вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"15" травня 2025 р. Справа № 920/624/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сибіги О.М.
суддів: Кропивної Л.В.
Тищенко О.В.
секретар судового засідання: Михайленко С.О.
за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 15.05.2025
Розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна виробничо-комерційна компанія «Федорченко»
на рішення Господарського суду Сумської області від 10.12.2024
повний текст рішення підписано 23.12.2024
у справі № 920/624/23 (суддя Вдовенко Д.В.)
за позовом Заступника керівника Сумської обласної прокуратури, в інтересах держави
до: 1. Сумської міської ради
2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна виробничо-комерційна компанія «Федорченко»
про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсною додаткової угоди, скасування рішення про державну реєстрацію, -
Короткий зміст позовних вимог
Заступник керівника Сумської обласної прокуратури (прокурор) в інтересах держави звернувся до Господарського суду Сумської області з позовом до Сумської міської ради (відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна виробничо-комерційна компанія "Федорченко" (відповідач-2), в якому викладено позовні вимоги, щоб в судовому порядку:
(1) визнати незаконним та скасувати рішення Сумської міської ради від 29.09.2021 № 1936-МР «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, у зв'язку зі зміною її цільового призначення та внесення змін до договору оренди земельної ділянки, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «БВК компанія «Федорченко»;
(2) визнати недійсною додаткову угоду від 08.11.2021 до договору оренди земельної ділянки від 08.07.2020 (право оренди зареєстровано за ТОВ «Будівельна виробничо-комерційна компанія «Федорченко» 14.07.2020, номер запису про інше речове право 37335468), укладену між Сумською міською радою та ТОВ «Будівельна виробничо-комерційна компанія «Федорченко»;
(3) скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Сумської міської ради Матусенко Тетяни Петрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 61590174 від 15.11.2021.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що проект землеустрою суперечить вимогам чинного законодавства та не відповідає Плану зонування території міста Суми, відповідно до якого у зоні Г-6 допускається розташування житлової забудови лише за умови отримання спеціальних погоджень. Також прокурор вказує, що частина земельної ділянки потрапляє в межі санітарно-захисної смуги від виробничого підприємства, де житлове будівництво заборонено. Однак, при розроблені проекту землеустрою та його затверджені не враховано режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, а також правила співвідношення між новим видом цільового призначення земельної ділянки та видом функціонального призначення території.
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 16.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 920/624/23, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 24.09.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду Сумської області від 10.12.2024 у справі № 920/624/23 позов задоволено повністю. Визнано незаконним та скасовано рішення Сумської міської ради від 29.09.2021 № 1936-МР "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, у зв'язку зі зміною її цільового призначення та внесення змін до договору оренди земельної ділянки, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "БВК компанія "Федорченко". Визнано недійсною додаткову угоду від 08.11.2021 до договору оренди земельної ділянки від 08.07.2020 (право оренди зареєстроване за ТОВ "Будівельна виробничо-комерційна компанія "Федорченко" 14.07.2020, номер запису про інше речове право 37335468), укладену між Сумською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна виробничо-комерційна компанія "Федорченко". Скасовано рішення державного реєстратора виконавчого комітету Сумської міської ради Матусенко Тетяни Петрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 61590174 від 15.11.2021 щодо реєстрації змін іншого речового права (права оренди). Стягнуто з Сумської міської ради на користь Сумської обласної прокуратури 8052,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
В обґрунтування прийнятого рішення судом першої інстанції зазначено, що прокурором доведено невідповідність рішення Сумської міської ради від 29.09.2021 № 1936-МР вимогам ст. 20 Земельного кодексу України, ст. 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ст. 23 Закону України "Про оренду землі", на підставі якого змінено цільове призначення земельної ділянки та внесено зміни до укладеного між відповідачами договору оренди земельної ділянки шляхом укладення додаткової угоди, що є підставою для визнання незаконним та скасування рішення Сумської міської ради від 29.09.2021 № 1936-МР. Оскільки судом встановлено підстави для визнання незаконним та скасування рішення Сумської міської ради від 29.09.2021 № 1936-МР, то і вимоги про визнання недійсною додаткової угоди від 08.11.2021 до договору оренди земельної ділянки та рішення державного реєстратора щодо реєстрації змін іншого речового права (права оренди), які є похідними, також підлягають задоволенню.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Сумської області від 10.12.2024 у справі № 920/624/23, 09.01.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна виробничо-комерційна компанія "Федорченко" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 10.12.2024 у справі № 920/624/23 та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 09.01.2025 матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна виробничо-комерційна компанія "Федорченко" по справі № 920/624/23 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Сибіга О.М., судді: Кропивна Л.В., Андрієнко В.В.
