П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
27 травня 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/8595/24
Перша інстанція: суддя Бульба Н.О.,
повний текст судового рішення
складено 03.02.2025, м. Миколаїв
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді -Кравченка К.В.,
судді -Джабурія О.В.,
судді -Вербицької Н.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Факультету перепідготовки та підвищення кваліфікації авіаційного персоналу Харківського національного університету на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Факультету перепідготовки та підвищення кваліфікації авіаційного персоналу Харківського національного університету про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
У вересні 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Факультету перепідготовки та підвищення кваліфікації авіаційного персоналу Харківського національного університету (далі - ФП та ПКАП ХНУПС), в якому просив (з урахуванням уточненого позову):
- визнати протиправною бездіяльність Факультету перепідготовки та підвищення кваліфікації авіаційного персоналу Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення у період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення в період з 01.01.2016 року до 28.02.2018 року, враховуючи базовий місяць січень 2008 року;
- визнати протиправною бездіяльність Факультету перепідготовки та підвищення кваліфікації авіаційного персоналу Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 18.07.2022 року включно із застосуванням щомісячної індексації різниці в розмірі 4463,15 грн відповідно до абз.4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 №1078;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію-різницю грошового забезпечення 4463,15 грн. за період з 01.03.2018 року по 18.07.2022 року включно відповідно до абз.3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 №1078, з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що відповідачем в порушення вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та п.2 Порядку проведення індексації грошових доходів громадян, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 №1078 йому не була нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення за період проходження військової служби протягом 2016 - 2018 років в Збройних Силах України. На переконання позивача, базовим місяцем для нарахування індексації є січень 2008 року. Крім того, з 01.03.2018 йому має бути виплачена щомісячна фіксована індексація грошового забезпечення у розмірі 4463,15 грн..
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.02.2025 року позов задоволено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням в частині визнання дій протиправними та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію-різницю грошового забезпечення 4463,15 грн за період з 01.03.2018 року по 18.07.2022 року включно відповідно до абз.3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати в цій частині та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.
З матеріалів справи вбачається та судом першої інстанції встановлено, що позивач у період з 18.10.2013 року по теперішній час проходить військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 , яка в подальшому переформована у Факультет перепідготовки та підвищення кваліфікації авіаційного персоналу Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба.
За період проходження військової служби ОСОБА_1 не була нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року. Крім того, з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року ОСОБА_1 не правильно нараховувалась індексація грошового забезпечення (індексація-різниця).
09.09.2024 року у відповідь на адвокатський запит відповідачем повідомлено, що індексація грошового забезпечення за період з січня 2016 року по лютий 2018 року не нараховувалась та не виплачувалась. У межах наявного фінансового ресурсу можливості виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям ЗСУ у січні 2016-лютому 2018 року у Міністерстві оборони не було. Крім того, зазначено, що Порядком проведення індексації грошових доходів населення не передбачений механізм нарахування та виплати індексації за попередні періоди.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що місяцем підвищення посадового окладу (базовим місяцем) позивача є січень 2008 року, тому відповідач повинен здійснити розрахунок індексації з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року з урахуванням базового місяця - січень 2008 року.
Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що починаючи з 01.03.2018 до 18.07.2022 року сума індексації з урахуванням абзацу 3, 4, пункту 5 Порядку №1078, має виплачуватися позивачу у розмірі 4463,15 грн. в місяць.
Колегія суддів при вирішенні даного спору виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Враховуючи, що апелянт оскаржує рішення суду першої інстанції лише в частині визнання дій протиправними та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію-різницю грошового забезпечення 4463,15 грн за період з 01.03.2018 року по 18.07.2022 року включно відповідно до абз.3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, суд апеляційної інстанції переглядає справу лише в цій частині.
Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.2001 року №1282-ХІІ визначені правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.
Приписами ч.2 ст.5 Закону №1282-XII передбачено, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюються на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників, визначаються Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. №1078 (далі - Порядок №1078).
Як встановлено п.6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
Отже, на підприємства, установи, організації, незалежно від форм власності, покладається обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації.
Поняття індексації-різниці викладено у абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувалися з 1 грудня 2015 року передбачають обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме:
- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);
- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).
Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 дає підстав для висновку, що нарахування й виплата суми індексації-різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов'язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
З урахуванням того факту, що 1 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку №1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21, від 29 березня 2023 року у справі №380/5493/21, від 6 квітня 2023 року у справі №420/11424/21, від 20 квітня 2023 року у справі №320/8554/21.
З матеріалів справи вбачається, що поточна індексація за спірний період не є предметом даного спору.
В свою чергу, позивачу не нараховувалась і не виплачувалась індексація - різниця за період з 1 березня 2018 року до 18 липня 2022 року.
