Справа № 127/8207/25
Провадження № 1-кп/127/279/25
26.05.2025 м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Вінниці кримінальне провадження № 12025020040000015 по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: 2919512275, уродженця м. Вінниці, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 з повною середньою освітою, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, раніше судимого, а саме:
- 09.10.2019 вироком Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України на 2 роки позбавлення волі, звільнений умовно-достроково на підставі ухвали Вінницького районного суду від 16.02.2022 року з невідбутим строком покарання 10 місяців 19 днів;
- 01.11.2023 вироком Вінницького міського суду Вінницької області за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357. ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України, до покарання у виді 5 років позбавлення волі, з урахуванням ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 28.11.2024 звільнений від призначеного покарання за ч. 4 ст. 185 ККУ у зв'язку з усуненням караності діяння та виключено посилання на ст. 70 КК України, в решті вирок залишено без змін,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
ОСОБА_4 , 22.12.2024 перебуваючи в приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », за адресою: АДРЕСА_2 , в якому здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_5 будучи впевненим, що за його діями ніхто не спостерігає, з метою власного незаконного збагачення, з корисливих спонукань, розуміючи протиправність своїх дій та суспільно небезпечних наслідків, маючи прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи таємно, повторно, шляхом вільного доступу до торгівельних стелажів вищевказаного магазину, взяв та помістив до кишень своєї куртки чорного кольору у яку був одягнений та сумку яка була при ньому - в період часу з 15 год 45 хв. до 15 год. 59 хв. наступні товари антиперспірант «Dove Ніжність пудри» 150 мл. у кількості 1 шт., антиперспірант «Dove Пробудження почутів» 150 мл. у кількості 1 шт., антиперспірант «Nivea Ефект Пудри» спрей 150 мл. у кількості 1 шт., пудра для обличчя матуюча «LN Pro Mattifying Silk Powder № 103» у кількості 1 шт., пудра для обличчя розсипчаста «BО-10406» у кількості 1 шт., на загальну суму 598,59 грн; в період часу з 16 год. 11 хв. до 16 год. 20 хв. наступні товари антиперспірант чоловічий «Old Spice» твердий «Wolfthorn» 85 мл. у кількості 1 шт., гаманець чоловічий чорний малий на кнопці «BO-11724» у кількості 1 шт., пудра для обличчя матуюча «LN Pro Mattifying Silk Powder № 103» у кількості 1шт., шампунь «Elseve Dream Long» для довгого та пошкодженого волосся 400 мл. у кількості 1 шт., шоколад молочний «Millennium Gold» з цілим мигдалем 100 г. у кількості 3 шт., шоколад молочний «Millennium» пористий 85 г. у кількості 6 шт., шоколад чорний «Millennium Gold» з цілим мигдалем 100 г. у кількості 2 шт., на загальну суму 1144,49 грн.; в період часу з 16 год. 35 хв. до 16 год. 42 хв. наступні товари антиперспірант «Rexona Прозорий кристал» аерозоль 150 мл. у кількості 1 шт., антиперспірант «Dove Груша» та алоє вера 150 мл. у кількості 1 шт., антиперспірант «Dove Пробудження почуттів» 150 мл. у кількості 2 шт., антиперспірант чол. «Old Spice твердий Wolfthorn» 85 мл. у кількості 2 шт., антипреспірант «Dove Ритуал краси відновлення» 150 мл. у кількості 1 шт., пудра для обличчя «GC Powder Cake 8869 VO-2372-GC (24)» у кількості 2 шт., пудра для обличчя «LN Pro Matt Effect матуюча № 102» у кількості 1 шт., пудра для обличчя матуюча «LN Pro Mattifying Silk Powder № 103» у кількості 1 шт., на загальну суму 1356,63 грн.; в період часу з 16 год. 57 хв. до 17 год. 04 хв. наступні товари блиск для губ «GC Pure Matte B3234 VO-666-GC (24)» у кількості 3 шт., коректор-консилер «GC 2667 281 VO-506-GC (24)» у кількості 3 шт., пудра для обличчя «GC Powder Cake 8869 VO-2372-GC (24)» у кількості 1 шт., шампунь «Elseve Dream Long» для довгого та пошкодженого волосся 400 мл у кількості 1 шт., шампунь «Elseve Колір та блиск» 400 мл у кількості 1 шт., шампунь «Head&Shoulders Свіжість ментолу» 400 мл у кількості 1 шт., шоколад молочний «Millennium Very Peri арахіс та солона карамель» у кількості 7 шт., шоколад чорний «Millennium» пористий 85 г. на загальну суму 1487,75 грн.
Після чого, проходив повз касу не розрахувавшись, виніс товар за межі приміщення магазину «Копійочка» та в подальшому розпорядився викраденим майном на власний розсуд.
