П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
27 травня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/36879/24
Перша інстанція: суддя Завальнюк І.В.,
повний текст судового рішення
складено 31.01.2025, м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Джабурія О.В.
суддів - Вербицької Н.В.
- Кравченка К.В.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну за апеляційною скаргою Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Суворовського відділу у місті Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, третя особа - Суворовський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зобов'язання вчинити певні дії, -
28 листопада 2024 року ОСОБА_1 звернулась до адміністративного суду до Суворовського відділу у місті Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, третя особа - Суворовський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якому просила суд:
- зобов'язати уповноважених осіб Суворовського відділу у місті Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області належним чином розглянути заяву щодо оформлення паспорту громадянина України у зв'язку зі зміною прізвища;
- зобов'язати уповноважених осіб Суворовського відділу у місті Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області оформити та видати позивачу паспорт громадянина України у зв'язку зі зміною прізвища.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначила, що 04.10.2024 року вона звернулася до Суворовського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одеса із заявою про видачу повторно свідоцтва про шлюб ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Однак, в цьому було відмовлено, оскільки у паспорті позивачки стоїть відмітка-паспорт підлягає обміну у зв'язку з тим, що при реєстрації шлюбу наречена змінила прізвище з ОСОБА_3 (дошлюбне прізвище) на ОСОБА_4 , а також що паспорт позивачки та дані Державного реєстру актів цивільного стану громадян мають розбіжність, а саме дата народження нареченої в поданому паспорті зазначається дата народження « ІНФОРМАЦІЯ_3 », а в актовому записі про шлюб № 149 від 15 листопада 2005 року, складений Виконавчим комітетом Молодогвардійської міської ради міста Краснодона Луганської області відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зазначена дата нареченої « ІНФОРМАЦІЯ_4 ». 30.10.2024 року позивачка звернулася до Суворовського відділу у місті Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області із заявою щодо оформлення паспорту громадянина України у зв'язку зі зміною прізвища, надавши паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_5 , картку платника податків № НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_5 , свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_3 між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з актовим записом № 149 від 15.11.2005. Відділом при опрацюванні документів було виявлено невідповідність дати народження, а саме: в паспорті громадянина України зазначена дата народження « ІНФОРМАЦІЯ_2 », хоча в свідоцтві про шлюб, дата народження дружини зазначена « ІНФОРМАЦІЯ_4 », що підтверджується перевіркою бази Державної реєстрації актів цивільного стану, а також актовий запис про народження в базі Державної реєстрації актів цивільного стану відсутній. Для оформлення паспорта громадянина України у зв'язку зі зміною прізвища на « ОСОБА_4 » позивачці рекомендовано звернутись до відділу Державної реєстрації актів цивільного стану для виправлення невідповідності. Проте позивачка не погоджується з таким рішенням та бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, що порушує її права та законні інтереси, оскільки у її паспорті стоїть штами з відміткою про реєстрацію шлюбу 15 листопада 2005 року за актовим записом № 149, що відповідає свідоцтву про шлюб серії НОМЕР_4 , та є підставою для обміну паспорту у зв'язку із заміною прізвища після укладання шлюбу. Крім того, обмін паспорта на діючий дасть позивачці можливість звернутись до відділу Державної реєстрації актів цивільного стану для виправлення помилки у свідоцтві про шлюб, отриманні повторно свідоцтва про шлюб та звернутись до суду щодо розірвання шлюбу. Позивачка неодноразово зверталась усно за вирішенням цієї проблеми, проте в органах ДМС її направляли до відділів РАЦС, а у відділах РАЦС - до органів ДМС.
