майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"21" травня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/1240/24
Господарський суд Житомирської області у складі судді Машевської О.П.
за участю секретаря судового засідання: Фещенко Т.В.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 ; Свинарчук А.С., адвокат, ордер серії АМ №1112732 від 14.01.2025
від відповідача: Хоменко С.О., адвокат, ордер серії АМ №1101974 від 14.01.2025
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом ОСОБА_1
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку " Міць"
про визнання недійсним рішення установчих зборів та скасування державної реєстрації
Процесуальні дії по справі.
Господарський суд Житомирської області відповідно до ухвали від 10.12.2024 відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження за позовом фізичної особи ОСОБА_1 до відповідача Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Міць" з позовними вимогами: - визнати недійсним та скасувати рішення установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 , оформлене протоколом №2 від 18 липня 2024 року; - скасувати державну реєстрацію Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Міць" (код ЄДРПОУ 45492874) шляхом скасування запису за номером 1003051020000019384 від 16.09.2024 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, перше підготовче засідання призначив на 14.01.2025 о 14:30 год.
Суд ухвалою від 14.01.2025 відклав підготовче засідання на 04.02.2025 о 11:00 год.
Суд ухвалою від 04.02.2025 продовжив строк підготовчого провадження та відклав підготовче засідання на 03.03.2025 о 14:30 год.
Суд ухвалою від 03.03.2025 відклав підготовче засідання на 07.04.2025 о 12:00 год.
В підготовчому засіданні 07.04.2025 представник позивача заявив усне клопотання про задоволення письмового клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, пояснивши причини їх не подання разом з позовною заявою, представник відповідача в усній формі заперечив проти його задоволення. На підставі ст.ст. 13, 80, 119 Кодексу суд продовжив строк на подання доказів та приєднав останні до справи.
Суд заслухав усні доводи та заперечення учасників провадження з підстав, наведених у заявах по суті справи, останні не заперечують щодо закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.185 ГПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Суд ухвалює закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду справи по суті.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 120, 121, п.3 ч.2 ст.185, 197, ст.234 ГПК України, господарський суд
Суд ухвалою від 07.04.2025 закрив підготовче провадження та призначив справу №906/1240/24 до судового розгляду по суті на 05.05.2025р. о 12:00 год. в приміщенні господарського суду Житомирської області, в залі судових засідань № 108.Суд ухвалою від 05.05.2025 оголосив перерву в судовому засіданні до 15:30 год. 15.05.2025.
Судове засідання 15.05.2025 розпочалось зі стадії судових дебатів. Суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення, відклавши його ухвалення та проголошення до 15:30 год. 27.05.2025.
У судовому засіданні 27.05.2025 Суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення суду про відмову у позові.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Фізична особа ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСББ "Міць" з вимогами визнати недійсним та скасувати рішення установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 , оформлене протоколом №2 від 18 липня 2024 року, а також скасувати державну реєстрацію ОСББ "Міць" (код ЄДРПОУ 45492874) шляхом скасування запису за номером 1003051020000019384 від 16.09.2024 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - Позивач, Відповідач, Суд, рішення установчих зборів від 18.07.2024, запис про державну реєстрацію ОСББ "Міць" від 16.09.2024).
Позивач вважає рішення установчих зборів від 18.07.2024 недійсним, оскільки установчі збори 04 червня 2024 проведені з порушенням вимог чинного законодавства. Так, відповідно до Закону України " Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки належної співвласнику площі квартири або нежитлового приміщення у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. На зборах 04 червня 2024, які оформлено як установчі, та в яких прийняли близько 20 осіб, не обговорювався порядок денний та не затверджувався, склад правління та голова - не обирались. Протокол, яким оформлено рішення установчих зборів від 04.06.2024, містить інформацію про загальну площу всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку : 4496,65 м.кв. , а загальна кількість співвласників - 90. Однак це кількість квартир у будинку, а кількість власників (співвласників) є більшою, а правом голосу наділені співвласники лише в межах своєї частки, а не в цілому за квартиру. Тоді як листки опитування не містять інформації про доручення інших співвласників голосувати від їх імені. Кількість голосів з кожної квартири наведено у позові. Загальна сума квадратної площі голосуючих співвласників становить менше 50% від загальної площі будинку, що вказує на невідповідність ухваленого рішення вимогам закону. Окрім того, співвласників не було повідомлено про проведення установчих зборів , не була відома ініціативна група, не була доведена інформація про зміст статуту, засідання ініціативної групи зі скликання і проведення установчих зборів ОСББ , не була проведена інформаційно-роз'яснювальна робота серед співвласників щодо мети та доцільності створення об'єднання , тощо. Незаконність створення Відповідача є підставою для скасування державної реєстрації юридичної особи.