Своїми протиправними діями ОСОБА_4 завдав ФОП ОСОБА_5 майнового збитку на суму 4587,46 грн.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 не оспорював час, місце, спосіб, мотив і мету, форму вини за інкримінованим йому злочином, свою вину визнав у повному обсязі, підтвердив обставини його скоєння, викладені в обвинувальному акті та погодився з кваліфікацією його дій. Зокрема, повідомив, що в нього був єдиний умисел на здійснення крадіжки вказаних товарів, однак він повертався в магазин декілька раз, для того щоб не було помітно, що він здійснює крадіжку товару. Мав намір деякий товар реалізувати, а іншу частину подарувати знайомим дівчатам. Про вчинене щиро шкодує.
Вислухавши позицію прокурора та думку обвинуваченого, які вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, переконавшись, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, перевіривши добровільність його позиції, роз'яснивши наслідки застосування положень ч. 3 ст. 349 КПК України, а саме позбавлення його права оскаржити в апеляційному порядку визнані ним обставини вчинення кримінального правопорушення, що викладені у обвинувальному акті, беручи до уваги визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні інкримінованого злочину у повному обсязі, зважаючи на те, що жодним учасником судового провадження не оспорено винуватість обвинуваченого у вчиненні інкримінованого злочину та визначені обвинуваченням обставини його вчинення, переконавшись, що ніхто із учасників судового провадження не заперечує щодо такого порядку судового розгляду, суд вважає можливим застосувати положення ч. 3 ст. 349 КПК України та визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежується дослідженням матеріалів кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченого.
Прийняття судом рішення про проведення скороченого судового розгляду свідчить про те, що обставини, які сторони не оспорюють, будуть вважатися встановленими в судовому засіданні і суд буде це враховувати при постановленні вироку.
Крім того, дане рішення повністю узгоджується з вимогами пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу III Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського суду з прав людини щодо їх застосування, згідно з якими суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
Судом створено необхідні умови для виконання сторонами обвинувачення і захисту їхніх процесуальних обов'язків і здійснення прав, в тому числі і права на захист.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), Series А, заява № 25, від 18.01.1978, пункт 161, та «Коробов проти України», заява № 39598/03, від 21.07.2011, пункт 65, Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Будь-яких вагомих, достовірних доказів, які надають розумні підстави сумніватися у доведеності вини ОСОБА_4 у судовому засіданні не встановлено.
З огляду на вищевикладене, суд, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, враховуючи позицію обвинувачення та визнання обвинуваченим вини, дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 «поза розумним сумнівом» знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження та вважає, що його дії вірно кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
Підстав, у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення чи його зміни, суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод, не встановлено.
Відтак, суд, за внутрішнім переконанням, дійшов висновку про те, що встановлені судом обставини дозволять ухвалити обвинувальний вирок щодо обвинуваченого ОСОБА_4 .
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд керується вимогами ст. ст. 65-67 КК України, роз'ясненнями, викладеними у пунктах 1, 2, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» (із змінами та доповненнями), а також виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
За правилами кримінального закону покарання, призначене особі за вчинене кримінальне правопорушення, має бути законним і справедливим. Законність покарання означає, що його має бути призначено особі відповідно до вимог цього закону, а справедливість покарання визначається принципом його домірності, тобто необхідності його визначення судом саме у тому виді й розмірі, яке, з врахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, даних про особу винного та обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання, буде необхідним та достатнім для її виправлення й попередження нових кримінальних правопорушень.
На підставі вимог статті 65 КК України суд призначає покарання за вчинене кримінальне правопорушення відповідно до Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до положень статті 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, а також не має на меті завдання фізичних страждань або приниження людської гідності.
В рішенні «Бемер проти Німеччини» від 03.10.2002 Європейський суд з прав людини зазначив, що «виконання вироку, який передбачає позбавлення свободи, призупиняють, якщо можна розраховувати, що вирок служитиме засудженому як попередження і що він не здійснюватиме нові злочини в майбутньому, навіть без впливу, спричиненого відбуванням покарання. Роблячи такий прогноз суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати в зв'язку з відстрочкою».
Загальні засади призначення покарання, визначені ст. 65 КК України, наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування ст. 75 КК України, за змістом якої рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може прийняти лише у випадку, якщо призначено покарання певного виду і розміру, враховано тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, і всі ці дані у сукупності спонукають до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.