13.01.2025 ухвалою Північного апеляційного господарського суду витребувано з Господарського суду Сумської області матеріали справи № 920/624/23.
03.02.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 920/624/23.
Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2025 у зв'язку з перебуванням судді Андрієнка В.В., який входить до складу колегії суддів та не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 920/624/23.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.02.2025 для розгляду справи № 920/624/23 сформовано колегію суддів Північного апеляційного господарського суду, у складі: головуючий суддя: Сибіга О.М., судді: Кропивна Л.В., Тищенко О.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2025 відкрито апеляційне провадження у справі № 920/624/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна виробничо-комерційна компанія "Федорченко" на рішення Господарського суду Сумської області від 10.12.2024 та призначено розгляд справи на 03.04.2025.
11.03.2025 до Північного апеляційного господарського суду від Сумської обласної прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому проти доводів апеляційної скарги заперечує та наводить власні на їх спростування, просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити у повному обсязі.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2025 розгляд справи відкладено на 15.05.2025.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна виробничо-комерційна компанія "Федорченко" слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Сумської області від 10.12.2024 у справі № 920/624/23 без змін, з наступних підстав.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як вірно було встановлено Господарським судом Сумської області та перевірено судом апеляційної інстанції, 08.07.2020 між Сумською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна виробничо-комерційна компанія "Федорченко" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого орендодавець надає, а орендар приймає в оренду земельну ділянку вільну від забудови площею 0,4700 га з кадастровим номером 5910136600:21:014:0010 за адресою: м. Суми, вул. В'ячеслава Чорновола - вул. Першотравнева. На земельній ділянці встановлені обмеження: санітарно-захисна зона навколо об'єкта - 0,2123 га. Строк дії обмежень - безстроково. Забороняється проведення земляних робіт без погодження з організаціями, що їх експлуатують.
В пункті 1.2. договору визначено, що нормативно грошова оцінка земельної ділянки на момент укладення договору становить 5 817 284,00 грн.
Категорія - землі громадської та житлової забудови (п. 1.3. договору).
За умовами п. 2.1. договору земельна ділянка за функціональним призначенням надається в оренду для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов'язаної з отриманням прибутку).
Згідно з п. 2.2. договору він укладається строком на 10 років - по 08.07.2030.
Відповідно до розділу 3 договору річна орендна плата за перший рік користування земельною ділянкою складає 233 854,82 грн., що підлягають сплаті орендарем не пізніше трьох банківських днів з дня укладення цього договору. Починаючи з 2021 року орендна плата на рік становить 4,02% від нормативної грошової оцінки землі.
З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 30.05.2023 № 334028266 вбачається, що 14.07.2020 державним реєстратором Матусенко Тетяною Петрівною проведено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 0,4700 га з кадастровим номером 5910136600:21:014:0010 за ТОВ "Будівельна виробничо-комерційна компанія "Федорченко", про що внесено запис до Державного реєстру речових прав (номер запису про інше речове право (право оренди земельної ділянки): 37335468).
Рішенням від 12.05.2021 № 1042-МР Сумської міської ради надано ТОВ "Будівельна виробничо-комерційна компанія "Федорченко" дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 5910136600:21:014:0010 у зв'язку зі зміною її цільового призначення із земель житлової та громадської забудови; для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов'язаної з отриманням прибутку) (код КВЦПЗ-03.10) на землі житлової та громадської забудови; для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку (код КВЦПЗ-02.03).
