ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
14.05.2025Справа № 927/463/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., при секретарі судового засідання Котиші П.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного підприємства "Кінотехпром" до 1. Управління комунального майна Чернігівської обласної ради, 2. Чернігівської обласної державної адміністрації про визнання договору оренди недійсним та стягнення 109 837,37 грн., за участю представників: позивача - Олексієнка О.П., відповідача-1 - не з'явився, відповідача-2 - Стасюк В.М.,
Позивач звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до відповідачів, у якому просив:
- визнати Договір оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області № 122 від 26.07.2018 року недійсним з моменту його укладення з застосуванням наслідків недійсності оспорюваного правочину;
- стягнути з Управління комунального майна Чернігівської обласної ради 67 928,76 грн.;
- стягнути з Чернігівської обласної ради 41 908,61 грн.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 21.05.2024 року позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 29.05.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 20.06.2024 року.
12.06.2024 року до Господарського суду Чернігівської області від Чернігівської обласної ради надійшов відзив на позовну заяву.
18.06.2024 року від позивача до Господарського суду Чернігівської області надійшла відповідь на відзив.
21.06.2024 року до Господарського суду Чернігівської області від Чернігівської обласної ради надійшли заперечення на відповідь на відзив.
25.06.2024 року до Господарського суду Чернігівської області від відповідача-1 надійшли заперечення на відповідь на відзив.
14.08.2024 року до Господарського суду Чернігівської області від позивача надійшло клопотання про заміну неналежного відповідача належним.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 15.08.2024 року задоволено клопотання позивача, замінено неналежного відповідача-2: Чернігівську обласну раду (ЄДРПОУ: 33469166) на належного відповідача-2: Чернігівську обласну державну (військову) адміністрацію (ЄДРПОУ: 00022674) та відкладено підготовче засідання на 11.09.2024 року.
03.09.2024 року до Господарського суду Чернігівської області від Чернігівської обласної державної адміністрації надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог та надіслати справу для розгляду за правилами виключної підсудності до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 25.09.2024 року передано на розгляд Господарського суду міста Києва за виключною підсудністю матеріали справи № 927/463/24 за позовом Приватного підприємства "Кінотехпром" до Управління комунального майна Чернігівської обласної ради та Чернігівської обласної державної адміністрації про визнання договору оренди недійсним та стягнення 109 837,37 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.10.2024 року, справу № 927/463/24 передано на розгляд судді - Чебикіній С.О.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2024 року прийнято до свого провадження справу № 927/463/24, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання у справі призначено на 20.11.2024 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.12.2024 року.
У судовому засіданні 09.12.2024 року судом оголошено перерву у справі на 22.01.2025 року.
У судовому засіданні 22.01.2025 року судом оголошено перерву у справі на 26.02.2025 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.02.2025 року викликано представників сторін на 19.03.2025 року у зв'язку з тим, що судове засідання 26.02.2025 року не відбулось.
18.03.2025 року від Чернігівської обласної державної адміністрації до суду надійшла відповідь на відзив від 17.03.2025 року.
18.03.2025 року позивачем до суду подано пояснення у справі від 17.03.2025 року та від 18.03.2025 року.
19.03.2025 року від Чернігівської обласної державної адміністрації до суду надійшло клопотання про залишення без розгляду відповіді на відзив від 17.03.2025 року.
У судовому засіданні 19.03.2025 року судом задоволено клопотання Чернігівської обласної державної адміністрації про залишення без розгляду помилково поданої відповіді на відзив від 17.03.2025 року та оголошено перерву у справі на 23.04.2025 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.2025 року викликано представників сторін на 14.05.2025 року у зв'язку з тим, що у судовому засіданні 23.04.2025 року оголошено перерву, у зв'язку з оголошенням повітряної тривоги.
