ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
21.05.2025Справа №910/817/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Респект компані"
до Антимонопольного комітету України
про скасування рішення від 22.10.2024 №42-р/тк в частині,
Суддя Зеленіна Н.І.
Секретар судового засідання Солонюк К.Г.
Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Респект компані" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним пункт 3 резолютивної частини рішення тимчасової адміністративної колегії АМК від 22.10.2024 №42-р/тк "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" у справі № 54/28-23, щодо накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю «Респект компані» (код ЄДРПОУ 41454238) штрафу у розмірі 1 453 228 грн за порушення, зазначене в пункті 1 резолютивної частини цього рішення.
Як вбачається з комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" позивач має зареєстрований "Електронний кабінет" в підсистемі "Електронний суд" в Єдиній судовій інформаційно - телекомунікаційній системі.
Частиною 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у підготовче зсідання на 05.03.2025.
Через систему "Електронний суд" 05.03.2025 від представника позивача надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи, в якому останній просить перенести засідання на іншу дату.
Протокольною ухвалою суду від 05.03.2025 задоволено клопотання представника Антимонопольного комітету України про закритий розгляд справи, закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.04.2025.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.03.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "Респект компані" повідомлено про проведення розгляду справи в закритому судовому засіданні, закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду на 16.04.2025 о 14:30 год.
Вказану ухвалу було доставлено до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю "Респект компані" 07.03.2025, що свідчить про належне повідомлення про дату та час судового засідання.
В судове засідання 16.04.2025 ні позивач, ні його представник не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про час і місце судового засідання; не повідомили суд про причини неявки в судове засідання; не подали заяви про розгляд справи за відсутності позивача чи його представника.
Протокольною ухвалою суду від 16.04.2025 відкладено судовий розгляд справи на 21.05.2025, у зв'язку з неявкою позивача та представника позивача у судове засідання.
В судове засідання 21.05.2025 повторно не з'явилися ні позивач, ні його представник, хоча були належним чином повідомлені про час і місце судового засідання; не повідомили суд про причини неявки в судове засідання; не подали заяви про розгляд справи за відсутності позивача чи його представника.
Суд, залишаючи позовну заяву без розгляду, виходить з приписів частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, які встановлюють повноваження суду у разі неявки позивача в підготовче засідання чи судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки ( крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору).
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики, і однакове правозастосування забезпечує загальнообов'язковість закону, рівність усіх перед ним і юридичну визначеність у державі, яка керується верховенством права, а також впливає на громадське розуміння справедливості та правосуддя і на рівень довіри до суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 5 травня 2020 року у справі №761/21898/16-ц (пункт 10.5), від 30 червня 2020 року у справі № 333/6816/17 (пункт 10.3)). І саме на Верховний Суд покладено обов'язок забезпечувати сталість та єдність судової практики.
Верховний Суд у своїх постановах послідовно дотримується позиції, що позивач зобов'язаний або (1) з'являтись до суду (направляти представника), або (2) не з'являтись до суду, однак обов'язково повідомити про причини неявки чи подати заяву про розгляд справи за його відсутності.
При цьому Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у справі №905/458/21 (постанова від 18.11.2022) зазначає про те, що оцінка судом можливості вирішення спору у даній справі без надходження від позивача заяви про розгляд справи за його відсутності є необґрунтованою, враховуючи імперативний характер процесуальних норм, а саме: частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, які встановлюють повноваження суду у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки. Верховним Судом було проаналізовано характеристику частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України за методом правового регулювання цих норм. Проаналізувавши положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд зазначив, що в цих нормах законодавець не застосував слів "може", "має право", "за власної ініціативи" тощо у своєму значенні цих слів. Зазначені норми процесуального права не передбачають можливості інших варіантів дій суду, крім залишення позовної заяви без розгляду. Формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у частині четвертій статті 202 Господарського процесуального кодексу України, та формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у пункті четвертому частині першій статті 226 Господарського процесуального кодексу України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення. При цьому така ознака як "повторність" неявки у підготовче чи судове засідання в чинній редакції цих норм Господарського процесуального кодексу України також відсутня.
Також, Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у справі №910/17906/21 (постанова від 17.03.2023) зазначає, що зміст частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання або неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов'язковою.
Отже, вказане свідчить, що обов'язковими умовами для застосування передбачених частиною 4 статті 202, пунктом 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності чи повідомлення про причини неявки в судове засідання.
У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статей 202, 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності.
Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності (такий правовий висновок викладений у постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2020 у справі №910/16978/19 та від 16.10.2020 у справі №910/8816/19).
Положення частини четвертої статті 202, пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України не пов'язують залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з'явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, будучи належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов'язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з'явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності (такий правовий висновок викладено у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 13.09.2019 у справі №916/3616/15).
Верховний Суд у постанові від 05.12.2023 у справі №922/1873/22, скасовуючи постанову апеляційного суду та залишаючи в силі ухвалу Господарського суду Харківської області про залишення позову без змін, акцентував увагу на тому, що апеляційний суд дійшов необґрунтованого висновку про те, що залишення позову без розгляду можливе за умови, якщо суд викликав позивача у судове засідання і визнав його обов'язковою, при цьому, в ухвалі, якою суд викликав позивача в судове засідання, роз'яснено про наслідки неявки, і про обов'язок повідомити суд про причини неявки (п.35 постанови).
Аналогічні висновки викладені і у постанові ВС КГС від 13.06.2023 у справі №910/12685/22, де суд повторно підкреслив, що учасник справи, незалежно від того, визнана його явка в засідання обов'язковою чи ні, "не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано".
При цьому Суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 30.01.2019 у справі №755/10947/17 (провадження №14-435цс18) вказала, що суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду. Таким же чином підлягають врахуванню при вирішенні спору й інші постанови Верховного Суду.
Як зазначено судом вище, всі ухвали по даній справі були доставлені до електронного кабінету позивача та в силу приписів чинного законодавства України вважаються врученими (довідки про доставку електронного листа наявні у матеріалах справи); явка сторін даними ухвалами не визнана обов'язковою, що, з урахуванням вищенаведеного, не звільняє позивача від обов'язку або направити в засідання свого представника, або повідомити суд про причини неявки, або направити заяву про розгляд справи без участі представника. Жодних заяв чи клопотань з цього приводу станом на час проведення засідання позивачем зроблено не було.
Відтак, з урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без розгляду.
Залишення позовної заяви без розгляду через неявку позивача у судове засідання у разі ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності, не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд (до такого висновку дійшла об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 16.10.2020 у справі № 910/8816/19).
Відповідно до частини четвертої статті 226 Господарського процесуального кодексу України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Керуючись пунктом 4 частини першої статті 226, статтями 234-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Респект компані" до Антимонопольного комітету України про скасування рішення від 22.10.2024 №42-р/тк в частині - залишити без розгляду.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом 10 днів.
Повний текст ухвали складено 28.05.2025.
Суддя Н.І. Зеленіна