Справа № 650/1200/25
провадження № 1-кп/650/487/25
19 березня 2025 року селище Велика Олександрівка
Великоолександрівський районний суд Херсонської області у складі
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши в межах кримінального провадження № 12025231090000285 у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бахмач Бахмацького району Чернігівської області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, неодруженого, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не маючого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової служби за мобілізацією, стрільця-снайпера 9 механізованої роти 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , раніше судимого,
який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 289 КК України,
В провадженні Великоолександрівського районного суду Херсонської області перебуває зазначене кримінальне провадження.
На судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою застосованого стосовно обвинуваченого зазначивши в обґрунтування, що вказаний строк спливає, а ризики, що стали підставою для застосування та продовження даного запобіжного заходу не відпали та не зменшилися.
Обвинувачений проти задоволення клопотання заперечив, вказавши, що вимоги суду буде виконувати та ухилятись від суду не збирається, а неведені прокурором ризики не підтверджені належними доказами.
Захисник на судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання, зазначивши, що жоден з наведених прокурором ризиків не підтверджений належними та допустимими доказами, а отже у суду відсутні підстави для продовження застосованого щодо обвинуваченого виду запобіжного заходу, який у зв'язку з чим має бути змінений на більш-м'який.
Відповідно до частини третьої статті 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Отже, розгляд цього питання має відбуватися за нормами глави 18 КПК України з обґрунтуванням наявності ризиків у кримінальному провадженні та необхідності подальшого застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
За змістом частини першої статті 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Відповідно до обвинувального акта у кримінальному проваджені вбачається, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого частиною другою статті 289 КК України, санкція якої передбачає відповідальність у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої, яке в свою чергу відповідно до статті 183 КПК України передбачає можливість застосування до обвинуваченої особи найсуворішого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Відповідно до ухвали слідчого судді Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 05 лютого 2025 року (справа № 650/715/25) встановлено, що стосовно обвинуваченого застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком до 05 квітня 2025 року, без застосування застави.
Відповідно до вищенаведеної ухвали слідчого судді та ухвали апеляційного суду стосовно обвинуваченого було застосовано вказаний запобіжний захід, за наявності ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України.
Суд вважає, що наявність даних ризиків в сукупності з іншими обставинами, згідно з якими обвинувачений ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 5 до 8 років, раніше неодноразово судимий, з повною загальною середньою освітою, неодружений, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, військовослужбовець військової служби за мобілізацією, обставини вчинення кримінального правопорушення визнає, щодо нього складено обвинувальний акт, свідчить про наявність підстав для продовження щодо нього вищевказаного запобіжного заходу з метою запобігання зазначеним ризикам.
Будь-яких передбачених законом обставин, які би свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує саме такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого ОСОБА_4 , судом не встановлено та сторонами не доведено.
Доказів існування будь-яких обставин, що виникли після ухвалення рішення про застосування запобіжного заходу та його продовження, та які б спростовували наявність чи свідчили про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а також спростовують суспільну небезпеку особи обвинуваченого, стороною захисту суду також не надано, тому підстави для не застосування вказаного запобіжного заходу відсутні.
Наявність декількох ризиків у сукупності, існування яких доведено прокурором, унеможливлює не застосування до обвинуваченого найсуворішого запобіжного заходу, оскільки в такому разі буде неможливо запобігти існуючим ризикам та забезпечити виконання ним своїх обов'язків.
Доводи захисника щодо відсутності ризиків переховування обвинуваченого від суду, а також можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу суд вважає неспроможними, оскільки вони не підтверджені належними та допустимими доказами, а також суперечать встановленим у справі обставинам.
Сторона захисту не надала переконливих доказів того, що обвинувачений не ухилятиметься від правосуддя. Наявність у ОСОБА_4 постійного місця проживання не виключає можливості його переховування від суду, зважаючи на те, що він підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено суворе покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 8 років. Практика судів свідчить, що саме тяжкість покарання є одним з ключових факторів при оцінці ризиків переховування, оскільки загроза реального позбавлення волі може спонукати особу до ухилення від кримінальної відповідальності.
Аргументи захисту щодо відсутності ризику перешкоджання кримінальному провадженню не підтверджуються матеріалами справи. Навпаки, прокурором доведено, що в разі зміни запобіжного заходу існує висока ймовірність того, що обвинувачений може перешкоджати встановленню істини у справі. Це узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, згідно з якою ризик перешкоджання правосуддю є самостійною підставою для обрання найсуворішого запобіжного заходу.
Таким чином, суд дійшов висновку, що доводи захисту є необґрунтованими та не підтверджуються належними доказами. Оскільки обвинувачений підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, а прокурором доведено наявність сукупності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання сторони обвинувачення та продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою.
Згідно з частиною третьою статті 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, що наведені вище. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього (частина четверта статті 182 КПК України).
Згідно з частиною п'ятою статті 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Вирішуючи питання про визначення розміру застави, слідчий суддя враховуючи наведені обставини, визнає за доцільне визначити її в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, вважаючи, що ним в достатній мірі буде гарантовано виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та він не буде завідомо непомірним для нього.
Керуючись вищенаведеними положеннями КПК України, суд
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 діб, тобто до 17 травня 2025 року, включно.
Визначити обвинуваченому заставу - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 242 240 грн.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у вказаному розмірі, протягом строку дії ухвали.
При внесенні визначеної судом суми застави, обвинувачений підлягає звільненню з-під варти.
У разі внесення застави, на обвинуваченого покласти такі обов'язки:
1) прибувати за кожною вимогою до суду;
2) не відлучатися з місця постійного проживання без дозволу суду;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
4) утримуватися від спілкування зі свідками, експертами та спеціалістами у цьому кримінальному провадженні.
З моменту звільнення з-під варти у разі внесення застави, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі якщо він не з'явиться за викликом суду без поважних причин, або порушить інші покладені на нього обов'язки, застава звертається в дохід держави.
Ухвала підлягає негайному виконанню, однак, може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, відповідно до пункту 1-1 частини другої статті 395 КПК України, в частині обраного запобіжного заходу.
Повний текст ухвали складений 24 березня 2025 року.
Суддя __________________ ОСОБА_1