Справа № 580/4415/24 Головуючий у 1-й інстанції: Рідзель О.А.
Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.
20 травня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Черпака Ю.К.,
суддів Кобаля М.І., Штульман І.В.,
за участю секретаря судового засідання Шіндер Ю.О.,
представника позивача адвоката Дем'янчук Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2024 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Черкаській області до акціонерного товариства «Дашуківські бентоніти» про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна та зустрічного позову акціонерного товариства «Дашуківські бентоніти» до Головного управління ДПС у Черкаській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні акціонерного товариства «Дашуківські бентоніти»: товариство з обмеженою відповідальністю «Оболонь інвест плюс», Секретаріат фінансової реструктуризації, про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
02 травня 2024 року Головне управління ДПС у Черкаській області (далі - позивач/апелянт/ГУ ДПС у Черкаській області) звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до акціонерного товариства «Дашуківські бентоніти» (далі - відповідач/АТ «Дашуківські бентоніти») з вимогою надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна АТ «Дашуківські бентоніти» (код ЄДРПОУ 00223941, юридична адреса: село Дашуківка, Звенигородський район, Черкаська область, 19330) на користь бюджету через ГУ ДПС у Черкаській області (вулиця Хрещатик, будинок 235, місто Черкаси, 18002, код ЄДРПОУ 44131663) в рахунок погашення податкового боргу в сумі 2 343 969, 26 грн.
Позов обґрунтовано наявністю у відповідача непогашеного податкового боргу в сумі 2 343 969, 26 грн, стягнення якого за рішенням суду з банківських рахунків та готівки виявилося неможливим через відсутність коштів, у зв'язку з чим виникли підстави звернення з позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі.
11 липня 2024 року АТ «Дашуківські бентоніти» подано зустрічний адміністративний позов, в якому заявлено такі вимоги:
- визнати протиправною бездіяльність ГУ ДПС у Черкаській області щодо несписання податкових зобов'язань та штрафних санкцій, а також щодо невжиття заходів зі звільнення майна, переліченого в акті опису № 1/23-00-17-06-015 від 02 серпня 2017 року, з податкової застави;
- зобов'язати ГУ ДПС у Черкаській області списати зобов'язання АТ «Дашуківські бентоніти» у розмірі 3 280 486, 81 грн;
- зобов'язати ГУ ДПС у Черкаській області звільнити з податкової застави майно, зазначене в акті опису майна № 1/23-00-17-06-015 від 02 серпня 2017 року, а саме: автомобіль «Hyundai Elantra» 2006 р.в., № кузова НОМЕР_1 , днз НОМЕР_2 ; глина бентонітова кускова - 22 815, 730 т; глина для гігієнічних наповнювачів Б(К)-0750 - 339, 182 т; глина формувальна порошкоподібна активована П1Т1КА (пак.) - 272, 196 т; глина формувальна неактивована С4Т2К (пак.) - 142, 15 т; глинопорошок ПБА-22 «Extra» (пак.) - 85, 601 т; глина неактивована С4Т2К (насипом) - 152, 97 т; глина модифікована грудкова МЗТЗКА - 110,37 т; глинопорошок ПБА-20 «Super» (пак.) - 28,331 т; ПБА-18 «Normal» - 16,165 т; ПБА-22 «Extra Plus» - 16, 085 т; сода кальцинована - 114, 47 т, - та виключити відповідні відомості з державних реєстрів.
Зустрічний позов мотивовано тим, що згідно з Планом фінансової реструктуризації АТ «Дашуківські бентоніти» у редакції від 15 травня 2024 року, затвердженим у межах процедури № 2023/0063/ФР від 26 січня 2023 року, загальна заборгованість перед ТОВ «Оболонь інвест плюс» становить 67 816 025,52 грн, тоді як перед ГУ ДПС у Черкаській області - 3 417 173,76 грн. Враховуючи умови цього плану, товариство не має прострочених грошових зобов'язань перед контролюючим органом, що обумовлює наявність правових підстав для списання відповідного податкового боргу та звільнення майна з податкової застави, однак податковий орган безпідставно не вживає заходів для реалізації цих положень.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2024 року у задоволенні первісного позову ГУ ДПС у Черкаській області про надання дозволу на погашення податкового боргу в сумі 2 343 969, 26 грн за рахунок майна АТ «Дашуківські бентоніти» відмовлено.
Зустрічний позов АТ «Дашуківські бентоніти» задовольнено частково.
Визнано протиправною бездіяльність ГУ ДПС у Черкаській області щодо списання податкового боргу акціонерного товариства «Дашуківські бентоніти» на суму 2 343 969, 26 грн (два мільйони триста сорок три тисячі дев'ятсот шістдесят дев'ять гривень двадцять шість копійок) та щодо звільнення майна АТ «Дашуківські бентоніти» з податкової застави, переліченого у акті опису майна від 02 серпня 2017 року № 1/23-00-17-06-015, в частині на суму 2 343 969, 26 грн.
Зобов'язано ГУ ДПС у Черкаській області списати податковий борг АТ «Дашуківські бентоніти» в сумі 2 343 969, 26 грн (два мільйони триста сорок три тисячі дев'ятсот шістдесят дев'ять гривень двадцять шість копійок) та звільнено з податкової застави майно акціонерного товариства «Дашуківські бентоніти», перелічене в акті опису майна від 02 серпня 2017 року № 1/23-00-17-06-015, в частині на суму 2 343 969, 26 грн.
У задоволенні іншої частини зустрічного позову відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Черкаській області на користь АТ «Дашуківські бентоніти» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 514, 00 грн (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять гривень нуль копійок).
Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що за АТ «Дашуківські бентоніти» обліковується податковий борг у розмірі 2 343 969, 26 грн, що підтверджується рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2023 року у справі № 580/985/23, яке набрало законної сили. Проте, станом на момент звернення ГУ ДПС у Черкаській області з позовом про надання дозволу на звернення стягнення на майно, яке перебуває у податковій заставі, між боржником та залученими кредиторами в межах процедури № 2023/0063/ФР затверджена нова редакція плану фінансової реструктуризації від 15 травня 2024 року, що відповідає вимогам Закону України «Про фінансову реструктуризацію». Суд зазначив, що відповідно до положень пункту 37 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України затвердження плану фінансової реструктуризації, в якому передбачено прощення (анулювання) або розстрочення податкового боргу, є підставою для його списання без необхідності укладення окремого договору розстрочення, а майно платника податків звільняється з податкової застави з моменту затвердження плану. При цьому орган стягнення, у випадку коли його вимоги становлять менше третини грошових зобов'язань боржника перед усіма залученими кредиторами, вважається залученим кредитором автоматично, без необхідності надання згоди на участь у реструктуризації. Оскільки заборгованість АТ «Дашуківські бентоніти» перед ГУ ДПС у Черкаській області становила менше третини від загального обсягу вимог залучених кредиторів (3, 4 млн грн проти 67, 8 млн грн перед ТОВ «Оболонь інвест плюс»), то ГУ ДПС у Черкаській області є залученим кредитором у розумінні частини четвертої статті 5 Закону України «Про фінансову реструктуризацію» від 14 червня 2016 року № 1414-VIII та зобов'язаний виконати умови плану реструктуризації. Суд не прийняв аргументи контролюючого органу щодо порушення вимог до змісту та оформлення плану реструктуризації, зокрема в частині відсутності підтверджуючих документів про заборгованість перед ТОВ «Оболонь інвест плюс», ненадання звіту незалежного експерта та недотримання процедури внесення змін до початкового плану. Під час розгляду справи встановлено, що право вимоги було належним чином передано за договором від 24 січня 2023 року, звіт про фінансово-господарську діяльність підготовлено ТОВ «Терра Футура» та вручено ГУ ДПС, а нову редакцію плану реструктуризації затверджено відповідно до встановлених вимог. Разом з тим, суд частково відмовив у задоволенні зустрічного позову в частині списання податкових зобов'язань на суму, що перевищує підтверджену податкову заборгованість, оскільки згідно з даними облікових карток платника податків сума непогашених зобов'язань становила саме 2 343 969, 26 грн. Також суд відмовив у задоволенні вимоги про звільнення всього майна, описаного в акті податкової застави, оскільки акт містить перелік майна на загальну суму майже 4,5 млн грн, а сума боргу, яка підлягає списанню, становить лише 2,3 млн грн. Суд не наділений повноваженнями визначати конкретні одиниці майна, які слід вивести з-під застави, оскільки це є предметом адміністративного акта контролюючого органу. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що бездіяльність податкового органу щодо невиконання положень плану реструктуризації в частині списання податкового боргу та звільнення відповідного майна з податкової застави є протиправною, а первинний позов ГУ ДПС про надання дозволу на звернення стягнення на майно - необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню.
В апеляційній скарзі ГУ ДПС у Черкаській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким первісний позов задовольнити, а в задоволенні зустрічного позову відмовити. Зазначено, що суд безпідставно визнав доведеним факт переходу права вимоги від ПАТ «ВТБ Банк» до ТОВ «Оболонь Інвест Плюс» на підставі лише листа без належного бухгалтерського підтвердження, тоді як надані договори не містять узгоджених сум зобов'язання та оформлені в іноземній валюті. Крім того, апелянт вважає, що суд першої інстанції неправомірно застосував положення Закону України «Про фінансову реструктуризацію» та пункту 37 підрозділу 10 розділу XX ПК України, оскільки не дослідив належним чином, чи було дотримано встановлену законом процедуру внесення змін до плану реструктуризації. Наголошено, що оновлений план не був направлений усім кредиторам згідно з вимогами Закону, а збори залучених кредиторів не скликались у встановленому порядку, на що двічі вказував і Секретаріат фінансової реструктуризації. Також контролюючий орган вважає безпідставним висновок суду щодо обов'язковості списання забезпеченої заставою суми боргу без згоди податкового органу, що суперечить положенням статті 25 Закону України «Про фінансову реструктуризацію» від 14 червня 2016 року № 1414-VIII. Вказує, що судом не з'ясовано структуру боргу, його періоди, податки та складові, які підлягають списанню, що унеможливлює виконання судового рішення. Крім того, апелянт звертає увагу на те, що зустрічний позов було прийнято через три місяці після відкриття провадження у справі, попри наявність спору з ідентичним предметом у іншій справі, у якій позивач відмовився від позовних вимог, що також є підставою для скасування рішення.
У відзиві на апеляційну скаргу органу податкової служби АТ «Дашуківські бентоніти» навело доводи щодо законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просить залишити скаргу без задоволення. Зазначило, що суд дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення зустрічного позову та обґрунтовано визнав бездіяльність контролюючого органу протиправною. Право вимоги за кредитним договором № КЛН-45 від 16 травня 2011 року було належним чином передано ТОВ «Оболонь інвест плюс» на підставі договору від 24 січня 2023 року, а отже доводи апелянта про відсутність підтвердження заборгованості є безпідставними. Апелянтом не конкретизовано, які саме «первинні бухгалтерські документи» нібито не подано, а згідно з усталеною судовою практикою (зокрема, постанови ВС), достатнім доказом переходу права вимоги є договір відступлення. Також підкреслено, що згідно з частиною четвертою статті 5 Закону України «Про фінансову реструктуризацію» від 14 червня 2016 року № 1414-VIII згода контролюючого органу на реструктуризацію не є обов'язковою, оскільки його вимоги становлять менш ніж третину від загального розміру зобов'язань боржника. Саме це обґрунтовано зазначено в рішенні суду першої інстанції. Апелянт не спростував презумпцію правомірності укладених правочинів, зокрема договору реструктуризації, що не визнаний недійсним. Посилання апелянта на рішення у справі № 580/985/23 не спростовують правомірність проведення процедури фінансової реструктуризації, адже наявність судового рішення про підтвердження боргу не виключає можливість його реструктуризації. Крім того, твердження про те, що план реструктуризації не змінювався, спростовується матеріалами справи: рішенням зборів від 15 травня 2024 року затверджено нову редакцію плану, а Секретаріат фінансової реструктуризації не має повноважень надавати оцінку таким змінам.
Вважаючи необґрунтованими аргументи АТ «Дашуківські бентоніти», викладені у відзиві на апеляційну скаргу, податковий орган подав нього відповідь, в якій зазначив, що доводи товариства спотворюють зміст апеляційної скарги та суперечать нормам законодавства. Акцентувано увагу на непідтвердженості розміру заборгованості перед ТОВ «Оболонь інвест плюс», яка не відображалась у бухгалтерському обліку боржника, а надані листи не є первинними обліковими документами. У договорі про відступлення права вимоги (№ 24/01-23 від 24 січня 2023 року) відсутня інформація про ціну договору та невідповідність суми зобов'язання, зазначеної у плані реструктуризації, умовам первинного кредитного договору, укладеного у валюті. Водночас піддав сумніву правомірність перерахунку боргу у гривневому еквіваленті, як і правомірність нарахування пені понад передбачені законодавством строки. Вказав, що у плані фінансової реструктуризації відсутня структура податкового боргу, що унеможливлює його виконання, а саме рішення суду - реалізацію. Податковий орган також вказав, що положення статті 25 Закону України «Про фінансову реструктуризацію» від 14 червня 2016 року № 1414-VIII, на які посилається боржник, не можуть тлумачитися як зобов'язання кредитора прощати забезпечений заставою борг без його згоди. Оновлена редакція плану реструктуризації затверджена після відкриття провадження у справі, що свідчить про відсутність на момент звернення до суду порушеного права. Наголошено на недотримання боржником порядку скликання зборів кредиторів, оскільки Секретаріат фінансової реструктуризації не був належно повідомлений про такі збори, що ставить під сумнів дотримання процедури внесення змін до плану реструктуризації.
