Рішення від 26.05.2025 по справі 905/169/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

РІШЕННЯ

іменем України

26.05.2025р. Справа №905/169/25 (235/5970/24)

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.,

при секретарі Кравець А.Є., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного провадження матеріали

за позовом: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса: АДРЕСА_1 )

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» (код ЄДРПОУ 32281519; адреса: 84320, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Хортицька, 87б)

про стягнення середнього заробітку за час затримки при звільненні, -

в межах справи № 905/169/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» (код ЄДРПОУ 32281519),

розпорядник майна - арбітражний керуючий Карауш Ю.В. (свідоцтво № 1051 від 11.07.2013), -

учасники справи не з'явились, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 26.03.2025 у справі № 905/169/25 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “КРАСНОЛИМАНСЬКЕ»; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном строком 170 календарних днів; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Карауш Юлію Вікторівну; вирішені інші процедурні питання.

На офіційній сторінці Верховного суду веб-порталу Судова влада України опубліковано оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність Товариства з обмеженою відповідальністю “КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» (№75623 від 26.03.2025).

22.04.2025 на адресу суду надійшли матеріали цивільної справи № 235/5970/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю “КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» про стягнення середнього заробітку за час затримки при звільненні, на виконання ухвали Заводського районного суду м. Дніпродзержинська у справі № 235/5970/24 від 03.04.2025.

За результатом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи № 905/169/25 (235/5970/24) визначено суддю Величко Н.В. (витяг з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.04.2025).

Ухвалою від 30.04.2025 господарський суд прийняв до свого провадження цивільну справу № 235/5970/24 для розгляду в межах справи № 905/169/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАСНОЛИМАНСЬКЕ", вирішив справу 905/169/25 (235/5970/24) розглядати в порядку спрощеного провадження, судове засідання призначив на 26.05.2025, визнав явку представників сторін не обов'язковою, встановив сторонам строки для вчинення дій процесуального характеру, вирішив інші процедурні питання.

Як свідчать матеріали справи, вказана вище ухвала вручена представнику позивача - адвокату Трун О.В. рекомендованою поштою 06.05.2025, відповідачу - 01.05.25 в його зареєстрований електронний кабінет в системі "Електронний суд".

16.05.2025 Товариством з обмеженою відповідальністю “КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» подано відзив на позовну заяву, з додатками за переліком (вх.№ 01-41/4979/25), в якому повідомляє, що середньоденний заробіток ОСОБА_1 на дату звільнення складає 1312,25 грн., час затримки розрахунку при звільненні починається з 12.02.2024 і закінчується 18.07.2024 та становить 114 робочих днів. Таким чином, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні становить 149596,50 грн. Також відповідач просить зменшити розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, посилаючись на те, що відшкодування, передбачене ст. 117 КЗпП України, спрямоване на компенсацію працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення із ним розрахунку з боку роботодавця, а виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗпП України, про що також вказано у постанові Великої Палати Верховного суду від 26.06.2019 у справі № 761/9584/15 (провадження № 14-623цс18).

У судовому засіданні 26.05.2025 сторони участі не приймали, про розгляд справи повідомлені у встановленому порядку.

Відповідно до частини 1 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КузПБ) спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Абзацом 4 частини 2 статті 7 КУзПБ встановлено, що заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з частиною 4 статті 7 КУзПБ у разі якщо господарський суд, розглядаючи в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) спір про стягнення з боржника грошових коштів, встановить, що позивачем у такому спорі подано у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника заяву з грошовими вимогами до боржника, господарський суд залишає такий позов без розгляду.

Позивачем не надано суду письмові пояснення щодо звернення/не звернення до господарського суду із заявою про грошові вимоги до боржника з таким самим предметом як у цьому спорі в порядку ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства в межах справи № 905/169/25. Судом таких обставин не встановлено.

