П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
27 травня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/37751/24
Головуючий в 1 інстанції: Тарасишина О. М.
Місце ухвалення: м. Одеса
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Лук'янчук О.В.
суддів - Бітова А.І.
- Ступакової І.Г.
розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одеса адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0791991-2409-1505-UA51040050000073907 від 11.06.2024 року,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому просить про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0791991-2409-1505-UA51040050000073907 від 11.06.2024 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначено, що відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022 р., смт. Затока Кароліно-Бугазької сільської територіальної громади віднесена до території, на якій ведуться (велися) бойові дії з 03.03.2022р. по 17.08.2022 р. З урахуванням приписів пп. 69.22 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, яким визначено тимчасово положення ст. 266 ПК України застосовувати з урахуванням певних особливостей. Зокрема, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується за об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що розташовані на територіях активних бойових дій або на територіях тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, в тому числі за 2022 р. за об'єкти нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб, за період з 01.03.2022р. по 31.12.2022р. за об'єкти житлової нерухомості, в тому числі ї частки, що перебувають у власності юридичних осіб, та за об'єкти нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб. Таким чином, позивач вважає безпідставним нарахування їй податкового зобов'язання. Крім того, позивачем зазначено, що відповідач не дотримав вимог ст.ст. 48, 58 ПК України в частині оформлення та направлення позивачу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0791991-2409-1505-UA51040050000073907 від 11.06.2024 року відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незастосування норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи та надання висновків, що не відповідають викладеним обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити по справі нове рішення про задоволення позовних вимог.
В своїй скарзі зазначає, що судом першої інстанції не надано оцінки правильності нарахування суми податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, оскільки сума податку на об'єкти житлової та нежитлової нерухомості різниться , а тому дане питання мало б бути досліджено судом, задля визначення правильності нарахування податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки.
Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі ч.1 ст.311 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Судом встановлено, що Головним управлінням ДПС в Одеській області принйто повідомлення-рішення №0791991-2409-1505-UA51040050000073907 від 11.06.2024 року про сплату ОСОБА_1 податкового зобов'язання, яке виникло із нарахування податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки в сумі 88 140 грн. 80 коп.
На підставі вказаної Постанови № 1364 Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України наказом від 22.12.2022 №309, який зареєстровано в Мінюсті України 23.12.2022 за №1668/39004, затверджено «Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією».
Відповідно до вказаного Переліку територія смт. Затока Кароліно-Бугазької сільської територіальної громади віднесена до території, на якій ведуться (велися) бойові дії - територія активних бойових дій з 03.03.2022 по 17.08.2022.
Таким чином, відповідно до податкових пільг, введених законодавцем у зв'язку із воєнним станом задля зменшення податкового тягаря на платників, останні звільнені від сплати податку за 2022 рік, що стало підставою звернення позивача до суду.
Вирішуючи спірне питання суд першої інстанції виходив з того, що смт. Затока Кароліно-Бугазької сільської територіальної громади (Код UА51040050020033880) віднесена до території, на якій ведуться (велися) бойові дії - територія активних бойових дій з 03.03.2022 року по 17.08.2022 року, а враховуючи, що податкове повідомлення-рішення №0791991-2409-1505-UA51040050000073907 від 11.06.2024 року прийняте за 2023 рік відсутні підстави для застосування положень законодавства до позивача щодо не нарахування та не сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позову.
Надаючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції колегія суддів виходить з наступного.
Так, спірні правовідносини врегульовано нормами Податкового кодексу України (далі, у тому числі - ПК України).
Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п.п.266.1.1 п.266.1 ст.266 ПК України фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості є платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (п.п 266.6.1 ст.266 ПК України).
Податок сплачується за місцем розташування об'єкта/об'єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України (п.п.266.9.1 п.266.9 ст.266 ПК України).
Згідно з п.п.266.10.1 п.266.10 ст.266 ПК України, податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПК України).
Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року з подальшим продовженням його терміну відповідними Указами. Воєнний стан діє і станом на цей час.
Особливості справляння податків і зборів на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ визначені пунктом 69 підрозділу 10 розділу XX “Перехідні положення» ПКУ.
Законом України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» № 2142-IX від 24.03.2022, який набрав чинності 05.04.2022, доповнено п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ підпунктом 69.22, відповідно до якого, зокрема:
тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від24лютого 2022 року № 2102-IX, не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об'єкти нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації. При цьому платники податку - юридичні особи протягом шести календарних місяців після місяця, в якому припинено чи скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відображаються зміни розміру податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за відповідний податковий період. Для платників податку - фізичних осіб контролюючий орган самостійно обчислює податкове зобов'язання за період з 1 січня по 1 березня 2022 року.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою звернення до суду з позовом стало непогодження позивача з нарахованим податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, оскільки за її обґрунтуванням податок не нараховується та не сплачується за об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що розташовані на територіях активних бойових дій або на територіях тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, в тому числі за 2022 р. Таким чином, позивач вважав безпідставним нарахування їй податкового зобов'язання.
Судом першої інстанції дослідивши наявні в матеріалах справи докази вказано, що відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022 р., територія смт. Затока Кароліно-Бугазької сільської територіальної громади (Код UА51040050020033880) віднесена до території, на якій ведуться (велися) бойові дії - територія активних бойових дій з 03.03.2022 року по 17.08.2022 року.
Водночас заначив, що спірне податкове повідомлення-рішення №0791991-2409-1505-UA51040050000073907 від 11.06.2024 року прийняте за 2023 рік, а тому зазначив, що вимоги приписів пп. 69.22 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, яким визначено тимчасово положення ст. 266 ПК України застосовувати з урахуванням певних особливостей до позивача не застосовуються.
Апелянтом в апеляційній скарзі зазначено про інші підстави для скасування спірного податкового повідомлення-рішення, про які позивач не зазначала при зверненні до суду першої інстанції з даним позовом, а саме зазначає про те, що суд не перевірив визначення правильності нарахування податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки.
З даного приводу колегія суддів зазначає наступне.
Так, об'єктом оподаткування є об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки (п.п. 266.2.1 п. 266.2. ст. 266 Кодексу).
Відповідно до п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 Кодексу «база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності».
Базою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (п.п. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 Кодексу).
Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Сума податку за об'єкт нежитлової нерухомості розраховується за формулою наступним чином:
Сума податку = ЗП * (МП * СП)
ЗП - загальна площа об'єкту нежитлової нерухомості
МП - мінімальна заробітна плата встановлена законом на 01 січня звітного (податкового) року;
СП - ставка податку, встановлена за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, на 1 січня звітного (податкового) року за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування (п.п. 266.5.1. п. 266.5 ст.266).
Так, відповідно до фактичних обставин справи за фізичною особою ОСОБА_1 , рахуються об'єкти нерухомого майна: - дачний будинок - розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1884,8 кв.м., розмір частки 942,40 кв. м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1988951103, право власності з 05.09.2022.
Згідно наявного в матеріалах справи розрахунку, вбачається, що такий проведено з урахуванням розміру частки 942,40 кв. м., ставки податку ( % від мінімальної заробітної плати на 1 січня звітного року) 1%, мінімальної заробітної плати 6700 грн.
Так, розраховуючи суму податку, колегія суддів зазначає, що такий вирахувано наступним чином 942, 40 * (6700*1%) =63140,80 грн.
Водночас, підпунктом 266.7.1 прим. 1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що за наявності у власності платника податку об'єкта (об'єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв. м (для квартири) та/або 500 кв. м (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а»-«г» пп. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, збільшується на 25 000 грн на рік за кожен такий об'єкт житлової нерухомості (його частку).
Отже, оскільки розмір частки у спільній власності позивачки складає 942,40 кв. м, що є більше ніж 500 кв. м. нарахуванню також підлягає 25 000 грн. та податок на нерухоме майно, відмінене від земельної ділянки у даному випадку складає 88140,80 грн. (63 140,80 =25 000), що вірно зазначено в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні.
Отже, доводи апеляційної скарги висновків першої інстанції не спростовують, усім доводам надано належну правову оцінку в мотивувальній частині рішення, а тому рішення суду першої інстанції скасуванню не підлягає.
Відповідно до положень статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пп. "а"- "г" п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Керуючись ст. ст. 308, 311, ст.315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 КАС України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Повний текст судового рішення виготовлений 27 травня 2025 року.
Головуючий суддя: О.В. Лук'янчук
Суддя: А.І. Бітов
Суддя: І.Г. Ступакова