14.05.2025 року позивачем до суду подано заяву з поясненнями у справі.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Предметом позову у даній справі є вимоги позивача про визнання недійсними Договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області № 122 від 26.07.2018 року з моменту його укладення із застосуванням наслідків недійсності оспорюваного правочину та стягнення на користь позивача з Управління комунального майна Чернігівської обласної ради 67 928,76 грн. та з Чернігівської обласної ради 41 908,61 грн. отриманої незаконно нарахованої орендної плати на підставі статей 203, 215, 216, 230 Цивільного кодексу України.
При цьому позивач посилається на те, що підставою визнання такого Договору недійсним є порушення передбачених законодавством правил проведення розрахунку орендної плати, визначених, зокрема, Законом України "Про оренду державного та комунального майна", та Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу. Адміністративний суд своїм рішенням у справі № 620/6623/20 визнав неправомірною (незаконною) Методику від 17.05.2017 року № 34-9/VII, і яка є незаконною з моменту прийняття, що означає неправомірність (незаконність) пунктів 3.3 та 3.4 (в частині розміру орендної плати) Договору з моменту його укладення на підставі статті 203 та 215 Цивільного кодексу України.
Крім того, позивач зазначає про те, що при укладанні спірного Договору наявні всі ознаки вчинення правочину під впливом обману на підставі статті 230 Цивільного кодексу України.
Позивач вказує про те, що готуючи проект рішення регуляторного акту "Про внесення змін та доповнень до Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області", Управління комунального майна усвідомлено порушували законодавство при підготовці вищезазначеного нормативного (регуляторного) акту, а прийняття цього акту відбулось шляхом шахрайства та одурачування депутатів обласної ради. Державна регуляторна служба України неодноразово попереджала Чернігівську обласну раду, а та відповідно, Управління комунального майна про незаконність прийнятої Методики та про необхідність її скасування. З зазначеного вбачається, що Управлінця комунального майна, ще у 2018 році, на час укладення спірного Договору знало, що Методика 2017 року є незаконною та такою, що підлягає скасуванню, однак продовжувало її застосовувати, всупереч приписам Державної регуляторної служби України. Мало того, Управління комунального майна застосовує цю Методику і після визнання її незаконною рішенням суду, яке вступило в законну силу. Позивач вважає, що беззаперечно, в вищенаведеному є умисел, Управління комунального майна знало та замовчувало про наявність певних обставин, а саме незаконність Методики і про те, що сторона позивача, якби вона володіла цією інформацією, не вступила б у правовідносини, невигідні для остатнього.
Позивач зазначає про те, що управління комунального майна не проінформувала позивача про важливі обставини, які могли б вплинути на рішення укласти правочин. Тому замовчування важливої для сторони позивача інформації, яка могла вплинути на її намір укласти договір кваліфікується як обман. При обмані наслідки правочину, що вчиняється, є відомими й бажаними для однієї із сторін. Позивач підтверджує, що наслідки укладення спірного Договору є бажаними тільки для Управління комунального майна, так як управління отримує на 60% орендної плати більше, ніж при використанні Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області від 25.03.2011 року, яка прийнята в належний та законний спосіб, причому збільшену орендну плату Управління комунального майна отримує тільки від підприємства позивача з 460 орендарів нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області. Управління комунального майна застосовуючи незаконну Методику при розрахунку орендної плати незаконно підвищила розмір орендної плати для підприємства позивача на 60% чим порушила законний матеріальний інтерес та право на застосування до цих правовідносин нормативно-правових актів, які відповідають Законам та Конституції України.
Судом встановлено, що 26.07.2018 року між Управлінням комунального майна Чернігівської обласної ради (відповідач-1, орендодавець) та Приватним підприємством "Кінотехпром" (позивач, орендар) укладено Договір оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області № 122 (Договір), відповідно до умов пункту 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно, спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області (Майно), що розташоване за адресою: місто Чернігів, вулиця Любецька, 66 та перебуває в оперативному управлінні Орендодавця, у складі: двоповерхова будівля майстерні "Т-2" загальною площею - 488,3 кв.м., приміщення механічної майстерні "А1-2" в двоповерховій будівлі загальною площею - 242,1 кв.м., загальна площа приміщень, що передаються в оренду складає 730,4 кв.м.