Статтею 251 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначені особливості подання заяв по суті справи у спрощеному позовному провадженні. Так, відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно з частинами 2, 3, 8 статті 252 цього Кодексу розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Більше того, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання, при цьому явку представників сторін у судове засідання суд не визнавав обов'язковою, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 ГПК України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених процесуальним законодавством, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів, тому суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

В обгрунтування вимог позивач у позовній заяві та клопотанні від 15.03.2025 посилався на те, що він в період з 02.03.2018 по 10.12.2020 працював в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське». 10.12.2020 його було звільнено за ст. 38 Кодексу законів про працю України за власним бажанням. При звільненні підприємство не провело з позивачем повний остаточний розрахунок по виплаті заробітної плати, як це передбачено ст. 116 КЗпП України, внаслідок чого виникла заборгованість по заробітній платі. Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької областівід 05 червня 2024 року (справа No 235/1208/24) стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» на користь ОСОБА_1 суму заборгованості з виплати заробітної плати в сумі 109280,76 грн. Вказане судове рішення було виконано 18 липня 2024 року в примусовому порядку. Посилаючись на приписи ч. 1 ст. 117 КЗпП України, позивач просить стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 12 лютого 2024 року по 18 липня 2024 року (114 робочих днів), що за його розрахунком становить 97401,60 грн., виходячи з середньоденного заробітку у сумі 854,40 грн.

Правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин: рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак: рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин (ст.7 ГПК України).

Відповідно до ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Як встановлено господарським судом та не оспорюється сторонами, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) перебував у трудових відносинах з ТОВ “КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» (код ЄДРПОУ 32281519) з 02.03.2018 по 10.12.2020, обіймав посаду гірничого очисного забою підземного 5 розряду з повним підземним робочим днем у шахті.

10.12.2020 звільнений згідно з ч. 1 ст. 38 КЗпП України за власним бажанням на підставі наказу № 344К від 10.12.2020, про що внесені відповідні записи у трудовій книжці ОСОБА_1 .

З відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень офіційного веб-портала Судова влада України встановлено, що рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 05 червня 2024 року у справі №235/1208/24 (провадження №2/235/613/24) позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» про стягнення заборгованості по заробітній платі задоволені. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 109280,76 грн. (сума визначена після утримання податків і обов'язкових платежів). Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» на користь держави судовий збір в сумі 1092,80 грн.

Судом було встановлено, що у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при звільненні працівника не було здійснено виплату сум, що належать йому від підприємства. Згідно довідки ТОВ «Краснолиманське» за № 208 від 21.03.2024 заборгованість у відповідача перед ОСОБА_1 за період з січня 2020р. по грудень 2020р. на дату складання довідки становить 109280,76 грн., з них заробітна плата - 89451,39 грн., компенсація за невикористану відпустку при звільненні - 19829,37 грн. Сума заборгованості зазначена після утримань всіх обов'язкових податків і зборів. Отже, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість по заробітній платі в сумі 109280,76 грн. (сума визначена після утримання обов'язкових платежів).

Рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 05 червня 2024 року у справі №235/1208/24 (провадження №2/235/613/24) набрало законної сили 08.07.2024, про що свідчать відомості Єдиного державного реєстру судових рішень. Сторонами протилежного не доведено.

Відповідно до частини 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, обставини, встановлені Красноармійським міськрайонним судом Донецької області у рішенні від 05 червня 2024 року у справі №235/1208/24 (провадження №2/235/613/24) мають преюдиційний характер і повторному доведенню не потребують.

З наданих до матеріалів справи доказів встановлено, що згідно платіжної інструкції № 3892 від 18.07.2024 заборгованість у сумі 109280,76 грн. сплачена позивачу під час примусового виконання судового рішення у виконавчому провадженні № 75514980.

Відповідальність роботодавця за затримку розрахунку при звільненні визначена ст. 117 КЗпП України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України, у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

Обмеження строку виплати працівникові середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку шістьма місяцями введено Законом України № 2352-ІХ від 01.07.2022, що набрав чинності 19.07.2022 та діє на даний час.

Разом з тим, відповідно до частини 1 статті 233 КЗпП України, у редакції, що діяла на дату виникнення спірних правовідносин, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки (Офіційне тлумачення положення частини першої статті 233 див. в Рішенні Конституційного Суду України № 4-рп/2012 від 22.02.2012).

Рішенням Конституційного Суду України № 4-рп/2012 від 22.02.2012 вирішено в аспекті конституційного звернення положення частини 1 статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з положеннями статей 116, 117, 237-1 цього кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.

Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 у справі № 559/321/16-ц (провадження №14-367цс18) встановлений статтею 233 КЗпП України строк звернення до суду застосовується незалежно від заяви сторін.