Таким чином, вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує наступне: позицію сторін судового провадження щодо необхідної міри покарання; відношення обвинуваченого до вчиненого (визнання вини, щире каяття); ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до статті 12 КК України є тяжким злочином; особливості й обставини вчинення кримінального правопорушення, те, що злочин вчинений в умовах воєнного стану, з прямим умислом - обвинувачений усвідомлював, що посягає на чужу власність, попри це таємно вилучив чуже майно, тому передбачав спричинення матеріальної шкоди в певному розмірі; особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, наразі працює по найму на будівництві, на обліку у лікаря психіатра не перебував. Крім того, судом враховано, що відповідно до довідки КНП «ЦТЗ «СОЦІОТЕРАПІЯ» № 230 від 09.01.2025 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 09.08.2007 по 09.08.2008 знаходиться під профілактичним наркологічним спостереженням, з діагнозом: розлади психіки та поведінки внаслідок вживання опіоїдів зі шкідливими наслідками.
При призначенні ОСОБА_4 покарання, згідно зі статтею 66 КК України, обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд визнає активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Активне сприяння розкриттю злочину полягає в тому, що в момент затримання ОСОБА_4 відразу ж зізнався у вчиненому та повідомив про всі обставини вчинення злочину.
Водночас, суд дійшов висновку, що обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченого, не є винятковими і не знижують істотним чином міру тяжкості скоєного злочину, не зменшують його суспільну небезпеку до рівня, який виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинуваченого статті 69 КК України призначення більш м'якого покарання, ніж передбаченого законом.
Щодо обставини, яка згідно обвинувального акту обтяжує покарання обвинуваченого, а саме, вчинення злочину повторно, суд не вбачає наявність даної обставини з огляду на наступне.
Так, вчинення кримінального правопорушення особою повторно визнається судом обставиною, що обтяжує покарання, у тому разі, коли така кваліфікуюча ознака, як повторність, не передбачена законодавцем у диспозиції статті й відсутня в юридичному формулюванні обвинувачення. У такому разі повторність береться до уваги судом на загальних підставах, як обставина, що обтяжує покарання.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що орган досудового розслідування, обвинувачуває ОСОБА_4 у таємному викрадені чужого майна, вчинене повторно, в умовах воєнного стану,
Тому, суд не враховує повторність як обставину, що обтяжує покарання ОСОБА_4 , оскільки її було враховано в результаті юридичної оцінки його дій за вчинення тотожних кримінальних правопорушень, а наявність у кримінальному провадженні такої ознаки злочину, що впливає на його юридичну кваліфікацію, унеможливлює її повторне врахування при призначенні покарання та визнання обставиною, що його обтяжує.
За вищевикладених обставин, суд, проаналізувавши поведінку обвинуваченого: визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, з метою захисту прав і законних інтересів особи, суспільства і держави, зважаючи на вимоги справедливості і мету правосуддя, враховуючи позицію прокурора, який вважає, що виправлення обвинуваченого та його перевиховання неможливе без ізоляції від суспільства, вважає, що виправлення обвинуваченого та його перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, а тому щодо нього необхідно і доцільно призначити покарання у виді позбавлення волі на певний строк у межах санкції статті, із звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України та покладенням на нього відповідних обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Саме таке покарання, на думку суду, перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, є гуманним, справедливим, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого, а також для попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень у майбутньому, досягнення мети покарання, передбаченої ст. 50 КК України, та випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року. При цьому, визначене покарання не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.
Початок іспитового строку обвинуваченому необхідно обчислювати з моменту проголошення вироку.
Запобіжний захід в даному кримінальному провадженні відносно обвинуваченого не обирався, підстав для його обрання суд не вбачає.
Згідно з ст. 124 КПК України суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової експертизи № 79/25-21 від 13.01.2025 в сумі 4543 (чотири тисячі п'ятсот сорок три) гривні 68 копійки, оскільки її проведення було обумовлено розслідуванням скоєного ним злочину.
Питання щодо речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 50, 65-67, 185 КК України, ст. ст. 100, 124, 174, 349, 371, 373, 374 КПК України, суд -
Визнати винуватим ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки.
У відповідності до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_4 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Початок іспитового строку обчислювати з моменту проголошення вироку суду.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на проведення судової експертизи № 79/25-21 від 13.01.2025 в сумі 4543 (чотири тисячі п'ятсот сорок три) гривні 68 копійки.
Речовий доказ по кримінальному провадженню № 12025020040000015, а саме:
-DVD-диск із відеозаписами з камер відеоспостереження магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташованого за адресою: м. Вінниця, вул. Привокзальна, 2А, де зафіксовано, як невідома особа, чоловічої статі, здійснює крадіжки товарів - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок суду може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Не пізніше наступного дня після ухвалення, копію вироку направити учасникам судового провадження, які не були присутні у судовому засіданні.
Відповідно до частини 2 статті 394 КПК України, вирок не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини 3 статті 349 КПК України.
Суддя: