П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
27 травня 2025 р.м. ОдесаСправа № 504/4770/24
Головуючий в 1 інстанції: Литвинюк А.В. Дата і місце ухвалення: 28.03.2025р., смт. Доброслав
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого - Ступакової І.Г.
суддів - Бітова А.І.
- Лук'янчук О.В.
при секретарі - Гудзікевич Я.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 28 березня 2025 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанов по справі про адміністративне правопорушення, -
В листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Комінтернівського районного суду Одеської області з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанов по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії АВ №00000577 від 30.09.2024р., серії АВ №00000583 від 30.09.2024р., серії АВ №00000622 від 02.10.2024р. та серії АВ №00001644 від 17.10.2024р., якими позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Також, позивач просила закрити справу про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначала, що спірними постановами її незаконно притягнуто до відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП за перевищення нормативних параметрів, визначених п.22.5 Правил дорожнього руху. ОСОБА_1 стверджувала, що вона не є перевізником в розумінні Закону України «Про автомобільний транспорт», оскільки належний їй транспортний засіб - вантажний сідловий тягач MAN TGX 28.440, д.н.з. НОМЕР_1 , та напівпричіп-контейнеровоз CARNEHL CCS/MHS, д.н.з. НОМЕР_2 , перебував у володінні та користуванні ФОП ОСОБА_2 на підставі договору позички від 25.03.2022р. У відношенні ОСОБА_2 у встановлено порядку оформлені тимчасові свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу для участі у міжнародному русі. При цьому, саме на ФОП ОСОБА_2 чинним законодавством покладено обов'язок щодо забезпечення внесення відомостей про належного користувача до Єдиного державного реєстру транспортних засобів. Крім того, при накладенні на позивача штрафів за перевищення нормативно допустимих габаритно-вагових параметрів транспортного засобу відповідачем не враховано, що рух здійснювався разом із напівпричепом-контейнеровозом, для якого визначено граничний розмір навантаження 44 тони + 2% від загальної маси, що призвело до помилкового висновку про перевищення допустимих габаритно-вагових параметрів транспортного засобу. До того ж, згідно постанов від 30.09.2024р. серії АВ №00000577 та серії АВ №00000583 особу позивача притягнуто до адміністративної відповідальності двічі в один і той самий день за одне правопорушення, що суперечить ст.61 Конституції України.
Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 28 березня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не повне з'ясування судом обставин справи та не правильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення від 28.03.2025р. з ухваленням по справі нового судового рішення - про задоволення її позову у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що при вирішенні спору судом першої інстанції не надано належної правової оцінки посиланням позивача на те, що в оскаржуваних постановах зазначено лише відомості щодо вантажного сідлового тягача та не враховано, що вантажний сідловий тягач MAN TGX 28.440, д.н.з. НОМЕР_1 , рухався в комплекті з напівпричепом-контейнеровозом CARNEHL CCS/MHS, д.н.з. НОМЕР_2 . При розрахунку перевищення нормативно допустимих габаритно-вагових параметрів транспортного засобу відповідачем не враховано, що сідловий тягач і напівпричіп-контейнеровоз є трьохвісним транспортним засобом та має всього 6 осей, а не 5, як про це зазначено у спірних постановах по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті. А відтак, має місце не правильне встановлення Уктрансбезпекою та судом типу транспортного засобу з максимально дозволеною масою 40 тон.
Також, апелянт посилається на те, що судом не досліджено докази та аргументи представника позивача в частині об'єктивності та вірності технічних параметрів вагового обладнання щодо зважування транспортних засобів в автоматичному режимі. У відповідності до свідоцтва про повірку технічного засобу №35-02/1463 вагове обладнання має діапазон зважування від 1500 кг до 15 000 кг та не передбачає зважування по осьового навантаження. Отримані результати зважування перевищують зазначений у свідоцтві про повірку гранично допустимий діапазон зважування по осьового навантаження транспортного засобу. Окрім того, надані відповідачем свідоцтва про повірку технічного засобу WIM 59, заводський №8, за №367, чинне до 29.03.2025р., та за №100, чинне до 19.01.2025р., якими зафіксоване порушення, зазначене у постанові серії АВ №00001644 від 17.10.2024р., взагалі не містять метрологічних характеристик щодо допустимих найменших та найбільших границь зважування транспортних засобів, зокрема, і щодо гранично допустимих похибок при зважуванні.