Вказаний строк застосовується судом незалежно від наявності заяви відповідача про застосування такого строку, оскільки відповідно до частини першої статті 9 ЦК України норми цього Кодексу у трудових спорах можуть застосовуватися лише субсидіарно, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства. Тоді як строки звернення до суду у КЗпП України передбачені окремо.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно наявної у матеріалах цієї справи трудової книжки серії НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_1 , вказана особа 10.12.2020 звільнений згідно з ч. 1 ст. 38 КЗпП України за власним бажанням на підставі наказу № 344К від 10.12.2020 (запис 10), а з 14.12.2020 ОСОБА_1 прийнятий на роботу у Державному підприємстві «Вугільна компанія «Краснолиманська» згідно наказу № 2492/п від 14.12.2020 (запис 11).

Тобто позивач з 14.12.2020 дізнався або повинен був дізнатися про те, що відповідач як роботодавець не провів з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України.

Як встановлено з матеріалів цієї справи, позивач звернувся через систему «Електронний суд» до Красноармійського міськрайонного суду Донецької області з вимогами до ТОВ «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» про стягнення заборгованості по заробітній платі (справа №235/1208/24) лише 11.02.2024.

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області у рішенні від 05 червня 2024 року у справі №235/1208/24 (провадження №2/235/613/24) встановив, що згідно довідки ТОВ «Краснолиманське» за № 208 від 21.03.2024 заборгованість у відповідача перед ОСОБА_1 за період з січня 2020р. по грудень 2020р. на дату складання довідки становить 109280,76 грн., з них заробітна плата - 89451,39 грн., компенсація за невикористану відпустку при звільненні - 19829,37 грн. Сума заборгованості зазначена після утримань всіх обов'язкових податків і зборів. Отже, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість по заробітній платі в сумі 109280,76 грн. (сума визначена після утримання обов'язкових платежів).

Сторонами не оспорюється і підтверджується матеріалами справи, що вказане судове рішення виконано 18 липня 2024 року.

До Красноармійського міськрайонного суду Донецької області з вимогами до ТОВ «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, що розглядається господарським судом в межах справи про банкрутство, позивач звернувся в системі «Електронний суд» 27 липня 2024 року, тобто з дотриманням встановленого законом строку з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 4-рп/2012 від 22.02.2012.

Як зазначає позивач, а відповідач не оспорює, час затримки розрахунку при звільненні ОСОБА_1 починається з 12 лютого 2024 року (дата подачі позову у цивільній справи №235/1208/24 про стягнення заборгованості) і закінчується 18 липня 2024 року (дата виконання судового рішення у цивільній справи №235/1208/24), та становить 114 робочих днів.

Відповідно до наведеного позивачем розрахунку у клопотанні від 15.03.2025 (документ сформований в системі «Електронний суд» 15.03.2025), середній заробіток позивача за 1 робочий день становить 854,40 грн., а загальний розмір середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку за підрахунком позивача становить 97401,60 грн. (854,40 грн х 114 р.д.).

Згідно наданої ТОВ «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» довідки б/н від 16.05.2025, середньоденний заробіток ОСОБА_1 на дату звільнення (10.12.2020) склав 1312,15 грн. (у жовтні 2020р. - 21 робочий день, нарахована заробітна плата 27557,29 грн., у листопаді 2020р. - 0 робочих днів, простой, середньоденний заробіток на дату звільнення 27557,29 грн. х 21 робочий день).

За правилами пункту 2 розділу II Порядку №100, при визначенні суми середнього заробітку за час затримки розрахунку, врахуванню підлягають виплати за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю звільнення.

За підрахунком суду, середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців, виходячи з середньоденного заробітку за даними роботодавця у сумі 1312,15 грн., становить 149585,10 грн.

Відповідно до частини 2 статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

На дату судового засідання позивач відповідь на відзив не подавав, свої вимоги не уточнював та не збільшував розмір позовних вимог.

Враховуючи приписи ч. 2 ст. 237 ГПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача пред'явлений до стягнення розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 97401,60 грн.

Сплачений позивачем судовий збір у сумі 968,96 грн. за розгляд справи підлягає відшкодуванню йому за рахунок відповідача у відповідності до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 73-86, 91, 123, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАСНОЛИМАНСЬКЕ" (код ЄДРПОУ 32281519) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку у сумі 97401,60 грн. та 968,96 грн. відшкодування сплаченого судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення підписано 27.05.2025.

Суддя Н.В. Величко