Представник відповідача, Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначивши, що відповідно до наданого позивачкою паспорта громадянина України серії НОМЕР_5 виданого 17.04.1996 Краснодонським МВ УМВС України в Луганській області, датою народження ОСОБА_5 зазначено « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Згідно з актовим записом про народження від 03.06.1978 № 164 датою народження ОСОБА_5 також зазначено « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Однак, відповідно до наданого свідоцтва про шлюб від 17.06.2010 серії НОМЕР_6 , виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Краснодонського міськрайонного управління юстиції Луганської області, датою народження ОСОБА_5 зазначено « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Згідно з актовим записом про шлюб від 15.11.2005 № 149 датою народження ОСОБА_5 також зазначено « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Враховуючи викладене, під час прийому документів було виявлено невідповідність дати народження ОСОБА_6 : в паспорті громадянина України зазначена дата народження « ІНФОРМАЦІЯ_2 », в свідоцтві про шлюб та в актовому записі про шлюб « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Позивачу роз'яснено необхідність звернутись до відповідного відділу Державної реєстрації актів цивільного стану для внесення змін до актового запису про шлюб від 15.11.2005 № 149 з зазначенням вірної дати народження ОСОБА_5 , а саме « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Враховуючи те, що свідоцтво про шлюб є підставою для обміну паспорта громадянина України ОСОБА_6 встановлення невідповідності інформації внесеній у дане свідоцтво не надає Суворовському відділу можливість оформлення та видачі паспорта громадянина України позивачці. 30.10.2024 до Суворовського відділу надійшла заява ОСОБА_6 від 29.10.2024 щодо отримання відмови в письмовому вигляді. Листом від 30.10.2024 № T-100/6/5116-24/5116/1244-24 Суворовським відділом відповідно до п. 24 Порядку № 302 надано письмову відмову. Слід зазначити, що позивачем надано лист Суворовського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 04.10.2024 № 9/24/27-10 відповідно до якого у зв'язку з недійсним паспортом та наявністю розбіжностей в актовому записі про шлюб з поданим паспортом, третя особа не Має законних підстав для видачі повторного свідоцтва про шлюб. Однак, Суворовським відділом у м. Одесі ГУ ДМС в Одеській області роз'яснено необхідність звернутись до відповідного відділу ДРАЦС для внесення змін до актового записку про шлюб від 15.11.2005 № 149 з зазначенням вірної дати народження ОСОБА_5 , а саме « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». При цьому, Суворовський відділ не зазначав про необхідність повторної видачі свідоцтва про шлюб без внесення відповідних змін в актовий запис. Враховуючи викладене, позивачем не здійснено відповідного звернення для внесення змін до актового записку про шлюб від 15.11.2005 № 149.
Рішенням Одеського кружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Суворовського відділу у місті Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, третя особа - Суворовський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зобов'язання вчинити певні дії - задоволений частково.
Зобов'язано Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області в особі Суворовського відділу у місті Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області оформити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт громадянина України у зв'язку із обміном внаслідок зміни прізвища при укладанні шлюбу з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з бюджетних асигнувань Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять грн. 60 коп.).
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування судового рішення та ухвалення нового рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Обґрунтовуючи подану апеляційну скаргу апелянтом, зокрема зазначено, що суд першої інстанції підтверджуючи правомірність дій Суворовського відділу зобов'язує останнього здійснити обмін паспорта позивачу. Однак повноваження щодо внесення змін до актового запису належать саме відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану, а жодним чином не Суворовському відділу у м. Одесі ГУ ДМС в Одеській області. Враховуючи викладене, суд першої інстанції зобов'язав оформити та видати паспорт позивачу з установленими розбіжностями в актових записах. На думку апелянта, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.01.2025 у справі № 420/36879/24 прийняте з порушенням норм процесуального права (статей 7, 47, 90, 242, 246 КАС України) та норм матеріального права (Постанова Кабінету міністрів України від 25.03.2015 № 302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України»).
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно до вимог ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_5 документована паспортом громадянина України НОМЕР_5 , виданий Краснодонським МВ УМВС України в Луганській області 17.04.1996. У вказаному паспорті дата народження позивачки вказана як « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».
