27 травня 2025 року
м. Київ
справа №990/228/25
адміністративне провадження №П/990/228/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Єресько Л.О.,
суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Жука А.В., Радишевської О.Р., Мартинюк Н.М.,
перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
19.05.2025 ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до Верховного Суду (далі - Суд) як суду першої інстанції з адміністративним позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - відповідач, ВККС України), у якому просила:
- визнати протиправними дії ВККС України під час проведення перевірки та оцінюванні практичних завдань, виконаних 03.02.2025, 07.02.2025, 10.02.2025 та 11.02.2025 (цивільна спеціалізація) кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням ВККС України від 14.09.2023 № 94/зп-22 (зі змінами);
- визнати протиправним та скасувати рішення ВККС України від 17.04.2025 № 87/зп-25 «Про затвердження кодованих результатів практичного завдання, виконаного 03.02.2025, 07.02.2025, 10.02.2025 та 11.02.2025 (цивільна спеціалізація), 12.02.2025, 14.02.2025, 17.02.2025 та 21.02.2025 (кримінальна спеціалізація) кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням ВККС України від 14.09.2023 № 94/3п-22 (зі змінами)»
- визнати протиправним та скасувати рішення ВККС України від 17.04.2025 № 89/3п-25 «Про визначення загальних результатів першого етапу кваліфікаційного оцінювання «Складання кваліфікаційного іспиту» та допуск до другого етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кандидатів на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах у межах, оголошеного рішенням ВККС України від 14.09.2023 № 94/3п-22 (зі змінами)»;
- зобов?язати відповідача відновити протиправно порушене ВККС України у складі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 законне право ОСОБА_1 на участь у конкурсі, як кандидата на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах у межах, оголошеного рішенням ВККС України від 14.09.2023 № 94/3п-22 (зі змінами).
Вирішуючи питання щодо можливості прийняття до провадження цього позову, Суд звертає увагу на таке.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
У статті 4 КАС України визначено, що позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду.
Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 5 КАС України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Усталеними є підходи Верховного Суду щодо застосування статті 55 Конституції України, відповідно до яких гарантоване вказаною нормою Основного Закону й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Завдання адміністративного судочинства не можуть бути реалізовані у разі звернення особи до суду за захистом прав, свобод та інтересів, які не належать їй особисто.
Заінтересованість повинна мати правовий характер, який виявляється в тому, що рішення суду повинно мати правові наслідки для позивача.
Заінтересованість повинна мати об'єктивну основу. Юридична заінтересованість не випливає з факту звернення до суду, а повинна передувати йому.
Отже, підставою для звернення до суду із позовом є порушення прав, свобод та інтересів позивача рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, установленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Процесуальне законодавство (стаття 160 КАС України) встановлює вимоги до змісту позовної заяви. Від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Перевіряючи дотримання позивачкою вимог статті 160 КАС України, суд вважає за необхідне зазначити таке.
За приписами пунктів 2 та частини першої статті 266 КАС України предметом оскарження до Верховного Суду можуть бути законність дій, бездіяльності чи актів ВККС України.
Основними елементами, що визначають сутність будь-якого позову (індивідуалізуючи ознаки позову) є предмет і підстава.
Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення. Вона опосередковується спірними правовідносинами - суб'єктивним правом і обов'язком відповідача.
Підставу позову складають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога.
Звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Своєю чергою, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.
Оцінка предмета заявленого позову як наслідок наявності підстав для захисту порушеного права позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.
Відповідно до пунктів 4 та 5 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів, а також зазначаються докази, що підтверджують вказані обставини.
Зміст позовних вимог - це вимоги позивача (предмет позову). Предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів.
Іншими словами зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову.
Згідно із частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За змістом зазначеної норми це право суд може здійснити за результатом розгляду справи за наявності на це підстав. Тобто процесуальний закон надає право (не обов'язок) суду вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.02.2024 у справі N 990/150/23 зауважила, що суд не наділений повноваженнями визначати спосіб захисту порушеного права на стадії відкриття провадження, оскільки саме позивач наділений правом на звернення та обов'язком визначення способу захисту.
Застосування конкретного способу захисту права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №910/3009/18, від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17 та інші).
У позовній заяві позивачка просить визнати протиправними дії ВККС України під час проведення перевірки та оцінюванні практичних завдань, виконаних 03.02.2025, 07.02.2025, 10.02.2025 та 11.02.2025 (цивільна спеціалізація) кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням ВККС України від 14.09.2023 № 94/зп-22 (зі змінами)
При цьому, позивачка не конкретизує, які саме дії ВККС України під час проведення перевірки та оцінювання практичних завдань порушують безпосередньо її права чи законні інтереси, в тому числі у яку дату позивачка виконувала практичні завдання, за якими індивідуальними кодами.
Так само позивачка у позовній заяві просить скасувати в цілому рішення ВККС України від 17.04.2025 № 87/зп-25 «Про затвердження кодованих результатів практичного завдання, виконаного 03.02.2025, 07.02.2025, 10.02.2025 та 11.02.2025 (цивільна спеціалізація), 12.02.2025, 14.02.2025, 17.02.2025 та 21.02.2025 (кримінальна спеціалізація) кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням ВККС України від 14.09.2023 № 94/3п-22 (зі змінами)» та рішення ВККС України від 17.04.2025 № 89/3п-25 «Про визначення загальних результатів першого етапу кваліфікаційного оцінювання «Складання кваліфікаційного іспиту» та допуск до другого етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кандидатів на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах у межах, оголошеного рішенням ВККС України від 14.09.2023 № 94/3п-22 (зі змінами)».
Оскаржувані рішення стосуються прав та законних інтересів невизначеної кількості учасників цього конкурсу як за цивільною так і кримінальною спеціалізаціями, а не лише ОСОБА_1 , однак позивачка не конкретизує в якій частині оскаржувані рішення порушують безпосередньо її права чи законні інтереси.
Наведене свідчить, що позовна заява в означеній частині не відповідає вимогам пунктів 4, 5 та 9 статті 160 КАС України.
Суд зауважує, що судові рішення (у тому числі ухвала про відкриття провадження у справі) не можуть ґрунтуватися на здогадках (припущеннях) про те, який зміст його позовних вимог, чим вони обґрунтовані та чим підтверджуються. Ці та інші вимоги до позовної заяви є обов'язковими і обов'язок щодо їхнього виконання покладений саме на позивача як ініціатора звернення до суду за вирішенням публічно-правового спору.
Роз'яснити позивачці, що у разі не усунення цих недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, заява буде повернута з підстав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України.
Згідно із частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на вищевикладене, позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 КАС України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
Установити позивачці десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання до Верховного Суду уточненої позовної заяви із конкретизацією предмета спору та змісту позовних вимог, відповідного їх обґрунтування і викладу обставин, якими позивачка обґрунтовує свої вимоги до відповідача, а також обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод чи законних інтересів позивачки.
Роз'яснити позивачці, що у разі не усунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява повертається позивачці.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
...........................
...........................
Л.О. Єресько
Ж.М. Мельник-Томенко ,
А.В.Жук,
О.Р.Радишевська,
Н.М.Мартинюк
Судді Верховного Суду