У додаткових поясненнях ГУ ДПС у Черкаській області зазначило, що судом першої інстанції було допущено істотне процесуальне порушення, а саме: безпідставно прийнято до розгляду зустрічний позов АТ «Дашуківські бентоніти» після спливу строку для його подання, не залишено заяву без руху і не вирішено питання про поновлення строку. В ухвалі суду від 08 серпня 2024 року не зазначено обґрунтованих причин пропуску строку звернення із зустрічним позовом, що прямо суперечить вимогам статей 169, 177 КАС України. Крім того, податковий орган посилається на правові висновки Верховного Суду (зокрема, постанову від 03 квітня 2025 року у справі № 908/2948/23 та рішення Великої Палати ВС від 04 грудня 2024 року у справі № 22/045-10), згідно з якими поновлення строку апеляційним чи іншим судом без належного мотивування є порушенням права на справедливий суд (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) і тягне за собою скасування відповідного рішення. У цьому зв'язку апелянт вважає, що аналогічна позиція має бути застосована і в цій справі, а відсутність належного обґрунтування для прийняття позову з порушенням строку є самостійною підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
ГУ ДПС у Черкаській області та треті особи, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.
Згідно з частиною другою статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи, що особиста участь представника ГУ ДПС у Черкаській області та третіх осіб в судовому засіданні не обов'язкова та від них не надійшло заяв про відкладення розгляду справи, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд справи за їх відсутності.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та їх правову оцінку, правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що АТ «Дашуківські бентоніти» є юридичною особою, перебуває на обліку як платник податків в ГУ ДПС У Черкаській області та станом на 25 січня 2023 року має непогашений податковий борг перед бюджетом у сумі 2 343 969, 26 грн, що виник з орендної плати з юридичних осіб (код бюджетної класифікації 18010600), на підставі:
- податкового розрахунку земельного податку від 25 січня 2023 року № 9374163334 по строку сплати 25 січня 2023 року на загальну суму 882 274, 33 грн (з урахуванням сплати 5 176, 01 грн, недоїмка становить 877 098, 32 грн);
- податкового розрахунку земельного податку від 25 січня 2023 року № 9434760359 по строку сплати 25 січня 2023 року на суму 639 769, 96 грн;
- податкового розрахунку земельного податку від 25 січня 2023 року № 9301486010 по строку сплати 25 січня 2023 року на суму 639 769, 96 грн;
- податкового розрахунку земельного податку від 25 січня 2023 року № 9374163335 по строку сплати 25 січня 2023 року на суму 187 331, 02 грн.
07 березня 2023 року ТОВ «Терра Футура» підготувало звіт за результатами аналізу фінансово-господарської діяльності АТ «Дашуківські бентоніти», який вручено ГУ ДПС у Черкаській області 20 березня 2023 року. Цей звіт був підготовлений у межах процедури фінансової реструктуризації, відкритої 26 січня 2023 року (№ 2023/0063/ФР) відповідно до Закону України «Про фінансову реструктуризацію».
Зазначеним звітом визначено основні шляхи задоволення вимог кредиторів та пошук шляхів поновлення платоспроможності Підприємства (АТ «Дашуківські бентоніти»), забезпечення стабільного фінансового стану подальшої його ефективної діяльності.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2023 року у справі № 580/985/23, яке набрало законної сили 20 липня 2023 року, присуджено стягнути за рахунок готівки та з рахунків у банках, обслуговуючих АТ «Дашуківські бентоніти» (19330, Черкаська область, Лисянський район, село Дашіківка, код ЄДРПОУ 00223941) на користь бюджету податковий борг у сумі 3 259 244, 40 грн (три мільйона двісті п'ятдесят дев'ять тисяч двісті сорок чотири гривні сорок копійок).
На виконання цього рішення на суму боргу податковим органом виставлялись платіжні вимоги на рахунки боржника, зокрема платіжні інструкції від 10 жовтня 2023 року № 1500/13-07 на суму 2 574 947, 11 грн, від 12 січня 2024 року № 21/13-07 на суму 2 426 860, 26 грн, від 17 січня 2024 року №№ 243/13-07, 1500/13-07 на однакову суму у розмірі 2 426 860, 26 грн та від 15 лютого 2024 року № 396/13-07, № 398/13-07, № 393/13-07 на однакову суму у розмірі 2 426 860, 26 грн. Проте, вказані інкасові доручення повернуті без виконання на підставі пунктів 27, 69 Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 163, у зв'язку з відсутністю коштів на рахунку.
30 травня 2023 року рішенням зборів залучених кредиторів, а саме: ТОВ «Фінансова компанія «Морган кепітал» та ГУ ДПС у Черкаській області затверджено План реструктуризації АТ «Дашуківські бентоніти» у процедурі № 2023/0063/ФР від 26 січня 2023 року.
Відповідно до затвердженого 30 травня 2023 року плану реструктуризації боржника у процедурі № 2023/0063/ФР від 26 січня 2023 року:
«Заборгованість боржника перед залученими кредиторами наступна:
- ТОВ «ФК «Морган кепітал» має право грошової вимоги до боржника щодо сум, які підлягають сплаті та заборгованості за кредитним договором № КЛН-45 від 16 травня 2011 року на загальну суму 67 816 025, 52 грн, з яких: за основним боргом 32 387 838, 07 грн; за нарахованими процентами 7 556 288, 17 грн, пеня за несвоєчасну сплату процентів 3 016 865, 24 грн, пеня за несвоєчасну сплату кредиту 24 387 598, 03 грн, договірні санкції та штрафи, передбачені кредитним договором, 467 436,00 грн.
- Контролюючий орган (орган стягнення) - ГУ ДПС у Черкаській області має право грошової вимоги до боржника щодо сум, які підлягають сплаті та заборгованості за податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості та орендною платою в розмірі 16 054 766, 00 грн.
Погашення частини боргу шляхом сплати за рахунок коштів боржника, а саме 99,00 % - прощення (списання) боргу, 1,00 % - відстрочка сплати до 29 травня 2026 року.
Грошові вимоги ТОВ «ФК «Морган кепітал» до боржника в частині повернення заборгованості зі сплати процентів за кредитним договором № КЛН-45 від 16 травня 2011 року в розмірі 687 160, 25 грн погашаються сплатою богу в строк до 29 травня 2026 року; за нарахованими процентами 6 878 127, 92 грн, пеня за несвоєчасну сплату кредиту 24 387 598, 03 грн, договірні санкції та штрафи, передбачені кредитним договором, 467 436, 00 грн погашаються шляхом прощення боргу.
Грошові вимоги Контролюючого органу - ГУ ДПС у Черкаській області до боржника в частині повернення частини податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, в розмірі 160 547, 67 грн, забезпечені податковою заставою, погашаються сплатою боргу в строк до 29 травня 2026 року; грошові вимоги в розмірі 15 894 218, 33 грн за податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, та орендною платою погашаються шляхом прощення боргу.
Прощення боргу перед ТОВ «ФК «Морган кепітал» відбувається шляхом підписання між боржником і залученим кредитором договору про прощення боргу впродовж трьох днів з моменту затвердження плану реструктуризації боржника;
Прощення боргу перед контролюючим органом (орган стягнення) - ГУ ДПС у Черкаській області є прощеним (списаним) з моменту затвердження плану реструктуризації боржника».