Між позивачкою ОСОБА_5 (прізвище після реєстрації шлюбу « ОСОБА_4 ») та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , укладено шлюб, про що в Книзі реєстрації шлюбів 15 листопада 2005 зроблено відповідний актовий запис № 45, згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_7 , видане 17.06.2010 Відділом реєстрації актів цивільного стану Краснодонського міськрайонного управління юстиції Луганської області. В зазначеному свідоцтві про шлюб дата народження позивачки вказана як « ІНФОРМАЦІЯ_5 ».
У адміністративному позові позивачка зазначила, що вона з 2017 року проживає на підконтрольній Україні території, а її чоловік залишився на тимчасово окупованій території Луганської області з моменту її окупації, будь-який зв'язок з ним відсутній та їй невідомо його місцеперебування. Також позивачка вказує, що має намір розірвати шлюб із чоловіком у судовому порядку.
З цією метою, позивачка 04.10.2024 (вх. № 9/24.27-110) звернулась до Суворовського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одеса із заявою про видачу повторно свідоцтва про шлюб ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У відповідь листом від 04.10.2024 № 9/24.27-110 Суворовський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) повідомив, що заявницею надано паспорт громадянина України НОМЕР_5 , виданого Краснодонським MB УМВС України B Одеській області від 17 квітня 1996 року (далі паспорт), у якому стоїть відмітка, що паспорт підлягає обміну, у зв'язку з тим, що при державній реєстрації шлюбу наречена змінила прізвище з ОСОБА_3 (дошлюбне прізвище) на ОСОБА_4 . З наданого паспорту та за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян (далі - Реєстр) наявна розбіжність, а саме дата народження нареченої в поданому паспорті зазначається дата народження « ІНФОРМАЦІЯ_6 », а в актовому записі про шлюб № 149 від 15 листопада 2005 року, складений Виконавчим комітетом Молодогвардійської міської ради міста Краснодона Луганської області відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зазначена дата нареченої « ІНФОРМАЦІЯ_4 ». У зв'язку з недійсним паспортом та наявністю розбіжностей в актовому записі про шлюб з поданим паспортом, Суворовський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) не має законних підстав для видачі повторного свідоцтва про шлюб.
Крім того, листом від 06.11.2024 № 29/24.17-110 Южненський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на звернення позивачки щодо внесення змін в частині виправлення дати народження нареченої з « ІНФОРМАЦІЯ_4 » на « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в актовому записі про шлюб, повідомив, що прийняти заяву про внесення змін до актового запису неможливо у зв'язку з тим, що паспорт НОМЕР_5 , виданий 17.04.1996 року Краснодонським МВ УМВС України в Луганській області, вважається недійсним з 16 грудня 2005 року та в ньому проставлена відмітка про необхідність обміну паспорту. За даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян в актовому записі про шлюб № 149 від 15.11.2005 року, складеному Виконавчим комітетом Молодогвардійської міської ради міста Краснодона Луганської області прізвище нареченої після державної реєстрації шлюбу вказано « ОСОБА_4 » тоді, як у наданому паспорті прізвище « ОСОБА_3 ».
30.10.2024 позивачка звернулась до Суворовського відділу у місті Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (код ЄДРПОУ 37811384) щодо оформлення паспорту громадянина України у зв'язку зі зміною прізвища, надавши паспорт громадянина України серії НОМЕР_5 на ім'я ОСОБА_5 , картку платника податків № НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_5 , свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_3 між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з актовим записом №149 від 15.11.2005 (Після реєстрації шлюбу, прізвище дружини ОСОБА_4 ).
Згідно відповіді Суворовського відділу у місті Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області від 30.10.2024 № Т-100/65116-24/5116/1244-24, на виконання пункту 69 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015р. №302 (зі змінами) для оформлення паспорта громадянина України у зв'язку зі зміною прізвища заявниця надала наступні документи:
- паспорт громадянина України серії НОМЕР_5 , виданий 17.04.1996 Краснодонським МВ УМВС України в Луганській області на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- картку платника податків № НОМЕР_2 . видана 04.04.2002 ОСОБА_7 на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_4 , видане 17.06.2010 Відділом реєстрації актів цивільного стану Краснодонського міськрайонного управління юстиції Луганської області між ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з актовим записом № 149 від 15.11.2005. Після реєстрації шлюбу, прізвище дружини ОСОБА_4 .
Під час прийому документів було виявлено невідповідність дати народження, а саме: в паспорті громадянина України зазначена дата народження « ІНФОРМАЦІЯ_2 », хоча в свідоцтві про шлюб, дата народження дружини зазначена « ІНФОРМАЦІЯ_4 », що підтверджується перевіркою в базі Державної реєстрації актів цивільного стану.
Актовий запис про народження в базі Державної реєстрації актів цивільного стану відсутній.
Для оформлення паспорта громадянина України у зв'язку зі зміною прізвища на “ ОСОБА_4 » необхідно звернутись до Відділу Державної реєстрації актів цивільного стану для виправлення невідповідності.
Позивачка не погоджується з таким рішенням та бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, вважає свої права та законні інтереси порушеними, оскільки у її паспорті стоїть штамп з відміткою про реєстрацію шлюбу 15 листопада 2005 року за актовим записом № 149, що відповідає свідоцтву про шлюб серії НОМЕР_4 , та на її думку є підставою для обміну паспорту у зв'язку із заміною прізвища після укладання шлюбу, що зумовило її звернутися за судовим захистом із даним позовом.
Вирішуючи дану справу в апеляційному провадженні, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційна, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
За приписами ч. 2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
За приписами ст. 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Із зазначених конституційних норм, зокрема, випливає, що, встановлюючи ті чи інші правила поведінки, держава має в першу чергу дбати про потреби людей, утримуючись за можливості від встановлення таких правил, які негативно сприйматимуться тими чи іншими групами суспільства. Встановлення таких правил може бути виправдане тільки наявністю переважаючих суспільних інтересів, які не можуть бути задоволені в інший спосіб, але і в цьому разі має бути дотриманий принцип пропорційності.
Відповідно до ст.22 Основного Закону права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Статтею 32 Конституції України визначено, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Рішенням Конституційного Суду України від 20 січня 2012 року № 2-рп/2012 надано офіційне тлумачення положення ч. 2 ст. 32 Конституції України, зокрема: неможливо визначити абсолютно всі види поведінки фізичної особи у сферах особистого та сімейного життя, оскільки особисті та сімейні права є частиною природних прав людини, які не є вичерпними‚ і реалізуються в різноманітних і динамічних відносинах майнового та немайнового характеру, стосунках, явищах, подіях тощо. Право на приватне та сімейне життя є засадничою цінністю, необхідною для повного розквіту людини в демократичному суспільстві, та розглядається як право фізичної особи на автономне буття незалежно від держави, органів місцевого самоврядування, юридичних і фізичних осіб. Збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди державою, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами є втручанням в її особисте та сімейне життя. Таке втручання допускається винятково у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Велика Палата Верховного Суду зауважила, що у даному випадку відсутня будь-яка загроза національній безпеці, економічному добробуту або правам людини, а тому збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди є втручанням держави в її особисте та сімейне життя.
Конституційне та законодавче регулювання права на невтручання в особисте та сімейне життя також узгоджується із міжнародно-правовими актами:
Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція), була ратифікована Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, та відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства.
Стаття 8 Конвенції передбачає, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
Приватне життя «охоплює право особи формувати та розвивати відносини з іншими людьми, включаючи відносини професійного чи ділового характеру» (див. п. 25 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «C. проти Бельгії» від 07 серпня 1996 року (Reports 1996)). Стаття 8 Конвенції «захищає право на розвиток особистості та право формувати і розвивати відносини з іншими людьми та навколишнім світом» (див. п. 61 рішення ЄСПЛ у справі «Pretty проти Сполученого Королівства» (справа № 2346/02, ECHR 2002 та п.65. рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» (заява № 21722/11).
Будь-яке втручання у право особи на повагу до її приватного та сімейного життя становитиме порушення статті 8 Конвенції, якщо воно не здійснювалося «згідно із законом», не переслідувало легітимну ціль або цілі згідно з пунктом 2 та було «необхідним у демократичному суспільстві» у тому сенсі, що воно було пропорційним цілям, які мали бути досягнуті (див. рішення ЄСПЛ у справі «Ельсхольц проти Німеччини» (Elsholz v. Germany) [ВП], заява № 25735/94, п. 45, ECHR 2000-VIII).
Аналізуючи викладені вище норми законодавства, Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що особа не може зазнавати безпідставного втручання у особисте і сімейне життя, безпідставного посягання на недоторканність житла, таємницю кореспонденції або на її честь і репутацію. Кожна людина має право на захист законом від такого втручання або таких посягань.
З даного приводу Велика Палата Верховного Суду, формуючи правовий висновок, виходила з такого.
Відповідно до ч. 1 ст.13 Закон № 5492-VI документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення поділяються на: 1) документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України: а) паспорт громадянина України (…).
Частинами 1, 2, 4, 5 ст.14 цього Закону передбачено, що форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів.
Паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України (ч. 1 ст. 21 Закону № 5492-VI).
Отже, у разі відсутності у особи паспорта, така особа не має підтвердження громадянства України, що в свою чергу є порушенням її громадянських прав у зв'язку з неможливістю їх реалізації.
Відповідно до пункту 1 статті 5 Закону України «Про громадянство України» документом, що підтверджує громадянство України, є, зокрема, паспорт громадянина України.
Згідно з пунктами 1, 3, 5, 8, 9 - 11 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України №2503-XII від 26 червня 1992 року, паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт дійсний для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України. Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення. Паспортна книжечка являє собою зшиту внакидку нитками обрізну книжечку розміром 88 х 125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується. До паспортної книжечки при досягненні громадянином 25- і 45-річного віку вклеюються нові фотокартки, що відповідають його вікові. Паспорт, в якому не вклеєно таких фотокарток при досягненні його власником зазначеного віку, вважається недійсним. Паспорт, виготовлений у вигляді паспортної картки (інформаційного листка), має розмір 80х60 мм. У інформаційний листок вклеюється фотокартка і вносяться відомості про його власника: прізвище, ім'я та по-батькові, дата народження і особистий номер, а також дата видачі і код органу, що його видав. Інформаційний листок заклеюється плівкою з обох боків. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної картки, визначається Кабінетом Міністрів України. Бланки паспортів виготовляються на замовлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, з високоякісного паперу з використанням спеціального захисту.
Відповідно до підпункту «а» пункту 1 частини першої статті 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються на, крім іншого, документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, до яких відноситься паспорт громадянина України.
Відповідно до частини першої статті 21 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.
Згідно з пунктом 6 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року №302 (в редакції від 29.05.2024), обмін паспорта здійснюється у разі:
1) зміни інформації, внесеної до паспорта, у тому числі у зв'язку із зміною написання латинськими літерами складових імені «прізвище», «ім'я» у документах, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України (крім додаткової змінної інформації);
2) отримання реєстраційного номера облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі - РНОКПП) або повідомлення про відмову від прийняття зазначеного номера (за бажанням);
3) виявлення помилки в інформації, внесеній до паспорта;
4) закінчення строку дії паспорта;
5) непридатності паспорта для подальшого використання (паспорт/фотокартка має пошкодження (та/або відсутня його/її частина), що не дають змогу візуально ідентифікувати особу, прочитати прізвище, власне ім'я, по батькові, дату та місце народження, ким виданий паспорт, підпис посадової особи та дату видачі, пошкодження перфорованої серії та номера, що не дають змогу встановити реквізити паспорта, виправлення, зокрема внесення змін до персональних даних особи/найменувань органу/штампа/печатки, пошкодження, які блокують можливість зчитування, а також внесення змін до інформації безконтактного електронного носія);
6) якщо особа досягла 25- чи 45-річного віку та не звернулася в установленому законодавством порядку не пізніше як через місяць після досягнення відповідного віку для вклеювання до паспорта зразка 1994 року нових фотокарток;
7) наявності в особи паспорта зразка 1994 року (за бажанням).