Рішенням від 29.09.2021 № 1936-МР Сумської міської ради затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у разі зміни її цільового призначення для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку за адресою: м. Суми, вул. В'ячеслава Чорновола - вул. Першотравнева, ТОВ "Будівельна виробничо-комерційна компанія "Федорченко", площею 0,47 га (кадастровий номер 5910136600:21:014:0010) та вирішено внести зміни до договору оренди земельної ділянки від 08.07.2020, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (№ запису 37335468 від 14.07.2020) в частині зміни цільового призначення - на 02.03 для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку та змінити відсоток від нормативної грошової оцінки земельної ділянки - на 3% відповідно до додатку 3 рішення Сумської міської ради № 7000-МР від 24.06.2020.
08.11.2021 між Сумською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна виробничо-комерційна компанія "Федорченко" (орендар) укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянка (надалі - додаткова угода), якою внесено зміни до п. 2.1. договору та визначено, що земельна ділянка за функціональним призначенням передається в оренду для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку. Цільове призначення 02.03. Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку.
Додатковою угодою зменшено передбачену пунктом 1.1. договору санітарно-захисну зону навколо об'єкта з 0,2123 га до 0,1360 га.
Відповідно до п. 1.3. додаткової угоди орендна плата на рік становить 3% від нормативної грошової оцінки землі.
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на момент укладання додаткової угоди становить 1 906 367,00 грн. (п. 2 додаткової угоди).
З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 30.05.2023 № 334028266 вбачається, що 15.11.2021 державним реєстратором Матусенко Тетяною Петрівною на підставі додаткової угоди 11.11.2021 зареєстровано зміни до іншого речового права (індексний номер 61590174).
У відповідності до пояснювальної записки до проекту землеустрою згідно з Планом зонування території міста Суми земельна ділянка площею 0,4700 га з кадастровим номером 5910136600:21:014:0010 розташована у торговельній зоні Г-6 та житловій зоні змішаної багатоквартирної забудови та громадської забудови Ж-4. При цьому, на частину земельної ділянки площею 0,1360 га встановлено обмеження: охоронна санітарно-захисна зона навколо об'єкта, оскільки поруч із земельною ділянкою розташований недіючий завод "Селмі".
Як стверджує прокурор, під час розроблення проекту землеустрою та його затвердження Сумською міською радою рішенням від 29.09.2021 № 1936-МР не було дотримано вимог ч. 5 ст. 20 Земельного кодексу України, ч. 4 ст. 24, ч. 1, 2 ст. 25 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" щодо необхідності врахування під час розроблення землевпорядної документації режиму забудови територій, визначених для містобудівних потреб, а також правила співвідношення між новим видом цільового призначення земельної ділянки та видом функціонального призначення території.
В свою чергу, відповідачі проти позовних вимог заперечили, посилаючись на те, що проект землеустрою відповідав вимогам чинного законодавства, а зміна виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель здійснюється її власником або користувачем самостійно. Прокурором не зазначено в чому саме полягає невідповідність зміненого виду цільового використання спірної земельної ділянки функціональному призначенню території, визначеному згідно з Планом зонування території міста Суми, враховуючи факт, що обидва види цільового призначення знаходяться у межах однієї категорії земель.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Щодо звернення прокурора з вказаним позовом суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Частиною третьою ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Відповідно до ч. 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Згідно зі ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Звертаючись до суду з позовом прокурор вказує, що оскаржуваним рішенням органу місцевого самоврядування про зміну цільового призначення земельної ділянки та зменшення орендної плати за користування землею, укладеною на його виконання додатковою угодою порушено інтереси держави щодо задоволення суспільної потреби у правових та організаційних основ планування, забудови та іншого використання територій, спрямованих на забезпечення сталого розвитку населених пунктів, охорони земельних ресурсів, їх раціонального та ефективного використання з максимально вигідним економічним результатом, що ускладнює належне виконання державою своїх соціально-економічних функцій.
Земельні правовідносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими Законами України, постановами Кабінету Міністрів України у випадках, передбачених законом.
Регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель є завданням земельного законодавства, а саме Земельного кодексу України.
Відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст, зокрема, належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.
Порядок передачі в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній чи комунальній власності врегульовано статтями 123, 124, 134 Земельного кодексу України.
За змістом ст. 18 Земельного кодексу України до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.
За приписами ст. 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії, однією з яких є землі житлової та громадської забудови.
Земельна ділянка, яка за основним цільовим призначенням належить до відповідної категорії земель, відноситься в порядку, визначеному цим Кодексом, до певного виду цільового призначення, що характеризує конкретний напрям її використання та її правовий режим.
