27 травня 2025 року
м. Київ
справа №520/21766/23
адміністративне провадження №Зі/990/83/25
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Ханової Р.Ф., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Шишова О.О., Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л. від участі у розгляді справи №520/21766/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-
17 квітня 2025 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Харківській області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2025 року у справі №520/21766/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень.
Ухвалою Верховного Суду від 01 травня 2025 року зазначену касаційну скаргу залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, з наданням скаржнику десятиденного строку з дня отримання копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків шляхом подання до суду документа, що підтверджує сплату судового збору.
У строк, визначений судом, скаржник усунув недоліки касаційної скарги, які були підставою для залишення її без руху.
Ухвалою Верховного Суду від 12 травня 2025 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2025 року у справі №520/21766/23.
26 травня 2025 року через підсистему «Електронний суд» до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід колегії суддів судді-доповідача - Шишова О. О., суддів: Блажівської Н. Є., Желтобрюх І. Л. від розгляду цієї справи.
Ухвалою Верховного Суду від 27 травня 2025 року заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді у складі головуючого судді Шишова О. О., суддів: Блажівської Н. Є., Желтобрюх І. Л. від участі у справі № 520/21766/23 визнано необґрунтованою. Передано заяву про відвід колегії суддів Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді у складі головуючого судді Шишова О. О., суддів: Блажівської Н. Є., Желтобрюх І. Л. від участі у справі № 520/21766/23 до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, для розгляду заяви.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 27 травня 2025 року заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Шишова О.О., Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л. передано на розгляд судді Хановій Р.Ф.
Обґрунтовуючи зазначену заяву позивач, указує, що Суд проявляє упередженість при розгляді питання про відкриття касаційного провадження за неодноразово поданими касаційними скаргами у цій справі.
Зазначає, що відповідач звертався до Верховного Суду з касаційними скаргами, які ухвалами від 03 березня 2025 року та 03 квітня 2025 року були повернуті на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України як такі, що не містить підстав касаційного оскарження, з посиланням на те, що скаржник не виправив недоліків касаційної скарги, на які були вказані Верховним Судом.
17 квітня 2025 року відповідач у третій раз звернувся до Касаційного адміністративного суду з аналогічною касаційною скаргою з зазначенням тих саме підстав касаційного оскарження, що і в перший та другій скарзі, а саме пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Ухвалою Верховного Суду від 01 травня 2025 року касаційна скарга відповідача була залишена без руху у зв'язку з відсутністю доказів сплати судового збору. Після чого, колегіальною ухвалою складу суду касаційної інстанції від 12 травня 2025 року Суд ухвалив рішення про задоволення клопотання відповідача про поновлення строку на подання касаційної скарги та відкрив касаційне провадження за цією справою з посиланням на те, що підставами касаційного оскарження є пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Також позивач зазначає, що справа належить до незначної складності, а тому позовну заяву належить розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, тому за приписами пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Розглядаючи вищезазначену заяву, Верховний Суд виходить з такого.
Відповідно до частини восьмої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, якому передано заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.
Положення частин першої, другої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України передбачають випадки, коли суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), а саме: 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Відповідно до частини четвертої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Перевіряючи мотиви, з яких виходила ОСОБА_1 , обґрунтовуючи заяву про відвід суддів, Суд зазначає, що ці мотиви по суті зводяться до незгоди з судовим рішенням (ухвалою від 12 травня 2025 року про відкриття провадження у справі), ухваленим колегією суддів, до складу якої входили судді Шишов О.О., Блажівська Н.Є., Желтобрюх І.Л.
Однак у силу приписів частини четвертої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України подібні доводи не можуть бути визнані обґрунтованою підставою для відводу суддів Шишова О.О., Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л.
Сумнів у неупередженості суддів у зв'язку з вчиненням процесуальних дій та ухваленням судового рішення у справі не є чинником, що може свідчити про упередженість та необ'єктивність суду.
Інших підстав, які б свідчили про особисту упередженість суддів Шишова О.О., Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л. або їхню необ'єктивність під час розгляду справи, заявник не навів, а Суд не встановив.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими".
Отже, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Оскільки обґрунтовані підстави для відводу суддів відсутні, то у задоволенні заяви про відвід належить відмовити.
Керуючись статтями 36, 40 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Шишова О.О., Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л. від участі у розгляді справи №520/21766/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Р.Ф. Ханова