АТ «Дашуківські бентоніти» достроково виконало свої грошові зобов'язання перед ГУ ДПС у Черкаській області, визначені планом реструктуризації боржника у процедурі № 2023/0063/ФР від 26 січня 2023 року, що підтверджується квитанцією від 07 червня 2023 року (на суму 49 000, 00 грн), квитанцією від 08 червня 2023 року (на суму 49 000, 00 грн), квитанцією від 09 червня 2023 року (на суму 49 000, 00 грн), квитанцією від 12 червня 2023 року (на суму 16 900, 00 грн), що загалом становить - 163 900, 00 грн.
Згідно з даними витягу про реєстрацію в державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 11 вересня 2023 року № 86208946 за ГУ ДПС у Черкаській області зареєстровано обтяження майна АТ «Дашуківські бентоніти».
15 травня 2024 року зборами залучених кредиторів, а саме: ТОВ «Оболонь інвест плюс» (перейменоване з ТОВ «ФК «Морган кепітал») та ГУ ДПС у Черкаській області прийнято рішення про внесення змін до Плану фінансової реструктуризації, затвердженого загальними зборами кредиторів 30 травня 2023 року, шляхом затвердження та підписання Плану фінансової реструктуризації в новій редакції.
Відповідно до Плану реструктуризації АТ «Дашуківські бентоніти» (в редакції від 15 травня 2024 року) у процедурі № 2023/0063/ФР від 26 січня 2023 року:
«Заборгованість боржника перед залученими кредиторами наступна:
- ТОВ «Оболонь інвест плюс» має право грошової вимоги до Боржника щодо сум, які підлягають сплаті та заборгованості за Кредитним договором № КЛН-45 від 16 травня 2011 року, укладений між Боржником та ПАТ «ВТБ Банк», право вимоги за яким набуло ТОВ «Оболонь інвест плюс» (код ЄДРПОУ 40008320) на підставі Договору від 09 січня 2023 року про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за кредитним договором, на загальну суму 67 816 025, 52 грн (шістдесят сім мільйонів вісімсот шістнадцять тисяч двадцять п'ять гривень п'ятдесят дві копійки), в тому числі за основним боргом 32 387 838, 07 грн, за нарахованими процентами 7 556 288, 17 грн, пеня за несвоєчасну сплату процентів 3 016 865, 24 грн, пеня за несвоєчасну сплату кредиту 24 387 598, 03 грн, договірні санкції та штрафи, передбачені Кредитним договором - 467 436, 00 грн.
- контролюючий орган - ГУ ДПС у Черкаській області має право грошової вимоги до Боржника щодо сум, які підлягають сплаті, та заборгованості за податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості та орендною платою в розмірі 3 417 173, 76 грн (три мільйони чотириста сімнадцять тисяч сто сімдесят три гривні сімдесят шість копійок).
Погашення частини боргу шляхом сплати за рахунок коштів Боржника, а саме 96, 00 % - прощення (списання) боргу; 4, 00 % - відстрочка сплати до 29 травня 2026 року.
Грошові вимоги ТОВ «Оболонь інвест плюс» до Боржника в частині повернення заборгованості зі сплати процентів за кредитним договором № КЛН-45 від 16 травня 2011 року в розмірі 2 712 641, 02 грн (два мільйони сімсот дванадцять тисяч шістсот сорок одна гривня дві копійки) погашаються сплатою в строк до 29 травня 2026 року.
Грошові вимоги контролюючого органу - ГУ ДПС у Черкаській області до Боржника в частині повернення частини податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, в розмірі 136 686, 95 грн (сто тридцять шість тисяч шістсот вісімдесят шість гривень дев'яносто п'ять копійок), забезпечені податковою заставою, погашаються сплатою боргу в строк до 29 травня 2026 року.
Грошові вимоги ТОВ «Оболонь інвест плюс» до Боржника в розмірі 65 103 384, 50 грн (шістдесят п 'ять мільйонів сто три тисячі триста вісімдесят чотири гривні п'ятдесят копійок) за кредитним договором № КЛН-45 від 16 травня 2011 року, з яких основний борг 32 387 838, 07 грн, за нарахованими процентами 4 843 647,15 грн, пеня за несвоєчасну сплату процентів 3 016 865, 24 грн, пеня за несвоєчасну сплату кредиту 24 387 598, 03 грн, договірні санкції та штрафи, передбачені кредитним договором, - 467 436, 00 грн, погашаються шляхом прощення боргу.
Грошові вимоги контролюючого органу - ГУ ДПС у Черкаській області до Боржника в розмірі 3 280 486, 81 грн (три мільйони двісті вісімдесят тисяч чотириста вісімдесят шість гривень вісімдесят одна копійка) за податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості та орендною платою, погашаються шляхом прощення боргу.
Прощення боргу перед ТОВ «Оболонь інвест плюс» відбувається шляхом підписання між Боржником і кредитором договору про прощення боргу впродовж 3 (трьох) днів з моменту Затвердження Плану реструктуризації
Прощення боргу перед контролюючим органом - ГУ ДПС у Черкаській області є прощеним (списаним) з моменту затвердження плану реструктуризації боржника».
Вважаючи наявним непогашений податковий борг та неможливість його стягнення за рахунок грошових коштів на рахунках платника податків, Головне управління ДПС у Черкаській області звернулося до суду з позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі. У відповідь на такі дії контролюючого органу, які суперечать затвердженому плану фінансової реструктуризації та порушують норми податкового законодавства, АТ «Дашуківські бентоніти» подало зустрічний позов з метою захисту своїх прав.
Колегія суддів, переглядаючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, враховує наступне.
Оскільки рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні зустрічного позову АТ «Дашуківські бентоніти» прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, ніким не оскаржене та не викликає заперечень, суд апеляційної інстанції здійснює перегляд судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги ГУ ДПС у Черкаській області в частині його позовних вимог, у задоволенні яких відмовлено, та задоволених позовних вимог за зустрічним позовом АТ «Дашуківські бентоніти».
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов'язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з пунктом 59.1 ст.59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Пунктом 59.5 статті 59 ПК України встановлено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
У зв'язку з виникненням в АТ «Дашуківські бентоніти» податкового боргу, контролюючим органом було вжито передбачених законом заходів, зокрема сформовано та надіслано податкову вимогу форми «Ю» від 12 липня 2017 року № 271-10 та у зв'язку з непогашенням податкового боргу і відсутністю грошових коштів на рахунках боржника направлялися інкасові доручення до банківських установ, які були повернуті без виконання.
У зв'язку з цим контролюючий орган звернувся до суду з позовом про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.
Відповідно до пунктів 87.1., 87.2. статті 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Пунктом 95.1 статті 95 ПК України регламентовано, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно із пунктом 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до пункту 95.4 статті 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Отже, ПК України розрізняє способи реалізації завдань та черговість погашення податкового боргу на підставі рішень судів про: стягнення податкового боргу з рахунків у банках, обслуговуючих платника; стягнення боргу за рахунок готівки; отримання дозволу на стягнення податкового боргу за рахунок його майна, що знаходиться у власності платника.
Основними умовами для звернення до суду з вимогами про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника є наявність податкового боргу, відсутність коштів, які перебувають у власності платника, та перебування майна платника податків у податковій заставі.