Державна служба України з безпеки на транспорті подала письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін. Відповідач зазначає, що як слідує зі змісту інформаційної картки автоматичного пункту габаритно-вагового контролю, транспортний засіб був зафіксований саме з напівпричепом. Тобто, та обставина, що тягач рухався з напівпричепом, була досліджена відповідачем та врахована. Уктрансбезпека вважає необґрунтованими посилання апелянта на граничну допустиму масу транспортного засобу в 44 тони, оскільки оскаржуваними постановами зафіксовано перевищення навантаження на одиночну вісь, а не перевищення загальної маси транспортного засобу. Щодо доводів апелянта про кількість вісей, то відповідач зазначає, що у вантажних автомобілях існує такий механізм, як підйомна вісь. На момент проведення габаритно-вагового контролю транспортного засобу було зафіксовано, що транспортний засіб рухається з піднятою віссю, у зв'язку з чим зафіксовано рух сідлового тягача на двох одиничних осях та рух напівпричепу зі строєною віссю.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 є власником транспортних засобів - вантажного сідлового тягача MAN TGX 28.440, д.н.з. НОМЕР_1 , та напівпричіпа-контейнеровоза CARNEHL CCS/MHS, д.н.з. НОМЕР_2 , що підтверджується свідоцтвами про реєстрацію транспортного засобу.
30.09.2024р. старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень управління автоматичної фіксації порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Солов?янчик С.І. винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії АВ №00000577, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн.
Згідно вказаної постанови 22.09.2024р. о 20 год. 14 хв. за адресою М-30, км 440 + 527, Вінницька область, відповідальна особа допустила рух транспортного засобу MAN TGX 28.440, д.н.з. НОМЕР_1 , із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: навантаження на одинарну вісь транспортного засобу на 17,235% (1,982 тон) при дозволеному максимальному навантажені на вісь 11,5 тон.
Зокрема, при складанні вказаної постанови відповідальними особами встановлені та зафіксовані фактичні параметри означеного транспортного засобу: кількість вісей - 5 шт.; спарені колеса - 2 вісь; 3 вісь; відстань між вісями 1-2: 3580 мм, 2-3: 6690 мм, 3-4: 1300 мм, 4-5: 1420 мм; навантаження на вісь 1- 3500 кг, 2 - 16050 кг 3 7200 кг, 4 7900 кг, 5 7850 кг; загальна маса - 42500 кг.
30.09.2024р. головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень управління автоматичної фіксації порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Дорошенко О.В. винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії АВ №00000583, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн.
Згідно вказаної постанови 22.09.2024р. о 23 год. 08 хв. за адресою М-30, км 331 + 588, Хмельницька область, відповідальна особа допустила рух транспортного засобу MAN TGX 28.440, д.н.з. НОМЕР_1 , із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: навантаження на одинарну вісь транспортного засобу на 16,139% (1,856 тон) при дозволеному максимальному навантажені на вісь 11,5 тон.
Зокрема, при складанні вказаної постанови відповідальними особами встановлені та зафіксовані фактичні параметри означеного транспортного засобу: кількість вісей - 5 шт.; спарені колеса - 2 вісь; відстань між вісями 1-2: 3570 мм, 2-3: 6660 мм, 3-4: 1290 мм, 4-5: 1410 мм; навантаження на вісь 1 - 3500 кг, 2 - 15900 кг, 3 8000 кг, 4 8400 кг, 5 8800 кг; загальна маса - 44700 кг.
02.10.2024р. старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень управління автоматичної фіксації порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Головня Т.С. винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії АВ №00000622, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 34000,00 грн.
Згідно вказаної постанови 24.09.2024р. о 08 год. 47 хв. за адресою М-30, км 440 + 527, Вінницька область, відповідальна особа допустила рух транспортного засобу MAN TGX 28.440, д.н.з. НОМЕР_1 , із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: навантаження на одинарну вісь транспортного засобу на 24,174% (2,78 тон) при дозволеному максимальному навантажені на вісь 11,5 тон.
Зокрема, при складанні вказаної постанови відповідальними особами встановлені та зафіксовані фактичні параметри означеного транспортного засобу: кількість вісей - 5 шт.; спарені колеса - 2 вісь; відстань між вісями 1-2: 3530 мм, 2-3: 6650 мм, 3-4: 1300 мм, 4-5: 1400 мм; навантаження на вісь 1 - 3100 кг, 2 - 17000 кг, 3 7200 кг, 4 7950 кг, 5 8500 кг; загальна маса - 43750 кг.
17.10.2024р. старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень управління автоматичної фіксації порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Солов?янчик С.І. винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії АВ №00001644, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн.
Згідно вказаної постанови 10.09.2024р. о 20 год. 59 хв. за адресою М-03, км 22 + 717, Київська область, відповідальна особа допустила рух транспортного засобу MAN TGX 28.440, д.н.з. НОМЕР_1 , із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: навантаження на одинарну вісь транспортного засобу на 18,696% (2,15 тон) при дозволеному максимальному навантажені на вісь 11,5 тон.
Зокрема, при складанні вказаної постанови відповідальними особами встановлені та зафіксовані фактичні параметри означеного транспортного засобу: кількість вісей - 5 шт.; спарені колеса - 2 вісь; відстань між вісями 1-2: 3590 мм, 2-3: 6610 мм, 3-4: 1300 мм, 4-5: 1400 мм; навантаження на вісь 1 - 3250 кг, 2 - 16250 кг, 3 7450 кг, 4 7800 кг, 5 7800 кг; загальна маса - 42550 кг.
Не погоджуючись з правомірністю зазначених постанов ОСОБА_1 оскаржила їх в судовому порядку.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції не прийняв до уваги твердження позивача про те, що вона являється власником транспортного засобу, однак не є автомобільним перевізником в розумінні Закону України «Про автомобільний транспорт». Суд зазначив, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність відомостей про ФОП ОСОБА_2 , як належного користувача спеціалізованого вантажного сідлового тягача MAN TGX 28.440, д.н.з. НОМЕР_1 , та напівпричіпа-контейнеровоза CARNEHL CCS/MHS, д.н.з. НОМЕР_2 , в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів на момент розгляду справи.
Варто зазначити, що апеляційна скарга позивача не містить обґрунтування щодо помилковості висновків суду першої інстанції у відповідній частині.
Також, за висновками суду, відповідачем в установленому порядку доведено перевищення позивачем нормативних параметрів, зазначених у п. 22.5 ПДР України. Суд зазначив, що фіксація правопорушення відбулась у визначений законодавством спосіб за допомогою використання автоматизованої системи зважування транспортних засобів у русі, якою зафіксовано перевищення вагових обмежень, зокрема, навантаження на одинарну вісь транспортного засобу. При цьому, технічні засоби фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі відповідають вимогам Технічним регламентам засобів вимірювальної техніки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2016р. №94, на підтвердження чого відповідачем надано копії свідоцтв про повірку. Оскаржувані позивачем постанови містять всі обов'язкові відомості, передбачені ст.283 КУпАП.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до п.4 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015р. №103, основними завданнями Укртрансбезпеки є, серед іншого, здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті.
Згідно пп.15, 27, 29 п.5 Положення №103 Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів у зонах габаритно-вагового контролю; здійснює стягнення, у тому числі в судовому порядку, плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування з транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні; у випадках, передбачених законом, складає протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення.
Відповідно до п.6 постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2007р. №879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно у зонах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.
Положеннями п. 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001р. №30, встановлено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції за формою, наведеною в додатку до цих Правил, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 ПДР України на 2% (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
Відповідно до ч.12 ст.6 Закону України «Про автомобільний транспорт» державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Частиною 2 статті 29 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. №1306.
Згідно п.22.1 ПДР маса вантажу, що перевозиться, і розподіл навантаження на осі не повинні перевищувати величин, визначених технічною характеристикою даного транспортного засобу.
Відповідно до п.22.5 ПДР рух транспортних засобів та їх составів на автомобільних дорогах державного значення допускається у разі, коли їх параметри не перевищують, зокрема, навантаження на одинарну вісь 11,5 тон.
Таким чином, ПДР встановлено заборону перевезення вантажів транспортними засобами та їх составами, що перевищують хоча б один нормативно-ваговий параметр фактичної маси та/або навантаження на вісь. А відтак, перевізник, зважаючи на особливості та характер вантажу, зобов'язаний обрати вагу, яка водночас не перевищуватиме як повну масу транспортного засобу, так і навантаження на осі.
Частиною 2 статті 132-1 КУпАП передбачено, що перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.
В матеріалах справи містяться інформаційні картки габаритно-вагового контролю за постановами серії АВ №00000577 від 30.09.2024р., серії АВ №00000583 від 30.09.2024р., серії АВ №00000622 від 02.10.2024р. та серії АВ №00001644 від 17.10.2024р., якими підтверджено навантаження на осі належного позивачу транспортного засобу на момент фіксації порушень, яка склала більше за максимально дозволену 11,5 тон.
Що ж до посилань апелянта на те, що в описовій частині спірних постанов не зазначено про напівпричіп та його характеристики, то колегія суддів звертає увагу, що метадані до спірних постанов містять відомості про те, що перевезення здійснювалося тягачем з напівпричіпом, враховано їх характеристики з тим, аби визначити максимально дозволене навантаження на одинарну вісь транспортного засобу.
Твердження позивача про невідповідність кількості осей колегія суддів не приймає до уваги, оскільки з фотознімків, наданих сторонами, чітко прослідковується, можливість тягача MAN TGX 28.440 підіймати одну вісь, і дана обставина не спростовується сторонами.
Підйомна вісь - це повноцінна вісь автомобіля зі своєю гальмівною системою та пневматичними ресорами.
На момент фіксації порушень одна із осей була піднята та не використовувалась.
В даному випадку перевезення здійснювалися на 5-ох осях, що чітко зафіксовано автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті.
Крім того, вказане підтверджується і визначеними відстанями між осями.
За таких обставин колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на те, що при розрахунку перевищення нормативно допустимих габаритно-вагових параметрів транспортного засобу відповідачем не враховано, що сідловий тягач і напівпричіп-контейнеровоз є трьохвісним транспортним засобом та має всього 6 осей, а не 5, як про це зазначено у спірних постановах по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті.
Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначено Порядком №1174, затвердженим постановою КМУ від 27.12.2019р.
Відповідно до п.7 Порядку №1174 фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку.
Пунктами 11-17 Порядку №1174 визначено, що автоматичними пунктами фіксуються правопорушення, передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Автоматичний пункт може забезпечувати: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; вимірювання габаритів транспортного засобу; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв'язку із використанням наскрізного шифрування; автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.
Під час вимірювання габаритно-вагових параметрів транспортних засобів застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність.
Інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих.
Метадані повинні містити дані про: засоби вимірювальної техніки - назва засобу вимірювальної техніки та його умовне позначення, серійний номер, найменування виробника, рік виготовлення, метрологічні характеристики, найменування власника засобу вимірювальної техніки, документи про відповідність та/або результати повірки (дата повірки, строк дії повірки); місце фіксації (кілометр + метр, географічні координати); найменування автомобільної дороги загального користування, вулиць і доріг міст та інших населених пунктів; дату і час фіксації здійснення вимірювання, смугу руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), категорію транспортного засобу, тип транспортного засобу згідно з пунктом Г.2 додатка Г ДСТУ 8824:2019 «Автомобільні дороги. Визначення інтенсивності руху та складу транспортного потоку», повну масу транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей, фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність (кількість коліс) на вісі); фотографії транспортного засобу - фронтальна, фотографія державного номерного знака транспортного засобу, фотографія державного номерного знака причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), оглядова фотографія із зображенням розпізнаного державного номерного знака; відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт (за наявності).
Посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли.
Рішення посадової особи Укртрансбезпеки, прийняті під час розгляду справ про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, підтверджуються шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису та створення кваліфікованої електронної печатки із використанням засобів кваліфікованого електронного підпису, що мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання.
У постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.
Процедуру оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті відповідно до покладених на них повноважень матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, визначено Інструкцією з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженою наказом Міністерства інфраструктури України від 27 вересня 2021р. №512.
Пунктом 1 Розділу ІІ Інструкції №512 передбачено, що уповноважена посадова особа розглядає справи про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, які передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою та третьою статті 132-1 КУпАП. Справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем оброблення таких правопорушень в Державній службі України з безпеки на транспорті.
Згідно п.2 Розділу ІІ Інструкції №512 уповноважена посадова особа здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення шляхом опрацювання інформаційного файлу системою фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, необхідного для об'єктивного розгляду справи та винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі.
Пунктом 3 Розділу ІІ Інструкції №512 передбачено, що під час опрацювання матеріалів інформаційного файлу та встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення, розгляд якого віднесено до компетенції Державної служби України з безпеки на транспорті, уповноважена посадова особа виносить постанову без складання протоколу про адміністративне правопорушення. Формування проєкту постанови здійснюється автоматизовано. При цьому уповноважена посадова особа може створювати ідентичні за документарною інформацією та реквізитами електронний документ та документ на папері, кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, оформлюється відповідно до додатка 1 до цієї Інструкції.
Таким чином, враховуючи, що сформована системою в автоматичному режимі постанова виноситься без складання протоколу про адміністративне правопорушення, що передбачено пунктом 3 Розділу ІІ Інструкції №512, а також враховуючи, що ні Порядком №1174, а ні Інструкцією №512 не передбачено перед винесенням постанови складення будь-яких інших матеріалів (актів, довідок зважування тощо), можливість перевірити правомірність притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП виникає у уповноваженої на те особи, в тому числі суду, на підставі дослідження інформації від автоматичних пунктів, яка передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих.
Дослідивши наявні в матеріалах справи інформаційні картки габаритно-вагового контролю стосовно зафіксованих подій адміністративного правопорушення, а також безпосередньо зміст спірних постанов колегія суддів доходить висновку, що з них являється за можливе встановити метадані, перелік яких визначено пунктом 15 Порядку №1174.
Процес системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, що включає формування структурованих даних, інформаційних файлів тощо, як наслідок - автоматизоване формування системою проекту постанови про адміністративні правопорушення, доступ до чого є абсолютно обмеженим, та вносити/ коригувати або змінювати зміст такої постанови - є неможливим.
В спірних постановах по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, наявні відомості про найменування органу та посадової особи, який виніс постанови, дату розгляду справи, відомості про особу, стосовно якої розглядається справа, опис обставин, установлених під час розгляду справи, зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення, прийняте у справі рішення, транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак), технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис, розмір штрафу та порядок його сплати, правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження, відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу, адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності, а також дату та час фіксації здійснення вимірювання, повну масу транспортного засобу, навантаження на осі.
Колегія суддів доходить висновку, що зміст оскаржуваних постанов відображає усі істотні ознаки складу адміністративного правопорушення.
Між тим, Інструкція №512, не містить імперативної вимоги щодо необхідності зазначення в постанові всього обсягу інформації.
Порушення, за які позивача постановами притягнуто до адміністративної відповідальності, зафіксовані в автоматичному режимі за допомогою комплексних технічних засобів, які пройшли повірку у встановленому законодавством порядку.
В даному випадку, зі змісту постанови серії АВ №00000577 від 30.09.2024р. вбачається здійснення фіксації адміністративного правопорушення приладом автоматичним для зважування дорожніх транспортних засобів у русі типу WIM 55, 055*003, свідоцтва про повірку №№ 35- 02/1463,1464,1465; 23-21/000240, 241, 242.
Зі змісту постанови серії АВ №00000583 від 30.09.2024р. вбачається здійснення фіксації адміністративного правопорушення приладом автоматичним для зважування дорожніх транспортних засобів у русі типу WIM85, Q-FREE HI TRAC TMU4 WIM, зав. 10238, сертифікати №№ UA.TR.001 23 218-23, UA.TR.001 35 266-23.
Зі змісту постанови серії АВ №00000622 від 02.10.2024р. вбачається здійснення фіксації адміністративного правопорушення приладом автоматичним для зважування дорожніх транспортних засобів у русі типу WIM 55, 055*003, свідоцтва про повірку №№ 35- 02/1463,1464,1465; 23-21/000240, 241, 242.
Зі змісту постанови серії АВ №00001644 від 17.10.2024р. вбачається здійснення фіксації адміністративного правопорушення приладом автоматичним для зважування дорожніх транспортних засобів у русі типу WIM 59, WAGA-WIM35, зав. 8 , свідоцтва про повірку №№ 367, 100.
Апелянт посилається на те, що свідоцтво про повірку технічного засобу №35-02/1463 визначає, що найбільша границя зважування на вагах становить 15 000 кг., що свідчить про те, що отримані результати зважування перевищують зазначений у свідоцтві про повірку гранично допустимий діапазон зважування по осьового навантаження транспортного засобу.
Колегія суддів не приймає до уваги такі посилання апелянта, оскільки відповідно до ДСТУ ОІМL R 134-1:2010 найбільша границя зважування є границею зважування вантажоприймального пристрою під час зважування у русі без підсумування.
Відповідно до плану розміщення компонентів системи WIM, наданого відповідачем, кожна смуга руху містить 6 датчиків WIM, які розміщуються парами.
Зазначена в свідоцтві про повірку найбільша границя зважування (Мах = 15000 кг) стосується одного такого датчику.
А відтак, необґрунтованими є посилання апелянта на те, що отримані результати зважування перевищують зазначений у свідоцтві про повірку гранично допустимий діапазон зважування.
Сумніви апелянта щодо точності вимірювання є лише припущеннями та не можуть слугувати доказом у справі.
В матеріалах справи наявні сертифікати відповідності вимірювальної техніки, видані уповноваженими органами у сфері метрології, та є належними доказами на підтвердження даних про застосування при проведенні процедури вимірювання та зважування транспортних засобів коректних та достовірних засобів вимірювання.
Що ж до посилань ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на те, що Уктрансбезпекою та судом не правильно встановлено тип транспортного засобу з максимально дозволеною масою 40 тон., то колегія суддів не надає їх правову оцінку, враховуючи, що позивача притягнуто до відповідальності за перевищення навантаження на одинарну вісь транспортного засобу, а не за перевищення загальної його маси.
На підставі викладеного у сукупності колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Державною службою України з безпеки на транспорті, як суб'єктом владних повноважень, на якого частиною другою статті 77 КАС України покладено обов'язок доказування правомірності прийнятих нею рішень, доведено правомірність притягнення ОСОБА_1 спірними постановами серії АВ №00000577 від 30.09.2024р., серії АВ №00000583 від 30.09.2024р., серії АВ №00000622 від 02.10.2024р. та серії АВ №00001644 від 17.10.2024р. до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги позивача та скасування рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 28.03.2025р. колегія суддів не вбачає.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Стаття 272 КАС України встановлює особливості оскарження даної категорії справ та встановлює, що судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.
Керуючись ст.ст. 272, 286, 308, 310, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 28 березня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст судового рішення виготовлений 27 травня 2025 року.
Головуючий: І.Г. Ступакова
Судді: А.І. Бітов
О.В Лук'янчук