ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
28.05.2025Справа № 910/1168/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участі секретаря судового засідання Зайченко О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні
заяву Бойченка Андрія Сергійовича
про стягнення судових витрат у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕО ТЕПЛО" (03061, м. Київ, вул. Миронівська, буд. 16, ідентифікаційний код 36854432)
до Бойченка Андрія Сергійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )
про стягнення 1 242 966,22 грн
за участі представників сторін:
від позивача: не з'явилися
від відповідача: не з'явилися
Товариство з обмеженою відповідальністю "ГЕО ТЕПЛО" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Бойченка Андрія Сергійовича про стягнення 1 242 966,22 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов укладеного між сторонами договору підряду № 26/02 від 26.02.2024 позивачем було сплачено на користь відповідача попередню оплату у розмірі 80 % загальної вартості виробу, що склала 369 760,00 грн, однак відповідач своїх зобов'язань за договором не виконав, у зв'язку з чим і виникла вказана заборгованість, яку позивач просить стягнути в судовому порядку. Крім того, позивач нарахував до стягнення з відповідача пеню у розмірі 845 826,00 грн та інфляційні втрати у розмірі 27 380,22 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.02.2025 було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 05.03.2025.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.05.2025 у задоволенні позову відмовлено повістю.
13.05.2025 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" представником відповідача подано заяву про стягнення судових витрат, у якій останній просить ухвалити додаткове рішення у справі № 910/1168/25 про стягнення судових витрат з позивача на користь відповідача у розмірі 41 000,00 грн.
Частиною 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.05.2025 розгляд заяви Бойченка Андрія Сергійовича про стягнення судових витрат у справі № 910/1168/25 призначено у судовому засіданні 28.05.2025.
20.05.2025 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" ТОВ "ГЕО ТЕПЛО" подало заперечення проти стягнення витрат на правову допомогу.
Так, у запереченнях проти стягнення витрат на правову допомогу адвоката, позивач зазначив, що до суду першої інстанції представником відповідача надано договір про надання правової допомоги, але не надано додаткової угоди до такого договору, у якій би конкретизувався обсяг запланованих до надання послуг. Таким чином, на думку позивача, неможливо встановити чи дійсно сторони домовилися про надання послуг, які вказані у Акті наданих послуг. Крім того, як вказує позивач договір про надання правової допомоги №11-02/2025 від 11.02.2025, укладений між відповідачем та Адвокатом, взагалі не містить інформації про домовленість між представником відповідача та відповідачем щодо представництва інтересів клієнта саме у господарській справі № 910/1168/25.
Крім іншого, позивач вказує на те, що складність справи та виконаних адвокатом робіт явно не відповідає гонорару у розмірі 41 000 грн, оскільки фактично представником відповідача було складено та подано до суду відзив на позовну заяву, а подане відповідачем заперечення на відповідь на відзив не містили заперечень по суті позовних вимог
У зв'язку з чим просив суд у задоволенні заяви представника відповідача відмовити у повному обсязі у зв'язку з недоведеністю вимог, а у разі задоволення заяви представника відповідача - задовольнити її частково, зменшивши розмір гонорару Адвоката до 1 200 грн.
У судове засідання представники сторін не з'явилися, втім у своїй заяві представник відповідача просив розгляд заяви провести без його участі.
Частиною 4 статті 244 ГПК України унормовано, що у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
За таких обставин, враховуючи, що відповідачем заявлено клопотання про розгляд заяви без його участі, а позивач належним чином повідомлений про розгляд даної заяви і не повідомив суд про причини неявки, суд на місці постановив розгляд заяви про розподіл судових витрат пов'язаних провести за їх відсутності.
У судовому засіданні 28.05.2025 судом розглянуто матеріали заяви Бойченка Андрія Сергійовича про стягнення судових витрат, заслухано доводи представників сторін та встановлено наступне.
Так, відповідачем заявлено до стягнення з ТОВ "ГЕО ТЕПЛО" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 41 000,00 грн.
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).
За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 цього Кодексу).
Як встановлено судом, правова допомога надавалася відповідачу на підставі договору про надання правничої допомоги № 11-02/2025 від 11.02.2025 (надалі - договір), який був укладений між Бойченком Андрієм Сергійовичем (надалі - Клієнт) та Адвокатом Тарасовою Євгенією Олександрівною (надалі - Адвокат).
Відповідно до п. 1.1. договору Адвокат надає правову допомог Клієнту, яка полягає у наданні консультацій, розробці та підготовки документів, представлені у встановленому порядку інтересів Клієнта в господарських судах, судах загальної юрисдикції, адміністративних судах, а також в інших органах під час розгляду правових спорів або будь-яких органах державної влади.
Сторони погодили, що для отримання правової допомоги Клієнт може зв'язуватися з Адвокатом (та навпаки) мобільним зв'язком, електронною поштою або через інші месенджери і в такий спосіб викладати свої питання або запит на надання правової допомоги, обмінюватись документами, підпису вати цей Договір, отримувати рахунки на оплату, підписувати акти прийому-передачі послуг та інші пов'язані з цим Договором доку менти (п. 2.2. договору).