Відповідно до пункту 88.1 статті 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.
Пунктом 89.2 статті 89 ПК України визначено, що право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
Відповідно до пункту 89.3 статті 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
У разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави згідно з пунктом 89.5. статті 89 ПК України поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.
Пунктом 89.8 ст.89 ПК України передбачено обов'язок контролюючого органу безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.
З матеріалів справи слідує, що ГУ ДПС у Черкаській області згідно з рішенням від 18 липня 2017 року № 17294/23-00-23-017 проведено опис майна АТ «Дашуківські бентоніти» у податкову заставу на суму 4 497 969, 89 грн, про що складений акт опису від 02 серпня 2017 року № 1/23-00-17-06-015.
Згідно з даними витягу про реєстрацію в державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 11 вересня 2023 року № 86208946 за ГУ ДПС у Черкаській області зареєстровано обтяження майна АТ «Дашуківські бентоніти».
Отже, встановлені обставини справи свідчать, що у податкового органу наявні були всі передбачені ПК України підстави для вжиття заходів з погашення податкового боргу АТ «Дашуківські бентоніти» за рахунок його майна, зокрема через звернення до суду за отриманням відповідного дозволу, оскільки: наявний податковий борг, підтверджений судовим рішенням, що набрало законної сили; відсутні кошти на рахунках боржника, що підтверджено поверненням платіжних інструкцій банками без виконання; майно боржника перебуває у податковій заставі, що оформлена відповідно до вимог чинного законодавства та зареєстрована в державному реєстрі обтяжень.
Водночас, відповідно до положень пункту 37 підрозділу 10 розділу XX ПК України у разі затвердження плану реструктуризації згідно із Законом України «Про фінансову реструктуризацію», виконання такого плану контролюючими органами має здійснюватися з урахуванням встановлених законодавством особливостей.
У зв'язку з цим суд вважає за необхідне надати правову оцінку обставинам укладення, змісту та юридичних наслідків Плану фінансової реструктуризації АТ «Дашуківські бентоніти».
Так, пунктом 37 підрозділу 10 розділу XX ПК України встановлено, що виконання контролюючими органами плану реструктуризації, підписаного згідно із законом щодо фінансової реструктуризації (далі - план реструктуризації), або плану санації, затвердженого згідно із законодавством, що регулює відносини з питань відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, з урахуванням особливостей, встановлених законом щодо фінансової реструктуризації (далі - план санації), у разі визнання їх залученими кредиторами відповідно до Закону України «Про фінансову реструктуризацію» здійснюється з урахуванням особливостей, встановлених цим пунктом.
Реструктуризація податкового боргу та грошових зобов'язань платника податків на умовах плану реструктуризації або плану санації здійснюється відповідно до цього пункту та не потребує укладення окремого договору про розстрочення (відстрочення) згідно із статтею 100 цього Кодексу.
Реструктуризація податкового боргу та грошових зобов'язань платника податків згідно з цим пунктом здійснюється контролюючими органами шляхом анулювання (прощення), розстрочення (відстрочення) податкового боргу та грошових зобов'язань.
Операції з реструктуризації заборгованості відповідно до плану реструктуризації або плану санації не визнаються контрольованими операціями відповідно до статті 39 цього Кодексу та до них не застосовуються вимоги цього Кодексу, встановлені до контрольованих операцій.
Контролюючі органи здійснюють списання, розстрочення (відстрочення) податкового боргу та грошових зобов'язань платника податку протягом 10 робочих днів з дня підписання плану реструктуризації або затвердження плану санації.
Контролюючі органи зобов'язані списати частину податкового боргу пропорційно до частини анульованих (прощених) кредиторами зобов'язань боржника відповідно до плану реструктуризації або плану санації. Розстрочення (відстрочення) або списання податкового боргу здійснюється на умовах плану реструктуризації або плану санації. Такі умови повинні бути не гіршими, ніж умови задоволення вимог інших кредиторів, визначені планом реструктуризації або планом санації. Загальний строк погашення розстроченого (відстроченого) податкового боргу не може перевищувати трьох років з дня підписання плану реструктуризації або затвердження плану санації.
Майно платника податку звільняється з податкової застави та від адміністративного арешту з дня підписання плану реструктуризації або затвердження плану санації.
Аналіз наведених положень закону вказує, що план реструктуризації, підписаний згідно із Законом України «Про фінансову реструктуризацію», виконується контролюючими органами у разі визнання їх залученими кредиторами шляхом анулювання (прощення), розстрочення (відстрочення) податкового боргу та грошових зобов'язань. При цьому, майно платника податку звільняється з податкової застави та від адміністративного арешту з дня підписання плану реструктуризації або затвердження плану санації.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням зборів залучених кредиторів (ТОВ «Фінансова компанія «Морган кепітал», ГУ ДПС у Черкаській області) від 30 травня 2023 року затверджено План фінансової реструктуризації АТ «Дашуківські бентоніти» у процедурі № 2023/0063/ФР, а 15 травня 2024 року - прийнято рішення про внесення змін до цього плану шляхом затвердження його в новій редакції, яким, зокрема визначено і новий склад кредиторів: ТОВ «Оболонь інвест плюс», ГУ ДПС у Черкаській області.
У зазначеному Плані (з урахуванням змін) передбачено порядок погашення заборгованості боржника перед усіма залученими кредиторами, зокрема ТОВ «Оболонь інвест плюс» та ГУ ДПС у Черкаській області, із визначенням сум, що підлягають сплаті, відстроченню або списанню. Податковий борг перед контролюючим органом у розмірі понад 3 417 173, 76 грн згідно з Планом реструктуризації від 15 травня 2024 року підлягає частковій сплаті та частковому прощенню (списанню). За загальними умовами, 96 % боргу має бути прощено, а решта - відстрочена до 29 травня 2026 року.
Таким чином, у силу затвердженого відповідно до Закону України «Про фінансову реструктуризацію» від 14 червня 2016 року № 1414-VIII Плану, який є обов'язковим для залучених кредиторів, ГУ ДПС у Черкаській області зобов'язане вжити заходів щодо реалізації його умов, у тому числі й списання податкового боргу протягом 10 днів з дня підписання зазначеного плану.
При цьому, у разі конкуренції між положеннями ПК України та спеціальними нормами Закону України «Про фінансову реструктуризацію» від 14 червня 2016 року № 1414-VIII, застосуванню підлягає останній, як такий, що є спеціальним по відношенню до загального регулювання. Затверджений план реструктуризації має правову силу, що переважає умови окремих договорів чи інших процедур стягнення, передбачених податковим законодавством.
Так, Законом України «Про фінансову реструктуризацію» від 14 червня 2016 року № 1414-VIII (далі - Закон № 1414-VIII) визначено умови та порядок проведення процедури добровільної фінансової реструктуризації боржника із вжиттям заходів.
Відповідно до статті 2 Закону № 1414-VIII фінансова реструктуризація здійснюється з метою: сприяння відновленню господарської діяльності боржників, які перебувають у критичному фінансовому стані, шляхом реструктуризації їхніх грошових зобов'язань та/або їхньої господарської діяльності; підтримки стабільності фінансової системи; забезпечення доступу боржників до фінансування для відновлення їхньої господарської діяльності.