Правовими підставами позову визначено Закон України " Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" , ст. 110 ЦК України.
У відзиві на позов Відповідач вимоги останнього не визнав, оскільки Позивач не врахував правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 29.06.2021 у справі № 916/964/19 про те, що під час доведення позивачем порушення вимог законодавства у зв'язку зі створенням та діяльністю ОСББ, враховуючи вимоги статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", позовна вимога про скасування державної реєстрації ОСББ шляхом скасування запису в реєстрі не підлягає задоволенню. Вимоги Позивача щодо оспорюваних рішень установчих зборів ОСББ спрямовані на припинення об'єднання, а не на захист прав та охоронюваних законом інтересів Позивача. Позивач, як власник квартири АДРЕСА_2 не приймав участь у голосуванні за створення об'єднання, тоді як співвласники, які приймали участь у такому голосуванні погоджуються зі створенням у будинку ОСББ шляхом проведення установчих зборів , рішення яких вважають законними та обґрунтованими.
У відповіді на відзив Позивач доводить, що релевантною до застосування є правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 18.04.2018 у справі № 904/2796/17. Тому позовні вимоги є належними та підлягають задоволенню.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Факт утворення та засідання ініціативної групи із підготовки , скликання і проведення установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку по вулиці Юрка Тютюнника,11а підтверджується протоколом № 1 від 17.05.2024 ( а.с.63). До складу ініціативної групи увійшли ОСОБА_2 ( кв. АДРЕСА_3 ), ОСОБА_3 (кв. АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_4 ( кв. АДРЕСА_4 ).
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Міць" зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з кодом ЄДРПОУ 45492874 за адресою: АДРЕСА_1 - 16 вересня 2024 за № 1003051020000019384 ( а. с. 10).
Керівник ОСББ "Міць" - ОСОБА_5 . Основний вид економічної діяльності - комплексне обслуговування об'єктів ( КВЕД :81.10). Вищий орган управління юридичної особи: загальні збори співвласників. Установчий документ - Статут.
Підставою для проведення державної реєстрації ОСББ "Міць" стало рішення установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , які відбулися 04 червня 2024 на прибудинковій території та оформлені протоколом № 2 від 18.07.2024 ( а с. 11).
Протокол № 2 від 18.07.2024 містить інформацію про те, що загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку: 4496,65 кв.м. У зборах взяли участь особисто та та/або через представників співвласники в кількості 50 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 2476,77 кв.м. З них у поіменному голосуванні взяло участь 8 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 436,00 кв.м. У письмовому опитуванні взяло участь 42 особи, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 2040,77 кв.м.
До порядку денного були включені питання:
1. Про створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку та його назву.
2. Затвердження Статуту об'єднання.
3. Вибори правління та голови правління об'єднання.
4. Вибори ревізійної комісії (ревізора).
5. Про уповноваження представника установчих зборів для державної реєстрації об'єднання в органах державної реєстрації.
Порядок денний затверджено рішенням 50 співвласників, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 2476,77 кв.м. та рішенням останніх затверджені рішення про створення ОСББ з назвою "Міць" , Статут об'єднання. До складу правління обрано 4-х осіб: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . З них головою правління обрано ОСОБА_5 , який не є співвласником квартир та/або нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.