У розділі 5 договору сторонами узгоджено порядок здійснення розрахунків, зокрема:
Гонорар становить суму, яка розраховується виходячи з кількості годин роботи, базова ставка якої становить 3 000 гривень на одну годину. Загальна кількість годин та гонорару Адвокат вказує в рахунках на оплату (п.5.2.);
Усі розрахунки між сторонами здійснюються в готівковій та/або безготівковій формі (шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Адвоката). Оплата вважається виконаною з моменту зарахування грошових коштів на поточний рахунок Адвоката (п.5.3.);
Сторонами домовлено, що за участь адвоката в судовому засідання Клієнт сплачує Адвокату 4 000,00 грн за кожне засідання (п. 5.5.);
Клієнт сплачує Гонорар протягом 3-х днів з дня виставлення рахунку на оплату. 5.7. Факт надання послуг підтверджується підписанням Сторонами Акту, що складається Адвокатом у двох примірниках. Клієнт протягом 5 (п'яти) робочих днів з дня одержання Акту (у спосіб визначний цим Договором) надсилає Адвокату підписаний зі свого боку Акт. Сторони можуть підписувати Акт шляхом накладення КЕП/УЕП та обмінюватись через електронні пошти (п. 5.6.).
На підтвердження понесених витрат представником відповідача додано до матеріалів справи Акти приймання-передачі наданої правової допомоги за договором про надання правничої допомоги № 11-02/2025 від 11.02.2025, а саме: Акт від 14.02.2025 на суму 20 000,00 грн, Акт від 31.03.2025 на суму 5 000,00 грн та Акт від 12.05.2025 на суму 16 000,00 грн, згідно яких надавались наступні послуги:
20 000,00 грн - ознайомлення з позовною заявою, підготовка відзиву на позовну заяву по справі №910/1168/25, подання відзиву та додатків до нього;
5 000,00 грн - підготовка та направлення заперечення на відповідь на відзив по справі №910/1168/25;
4 000,00 грн - представництво інтересів клієнта у судовому засіданні з розгляду справи №910/1168/25 (05.03.2025);
4 000,00 грн - представництво інтересів клієнта у судовому засіданні з розгляду справи №910/1168/25 (26.03.2025);
4 000,00 грн - представництво інтересів клієнта у судовому засіданні з розгляду справи №910/1168/25 (16.04.2025);
4 000,00 грн - представництво інтересів клієнта у судовому засіданні з розгляду справи №910/1168/25 (07.05.2025).
Як зазначає відповідач, адвокатом надана професійна правнича допомога клієнту, детальний опис якої наведено у Актах приймання-передачі наданої правової допомоги з зазначенням вартості таких послуг, що в сукупності складає 41 000,00 грн.
Судом встановлено, що Тарасова Євгенія Олександрівна є адвокатом в розумінні Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", що підтверджується інформацією, розміщеною на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України.
Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
При цьому, суд враховує, що у п. 9 ч. 1 ст. 1 "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" установлено: представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності щодо надання правової інформації, консультацій та роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч.1 ст.1 "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Відповідно до ст. 19 "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності є: надання правової інформації, консультацій та роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування в кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адмінвідповідальності під час розгляду справи про адмінправопорушення; надання правової допомоги свідку в кримінальному провадженні; представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адмінправопорушення, прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача в кримінальному провадженні; представництво інтересів фіз- і юросіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших держорганах, перед фіз- та юрособами; представництво інтересів фіз- і юросіб, держави, органів держвлади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо іншого не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана ВРУ; надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань.
Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
Суд відзначає, що для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень ст.126 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.
Частиною 4-5 ст. 126 ГПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Так, відповідно до статті 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Приймаючи до уваги наведене вище в сукупності та з огляду на спірні правовідносини, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених і поданих до суду відповідачем документів, їх значення для вирішення спору, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) і розумності їхнього розміру, суд дійшов висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу не є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору та складності даної справи, з урахуванням обсягу наданих послуг (п.2 ч.5 ст. 129 ГПК України).
Також судом враховано, що позивачем подано заперечення, в якому вказано про безпідставно завищеними, необґрунтованими та неспівмірними з часом, реально затраченим адвокатом на представництво інтересів відповідача у суді.
За таких обставин, виходячи з критеріїв складності справи, ціни позову, обсягу матеріалів, кількості підготовлених документів, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для обмеження такого розміру з огляду на розумну необхідність судових витрат в даній справі та необхідність покладення на прокуратуру витрат відповідача на правову допомогу у розмірі 15 000, 00 грн.
Керуючись ст. 129, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Бойченка Андрія Сергійовича про стягнення судових витрат у справі задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕО ТЕПЛО" (03061, м. Київ, вул. Миронівська, буд. 16, ідентифікаційний код 36854432) на користь Бойченка Андрія Сергійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн.
3. В іншій частині заяви відмовити.
4. Після набрання додатковим рішенням законної сили видати наказ.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст додаткового рішення складено 28.05.2025.
Суддя Л. Г. Пукшин