З огляду на приписи пункту 5 Порядку №1078 позивач (військовослужбовець) має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
Отже, для вірного вирішення справи, необхідно підтвердити чи спростувати доводи позивача про те, що він має право на отримання щомісячної індексації-різниці за період з 1 березня 2018 року до 19 липня 2022 року і що це право порушив відповідач.
Верховний Суд у вищезазначених справах дійшов висновку, що для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, то буквальний спосіб тлумачення цих норм свідчить про те, що для їхнього застосування суд повинен встановити:
- розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А);
- суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б);
- чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.
В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078).
Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
У цій категорії спорів Верховний Суд неодноразово зауважував, що для належного та ефективного захисту прав та інтересів позивача судам необхідно перевірити обґрунтованість нарахованих ним сум індексації, розрахувати їх і, відповідно, у судовому рішенні вказати конкретні суми (індексації грошового забезпечення), на які позивач має право та які відповідач зобов'язаний нарахувати й виплатити (постанови від 23.03.2023 у справі №400/3826/21, від 07.12.2023 у справі №360/381/23, від 06.04.2023 у справі №420/11424/21, від 06.07.2023 у справі №560/6684/22, від 15.08.2023 у справі №400/3784/22, від 19.12.2024 року у справі №420/11410/23).
Наведена позиція ґрунтується на тому, що застосований судами спосіб захисту, а саме зобов'язання нарахувати індексацію, без визначення її конкретного розміру, не вносить юридичної визначеності у спірні правовідносини та не забезпечує ефективного захисту прав та інтересів позивача від порушень з боку відповідача.
Як зазначено вище, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
З урахуванням вищевикладеного та актуальної та сталої правової позиції Верховного Суду, сума можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року складає 1762 грн. * 253,30% = 4463,15 грн..
Наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, який визначає механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам.
Згідно п.8 розділу І Порядку №260, грошове забезпечення виплачується в поточному місяці за минулий. Грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника).
З матеріалів справи, зокрема з довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2018 рік, вбачається, що грошове забезпечення позивача з урахуванням постійних його складових за лютий (виплачено у березні) становить 12126,80 грн., у березні (виплачено у квітні 12731,87 грн. (а.с.83)
Отже, різниця між виплаченим позивачу у лютому 2018 року та березні 2018 року грошовим забезпеченням склала 605,07 грн. (12731,87 грн.. - 12126,80 грн.).
Оскільки розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року складав 605,07 грн, що не перевищує суму можливої індексації, то позивач має право на отримання щомісячної індексації різниці за спірний період, виходячи з фіксованої величини у розмірі 3858,08 грн (4 463,15 - 605,07) щомісячно, до того періоду, як його грошове забезпечення перевищить суму можливої індексації чи до дня звільнення.
Таким чином, починаючи з березня 2018 року сума індексації з урахуванням абз.3, 4, пункту 5 Порядку №1078 підлягала виплаті позивачу у розмірі 3858,08 грн. щомісячно до моменту наступного підвищення посадового окладу чи до дня звільнення з військової частини.
Разом з тим, судова колегія зазначає, що суд першої інстанції не дослідив належним чином обставини щодо зміни грошового забезпечення позивача за період лютий-березень 2018 року, та помилково вказав, що позивач має право на отримання індексації грошового забезпечення в розмірі 4463,15 грн. відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 та такі висновки спростовуються вищевикладеним.
Доводи апеляційної скарги суперечать сталій та актуальній практиці Верховного Суду, у зв'язку із чим колегія суддів зазначає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції.
Суд першої інстанції вірно встановивши, що позивач має право на нарахування індексації різниці за спірний період, помилково розрахував розмір такої індексації.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Оскільки суд першої інстанції вірно розглянув справу, зазначивши вірну формулу розрахунку, однак помилково визначив суму можливої індексації різниці, рішення суду першої інстанції підлягає зміні, шляхом зміни абзацу п'ятого його резолютивної частини. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишається без змін.
Керуючись ст.311, ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325, ст.328 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Факультету перепідготовки та підвищення кваліфікації авіаційного персоналу Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба -залишити без задоволення.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2025 року - змінити, виклавши абзац п'ятий його резолютивної частини в наступній редакції:
«Зобов'язати Факультет перепідготовки та підвищення кваліфікації авіаційного персоналу Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (вул.Леваневців, 25, м.Миколаїв, 54038, код ЄДРПОУ 08217638) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) індексацію-різницю грошового забезпечення 3858,08 грн за період з 01.03.2018 року по 18.07.2022 року включно відповідно до абз.3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 №1078, з урахуванням раніше виплачених сум.».
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України.
Суддя-доповідач К.В. Кравченко
Судді О.В. Джабурія Н.В. Вербицька