Прийняття рішення про створення ОСББ "Міць" і правдивість голосування за всіма пунктами порядку денного засвідчено співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 особистими підписами при поіменному голосуванні та письмовому опитування (додатки - листки письмового опитування співвласника у період з 04.06.2024 -15.06.2024):
- кв. 1, площа 48 кв.м, ОСОБА_6 ;
- кв. АДРЕСА_5 , ОСОБА_7 ,
- кв. АДРЕСА_6 , площа 61,83 кв.м., ОСОБА_8 ,
- кв. АДРЕСА_7 , площа 62,13 кв.м., ОСОБА_9 ,
- кв. АДРЕСА_8 , площа 48,23 кв.м., ОСОБА_10 ,
- кв. АДРЕСА_9 , площа 61,53 кв.м., ОСОБА_11 ,
- кв. АДРЕСА_10 , площа 62,83 кв.м., ОСОБА_12 ,
- кв. АДРЕСА_11 , площа 46,83 кв.м., ОСОБА_13 ,
- кв. АДРЕСА_1 , площа 62,33 кв.м., ОСОБА_14 ,
- кв. АДРЕСА_12 , ОСОБА_15 ,
- кв. АДРЕСА_13 , площа 61,93 кв.м., ОСОБА_16 ,
- кв. АДРЕСА_14 , ОСОБА_17 ,
- кв. АДРЕСА_15 , площа 30,20 кв.м., ОСОБА_18 ,
- кв. АДРЕСА_16 , площа 43,90 кв.м., ОСОБА_19 ,
- кв. АДРЕСА_17 , ОСОБА_20 ,
- кв. АДРЕСА_18 , ОСОБА_21 ,
- кв. АДРЕСА_19 , ОСОБА_22 ,
- кв. АДРЕСА_20 , ОСОБА_23 ,
- кв. АДРЕСА_21 , площа 31,03кв.м., ОСОБА_24 ,
- кв. АДРЕСА_22 , ОСОБА_25 ,
- кв. АДРЕСА_23 , ОСОБА_26 ,
- кв. АДРЕСА_24 , ОСОБА_27 ,
- кв. АДРЕСА_25 , ОСОБА_2 ,
- кв. АДРЕСА_26 , площа 45,16 кв.м., ОСОБА_28 ,
- кв. АДРЕСА_27 , площа 46,8 кв.м., ОСОБА_29 ,
- кв. АДРЕСА_28 , ОСОБА_30 ,
- кв. АДРЕСА_29 , площа 44,10 кв.м., ОСОБА_31 ,
- кв. АДРЕСА_30 , площа 48,1кв.м., ОСОБА_32 ,
- кв. АДРЕСА_31 , площа 45,03 кв.м., ОСОБА_33 ,
- кв. АДРЕСА_32 , площа 48,53 кв.м., ОСОБА_34 ,
- кв. АДРЕСА_33 , ОСОБА_35 ,
- кв. АДРЕСА_34 , ОСОБА_36 ,
- кв. АДРЕСА_35 , площа 27,80 кв.м., ОСОБА_37 ,
- кв. АДРЕСА_36 , ОСОБА_38 ,
- кв. АДРЕСА_37 , площа 43,80 кв.м., ОСОБА_39 ,
- кв. АДРЕСА_38 , ОСОБА_40 ,
- кв. АДРЕСА_39 , площа 45,53 кв.м., ОСОБА_41 ,
- кв. АДРЕСА_40 , площа 48,63 кв.м., ОСОБА_42 ,
- кв. АДРЕСА_41 , площа 44,6 кв.м., ОСОБА_43 ,
- кв. АДРЕСА_42 , площа 44,93 кв.м., ОСОБА_44 ,
- кв. АДРЕСА_4 , площа 44,83 кв.м., ОСОБА_45 ,
- кв. АДРЕСА_43 , площа 44,93 кв.м., ОСОБА_46 ,
- кв. АДРЕСА_44 , ОСОБА_47 ,
- кв. АДРЕСА_45 , площа 30,40 кв.м., ОСОБА_48 ,
- кв. АДРЕСА_46 , площа 49,16 кв.м., ОСОБА_49 ,
- кв. АДРЕСА_47 , площа 48,43 кв.м., ОСОБА_50 ,
- кв. АДРЕСА_48 , площа 62,33 кв.м., ОСОБА_51 ,
- кв. АДРЕСА_49 , площа 61,73 кв.м., ОСОБА_52 ,
- кв. АДРЕСА_50 , площа 49,80 кв.м., ОСОБА_53 ,
- кв. АДРЕСА_51 , площа 62,23 кв.м., ОСОБА_54 ( а с. 15-62).
Інформаційною довідкою № 409554393 від 24.01.2025 підтверджується право власності мешканців будинку на квартири , їх площа, правовий режим власності ( приватна, спільна часткова, сумісна), тощо ( а с. 127-140).
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
1. Щодо вимоги про визнання недійсним та скасування рішення установчих зборів співвласників будинку.
Згідно зі статтею 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об'єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об'єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.
Законом України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" № 2866-III визначено правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку ( далі - Закону № 2866-III).
Відповідно до визначень, наведених у статті 1 Закону № 2866-III, ОСББ - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Співвласники багатоквартирного будинку - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.
За статтею 4 Закону № 2866-III об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
Об'єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об'єднання визначається цим Законом та іншими законами України.
Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
ОСББ відповідає за своїми зобов'язаннями коштами і майном ОСББ, від свого імені набуває майнові і немайнові права та обов'язки, виступає позивачем та відповідачем у суді.
Тож законодавець визначає ОСББ як юридичну особу приватного права (створену в добровільному порядку шляхом її заснування власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку на підставі домовленості між собою), створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.
Статтею 6 Закону № 2866-ІІІ визначено загальний порядок проведення установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку й обов'язкові рішення, які включаються до порядку денного таких зборів.
Для створення об'єднання скликаються установчі збори. Скликання установчих зборів здійснюється ініціативною групою, яка складається не менш як з трьох власників квартир або нежилих приміщень.
Повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного. Час і місце проведення обираються зручними для більшості можливих учасників зборів.
Нормою статті 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено лише способи повідомлення співвласників про проведення установчих зборів, а нормами статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" встановлено саме порядок здійснення такого повідомлення (шляхом надсилання на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику у багатоквартирному будинку.
Відповідач не надав доказів повідомлення позивача та інших співвласників про проведення 04.06.2024 установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку .
Установчі збори веде голова зборів, який обирається більшістю голосів присутніх співвласників або їх представників. Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник на установчих зборах має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.
Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості усіх співвласників.
Якщо в результаті проведення установчих зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів «за» або «проти», встановленої частиною дев'ятою цієї статті, проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на установчих зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення установчих зборів. Якщо протягом зазначеного строку необхідну кількість голосів «за» не набрано, рішення вважається неприйнятим. Письмове опитування під час установчих зборів об'єднання проводиться в порядку, передбаченому Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку». Рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення установчих зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування («за» чи «проти»).
Установчі збори приймають рішення про створення об'єднання і затверджують його статут.
Державна реєстрація об'єднання проводиться у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб. Об'єднання вважається утвореним з дня його державної реєстрації.
Установчі документи об'єднання підписує голова установчих зборів або інша уповноважена зборами особа.
Отже, результати голосування з усіх питань порядку денного установчих зборів співвласників визначаються одночасно (за наслідком складення підсумку голосів співвласників, які брали участь в установчих зборах, з тими співвласниками, які проголосували шляхом письмового опитування). Відтак прийняття рішення про утворення ОСББ фактично відбувається одночасно із прийняттям рішення про затвердження його Статуту, обрання органів правління тощо.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України справедливість, добросовісність та розумність віднесені до загальних засад цивільного законодавства. Тому законодавство підлягає тлумаченню виходячи із цих засад. Зокрема, слід мати на увазі, що юридична особа вже з моменту її створення повинна мати цивільну дієздатність, яку юридична особа набуває через свої органи (частина перша статті 92 ЦК України). Отже, Закон № 2866-ІІІ необхідно тлумачити таким чином, щоб він забезпечував набуття дієздатності ОСББ через його органи з моменту реєстрації ОСББ.
Статтею 6 цього Закону не передбачено заборони щодо внесення до порядку денного установчих зборів інших питань діяльності ОСББ, зокрема щодо прийняття рішень, які віднесено статтею 10 Закону № 2866-ІІІ до виключної компетенції загальних зборів ОСББ (обрання його органів управління, вирішення інших питань організації діяльності об'єднання затвердженням первісного кошторису, визначення розміру членських внесків).
Так, відповідно до пунктів 12, 13 частини другої статті 9 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про юридичну особу, у тому числі відомості про органи управління юридичної особи та про її керівника. Формою заяви щодо державної реєстрації юридичної особи (крім громадських формувань та органів влади) (форма 2), затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 18 листопада 2016 року № 3268/5, передбачено внесення відомостей про керівника юридичної особи.
Отже, ще до державної реєстрації ОСББ воно повинне прийняти рішення про обрання членів правління ОСББ. Водночас відповідно до частини дев'ятої статті 10 Закону № 2866-ІІІ таке повноваження належить до виключної компетенції загальних зборів співвласників як вищого органу управління ОСББ. Тому Велика Палата Верховного Суду вважає, що компетенція установчих зборів ОСББ не обмежується повноваженнями, визначеними частиною тринадцятою статті 6 Закону № 2866-ІІІ, а установчі збори вправі також приймати рішення, передбачені статтею 10 цього Закону ( постанова ВПВС від 01 лютого 2022 у справі № 910/5179/20).