Положеннями статті 20 Земельного кодексу України унормовано, що при встановленні цільового призначення земельних ділянок здійснюється віднесення їх до певної категорії земель та виду цільового призначення.
При зміні цільового призначення земельних ділянок здійснюється зміна категорії земель та/або виду цільового призначення.
Віднесення земельних ділянок до певної категорії та виду цільового призначення земельних ділянок здійснюється щодо: земельних ділянок, якими розпоряджаються Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, - за рішенням відповідного органу; земельних ділянок приватної власності - їх власниками.
Категорія земель та вид цільового призначення земельної ділянки визначаються в межах відповідного виду функціонального призначення території, передбаченого затвердженим комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади або генеральним планом населеного пункту.
Встановлення цільового призначення земельної ділянки може здійснюватися без додержання вимог, передбачених абзацом першим цієї частини, у випадках: передачі земельної ділянки державної, комунальної власності відповідно до частини третьої статті 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"; консервації деградованих і малопродуктивних, техногенно забруднених земель; віднесення земельної ділянки до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення; зміни виду цільового призначення земельної ділянки в межах категорії земель сільськогосподарського призначення (крім віднесення їх до земельних ділянок для садівництва, зміни цільового призначення земельних ділянок під полезахисними лісовими смугами).
При внесенні до Державного земельного кадастру відомостей про встановлення або зміну цільового призначення земельної ділянки належність земельної ділянки до відповідної функціональної зони визначається за даними Державного земельного кадастру. Відомості про цільове призначення земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру.
Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок, видів функціонального призначення територій та співвідношення між ними, а також правила його застосування з визначенням категорій земель та видів цільового призначення земельних ділянок, які можуть встановлюватися в межах відповідної функціональної зони, затверджуються Кабінетом Міністрів України. Зазначені класифікатор та правила використовуються для ведення Державного земельного кадастру і містобудівного кадастру.
Віднесення земельних ділянок до певних категорії та виду цільового призначення земельних ділянок має відповідати класифікатору та правилам, зазначеним в абзаці першому цієї частини.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.
План зонування території (зонінг) - документація, що є складовою комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади або генерального плану населеного пункту і визначає умови та обмеження використання території у межах визначених функціональних зон.
Статтею 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що зміна цільового призначення земельної ділянки допускається виключно за умови дотримання правил співвідношення між новим видом цільового призначення земельної ділянки та видом функціонального призначення території, визначеного відповідною містобудівною документацією на місцевому рівні, крім випадків, визначених частиною третьою статті 20 Земельного кодексу України.
Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок, видів функціонального призначення територій та співвідношення між ними, а також правила його застосування з визначенням категорій земель та видів цільового призначення земельних ділянок, які можуть встановлюватися в межах відповідної функціональної зони, затверджуються Кабінетом Міністрів України. Зазначені класифікатор та правила використовуються для ведення Державного земельного кадастру і містобудівного кадастру.
Згідно зі ст. 21 Земельного кодексу України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для: а) визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; б) визнання недійсними угод щодо земельних ділянок; в) відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною; г) притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель.
З системного аналізу наведених положень Земельного кодексу України слідує, що кожна категорія земель має узагальнене цільове призначення, що визначає специфіку її особливого правового режиму. Земельні ділянки, віднесені до однієї категорії, можуть використовуватися за різними видами цільового призначення.
Статтею 38 Земельного кодексу України визначено правовий режим земель громадської та житлової забудови, згідно якого до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель та споруд, інших об'єктів загального користування.
При цьому, порядок використання зазначеної категорії земель регламентовано статтею 39 Земельного кодексу України, відповідно до якої використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 статті 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Як встановлено судом, 08.07.2020 між Сумською міською радою, як орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна виробничо-комерційна компанія "Федорченко", як орендарем, укладено договір оренди земельної ділянки, предметом якого є надання орендодавцем в оренду орендарю строком на 10 років земельної ділянки вільної від забудови площею 0,4700 га з кадастровим номером 5910136600:21:014:0010 за адресою: м. Суми, вул. В'ячеслава Чорновола - вул. Першотравнева.