Так, пунктом 69 Порядку № 302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України» визначено, що заявник подає для обміну паспорта такі документи:
1) паспорт, що підлягає обміну;
2) документи, що підтверджують обставини, у зв'язку з якими паспорт підлягає обміну (крім випадків, передбачених підпунктами 4 і 6 пункту 6 цього Порядку);
3) посвідчення про взяття на облік бездомних осіб (для бездомних осіб);
5) документ, що посвідчує особу законного представника/уповноваженої особи, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника/уповноваженої особи;
6) документи, що підтверджують сплату адміністративного збору, або оригінал документа про звільнення від його сплати. Оригінал документа про звільнення від сплати адміністративного збору повертається заявнику, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта шляхом проставлення відмітки «Згідно з оригіналом» та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів та дати;
7) документи, що підтверджують відомості для внесення додаткової змінної інформації до безконтактного електронного носія та у паспорт (за наявності таких документів):
про місце проживання - довідку органу реєстрації встановленого зразка (крім випадків, коли здійснюється обмін паспорта зразка 1994 року);
про народження дітей - свідоцтва про народження дітей;
про шлюб і розірвання шлюбу - свідоцтво про шлюб, свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, або виданий компетентними органами іноземної держави документ, який згідно з її національним законодавством підтверджує відповідний факт;
про зміну імені - свідоцтво про зміну імені, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, або виданий компетентними органами іноземної держави документ, який згідно з її національним законодавством підтверджує відповідний факт;
документ, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків з даними про РНОКПП, або повідомлення про відмову від його прийняття, або дані про РНОКПП, внесені до паспорта або свідоцтва про народження. Особа може пред'явити копію документа, що засвідчує реєстрацію особи в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, у тому числі в електронній формі, за умови наявності в територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта технічної можливості провести перевірку відповідності реєстраційних даних особи даним Державного реєстру фізичних осіб - платників податків в електронній формі технічними засобами електронних комунікацій з використанням технічного та криптографічного захисту інформації відповідно до вимог законодавства з питань захисту інформації;
8) одну фотокартку розміром 10 х 15 сантиметрів для внесення відцифрованого образу обличчя особи шляхом сканування із застосуванням засобів Реєстру - для оформлення паспорта особі, яка не може пересуватися самостійно у зв'язку з тривалим розладом здоров'я, що підтверджується медичним висновком відповідного закладу охорони здоров'я, оформленим в установленому порядку, або особі, яка відбуває покарання в установах виконання покарань або стосовно якої обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, або яка перебуває на тривалому стаціонарному лікуванні в закладах МОЗ закритого типу (в разі потреби);
9) паспорт громадянина України для виїзду за кордон, у тому числі строк дії якого закінчився (для особи, яка постійно проживає за кордоном, або яка постійно проживала за кордоном та повернулася на постійне проживання в Україну);
10) заяву про зняття з консульського обліку.
У разі обміну паспорта, оформленого територіальним підрозділом ДМС, МВС, який припинив діяльність або тимчасово не здійснює свої повноваження, заявник додатково подає всі наявні документи, у тому числі документи, що містять фотозображення особи, які дають змогу ідентифікувати таку особу.
У разі оформлення паспорта особі, яка відбуває покарання в установах виконання покарань або стосовно якої обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, або яка перебуває на тривалому стаціонарному лікуванні в закладах МОЗ закритого типу, документи, зазначені в цьому пункті, подаються уповноваженою особою територіальному підрозділу ДМС разом із супровідним листом відповідної установи, місця попереднього ув'язнення або закладу.