Як зазначено в статті 14 Закону № 2866-III співвласник має право: брати участь в управлінні об'єднанням у порядку, визначеному цим Законом і статутом об'єднання; обирати та бути обраним до складу статутних органів об'єднання; знайомитися з протоколами загальних зборів, робити з них виписки; одержувати в установленому порядку інформацію про діяльність об'єднання; вимагати від статутних органів захисту своїх прав та дотримання співвласниками правил добросусідства; одержувати в установленому статутом порядку інформацію про діяльність асоціації. Об'єднання на вимогу співвласника зобов'язане надати йому для ознайомлення всі свої фінансові звіти.
Порядок здійснення прав співвласників визначається законом.
Здійснення співвласником своїх прав не може порушувати права інших власників.
Спори щодо здійснення прав співвласників вирішуються за згодою сторін або в судовому порядку.
Водночас Суд зазначає про те, що передумовою захисту та відновлення порушеного права позивача є існування такого права та, відповідно, порушення, на час звернення з позовом до суду.
Суб'єктивні цивільні права та інтереси особи захищаються в порядку, передбаченому законом, за допомогою застосування, зокрема, способів захисту.
Способи захисту цивільного права чи інтересу - це визначені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника, і такі способи мають бути доступними й ефективними.
Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Ефективність позовної вимоги має оцінюватися виходячи з обставин справи та залежно від того, чи призведе задоволення такої вимоги до дійсного захисту інтересу позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії). Таким чином, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Велика Палата Верховного Суду також виснувала, що судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту (такі висновки сформульовано в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 (пункт 63), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (пункт 50)).
У постановах Верховного Суду від 23.02.2022 у справі № 914/807/20, від 26.10.2022 у справі № 916/1010/21 міститься правовий висновок, відповідно до якого порушення під час проведення загальних зборів можна поділити на безумовні, тобто ті, які мають наслідком безумовне визнання прийнятих на цих зборах рішень недійсними і ті, які хоч і допускаються, однак не завжди призводять до недійсності рішень загальних зборів.
Отже, не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень. Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів є: відсутність більше половини загальної кількості усіх співвласників, які голосували за рішення.
Верховний Суд у постанові від 16 січня 2025 у cправі № 916/1126/24 також підтвердив усталену практику про те, що порушення порядку повідомлення позивача під час скликання та проведення загальних зборів учасників відповідача не призводить до обов'язкового визнання недійсним рішення таких зборів. Так як, безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів.
Отже з огляду на наведені висновки Верховного Суду, неповідомлення або неналежне повідомлення співвласника багатоквартирного будинку про проведення загальних зборів, не є безумовною підставою для визнання таких зборів недійсними. Важливим, у даному випадку, є саме проведення таких зборів за відсутності кворуму.
Так, у постанові Верховного Суду від 30.11.2022 у справі № 908/2085/21 зроблено висновок про те, що Закон України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" не визначає кворуму установчих зборів - найменшої кількості співвласників зборів, необхідної для визнання таких зборів правомочними приймати рішення з питань порядку денного, а встановлює кількість голосів співвласників, необхідних для прийняття рішень з питань порядку денного загальних зборів (стаття 6 вказаного Закону).
У цій справі Позивач доводить потребу у визнанні недійними рішень установчих зборів і припиненні Відповідача, порушенням вимог Закону, які полягають у відсутності кворуму для прийняття рішень про створення ОСББ у багатоквартирному будинку по вулиці Юрка Тютюнника, 11а.
Відповідно до частини дванадцятої статті 10 цього Закону кожний співвласник (його представник) під час голосування на зборах має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення, розташованих у багатоквартирному будинку, за винятком якщо такій особі належить більше половини від загальної кількості квартир та нежитлових приміщень.
Участь у загальних зборах ОСББ, зокрема в установчих зборах, пов'язується законом з наявністю в особи права власності на квартири або нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку.
Для визначення факту достатності/недостатності голосів для прийняття рішень на установчих зборах 04.06.2024 Суд встановив загальну площу квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку - 4496,65 кв.м. Цю площу зазначено у протоколі установчих зборів , розпочатих 04.06.2024 та оформлених 18.07.2024. У позові Позивач не ставив під сумнів цей факт. Оскільки рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їх представники), загальна кількість голосів яких становить більше половини загальної кількості голосів усіх співвласників, Суд приймає до уваги, що кількість голосів "за" мала скласти величину більшу за 2248,33 кв.м ( 4496,65 кв.м. :2). У протоколі установчих зборів зазначено, що загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку складає 90 осіб, тоді як Позивач доводив, що цифра 90 - це кількість квартир у будинку, а співвласників більше, оскільки на окремі квартири поширюється режим спільної часткової або сумісної власності. Позивач доводив, що загальна сума квадратної площі голосуючих співвласників становила менше ніж 50% загальної площі будинку. На підтвердження цих доводів Позивач навів таблицю , у якій вказав номер квартири, загальну площу, кількість власників та кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі у квартирі.
