27 травня 2025 року
м. Київ
справа №160/26721/24
адміністративне провадження №К/990/17835/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевірив касаційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2024 року
та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2025 року
у справі №160/26721/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, у якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області щодо неприйняття декларації про відмову від іноземного громадянства від позивачки;
- зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області прийняти декларацію про відмову позивачки від громадянства російської федерації.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2024 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2025 року, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову Відділу № 13 у м. Кам'янському Головного управління державної міграційної служби в Дніпропетровській області у прийнятті у ОСОБА_1 декларації про відмову від іноземного громадянства замість документа про припинення громадянства російської федерації. Зобов'язано Головне управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області повторно розглянути звернення позивачки щодо прийому у неї декларації про відмову від іноземного громадянства замість документа про припинення громадянства російської федерації з врахуванням висновків суду у даній справі. В решті позовних вимог - відмовлено.
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2025 року у справі №160/26721/24.
Верховний Суд ухвалою від 06 травня 2025 року залишив без руху касаційну скаргу скаржника, надавши строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення її недоліків шляхом надання документа про сплату судового збору в установленому законом розмірі.
До Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» від Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області надійшов електронний документ, а саме «заява про усунення недоліків», що містить вкладення « 1.Заява про усунення недоліків.pdf», « 2. Платіжна інструкція №25802 pdf.» у справі №160/26721/24 (провадження №К/990/17835/25), які подані представником Головного управління державної міграційної служби в Дніпропетровській області.
Проте, кваліфіковані електронні підписи вкладень « 1.Заява про усунення недоліків.pdf», « 2. Платіжна інструкція №25802 pdf.» невірні, про що складено відповідну довідку.
Так, при перевірці кваліфікованого електронного підпису зазначено «сертифікат не чинний».
Згідно з частиною першою статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев'ятою статті 266 цього Кодексу.
Відповідно до частин сьомої та восьмої статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Частиною шостою статті 18 КАС України визначено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Згідно з абзацом 2 частини восьмої статті 18 КАС України особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", якщо інше не визначено цим Кодексом.
Відповідно до абзацу 3 частини восьмої цієї статті Особливості використання електронного підпису або засобу електронної ідентифікації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, який містить обов'язкові реквізити документа, правовий статус якого засвідчено кваліфікованим електронним підписом автора (підпункт 5.5, пункту ) Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21 (надалі Положення про ЄСІТС)
Згідно пункту 13 Положення про ЄСІТС для автентифікації в Електронному кабінеті користувач використовує чинний сертифікат відкритого ключа та особистий ключ кваліфікованого електронного підпису, що зберігається на захищеному носії особистих ключів або на звичайному носії інформації, або інтегровану систему електронної ідентифікації
Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС. До створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються. (пункти 26 та 27 Положення про ЄСІТС)
Верховний Суд звертає увагу, що згідно з частини першою статті 17 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» Електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання електронних даних за участю третіх осіб, може здійснюватися з використанням електронних довірчих послуг або без їх використання.
Частиною шостою статті 18 цього Закону визначено, що кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.
Абзацом 1, 3 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» встановлено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа.
За змістом статті 7 цього Закону оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". У разі надсилання електронного документа кільком адресатам або його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа. Якщо автором створюються ідентичні за документарною інформацією та реквізитами електронний документ та документ на папері, кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу. Оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках може бути пред'явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії. Електронна копія електронного документа засвідчується у порядку, встановленому законом. Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством.
Перевірка кваліфікованого електронного підпису чи печатки проводиться будь-якою особою з метою отримання інформації про дійсність чи недійсність кваліфікованого електронного підпису чи печатки (пункт 82 Вимог у сфері електронних довірчих послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2018 року N 992).
Відповідно до частини другої статті 167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Отже, оскільки кваліфіковані електронні підписи вкладень « 1.Заява про усунення недоліків.pdf», « 2. Платіжна інструкція №25802 pdf.», надіслані на усунення недоліків касаційної скарги, невірні тобто, цей електронний документ не скріплений електронним підписом представника скаржника, а тому не відповідає приписам статті 167 КАС України.
За наведених обставин, надіслані Головним управлінням Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області на усунення недоліків касаційної скарги електронні документи необхідно залишити без розгляду, оскільки вони не підписана в установленому законом порядку.
Водночас, згідно з частиною другою статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Враховуючи наведене, Суд вважає за можливе продовжити скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали Верховного Суду 06 травня 2025 року.
Керуючись частиною другою статті 167, статтею 243 КАС України,
1. Заяву Головного управління державної міграційної служби в Дніпропетровській області про уточнення касаційної скарги - повернути без розгляду.
2. Продовжити Головного управління державної міграційної служби в Дніпропетровській області строк для усунення недоліків касаційної скарги та надати строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали, для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали Верховного Суду від 06 травня 2025 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
А.В. Жук
Н.М. Мартинюк
Ж.М. Мельник-Томенко ,
Судді Верховного Суду