є також Правила дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001року № 1306 (далі - ПДР).
Пунктом 1.1 Правил дорожнього руху України передбачено, що ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Згідно п. 1.3 ПДР, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги ПДР України.
Разом з тим, п.1.9 ПДР України зазначає, що особи, які порушують ПДР, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Розділом 12 ПДР, а саме п. 12.1 ПДР визначено, що водій під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху повинен враховувати дорожню обстановку, особливості вантажу, який перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Загальні обмеження швидкості, зокрема п. 12.4 ПДР, поширюється на всю територію України. У населених пунктах, рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю 50 км/год. Таке обмеження стосується населених пунктів, позначених дорожнім знаком 5.45 «Початок населеного пункту», і скасовується знаком 5.46 «Кінець населеного пункту».
Частиною першою статті 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за, в тому числі, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.
ОСОБА_1 факт порушення ним 22 березня 2025 ПДР України заперечив, мотивуючи тим, що прилад за допомогою якого виявлено порушення ним п. 12.4 ПДР України не був сертифікованим.
За положеннями статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З дослідженої у судовому засіданні роздруківки файлу вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 (серійний номер ТС000798), слідує, що приладом зафіксовано рух транспортного засобу, керування яким не заперечується позивачем, зі швидкістю 73 км/год.
Оглянутий файл містить відомості географічних координат події та фіксування швидкості руху транспортного засобу - Loc: А/Д Р-15 Ковель - Володимир - Шептицький - Жовква 4 км + 500 м (координати 51?11'00.96'' N, 24? 39'53/59'' E). Час - 22 березня 2025 року о 08 годині 39 хвилин.
Прилад TruCam LTI 20/20 не є автоматичним засобом вимірювальної техніки, даний прилад віднесено до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто вказаний прилад конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань.
Так, згідно свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/32325 від 06.11.2025 р. лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCam LTI 20/20 № ТС000798 має діапазон вимірювань швидкості - від 2 км/год. до 320 км/год.; максимально допустима похибка при вимірюванні швидкості в ручному та автоматичному режимах: +/- 2 км/год. в діапазоні від 2 км/год. до 200 км/год.; +/- 1% в діапазоні від 201 км/год. до 320 км/год..
Отже, прилад TruCam LTI 20/20 призначений для вимірювання швидкості руху транспортних засобів, що спростовує твердження позивача про те, що працівники поліції не мають права здійснювати фіксацію швидкості руху транспортних засобів за допомогою приладу.
Відповідно до ч. 1 ст.40 Закону України «Про національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання Правил дорожнього руху.
Встановлено, що згідно сертифікату затвердження типу засобів вимірювальної техніки № UA-MI/1-2903-2012 від 29.08.2012 р., який виданий фірмі Laser Technology, Inc., США, засвідчено, що на підставі позитивних результатів державних приймальних випробувань Міністерством економічного розвитку і торгівлі України затверджений тип засобу вимірювальної техніки «Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCam», який зареєстровано в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером У3197-12. Міжповірочний інтервал, установлений під час затвердження типу вимірювача не більше одного року.
Міжповірочний інтервал для TruCam визначено Переліком засобів вимірювальної техніки, типи яких затверджені на підставі результатів державних приймальних та контрольних випробувань і міжнародних договорів України, затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 05.04.2012 № 437 і становить 1 рік.
Проведення повірки передбачено Порядком проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації та оформлення її результатів затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 08.02.2016 №193.
Можливість використання виробу «TruCam 20/20», виробництва LaserTechnologyInc., також підтверджується наявністю виданого ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ» свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/32325 від 06 листопада 2024 року, чинного до 06 листопада 2025 року, який зазначає про проведення досліджень та випробувань вимірювача швидкості транспортних засобів лазерів LTI 20/20 TruCam II № ТС 000798, та що вони відповідають затвердженому типу, описаному в сертифікаті перевірки типу та застосованим вимогам Технічного регламенту.
З огляду на викладене, застосування відповідачем приладу вимірювання швидкості TruCam LTI 20/20 № ТС 000798 відповідає завданням, покладеним на органи Національної поліції, зокрема в частині забезпечення безпеки дорожнього руху, здійснювалось затвердженим до відповідної роботи засобом вимірювання швидкості, та в межах повноважень посадової особи, чим спростовуються твердження позивача про те, що прилад для вимірювання швидкості руху транспортних засобів є недопустимим.
Відповідачем також доведено у справі наявність на ділянці дороги, де зафіксовано порушення позивачем Правил дорожнього руху, дорожнього знаку обмеження швидкості та фіксації вимірювання швидкості руху «5.70». Такі відомості підтверджуються, дослідженим в судовому засіданні, листом Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Волинській області № 283/09 12/2.5-09/25-542/2.5 від 08 квітня 2025 року.
Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Докази на підтвердження вини позивача є належними, достатніми та допустимими, постанова по справі про адміністративне правопорушення була винесена з дотриманням ст.ст. 251, 258, 268, 283, КУпАП, а викладені обставини позивачем в позовній заяві об'єктивно не підтверджуються, суд сприймає це критично і розцінює як намагання уникнути від адміністративної відповідальності, тому зважаючи на відсутність підстав для скасування постанови , у задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст. 2, 77, 90, 241-246, 286,293 КАС України, суд, -
Відмовити у позові ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції та інспектора відділу організації несення служби в м. Ковель Управління патрульної поліції Коваля Сергія Леонідовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий суддя Ігор ВІТЕР