Відповідно до пункту 2.1 Договору орендар вступив у строкове платне користування майном з моменту вказаного в пункті 10.1 даного Договору.
Згідно з пунктом 3.1 Договору орендна плата є платежем у грошовій формі, який орендар вносить орендодавцю та до обласного бюджету незалежно від наслідків діяльності орендаря і сплачується за весь термін фактичного користування майном, що визначається на підставі акта приймання-передачі в оренду та акта приймання-передачі майна з орендного користування.
За змістом пункту 3.2 Договору до орендної плати не входить плата за комунальні послуги, вартість експлуатаційних витрат, податок на додану вартість.
Пунктом 3.3 Договору сторони погодили, що розмір орендної плати визначається на підставі Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області у новій редакції, затвердженої рішенням обласної ради від 17.05.2017 року № 34-9/VІІ зі змінами.
У відповідності до пункту 3.4 та 3.5 Договору розмір та порядок розрахунку орендної плати наведено у Додатку № 2 до Договору, що є невід'ємною його частиною і становить за базовий (березень 2018 року) місяць розрахунку (останній місяць, по якому є інформація про індекс інфляції) - 6 767,07 грн. Орендна плата за перший (квітень 2018 року) місяць оренди визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць розрахунку на індекс інфляції за квітень 2018 року. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.
Згідно з пунктом 3.6 та 3.7 Договору орендну плату орендар зобов'язаний перераховувати щомісячно не пізніше останнього числа поточного місяця згідно виставлених рахунків орендодавцем у співвідношенні визначеного Методикою розрахунку та порядком використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області або за окремим рішенням обласної ради на період його дії. Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, та якщо недоплата перевищує суму завдатку то сума перевищення, підлягає індексації і стягується відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, включаючи день оплати.
Пунктом 3.9 Договору визначено, що розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін розмір орендної плати може бути змінений у випадках встановлених законодавчими актами України.
За змістом пункту 3.11 Договору у разі припинення (розірвання) Договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення Майна за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до обласного бюджету та орендодавцю.
Відповідно до пункту 5.1.4 Договору орендар зобов'язується своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату.
Згідно з пунктом 5.1.11 Договору орендар зобов'язується у разі припинення або розірвання Договору повернути орендодавцеві одержане від нього майно у належному стані, не гіршому, ніж на час передачі його в оренду, з усіма зробленими в ньому поліпшеннями та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (часткової або повної) орендованого майна з вини орендаря.
Пунктом 10.1 Договору сторони погодили, що цей Договір діє з моменту нотаріального посвідчення та державної реєстрації по 31.10.2027 року, включно. Керуючись статтею 631 Цивільного Кодексу України та у зв'язку з тим, що орендар не припиняв користуватися предметом Договору оренди сторони домовилися, що умови цього договору поширюються на період з 01.04.2018 року.
У відповідності до пункту 10.2 та 10.3 Договору умови цього Договору зберігають силу протягом усього строку його дії, а в частині зобов'язань орендаря щодо сплати орендної плати - до повного виконання зобов'язань. Зміни і доповнення до договору допускаються за взаємної згоди сторін та оформляються додатковою угодою до Договору.
Згідно з пунктом 10.4 Договору останній може бути розірвано лише за згодою сторін або на вимогу однієї із сторін за рішенням Господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством України.
За змістом пункту 10.8 Договору чинність цього Договору припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено; приватизації орендованого майна орендарем; загибелі орендованого майна; достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням Господарського суду; банкрутства орендаря та в інших випадках, прямо передбачених чинним законодавством та умовами цього Договору.
Факт передачі майна підтверджується актом прийому-передачі в оренду майна комунальної власності області, розташованого за адресою: місто Чернігів, вулиця Любецька, 66 від 01.04.2018 року, копія якого міститься в матеріалах справи.
