27 травня 2025 року
м. Київ
справа №320/28579/24
адміністративне провадження №К/990/51302/24
Окрема думка судді Володимира Бевзенка щодо
постанови Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 21.05.2025
в адміністративній справі № 320/28579/24
1. Використовуючи передбачене частиною 3 статті 34 Кодексу адміністративного судочинства України право на окрему думку, висловлюю свою рішучу незгоду з постановою Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 21.05.2025 в адміністративній справі № 320/28579/24.
2. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Бевзенка В.М. та Коваленко Н.В., розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства освіти і науки України на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Епель О.В., Карпушової О.В., Мєзєнцева Є.І. від 25.11.2024 в адміністративній справі № 320/28579/24 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України.
3. Шостий апеляційний адміністративний суд у постанові від 25.11.2024 ухвалив: апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити; ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 20.06.2024 року - скасувати та ухвалити нове рішення, яким заяву ОСОБА_1 про забезпечення позовних вимог - задовольнити повністю; зупинити дію наказу Міністерства освіти і науки України від 06.03.2024 №266 «Про затвердження Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2024 році» зі змінами та доповненнями.
4. Касаційний адміністративний суд Верховного Суду у постанові від 21.05.2025 ухвалив: касаційну скаргу Міністерства освіти і науки України задовольнити частково; постанову Шостого апеляційного адміністративного суд від 25.11.2024 скасувати, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 20 червня 2024 року у справі № 320/28579/24 - залишити в силі.
5. Відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 356 Кодексу адміністративного судочинства України, мотивувальна частина постанови суду касаційної інстанції має містити: а) мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного в касаційній скарзі та відзиві на касаційну скаргу; б) доводи, за якими суд касаційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої та (або) апеляційної інстанції; в) висновки за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд; г) дії, що їх зобов'язані виконати суд першої та (або) апеляційної інстанції у разі скасування судового рішення і передачі справи на новий розгляд.
6. Так Міністерство освіти і науки України свою касаційну скаргу обґрунтовує приписами законів України «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про правовий режим воєнного стану», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
7. Позивачка ОСОБА_1 у своєму відзиві на касаційну скаргу Міністерства освіти і науки України висловила аргументи, зокрема, про: 1) порушення Відповідачем строків прийняття Наказу МОН № 266; 2) необґрунтованість позиції Відповідача; 3) порушення Відповідачем процедури і порядку прийняття Наказу МОН № 266 щодо громадського обговорення.
8. Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
9. Суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ч. 1 ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України).
10. Однак, всупереч приписів ст. 19 Конституції України, ч. 1 ст. 7, п. 3 ч. 1 ст. 356 Кодексу адміністративного судочинства України, у постанові Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 21.05.2025 у справі № 320/28579/24 взагалі не зазначеного жодного мотиву прийняття або відхилення аргументів, викладених у касаційній скарзі Міністерства освіти і науки України та відзиві позивачки ОСОБА_1 на цю касаційну скаргу.
11. Всупереч принципу законності, передбаченого ст. 19 Конституції України, пункту 1 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у постанові Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 21.05.2025 у справі № 320/28579/24 взагалі не надано жодної оцінки підставам забезпечення позову у цій справі, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про правовий режим воєнного стану», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
12. У постанові Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 21.05.2025 у справі № 320/28579/24 взагалі не надано жодної оцінки на підставі Конституції України та законів України «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про правовий режим воєнного стану», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» доводам і висновкам Шостого апеляційного адміністративного суду, висловленим у його постанові від 25.11.2024.
13. Відсутність у постанові Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 21.05.2025 у справі № 320/28579/24 мотивів прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного в касаційній скарзі та відзиві на касаційну скаргу; доводів, за якими суд касаційної інстанції погодився або не погодився з висновками апеляційної інстанції (п.п. а, в п. 3 ч. 1 ст. 356 Кодексу адміністративного судочинства України), - унеможливлює висновки постанови Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 21.05.2025 про необхідність скасування постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2024 та залишення ухвали Київського окружного адміністративного суду від 20.06.2024 у справі № 320/28579/24 в силі.
Суддя Касаційного адміністративного суду Верховного Суду
Володимир Бевзенко