На земельній ділянці встановлені обмеження: санітарно-захисна зона навколо об'єкта - 0,2123 га.
Нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 5 817 284,00 грн.
За умовами договору земельна ділянка надається в оренду для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов'язаної з отриманням прибутку).
Цільове призначення 03.10 для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов'язаної з отриманням прибутку).
Відповідно до наказу Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548 "Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель" (був чинний на час виникнення спірних правовідносин) землі житлової забудови - це землі, які використовуються для розміщення житлової забудови (житлові будинки, гуртожитки, господарські будівлі та інше); землі, які використовуються для розміщення гаражного будівництва). До них належать землі, в тому числі 02.03 Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку. Землі громадської забудови - це землі, які використовуються для розміщення громадських будівель і споруд (готелів, офісних будівель, торговельних будівель, для публічних виступів, для музеїв та бібліотек, для навчальних та дослідних закладів, для лікарень та оздоровчих закладів), інших об'єктів загального користування. Вони включають, в тому числі вид земель 03.10 Для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов'язаної з отриманням прибутку).
Отже, на земельних ділянках, які за функціональним призначенням належать до земель громадської забудови заборонено будівництво житлових будинків, оскільки така територія призначена для задоволення публічних інтересів (для розміщення громадських будівель і споруд - готелів, офісних будівель, торговельних будівель, для публічних виступів, для музеїв та бібліотек, для навчальних та дослідних закладів, для лікарень та оздоровчих закладів тощо).
В подальшому, Сумською міською радою прийнято рішення від 12.05.2021 № 1042-МР, яким надано ТОВ "Будівельна виробничо-комерційна компанія "Федорченко" дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 5910136600:21:014:0010 у зв'язку зі зміною її цільового призначення із земель житлової та громадської забудови; для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов'язаної з отриманням прибутку) (код КВЦПЗ-03.10) на землі житлової та громадської забудови; для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку (код КВЦПЗ-02.03).
Отже, вказаним рішенням змінено цільове призначення земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 5910136600:21:014:0010 із земель житлової та громадської забудови - для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов'язаної з отриманням прибутку) (код КВЦПЗ-03.10) на землі житлової та громадської забудови - для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку (код КВЦПЗ-02.03).
29.09.2021 на підставі рішення Сумської міської ради № 1936-МР затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у разі зміни її цільового призначення для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку за адресою: м. Суми, вул. В'ячеслава Чорновола - вул. Першотравнева, ТОВ "Будівельна виробничо-комерційна компанія "Федорченко", площею 0,47 га (кадастровий номер 5910136600:21:014:0010) та вирішено внести зміни до договору оренди земельної ділянки від 08.07.2020, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (№ запису 37335468 від 14.07.2020) в частині зміни цільового призначення - на 02.03 для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку та змінити відсоток від нормативної грошової оцінки земельної ділянки - на 3% відповідно до додатку 3 рішення Сумської міської ради № 7000-МР від 24.06.2020.
На підставі вказаного рішення, 08.11.2021 між орендодавцем та орендарем укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянка, відповідно до якої земельна ділянка передається в оренду для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку. Цільове призначення 02.03. Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку.
Крім того, цією додатковою угодою (1) зменшено санітарно-захисну зону навколо об'єкта з 0,2123 га до 0,1360 га, (2) встановлено річну орендну плату у розмірі 3% від нормативно грошової оцінки землі, (3) встановлено, що нормативно грошова оцінка земельної ділянки на момент укладання додаткової угоди становить 1 906 367,00 грн.
Судом встановлено, що однією з підстав позову є невідповідність оскаржуваного рішення Сумської міської ради від 29.09.2021 № 1936-МР «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у зв'язку зі зміною її цільового призначення та внесення змін до договору оренди земельної ділянки, укладеного з ТОВ «БВК компанія «Федорченко» містобудівній документації міста Суми, зокрема Плану зонування території міста Суми, затвердженого рішенням Сумської міської ради від 06.03.2013 № 2180-МР (надалі - Зонінг).
За приписами ч. 1, 2 ст. 25 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій. Режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, обов'язковий для врахування під час розроблення землевпорядної документації.
Відповідно до пп. 3 п. 2 глави 1 Плану зонування території міста Суми Зонінг є містобудівною документацією, вимоги якої відповідно до ст. 144 Конституції України є обов'язковими для виконання на відповідній території органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами, посадовими особами, які здійснюють та контролюють містобудівну діяльність на території міста, а також для судових органів - як підстава для вирішення спірних питань щодо забудови та іншого використання земельних ділянок.
Згідно з пп. а) п. 5 Зонінгу рішення щодо забудови, землекористування та благоустрою території міста та окремих ділянок приймаються на основі установленого Зонінгом переліку переважних, супутніх і допустимих видів забудови земельних ділянок, єдиних умов і обмежень, які діють у межах зон, визначених планом зонування, і розповсюджуються у рівній мірі на всі, розміщені в межах відповідних зон, земельні ділянки, інші об'єкти нерухомості, незалежно від форм власності.
Види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем в межах вимог, встановлених законодавством до використання земель цієї категорії, відповідно зонінгу, іншої містобудівної документації та документації із землеустрою.
Зони, відносно яких встановлюється перелік переважних та допустимих видів , єдині умови та обмеження, виділяються на плані зонування території міста (М 1:5000).
До основних територіальних зон відповідно до Зонінгу віднесено Невиробничі зони Г (громадські), зокрема, Г-6. Торговельні зони. Переважні види використання: торгові центри, спеціалізовані та інші магазини роздрібної торгівлі товарами періодичного попиту; ринки; ресторани і кафе. Супутні види дозволеного використання: готелі; автостоянки для тимчасового зберігання автомобілів, (підземні та наземні) при громадських будівлях; громадські вбиральні; споруди комунальної та інженерної інфраструктури, необхідної для обслуговування даної зони.
Як вбачається з матеріалів справи, земельна ділянка площею 0,47 га з кадастровим номером 5910136600:21:014:0010 розташована у торговельній зоні Г-6 та житловій зоні змішаної забудови та громадської забудови Ж-4.
У відповідності з Зонінгом зона Г-6 є зоною розташування магазинів, торгових центрів, ринків (торгівельні зони) та не передбачає в переважних і супутніх видах використання будівництва багатоквартирного житлового будинку. При цьому, одними із допустимих видів використання цієї зони є всі типи використання, дозволені в зонах Г, які можуть розміщуватись в окремій будівлі чи на будь-якому поверсі будинку іншого призначення. Супутнім видом дозволеного використання в функціональній зоні Г-1, Г-2 є розміщення житлової забудови в комплексі з об'єктами громадської забудови.
Разом з цим, згідно з пп. 3 п. 2 глави 1 Зонінгу виключно на основі детального плану здійснюється розташування та будівництво окремих об'єктів містобудування, для яких у відповідності до Зонінгу необхідно отримати спеціальне погодження.
З наведеного слідує, що згідно з чинним Зонінгом розташування багатоквартирного житлового будинку в зоні Г-6 можливе виключно за умови належного обґрунтування відповідних намірів забудови та отримання спеціального погодження на будівництво, а також розроблення детального плану території.
Між тим, зона Г не передбачає у дозволених видах використання житлової забудови, будівництва багатоквартирного житлового будинку. Житлова забудова передбачена виключно у супутніх видах дозволеного використання зон Г-1, Г-2.
Водночас, при відсутності на земельній ділянці переважного виду використання, супутній вид використання таким не є, та вважається недозволеним, якщо інше спеціально не обумовлюється Зонінгом.
За змістом пп. з) п. 5 глави 2 Зонінгу до допустимих видів забудови земельних ділянок у межах окремих зон відносяться види забудови та використання нерухомості, для яких необхідне отримання спеціальних погоджень або спеціальних дозволів (спеціальних погоджень), в тому числі і шляхом обговорень із залученням громадськості.
План зонування території міста Суми виконаний відповідно до ДСТУ-Н-Б Б.1.1- 12:2011 «Настанова про склад та зміст плану зонування території (зонінг)», згідно з п. 6.8 яких допустимі види використання можуть бути дозволені за умови виконання визначених умов і отримання спеціальних погоджень із відповідними підрозділами органів виконавчої влади, спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури та розробником генерального плану (за необхідності).
Спеціальне погодження надається на підставі: заявки із обґрунтуваннями намірів та містобудівним розрахунком; інформації про земельну ділянку; схеми забудови ділянки з позначеннями усіх існуючих об'єктів та об'єктів, що передбачено збудувати або змінити; додаткового техніко-економічного обґрунтування розміщення об'єкту саме в обумовленому місці.
Судом встановлено, що за інформацією Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради від 13.09.2023 № 06.01-18/5931 Управлінням архітектури та містобудування Сумської міської ради спеціальне погодження при зміні цільового призначення земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 5910136600:21:014:0010 не надавалося.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, судом встановлено, що детальний план території не розроблявся, в проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки у разі зміни її цільового призначення, що перебуває в оренді ТОВ «БВК компанія «Федорченко» для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку в м. Суми, вул. В'ячеслава Чорновола - вул. Першотравнева, спеціальне погодження використання зони Г-6 за допустимим видом відсутнє. Відповідачами такі докази до суду не представлено.
Принагідно слід зазначити, що відповідно до п. 5.4., 5.10. Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19.06.1996 № 173, промислові, сільськогосподарські та інші об'єкти, що є джерелами забруднення навколишнього середовища хімічними, фізичними та біологічними факторами, при неможливості створення безвідходних технологій повинні відокремлюватись від житлової забудови санітарно-захисними зонами. У санітарно-захисних зонах не можна допускати в тому числі розміщення житлових будинків з придомовими територіями, гуртожитків, готелів, будинків для приїжджих, аварійних селищ.
Так, у пояснювальній записці до проекту землеустрою зазначено, що згідно з Планом зонування території міста Суми земельна ділянка площею 0,4700 га з кадастровим номером 5910136600:21:014:0010 розташована у торговельній зоні Г-6 та житловій зоні змішаної багатоквартирної забудови та громадської забудови Ж-4. При цьому, на частину земельної ділянки площею 0,1360 га встановлено обмеження: охоронна санітарно-захисна зона навколо об'єкта, оскільки поруч із земельною ділянкою розташований недіючий завод "Селмі".
При цьому, колегія суддів відмічає, що у пояснювальній записці до проекту землеустрою, що надавався Сумській міській раді на затвердження була відсутня інформація про те, що частина земельної ділянки розташована у зоні Г-6, натомість у п. 7 було зазначено, що згідно з Планом зонування території міста Суми земельна ділянка розташована у житловій зоні змішаної багатоквартирної забудови та громадської забудови Ж-4.
Відповідні зміни до пояснювальної записки проекту землеустрою щодо зазначення про розташування земельної ділянки у торговельній зоні Г-6 та житловій зоні змішаної багатоквартирної забудови та громадської забудови Ж-4 було внесено після затвердження проекту землеустрою рішенням Сумської міської ради, на вимогу державного кадастрового реєстратора. Наведене підтверджується також листом від 29.10.2024 ТОВ "Опус Ресурс".
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що зміна цільового призначення земельної ділянки, в частині, що розташована у торговельній зоні Г-6, відбулась без дотримання правил співвідношення між новим видом цільового призначення земельної ділянки та видом функціонального призначення території, визначеного відповідною містобудівною документацією на місцевому рівні, що суперечить ст. 20 Земельного кодексу України та ст. 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Як зазначалося судом, рішенням Сумської міської ради від 29.09.2021 №1936-МР змінено розмір орендної плати земельної ділянки з 4,02% до 3% від нормативної грошової оцінки землі.
В даному випадку, суд враховує, що складовими частинами розрахунку орендної плати є: розмір відсотку від нормативної грошової оцінки земельної ділянки - постійна величина, що застосовується для проведення розрахунку орендної плати; нормативна грошова оцінка землі, станом на момент укладання договору.
Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності, передані в оренду на земельних торгах, не може бути зменшена за згодою сторін протягом строку дії договору оренди, а також у разі його поновлення.
Строк дії договору оренди земельної ділянки по 08.07.2030.
Отже, при прийнятті оскаржуваного рішення Сумською міською радою вимог ч. 4 ст. 23 Закону України «Про оренду землі» дотримано не було.