Згідно з пунктом 11 статті 1 Закону № 1414-VIII залучений кредитор - визначений боржником кредитор, вимоги якого можуть бути реструктуризовані відповідно до процедур, передбачених цим Законом, та який підписав згоду на реструктуризацію, а також орган стягнення (у разі визначення його боржником залученим кредитором у заяві про реструктуризацію), який бере участь у процедурі фінансової реструктуризації у порядку, визначеному цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 1414-VIII у процедурі фінансової реструктуризації мають право брати участь фінансові установи, які є кредиторами боржника. Інші кредитори мають право брати участь у процедурі фінансової реструктуризації, якщо в такій процедурі бере участь принаймні одна фінансова установа, що не є пов'язаною з боржником особою.
При цьому, на підставі частини четвертої статті 5 Закону № 1414-VIII орган стягнення, розмір грошового зобов'язання (у тому числі загальний розмір податкового боргу) боржника перед яким становить менше однієї третини грошових зобов'язань боржника перед усіма залученими кредиторами, крім пов'язаних осіб, на день подання боржником до секретаріату письмової заяви про реструктуризацію, є залученим кредитором та бере участь у процедурі фінансової реструктуризації без необхідності надання згоди на реструктуризацію.
Згідно з частинами першою, третьою статті 25 Закону № 1414-VIII план реструктуризації розробляється боржником (боржниками в разі прийняття рішення про проведення спільної процедури фінансової реструктуризації) разом із кредиторами, що є пов'язаними особами боржника (за наявності), залученими кредиторами та інвесторами (за наявності) і повинен містити: суми та умови проведення боржником виплат за вимогами залучених кредиторів; суми та умови проведення боржником виплат за вимогами кредиторів, що є пов'язаними особами боржника (за наявності); суми та умови сплати боржником зобов'язань за податками, зборами та іншими обов'язковими платежами, які здійснюються на умовах, встановлених статтею 28 цього Закону (за наявності); умови участі інвесторів у плані реструктуризації (за наявності); умови відкриття боржником банківського (банківських) рахунка (рахунків) у визначеному сторонами банку (банках), на який (які) переказуються кошти від продажу майна боржника виключно для цілей погашення його заборгованості перед залученими кредиторами; інформацію про порядок погашення заборгованості перед іншими кредиторами боржника, які не беруть участі у процедурі фінансової реструктуризації; умови отримання фінансування боржником (за потреби); порядок проведення реструктуризації, в тому числі перелік договорів, які повинні бути підписані та/або змінені для завершення реструктуризації грошових зобов'язань та/або господарської діяльності боржника, та строки підписання таких договорів; порядок здійснення контролю за виконанням плану реструктуризації; умови та наслідки розірвання плану реструктуризації; інші умови.
План реструктуризації може передбачати поділ залучених кредиторів на категорії залежно від виду вимог та наявності (відсутності) забезпечення вимог таких кредиторів та передбачати різні умови задоволення вимог для кредиторів відповідних категорій. При цьому такі умови для залучених кредиторів, що є пов'язаними з боржником особами, не можуть бути кращими за умови задоволення вимог будь-якого іншого залученого кредитора.
Так, відповідно до Плану реструктуризації АТ «Дашуківські бентоніти» (в редакції від 15 травня 2024 року) у процедурі № 2023/0063/ФР від 26 січня 2023 року заборгованість боржника перед ТОВ «Оболонь інвест плюс» становить 67 816 025, 52 грн.
При цьому, згідно з планом реструктуризації, ГУ ДПС у Черкаській області має право грошової вимоги до АТ «Дашуківські бентоніти» в розмірі 3 417 173, 76 грн, що є менше третини грошових зобов'язань перед ТОВ «Оболонь інвест плюс».
Таким чином, правильним є правовий висновок суду першої інстанції про те, що в силу положень частини четвертої статті 5 Закону України № 1414-VIII ГУ ДПС у Черкаській області як кредитор, вимоги якого складають менш ніж третину загальної суми грошових зобов'язань боржника перед усіма залученими кредиторами, автоматично набуло статусу залученого кредитора без необхідності надання окремої згоди на участь у процедурі реструктуризації та згоди на реструктуризацію.
Відтак, затверджений План фінансової реструктуризації є обов'язковим до виконання і для контролюючого органу, а посилання апелянта на відсутність відповідної згоди не змінює його правового статусу у процедурі реструктуризації та не може слугувати підставою для ухилення від виконання умов затвердженого Плану.
Відсутність податкового органу на зборах кредиторів та непогодження із зміненим планом реструктуризації не впливає на юридичну силу цього документа.
Такі дії ГУ ДПС у Черкаській області пояснюються тим, що до складання і підписання плану реструктуризації податковий орган уже звернувся до адміністративного суду з позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна боржника.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність доводів контролюючого органу щодо непідтвердження заборгованості АТ «Дашуківські бентоніти» перед ТОВ «Оболонь інвест плюс».
16 травня 2011 року між Публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк» (код ЄДРПОУ 14359319/далі - АТ «ВТБ Банк») та ПАТ «Дашуківські бентоніти» (Позичальник) було укладено кредитні договори:
№ КЛН-41 за умовами якого ПАТ «ВТБ Банк» надало Позичальнику кредит на умовах відновлювальної кредитної лінії з загальним лімітом в розмірі 10 441 000, 00 (десять мільйонів чотириста сорок одна тисяча гривень 00 копійок) на термін до розмірі 20,7 % річних (згідно договору 14 травня 2015 року включно. Проценти за користування кредитними коштами встановлені в розмірі 20,7 % річних (згідно з договором № 4 про внесення змін до Кредитного договору).
- № КЛН-43 з загальним лімітом кредитування в розмірі 9 935 000,00 (дев'ять мільйонів дев'ятсот тридцять п'ять тисяч гривень 00 копійок) на термін до 14 травня 2015 року включно. Проценти за користування кредитними коштами встановлені в розмірі 20, 7 % річних (згідно з договором № 4 про внесення змін до Кредитного договору);
- № КЛН-44 з загальним лімітом кредитування в розмірі 6 700 000, 00 (шість мільйонів сімсот тисяч гривень 00 копійок) на термін до 14 травня 2015 року включно. Проценти за користування кредитними коштами встановлені в розмірі 20,7 % річних ( згідно з договором № 4 про внесення змін до Кредитного договору).
- № КЛН-45 з загальним лімітом в розмірі 1 362 886, 58 (один мільйон триста шістдесят дві тисячі вісімсот вісімдесят шість євро 58 євроцентів) на термін до 14 травня 2015 року включно. Проценти за користування кредитними коштами встановлені в розмірі 12 % річних (згідно з договором № 4 про внесення змін до Кредитного договору).
10 липня 2015 року на підставі Договорів № 1007/2015 та 1007/2015/1 АТ «ВТБ Банк» відступило на користь ТОВ «Вердикт фінанс» (код ЄДРПОУ 36698193) право вимоги до ПАТ «Дашуківські бентоніти» за Кредитними договорами в повному розмірі.