Додатком № 2 до Договору визначено розрахунок розміру орендної плати за оренду майна комунальної власності області, розташованого за адресою: місто Чернігів, вулиця Любецька, 66, який виконано відповідно до Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, затвердженої рішенням Чернігівської обласної ради (дев'ятої сесії сьомого скликання) № 34-9/VII від 17.05.2017 року. Додатком № 2 до Договору встановлено розмір орендної плати за базовий місяць (березень 2018 року).
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.09.2021 року у справі № 620/6623/20, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2022 року, визнано протиправним та нечинним рішення дев'ятої сесії сьомого скликання Чернігівської обласної ради від 17.05.2017 року № 34-9/VII "Про затвердження Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області в новій редакції".
Судове рішення у справі № 620/6623/20 набрало законної сили 29.09.2022 року.
Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
У зв'язку із набранням рішенням у справі № 620/6623/22 законної сили, позивач листами від 21.01.2022 року, від 10.11.2022 року звертався до відповідача-1 з пропозицією внести зміни до пунктів 3.3, 3.4 Договору шляхом укладення Додаткової угоди.
Відповідач-1 листами від 08.02.2022 року, від 25.11.2022 року відмовив позивачу у внесенні змін до Договору, посилаючись на те, що умовами Договору врегульовані та реалізовані правовідносини між сторонами, в т.ч. і щодо розміру орендної плати.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 09.03.2023 року у справі № 927/1081/20 року, залишеного без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.08.2023 року позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Кінотехпром" до обласного бюджету м. Чернігова 18 599,28 грн. заборгованості з орендної плати та 168,14 грн. інфляційних нарахувань, стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Кінотехпром" на користь Управління комунального майна Чернігівської обласної ради 22 704,52 грн. заборгованості з орендної плати, 212,25 грн. інфляційних нарахувань, 187,32 грн. процентів річних та 4 204,00 грн. витрат зі сплати судового збору та розірвано договір оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області № 122, укладений 26.07.2011 року між Управлінням комунального майна Чернігівської обласної ради та Приватним акціонерним товариством "Кінотехпром".
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 10.07.2023 року у справі № 927/429/23 року, залишеного без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2023 року, за позовом Управління комунального майна Чернігівської обласної ради до Приватного акціонерного товариства "Кінотехпром" про стягнення 151 043,20 грн. та за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "Кінотехпром" до Управління комунального майна Чернігівської обласної ради про визнання недійсними пунктів 3.3 та 3.4 Договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області № 122 від 26.07.2018 року та пункт 1 Додатку № 2 до цього Договору, первісний позов задоволено повністю, у задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (частина 1 статті 215 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України наявність підстав для визнання договору недійсним має встановлюватися судом на момент його укладення.
Частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Відповідно до частини 1 статті 230 Цивільного кодексу України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина 1 статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.
Згідно з частиною 1 статті 229 Цивільного кодексу України істотне значення мають обставини щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням.
Для визнання недійсним правочину як укладеного під впливом обману необхідно, щоб сторона була введена в оману саме щодо обставин, які мають істотне значення. До таких обставин віднесено відомості стосовно природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням.
У вирішенні спорів про визнання правочинів недійсними на підставі статті 230 Цивільного кодексу України господарські суди повинні мати на увазі, що відповідні вимоги можуть бути задоволені за умови доведеності позивачем факту обману.
Правочин може бути визнаний вчиненим під впливом обману у випадку навмисного цілеспрямованого введення іншої сторони в оману щодо фактів, які впливають на укладення правочину. Ознакою обману є умисел: особа знає про наявність чи відсутність певних обставин і про те, що друга сторона, якби вона володіла цією інформацією, не вступила б у правовідносини, невигідні для неї. Обман також має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Тобто обман має місце тоді, коли задля вчинення правочину або надається невірна інформація, або вона замовчується. Причому це робиться навмисно, з метою аби правочин було вчинено. Отже, обман - це певні винні, навмисні дії сторони, яка намагається запевнити іншу сторону про такі властивості й наслідки правочину, які насправді наступити не можуть.
Усі ці обставини (наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману) повинна довести особа, яка діяла під впливом обману (позивач).