У протоколі установчих зборів зазначено, що у зборах взяли участь особисто та/або через представників співвласники у кількості 50 осіб, яким належать квартири у будинку загальною площею 2476,77 кв.м.
За розрахунками Суду загальна сума квадратної площі голосуючих співвласників становила 1997,26грн. Відповідач не спростував доводи Позивача про відсутність кворуму для прийняття рішень щодо створення ОСББ у багатоквартирному будинку по вулиці Юрка Тютюнника, 11а.
Водночас Суд приймає до уваги наступне.
Верховний Суд у постанові від 20.04.2023 у справі №914/2547/21 зазначив, що розглядаючи спір про визнання недійсними рішень загальних зборів з підстав порушень, допущених під час скликання та проведення загальних зборів, суд повинен встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів позивача. Також суд повинен у кожному конкретному випадку оцінити характер порушення, враховуючи баланс інтересів як позивача, так й інших співвласників ОСББ. Інтереси окремого власника можуть не збігатися з інтересами інших співвласників багатоквартирного будинку. Тому, вирішуючи питання щодо визнання недійсними рішення загальних зборів, суди мають враховувати баланс інтересів усіх співвласників та самого ОСББ, уникати зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, які вирішуються загальними зборами співвласників.
Верховний Суд у постанові від 08.02.2022 у справі №918/964/20 вказав на необхідність врахування принципу пропорційності - справедливої рівноваги (балансу) між інтересами співвласників багатоквартирного будинку, які реалізують свої права на участь в управлінні ОСББ, і які були присутні на загальних зборах, та інтересами позивача.
У постанові від 29 січня 2025 у cправі № 916/1294/21 Верховний Суд також наголошує, що визнання рішень щодо обрання органів управління, затвердження кошторису та розміру внесків, інших важливих для діяльності ОСББ рішень недійсними в судовому порядку, як правило, відбувається через значний проміжок часу після їх прийняття і має негативні наслідки на діяльність ОСББ, адже створює ситуацію правової невизначеності для всіх співвласників і самого ОСББ. За таких умов суд повинен приділяти ще більше уваги дослідженню питань балансу інтересів співвласників ОСББ, з'ясуванню того, яке саме право співвласника було порушено оскаржуваним рішенням і можливості його відновлення саме через скасування рішень, а не іншим шляхом. Суд має утримуватися від зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, в тому числі і шляхом скасування рішень, у разі, якщо вони поза жодним сумнівом підтримані більшістю співвласників і за своїм змістом не мають ознак дискримінації або іншого порушення прав чи законних інтересів конкретного співвласника, який оскаржує такі рішення в судовому порядку.
Суд встановив, що за результатами проведення установчих зборів 04.06.2024 прийняті такі рішення: створення ОСББ, затвердження його назви та статуту ОСББ, вибори правління ОСББ, вибори ревізійної комісії ОСББ, уповноваження особи підписати статут, підготувати та підписати протокол цих зборів та інші документи, необхідні для державної реєстрації ОСББ.
Тобто, всі рішення, які були прийняті на установчих зборах, стосувалися питань створення ОСББ, як юридичної особи.
Суд встановив, що 16.09.2024 проведено державну реєстрацію ОСББ "Міць", про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань внесено відповідний запис за № 1003051020000019384 ( а. с. 10).
Верховний Суд у постанові від 04 листопада 2024 у cправі № 916/4114/23 зазначає, що співвласники багатоквартирного будинку в разі незгоди з такою формою управління багатоквартирним будинком, як об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, не позбавлені можливості на загальних зборах прийняти рішення про ліквідацію об'єднання.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 12.01.2023 у справі № 917/559/21, від 07.11.2023 у справі № 916/3574/21 та від 28.05.2024 у справі № 911/1095/22.
На підставі викладеного, Суд відмовляє у позові за цією позовною вимогою.
2. Щодо вимоги про скасування державної реєстрації (реєстраційного запису) юридичної особи - об'єднання співвласників багатоквартирного будинку
Загальний порядок створення юридичної особи унормовано статтею 87 ЦК України, яка передбачає, що для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження. Юридична особа приватного права може створюватися та діяти на підставі модельного статуту, затвердженого Кабінетом Міністрів України, що після його прийняття учасниками стає установчим документом. Засновники (учасники) юридичної особи, утвореної на підставі модельного статуту, можуть у встановленому законом порядку затвердити статут, який є установчим документом, та провадити діяльність на його підставі.
Установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом. Товариство, створене однією особою, діє на підставі статуту, затвердженого цією особою. Установа створюється на підставі індивідуального або спільного установчого акта, складеного засновником (засновниками). Установчий акт може міститися також і в заповіті. До створення установи установчий акт, складений однією або кількома особами, може бути скасований засновником (засновниками).
Юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.
Відповідно до статті 57 Господарського кодексу України рішення про утворення суб'єкта господарювання є установчим документом суб'єкта господарювання.
Юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення (частина перша статті 89 ЦК України).
Закон № 755-IV передбачає, що державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (державна реєстрація) - це офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи (пункт 4 частини першої статті 1 Закону № 755-IV).
Відповідно до частини першої статті 104 ЦК України юридична особа припиняється лише шляхом реорганізації або ліквідації. Згідно із частиною другою вказаної статті юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Статтею 110 ЦК України встановлено, що юридична особа ліквідується: 1) за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами; 2) за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, за позовом учасника юридичної особи або відповідного органу державної влади; 3) за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи в інших випадках, встановлених законом, - за позовом відповідного органу державної влади.
Відповідно до приписів ЦК України статтею 28 Закону № 2866-III передбачено, що об'єднання вважається припиненим з дня внесення про це відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Об'єднання ліквідується у разі: придбання однією особою всіх приміщень у багатоквартирному будинку; прийняття співвласниками рішення про ліквідацію об'єднання; ухвалення судом рішення про ліквідацію об'єднання.
Порядок ліквідації об'єднання передбачає, що у разі ліквідації об'єднання кошти, що залишилися після задоволення вимог кредиторів, розподіляються між усіма співвласниками пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку, що перебувають у їхній власності. При цьому здійснюється залік заборгованості кожного співвласника перед об'єднанням відповідно до статуту цього об'єднання. Якщо співвласник має борг перед цим об'єднанням, сума якого перевищує суму його частки в майні, і відмовляється сплатити цей борг, спір вирішується у судовому порядку.
Загальний порядок ліквідації юридичної особи визначений у статті 111 ЦК України. Загальна процедура ліквідації юридичної особи також передбачає низку обов'язкових дій - погашення існуючої кредиторської заборгованості, відчуження активів, звільнення працівників, передання документів до архіву тощо. Лише після вчинення цих дій і подання державному реєстратору відповідних документів в реєстр вноситься запис про припинення юридичної особи, а не запис про скасування її державної реєстрації.
Статтею 10 Закону № 755-IV встановлено спростовну презумпцію відомостей, внесених до ЄДР, з огляду на що запис про припинення юридичної особи не є беззастережним доказом того, що юридична особа дійсно припинилася та більше не існує. Водночас, якщо процедуру ліквідації не було здійснено належним чином, то внесення до реєстру запису про припинення цієї юридичної особи не тягне її припинення.
Отже, ліквідація юридичної особи - це встановлена законом процедура, результатом якої є припинення діяльності юридичної особи, і першочерговою умовою ліквідації законодавство визначило саме рішення її учасників про ліквідацію. Як юридична особа ОСББ може припинити діяльність у порядку, передбаченому законом, зокрема шляхом ліквідації.
Скасування державної реєстрації ОСББ (реєстраційного запису) за рішенням суду не є тотожною самій ліквідації юридичної особи, яка відбувається в порядку, передбаченому пунктом 2 частини першої статті 110 ЦК України, і не призводить до припинення ОСББ з огляду на вимоги статті 25 Закону № 755-IV, якою визначається порядок проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій.
Отже, позовна вимога щодо скасування державної реєстрації створеної юридичної особи (ОСББ), яка створена у відповідному порядку на захист інтересів співвласників будинку, існує та здійснює свою діяльність тривалий час, за період свого існування набувши відповідних прав і обов'язків, не призведе до поновлення прав і законних інтересів співвласника ОСББ, який звертається з таким позовом. Швидше за все такий позов буде свідчити про втручання суду в діяльність ОСББ та порушення інтересів інших його співвласників, що є недопустимим ( див. постанову ВПВС від 29.06.2021 у справі № 916/964/19).