Разом з тим, доказів на підтвердження внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 08.07.2020 щодо перегляду розміру орендної плати після зміни рішенням Сумської міської ради від 30.06.2021 № 1231-МР ставок орендної плати за користування земельними ділянками комунальної власності матеріали справи не містять, судом не встановлено.
Водночас, безпосередньо відповідачі, проявивши розумну обачність, могли та повинні були знати про невідповідність внесених змін до договору оренди земельної ділянки вимогам законодавства. Проігнорувавши вимоги закону, ТОВ «БВК компанія «Федорченко» взяло на себе ризики, пов'язані в тому числі із можливим позбавленням права на багатоквартирну житлову забудову земельної ділянки.
Оцінивши наявні у матеріалах справи докази як окремо, так і в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що при прийнятті оскаржуваного рішення та укладенні додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки відповідачі діяли недобросовісно, що спростовує доводи скаржника щодо непропорційного та необґрунтованого втручання у мирне володіння земельною ділянкою ТОВ «БВК компанія «Федорченко» з боку держави.
Колегія суддів наголошує, що ТОВ «БВК компанія «Федорченко» не позбавлене права використовувати спірну земельну ділянку за цільовим призначенням у відповідності до умов договору оренди, а також можливості внесення змін до цього договору з дотриманням вимогам земельного та містобудівного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Частина десята статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначає, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Надавши відповідну правову оцінку зібраним у справі доказам, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, колегія суддів дійшла висновку, що при прийнятті оскаржуваного рішення суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що зміна цільового призначення земельної ділянки площею 0,4700 га з кадастровим номером 5910136600:21:014:0010 за адресою: м. Суми, вул. В'ячеслава Чорновола - вул. Першотравнева, в частині, що розташована у торговельній зоні Г-6, відбулась без дотримання правил співвідношення між новим видом цільового призначення земельної ділянки та видом функціонального призначення території, визначеного відповідною містобудівною документацією на місцевому рівні.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення Сумської міської ради від 29.09.2021 № 1936-МР прийнято без дотримання вимог чинного законодавства, що є підставою для задоволення позовних вимог в частині визнання незаконним та скасування рішення Сумської міської ради від 29.09.2021 № 1936-МР "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, у зв'язку зі зміною її цільового призначення та внесення змін до договору оренди земельної ділянки, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "БВК компанія "Федорченко".
Оскільки судом встановлено незаконність рішення Сумської міської ради від 29.09.2021 № 1396-МР, то позовні вимоги в частині визнання недійсною додаткової угоди від 08.11.2021, укладеної на підставі зазначеного рішення, які є похідними, також підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав, що здійснюється державним реєстратором або, у випадку скасування рішення Міністерства юстиції України, прийнятого відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, посадовою особою Міністерства юстиції України. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв'язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід'ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.
За таких обставин, позовні вимоги в частині скасування рішення державного реєстратора виконавчого комітету Сумської міської ради Матусенко Тетяни Петрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 61590174 від 15.11.2021 щодо реєстрації змін іншого речового права (права оренди) на підставі додаткової угоди до договору оренди землі, враховуючи незаконність рішення Сумської міської ради від 29.09.2021 № 1396-МР та задоволення позовних вимог в частині визнання недійсною додаткової угоди від 08.11.2021, підлягають задоволенню.
Встановивши обставини даної справи та надавши відповідну правову оцінку зібраним у справі доказам, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, колегія суддів дійшла висновку, що скаржником не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилаються в апеляційній скарзі, наведені доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин.
На переконання колегії суддів апеляційного господарського суду, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.
Колегія суддів зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 910/13407/17.
З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до статті 2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності з пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частиною 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Отже, в задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна виробничо-комерційна компанія "Федорченко" слід відмовити, а рішення Господарського суду Сумської області від 10.12.2024 залишити без змін.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна виробничо-комерційна компанія «Федорченко» на рішення Господарського суду Сумської області від 10.12.2024 у справі №920/624/23 - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Сумської області від 10.12.2024 у справі №920/624/23 - залишити без змін.
3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги розподіляється відповідно до ст.ст. 129 та 282 Господарського процесуального кодексу України.
4. Матеріали справи №920/624/23 повернути до Господарського суду Сумської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 26.05.2025.
Головуючий суддя О.М. Сибіга
Судді Л.В. Кропивна
О.В. Тищенко