Отже, позивач має довести наявність одночасно трьох складових, а саме: наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, наявність обману. Якщо все інше, крім умислу, доведено, тоді вважається, що наявна помилка. Має бути встановлений причинно-наслідковий зв'язок між обманом та вчиненням правочину. Тільки той обман дозволяє оспорити правочин, який вплинув на рішення сторони вчинити цей правочин.
Встановлення наявності умислу у недобросовісної сторони ввести в оману іншу сторону, щоб спонукати її до укладення правочину, є неодмінною умовою кваліфікації недійсності правочину відповідно до статті 230 Цивільного кодексу України.
Кожна сторона при укладенні правочину має поводити себе добросовісно, обачливо і розумно, об'єктивно оцінювати ситуацію. При встановленні наявності обману суд має враховувати стандарт поведінки розумного учасника обороту, який наділений схожими характеристиками зі стороною, яку ввели в оману.
Як на підставу недійсності Договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області № 122 від 26.07.2018 року, позивач зазначає про визнання протиправним та нечинним рішення дев'ятої сесії сьомого скликання Чернігівської обласної ради від 17.05.2017 року № 34-9/VІІ "Про затвердження Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області в новій редакції", згідно з якою визначався розмір орендної плати, а також на введення його в оману, внаслідок незаконності Методики, затвердженої рішенням дев'ятої сесії сьомого скликання Чернігівської обласної ради від 17.05.2017 року № 34-9/VІІ, про що Управління комунального майна Чернігівської обласної ради було за доводами позивача обізнано.
Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" істотними умовами договору оренди є, зокрема, орендна плата з урахуванням її індексації.
Згідно з частиною 1 та 2 статті 19 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.
Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об'єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим (для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим), та органами місцевого самоврядування (для об'єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об'єктів, що перебувають у державній власності.
Орендна плата, встановлена за відповідною методикою, застосовується як стартова під час визначення орендаря на конкурсних засадах.
Відповідно до статті 20 та частини 1, 2 статті 21 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" орендна плата встановлюється, як правило, у грошовій формі. Залежно від специфіки виробничої діяльності орендаря орендна плата за згодою сторін може встановлюватись у натуральній або грошово-натуральній формі.
Розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін.
Розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї з сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об'єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України.
Рішенням Чернігівської обласної ради № 34-9/VII від 17.05.2017 року затверджено Методику розрахунку та порядок використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області в новій редакції (Методика).
Статтею 3 Цивільного кодексу України визначено загальні засади цивільного законодавства, до яких віднесено, зокрема, свободу договору.
Відповідно до положень статті 6 Цивільного кодексу України сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Згідно з частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Розкриваючи зміст засади свободи договору у статтях 6 і 627 Цивільного кодексу України визначає, що свобода договору полягає у праві сторін вільно вирішувати питання при укладенні договору, виборі контрагентів і погодженні умов договору.
Закріпивши принцип свободи договору у Цивільному кодексу України, законодавець разом із тим визначив, що свобода договору не є безмежною, оскільки відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 6 та статті 627 цього Кодексу при укладенні договору, виборі контрагентів, визначенні умов договору сторони не можуть діяти всупереч положенням цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Отже, сторони у Договорі самостійно погодили порядок визначення розміру орендної плати на підставі Методики, що відповідає приписам Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
При цьому, за наявності незгоди позивача з порядком визначення розміру орендної плати на підставі цієї Методики, Приватне підприємство "Кінотехпром" мало можливість відмовитись від підписання спірного Договору.
Разом з тим, під час укладення оспорюваного Договору, рішення дев'ятої сесії сьомого скликання Чернігівської обласної ради від 17.05.2017 року № 34-9/VІІ "Про затвердження Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області в новій редакції" було чинне та втратило чинність лише 29.09.2022 року.
Суд також враховує, що законодавцем встановлено, що наявність підстав для визнання правочину недійсним має визначатися судом на момент його вчинення (частина 1 статті 215 Цивільного кодексу України).