Доводи Позивача, що релевантною до застосування є правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 18.04.2018 у справі № 904/2796/17 не заслуговують на увагу, оскільки Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29.06.2021 у справі № 916/964/19 відступила від попередніх висновків і виснувала, що позовна вимога щодо скасування державної реєстрації створеної юридичної особи (ОСББ) задоволенню не підлягає.
Верховний Суд у постанові від 04 листопада 2024 у cправі № 916/4114/23 виклав наступну правову позицію: звертаючись із позовом про припинення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, позивач повинен довести, які саме порушення були допущені при створенні об'єднання, чи є вони такими, що їх неможливо усунути, яким саме чином створення та діяльність об'єднання порушують права чи законні інтереси позивача, як учасника об'єднання, зазначити, яке його право та у який спосіб може бути відновлене унаслідок задоволення позову, обґрунтувати співмірність балансу своїх прав, законних інтересів та прав і законних інтересів інших співвласників багатоквартирного будинку, які не вимагають припинення об'єднання.
Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 12.01.2023 у справі № 917/559/21, від 28.05.2024 у справі № 911/1095/22.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 04 листопада 2024 у cправі № 916/4114/23 зазначає, що обрання позивачем такого способу захисту його прав, який спрямований не на вирішення спору з його опонентом, а на ліквідацію самого опонента, порушує межі здійснення прав визначені статтею 13 ЦК України, а також порушує принцип пропорційності, що визначається як загальний принцип права, який спрямований на забезпечення у правовому регулюванні розумного балансу інтересів, відповідно до якого цілі обмежень прав повинні бути істотними, а засоби їх досягнення - обґрунтованими і мінімально обтяжливими для осіб, чиї права обмежуються.
На підставі викладених мотивів, Суд відмовляє і в цій позовній вимозі.
3. Одним із принципів господарського судочинства є принцип змагальності сторін, закріплений у статті 13 ГПК України, який передбачає у частині другій вказаної статті обов'язок кожної сторони довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд сприяє учасникам процесу в реалізації ними прав, запобігає зловживанню правами та вживає заходи для виконання ними їхніх обов'язків ( п.п. 4, 5 ч. 5 ст. ст. 13 ГПК України).
Суд розглядає справи не інакше як на підставі доказів, поданих учасниками справи (ч.1 статті 14 ГПК України).
Доказування у господарському процесі засновується на розподілі тягаря доказування між сторонами у справі. Посилаючись на ту чи іншу обставину або спростовуючи їх у суді, сторона повинна доводити такі обставини належними та допустимими доказами. Важливим фактором того, як сторона користується стандартами доказування виступає її зацікавленість у вирішенні господарського спору на свою користь.
Якщо існує певний юридичний факт, який входить до предмету доказування у справі, то мають бути наявні відповідні докази на підтвердження цього факту або об'єктивні причини та розумне пояснення їх відсутності.
Частина 2 ст. 86 ГПК України визначає, що суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частина третя статті 86 ГПК України).
З врахуванням викладеного, рішення суду ухвалено на підставі безпосередньо досліджених доказів, що визначають предмет доказування у цій справі, та які і вплинули на сформульовані у рішенні суду висновки про відмову у позові.
Щодо розподілу судового збору
При ухваленні рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (п.5 ч.1 ст.237 ГПК). У резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат (п.2 ч.5 ст.238 ГПК).
Положення статей 123, 129 ГПК України визначають загальний порядок розподілу судових витрат між сторонами у справі та іншими учасниками справи, що ґрунтується на засаді обов'язковості відшкодування судових витрат особи, на користь якої ухвалено судове рішення, за рахунок іншої особи, яка в цьому спорі виступає її опонентом.
При зверненні з цим позовом до суду позивач сплатив судовий збір в загальному розмірі 6056,00грн , що підтверджується платіжною квитанцією від 29.11.2024.
У зв'язку з відмовою у позові, судовий збір покладається на позивача у справі.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
Відмовити у позові фізичної особи ОСОБА_1 до відповідача Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Міць" про визнання недійсним та скасування рішення установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку за адресою: м. Житомир, вул. Юрка Тютюнника, 11а, оформленого протоколом №2 від 18 липня 2024 року та скасування державної реєстрації Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Міць" (код ЄДРПОУ 45492874) шляхом скасування запису за номером 1003051020000019384 від 16.09.2024 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено: 27.05.25
Суддя Машевська О.П.
Віддрукувати:
1 - в справу
2- адвокату позивача (Ел. суд)
3- адвокату відповідача (Ел.суд)