30 вересня 2016 року ТОВ «Вердикт фінанс» на підставі договору № 64/1-Ф відступило на користь ТОВ «ФК «Морган кепітал» (код ЄДРПОУ 40008320) право вимоги до ПАТ «Дашуківські бентоніти».
Одночасно з відступленням права вимоги за кредитними договорами ТОВ «Вердикт фінанс» відступило на користь ТОВ «ФК «Морган кепітал» права вимоги за Іпотечними договорами та договорами застави, зазначеними вище.
Зобов'язання АТ «Дашуківські бентоніти» за Кредитними договорами перед ТОВ «ФК «Морган кепітал» щодо повернення кредитних коштів не виконано і становило 130 214 531, 19 грн.
12 листопада 2021 року ТОВ «Морган кепітал» на підставі Договору № 43-Ф відступило право вимоги на користь АТ «ЗНВКІФ «СКРЕФ» (код ЄДРПОУ 43236395) від імені, в інтересах та за рахунок якого діє ТОВ «КУА «І-УП» (код ЄДРПОУ 43562525), зокрема:
- за кредитним договором № КЛН-45 від 16 травня 2011 року.
Згідно з пунктом 2.2.4 цього Договору та акту приймання-передачі права вимоги, що є Додатком № 2 до Договору № 43-Ф, підтверджується розмір заборгованості АТ «Дашуківські бентоніти» за кредитним договором № КЛП-45 - 67 816 025, 52 грн.
Оскільки новий кредитор - АТ «ЗНВКІФ «СКРЕФ» від імені, в інтересах та за рахунок якого діє ТОВ «КУА «І-УП», не повністю виконало свої зобов'язання в частині розрахунків за придбані права вимоги за кредитними договорами, між останнім та ТОВ «Морган кепітал», було укладено договір № 24/01-23 від 24 січня 2023 року про зворотнє відступлення права вимоги грошових зобов'язань за одним із договорів - кредитним договором № КЛН-45 від 16 травня 2011 року без передачі прав в частині забезпечення.
Перехід заборгованості за кредитним договором № КЛН-45 підтверджується актом приймання-передачі до цього Договору, а розмір заборгованості, яка була передана згідно з вказаним договором, становить 67 816 025, 52 грн.
Тобто, право вимоги за кредитним договором № КЛН-45 від 16 травня 2011 року на загальну суму 67 816 025, 52 грн було набуте ТОВ «ФК «Морган кепітал» на підставі договору від 24 січня 2023 року № 24/01-23 про відступлення права вимоги (укладеного з АТ «ЗНВКІФ «СКРЕФ» від імені, в інтересах та за рахунок якого діє ТОВ «КУА «І-УП»), а в подальшому це товариство змінило своє найменування на ТОВ «Оболонь інвест плюс».
Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, доки не буде визнаний недійсним у встановленому законом порядку. Жодних належних доказів на підтвердження протилежного апелянтом не подано.
Враховуючи вказане, сумніви апелянта щодо належності кредитора та розміру вимог є необґрунтованими й не спростовують правовий статус відповідного залученого кредитора в процедурі реструктуризації.
Правильним є твердження суду першої інстанції про відповідність Плану фінансової реструктуризації АТ «Дашуківські бентоніти» (в редакції від 15 травня 2024 року), підписаного в межах процедури № 2023/0063/ФР від 26 січня 2023, вимогам Закону України «Про фінансову реструктуризацію».
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 27 Закону № 1414-VIII, процедура фінансової реструктуризації вважається завершеною з моменту підписання плану реструктуризації.
При цьому, відповідно до частин дванадцятої та тринадцятої статті 25 вказаного Закону умови затвердженого плану є обов'язковими для всіх залучених кредиторів, незалежно від їх участі в голосуванні, та мають переважну силу над умовами будь-яких договорів, укладених між кредиторами та боржником. Також план не потребує погодження органом стягнення, якщо такий є залученим кредитором у розумінні Закону.
Матеріалами справи підтверджується, що з метою забезпечення прозорості процедури боржником надано залученим кредиторам, у тому числі й контролюючому органу, звіт незалежного експерта (ТОВ «Терра Футура») щодо стану фінансово-господарської діяльності товариства, яким визначено основні шляхи задоволення вимог кредиторів та пошук шляхів поновлення платоспроможності Підприємства (АТ «Дашуківські бентоніти»), забезпечення стабільного фінансового стану подальшої його ефективної діяльності.
Вказаний звіт було отримано ГУ ДПС у Черкаській області 20 березня 2023 року.
Таким чином, обов'язки боржника в частині документального обґрунтування реструктуризації виконані у повному обсязі.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ГУ ДПС у Черкаській області як залучений кредитор мало виконати затверджений план у частині, що стосується списання податкового боргу АТ «Дашуківські бентоніти» у розмірі 2 343 969, 26 грн, тобто у сумі, яка заявлена в межах позовних вимог.
Відмова від реалізації таких заходів свідчить про протиправну бездіяльність контролюючого органу, яка суперечить вимогам пункту 37 підрозділу 10 розділу XX ПК України.
Задовольняючи зустрічний позов частково, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що у межах відкритої процедури фінансової реструктуризації № 2023/0063/ФР, відповідно до Закону України «Про фінансову реструктуризацію» та пункту 37 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, між боржником та залученими кредиторами, зокрема ГУ ДПС у Черкаській області, було затверджено план реструктуризації у новій редакції від 15 травня 2024 року. Вказаний план передбачає часткове прощення (списання) податкового боргу в сумі 2 343 969, 26 грн та звільнення відповідного майна боржника з податкової застави.
ГУ ДПС у Черкаській області, будучи залученим кредитором у розумінні частини четвертої статті 5 Закону № 1414-VIII (оскільки вимоги цього органу становлять менше третини загального обсягу зобов'язань), зобов'язане було виконати умови затвердженого плану, незалежно від того, чи надавалося ним окреме погодження на участь у процедурі. Відтак, дії контролюючого органу щодо невиконання плану в частині списання боргу та звільнення майна з податкової застави є протиправними.
При цьому, первісний позов ГУ ДПС про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна підлягає відмові у задоволенні, оскільки спірний податковий борг вже підлягає списанню відповідно до умов затвердженого плану реструктуризації, а отже, відсутні правові підстави для стягнення його у примусовому порядку за рахунок майна боржника.
Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість лише тієї частини зустрічного позову, яка відповідає підтвердженому розміру податкового боргу в сумі 2 343 969,26 грн, оскільки інші вимоги не підтверджені належними доказами. Щодо майна, що перебуває у податковій заставі, суд також обмежив звільнення лише тією частиною, яка відповідає сумі боргу, що підлягає списанню, так як визначення конкретних одиниць майна виходить за межі повноважень суду та є предметом адміністративного рішення контролюючого органу.
Таким чином, дії ГУ ДПС у Черкаській області, що полягали у невиконанні умов плану реструктуризації, визнані протиправними, а первісний позов як необґрунтований залишено без задоволення.