Тобто на час застосування рішення Чернігівської обласної ради від 17.05.2017 року безпосередньо Управлінням комунального майна Чернігівської обласної ради як уповноваженим суб'єктом владних повноважень, вказане рішення було чинним і не визнавалося судом незаконним чи протиправним, оскільки рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.09.2021 року у справі № 620/6623/20, яким визнано протиправним та нечинним вказане рішення Чернігівської обласної ради від, набрало законної сили 29.09.2022 року.
Суд також враховує, що орендна плата за Договором, неодноразово була предметом розгляду спорів у Господарському суді Чернігівської області, за результатами розгляду яких, у справах № 910/1081/20, № 927/429/23, № 927/1449/23, були ухвалені відповідні рішення.
Окрім того, ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 05.03.2020 року у справі 927/669/19, яка набрала законної сили 05.03.2020 року прийнято відмову позивача за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "Кінотехпром" від позовної заяви Приватного акціонерного товариства "Кінотехпром" до Управління комунального майна Чернігівської обласної ради про визнання недійсним договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Чернігівської області від 26.07.2018 року № 122, укладеного між Управлінням комунального майна Чернігівської обласної ради та Приватним акціонерним товариством "Кінотехпром", спільну заяву Управління комунального майна Чернігівської обласної ради та Приватного акціонерного товариства "Кінотехпром" про затвердження мирової угоди задоволено, та затверджено мирову угоду у справі № 927/669/19 від 04.03.2020 року, укладену між Управлінням комунального майна Чернігівської обласної ради та Приватним акціонерним товариством "Кінотехпром", закрито провадження у справі № 927/669/19 за первісним позовом Управління комунального майна Чернігівської обласної ради до Приватного акціонерного товариства "Кінотехпром" про стягнення 15 990,81 грн. заборгованості з орендної плати за період з 01.04.2018 по 31.07.2018, а саме: 7 995,57 грн. заборгованості з орендної плати до обласного бюджету міста Чернігова та 7 995,24 грн. заборгованості з орендної плати на користь Управління комунального майна Чернігівської обласної ради, за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "Кінотехпром" до Управління комунального майна Чернігівської обласної ради про визнання недійсним договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Чернігівської області від 26.07.2018 року № 122, укладеного між Управлінням комунального майна Чернігівської обласної ради та Приватним акціонерним товариством "Кінотехпром".
Суду позивачем не надано доказів того, що відповідач-1, готуючи проект рішення регуляторного акту "Про внесення змін та доповнень до Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області", Управління комунального майна усвідомлено порушувало законодавство при підготовці вищезазначеного нормативного (регуляторного) акту і відповідач-1 на час укладення спірного Договору знав, що Методика 2017 року є незаконною та такою, що підлягає скасуванню, і що умисел полягає в тому, що відповідач-1 знав про незаконність Методики і замовчував про це.
Таким чином, позивачем не доведено наявності обставин, які б свідчили про ведення його в оману згідно зі статтею 230 Цивільного кодексу України, а саме не доведено самого факту обману, наявність умислу в діях іншої сторони та істотність значення обставин, щодо яких позивача введено в оману.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень
Отже, позивачем не доведено тих обставин, на які він посилається як на підставу задоволення позовних вимог, і тому правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
За таких обставин, у задоволенні вимог позивача про визнання недійсним спірного Договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області № 122 від 26.07.2018 року з моменту його укладення із застосуванням наслідків недійсності оспорюваного правочину, а також похідних вимог про стягнення на користь позивача з Управління комунального майна Чернігівської обласної ради 67 928,76 грн. та з Чернігівської обласної ради 41 908,61 грн. отриманої незаконно нарахованої орендної плати слід відмовити.
Інші доводи, на які посилався позивач, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги, як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо відмови у задоволенні позову.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись статтями 86, 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
В позові відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 241 ГПК України та підлягає оскарженню в порядку та у строк, які визначені розділом IV ГПК України.
Повний текст рішення складено 26.05.2025.
Суддя С.О. Чебикіна