Доводи апелянта щодо відсутності підтвердження з боку Секретаріату фінансової реструктуризації внесення змін до плану реструктуризації є безпідставними, оскільки чинність нової редакції плану підтверджується належними доказами у справі, зокрема рішенням зборів залучених кредиторів від 15 травня 2024 року, яке оформлено відповідно до вимог статті 23 Закону № 1414-VIII. При цьому, зазначений Закон не передбачає обов'язку Секретаріату затверджувати або оцінювати зміст таких змін, а тому посилання апелянта на відсутність окремого підтвердження зі сторони Секретаріату не впливає на дійсність чи обов'язковість затвердженої нової редакції плану реструктуризації.
Також безпідставними є твердження апелянта щодо незаконності умов плану реструктуризації через передбачення прощення податкового боргу, який забезпечено податковою заставою, оскільки пункт 37 підрозділу 10 розділу XX ПК України прямо допускає можливість анулювання (прощення) податкового боргу у межах виконання затвердженого плану реструктуризації. Закон не містить жодних обмежень щодо характеру зобов'язань чи джерела їх забезпечення. Навпаки, зазначеним пунктом передбачено, що з моменту підписання плану майно платника податків звільняється з податкової застави, а сам план є обов'язковим для виконання всіма залученими кредиторами, включно з органом стягнення. Таким чином, списання боргу, навіть якщо він був забезпечений заставою, прямо передбачено законом і не суперечить йому.
Такий підхід законодавця спрямований на досягнення балансу між публічним інтересом у забезпеченні стабільного наповнення бюджету та приватним інтересом боржника у збереженні господарської діяльності. Механізм фінансової реструктуризації, будучи погодженою процедурою між боржником та залученими кредиторами, забезпечує виконання податкових зобов'язань у спосіб, що є правомірним та економічно доцільним.
Посилання апелянта на те, що план реструктуризації не є обов'язковим для нього через відсутність згоди на його підписання, є безпідставними, з огляду на приписи частини четвертої статті 5 Закону України № 1414-VIII, якою встановлено, що орган стягнення, вимоги якого становлять менше третини загальної суми грошових зобов'язань боржника перед усіма залученими кредиторами, автоматично набуває статусу залученого кредитора без необхідності надання згоди. Відтак, затверджений план є обов'язковим до виконання таким кредитором відповідно до частин дванадцятої і тринадцятої статті 25 вказаного Закону, навіть у разі його непідписання або голосування проти.
Твердження апелянта про відсутність підтвердження внесення оновленого плану фінансової реструктуризації до відповідного реєстру чи його офіційної публікації є безпідставними, оскільки Закон №?1414-VIII не встановлює обов'язку реєстрації або публікації змін до плану реструктуризації як умови його чинності, натомість передбачає обов'язковість виконання такого плану для всіх залучених кредиторів з моменту його підписання (частина перша статті 27, частина дванадцята статті 25). Підтвердження затвердження змін надається відповідним протоколом зборів залучених кредиторів, а наявність у справі такого документа свідчить про дотримання встановленої процедури. Жодна норма не вимагає погодження оновленого плану Секретаріатом чи іншими органами, а отже, його чинність не залежить від таких дій.
Матеріали справи також спростовують доводи апелянта про відсутність ознайомлення з оновленим планом реструктуризації, оскільки з долученого до справи листування вбачається, що ГУ ДПС у Черкаській області 20 березня 2023 року отримало звіт незалежного експерта ТОВ «Терра Футура» щодо фінансового стану АТ «Дашуківські бентоніти» та подальше листування із боржником, що містить посилання на умови оновленого плану. Окрім того, сам факт надання письмової відповіді ГУ ДПС від 26 червня 2024 року, в якій податковий орган висловив свою позицію щодо недійсності плану реструктуризації, свідчить про його обізнаність зі змістом відповідного плану та спростовує твердження про його неприймання або невідомість. Таким чином, доводи апелянта про необізнаність є безпідставними.
Щодо строку звернення з зустрічним позовом, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Щодо строку звернення з зустрічним позовом, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 177 КАС України відповідач, який не є суб'єктом владних повноважень, має право подати зустрічний позов у строк, встановлений для подання відзиву.
Водночас, згідно з частиною п'ятою статті 162 КАС України саме суд визначає цей строк у межах процесуальної дискреції, виходячи з обставин справи, і такий строк не може бути меншим ніж п'ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження.
Отже, строк для подання зустрічного позову не є присічним у матеріально-правовому розумінні, а тому може бути також поновлений за загальними правилами, передбаченими частиною шостою статті 161 КАС України, якщо позивачем наведено об'єктивні підстави для його пропуску.
Товариство подало зустрічний позов 11 липня 2024 року, при цьому правова підстава для його подання виникла лише 26 червня 2024 року, коли податковий орган письмово підтвердив свою відмову виконувати План фінансової реструктуризації.
До цього моменту відсутність згоди податкового органу на виконання Плану була лише припущенням, тому у відповідача об'єктивно не було можливості сформувати позовні вимоги.
Тобто, саме з дати офіційного листа ДПС починається перебіг строку звернення до суду, а подання позову в межах трьох тижнів після отримання такого листа свідчить про вчинення відповідачем дій із належною процесуальною обачністю та в межах строку, необхідного для належної реалізації права на захист, передбаченого частиною другою статті 122 КАС України.
Таким чином, подання зустрічного позову за межами, встановленими судом для подання відзиву, є пропущеним з поважних причин, які були обґрунтовані та підтверджені належними доказами, а тому строк підлягав поновленню (продовженню).
Посилання апелянта на нібито присічність строку, встановленого частиною першою статті 177 КАС України, є помилковим, оскільки ця норма не містить прямої заборони на поновлення відповідного строку.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду, позивач має право подати заяву про його поновлення із зазначенням причин.
Стаття 121 КАС України передбачає, що суд за клопотанням особи, яка бере участь у справі, чи з власної ініціативи може поновити (продовжити) процесуальний строк, встановлений цим Кодексом, якщо визнає причини його пропуску поважними.
З огляду на це, загальні положення адміністративного процесуального законодавства дозволяють поновити (продовжити) строк подання зустрічного позову у разі наявності поважних причин, що і було здійснено у даній справі судом першої інстанції при постановленні ували від 08 серпня 2024 року.
Спростовуючи доводи апелянта щодо тотожності предмета зустрічного позову у цій справі з предметом позову у справі № 580/5916/23, колегія суддів зазначає наступне. Позов у справі № 580/5916/23 стосувався вимог, заявлених у зв'язку із затвердженням плану фінансової реструктуризації від 30 травня 2023 року, та був відкликаний позивачем з огляду на зміну правової ситуації. Натомість у межах цієї справи зустрічний позов подано з метою захисту порушеного права, що виникло після затвердження нової редакції Плану фінансової реструктуризації від 15 травня 2024 року та відмови контролюючого органу виконувати його положення. Відтак, позовні вимоги в обох справах базуються на різних фактичних підставах і виникли внаслідок різних обставин, а тому не можуть вважатися тотожними.
Оскільки суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, то колегія суддів згідно із статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги залишає її без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись статтями 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2024 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.
Судді: Кобаль М.І.
Штульман І.В.
Повний текст постанови виготовлено 26.05.2025.