До документів також долучаються власноручно написана заява особи про необхідність оформлення паспорта, в якій за відсутності документів, зазначених в абзаці сімнадцятому цього пункту, зазначається відповідна інформація, та окремий аркуш з підписом особи (у разі відсутності фізичних вад) для подальшого сканування із застосуванням засобів Реєстру.
Під час підготовки документів уповноважена особа здійснює перевірку тотожності особи, зображеної на фотокартці, з особою, яка відбуває покарання в установах виконання покарань або стосовно якої обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, або яка перебуває на тривалому стаціонарному лікуванні в закладах МОЗ закритого типу.
Пункт 71 Порядку №302 передбачає, що працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, на якого згідно з його службовими обов'язками покладаються функції з оформлення паспорта, вчиняє дії, передбачені пунктами 24-29, 32-34 цього Порядку, і приймає до розгляду заяву-анкету та додані до неї документи.
Відповідно до п.24-29 Порядку працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта під час приймання документів від заявника перевіряє повноту поданих заявником документів, зазначених у пунктах 35, 46 і 69 цього Порядку, відповідність їх оформлення вимогам законодавства.
У разі виявлення факту подання не всіх необхідних документів або подання документів, оформлення яких не відповідає вимогам законодавства, територіальний орган ДМС/територіальний підрозділ ДМС, уповноважений суб'єкт інформує заявника про відмову в прийнятті документів із зазначенням підстав такої відмови. За бажанням заявника відмова надається в письмовому вигляді.
Заявник має право повторно звернутися до територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта в разі зміни або усунення обставин, у зв'язку з якими йому було відмовлено в прийнятті документів.
Якщо під час прийому документів заявник надав паспорт, який, за даними відомчої інформаційної системи ДМС, визнано недійсним відповідно до пункту 108 цього Порядку, працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта здійснює його вилучення в порядку, передбаченому пунктом 107 цього Порядку.
У разі відповідності поданих документів вимогам цього Порядку працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта із використанням кваліфікованого електронного підпису та із застосуванням засобів Реєстру формує заяву-анкету (у тому числі здійснює отримання біометричних даних, параметрів).
Після формування заяви-анкети працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта друкує її та надає заявнику для перевірки правильності внесених до заяви-анкети відомостей. Реєстрація заяви-анкети здійснюється із застосуванням засобів Реєстру під час її формування.
У разі виявлення помилок в заяві-анкеті працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта вносить до неї відповідні виправлення.
Після перевірки заявник власним підписом підтверджує правильність внесених до заяви-анкети відомостей про особу. Якщо заявник через стійкі фізичні, психічні, інтелектуальні або сенсорні порушення не може підтвердити власним підписом правильність таких відомостей, працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта робить відмітку про неможливість такого підтвердження та засвідчує правильність внесених до заяви-анкети відомостей про особу власним підписом.
Після перевірки заявником правильності внесених до заяви-анкети відомостей про особу заява-анкета перевіряється та підписується (із зазначенням дати, прізвища та ініціалів) працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта, який прийняв документи та сформував заяву-анкету.
Працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта сканує із застосуванням засобів Реєстру до заяви-анкети документи, які подаються заявником. Оригінали документів (крім довідки про реєстрацію особи громадянином України, паспорта, що підлягає обміну, документів, що підтверджують сплату адміністративного збору) повертаються заявнику після оформлення заяви-анкети.
Паспорт, який подано для обміну (крім випадків, коли паспорт подається до дати закінчення строку його дії або в разі обміну паспорта зразка 1994 року за бажанням), анулюється працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС/уповноваженого суб'єкта шляхом пробивання двох отворів наскрізь на кожному аркуші, обкладинці документа у формі книжечки або в машинозчитуваній зоні документа у формі картки.
Згідно з п.32-34 Порядку працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС не пізніше наступного дня після надходження до розгляду документів перевіряє повноту поданих заявником документів, зазначених у пунктах 35, 46 і 69 цього Порядку, відповідність їх оформлення вимогам законодавства.
У разі прийняття рішення про відмову в розгляді документів, прийнятих уповноваженим суб'єктом, територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС не пізніше наступного робочого дня надсилає уповноваженому суб'єкту письмове повідомлення про відмову в їх розгляді із зазначенням підстав відмови з метою подальшого вручення заявнику.
У разі коли під час перевірки виявлено, що паспорт, який подано уповноваженому суб'єкту для обміну, визнано недійсним відповідно до пункту 108 цього Порядку, територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС у рішенні про відмову інформує заявника про вилучення (у тому числі тимчасово) паспорта та необхідність звернення до уповноваженого суб'єкта для одержання довідки про його вилучення.
У разі надходження повідомлення територіального органу/територіального підрозділу ДМС про необхідність вилучення (у тому числі тимчасово) паспорта працівник уповноваженого суб'єкта вилучає паспорт в порядку, передбаченому пунктом 107 цього Порядку.
Заява-анкета, вилучений (у тому числі тимчасово) паспорт та акт про його вилучення передаються до територіального органу/територіального підрозділу ДМС, який прийняв відповідне рішення, на підставі акта приймання-передачі.
У відповідності до пунктів 72-74 Порядку після прийняття до розгляду заяви-анкети та доданих до неї документів працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС здійснює заходи з ідентифікації особи, на ім'я якої оформляється паспорт.
Ідентифікація особи здійснюється на підставі даних, отриманих з баз даних Реєстру.
Пошук в Реєстрі інформації щодо особи здійснюється за поданими персональними даними (у тому числі тими, що змінилися).
До запровадження органами реєстрації внесення до Реєстру відомостей про місце проживання особи в установленому законодавством порядку відомості про реєстрацію місця проживання, які подаються заявником, перевіряються за даними обліку територіального органу ДМС.
Рішення про оформлення паспорта приймається територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС за результатами ідентифікації особи та перевірки факту належності особи до громадянства України (у разі оформлення паспорта вперше із застосуванням засобів Реєстру).
Ідентифікація особи, на ім'я якої оформляється паспорт у зв'язку з обміном паспорта зразка 1994 року і стосовно якої відсутня інформація в базах даних Реєстру, здійснюється відповідно до наявних державних та єдиних реєстрів, інших інформаційних баз, що перебувають у власності держави або підприємств, установ та організацій.
За змістом абз.1 п.75 Порядку під час розгляду заяви-анкети для оформлення паспорта у зв'язку з обміном паспорта зразка 1994 року ідентифікація особи здійснюється за даними, що містяться в картотеках територіального органу ДМС та територіального підрозділу ДМС.
Пункт 76 Порядку передбачає, що у разі видачі паспорта, який підлягає обміну, іншим територіальним підрозділом ДМС для підтвердження видачі особі паспорта, який підлягає обміну, не пізніше наступного дня після приймання до розгляду заяви-анкети до такого територіального підрозділу ДМС надсилається запит за формою, встановленою МВС.
Відповідно до п.79-82 Порядку за результатами проведених перевірок, підтвердження факту видачі паспорта зразка 1994 року, ідентифікації особи працівник територіального підрозділу ДМС приймає рішення про оформлення паспорта або про відмову в його оформленні.
У разі коли паспорт зразка 1994 року був оформлений територіальним підрозділом ДМС, який припинив діяльність або тимчасово не здійснює свої повноваження, територіальний підрозділ ДМС надсилає запити до відповідного територіального органу ДМС.
У разі коли картотеки заяв про видачу паспорта територіального підрозділу ДМС не збереглися, відсутня будь-яка інформація в наявних даних обліку територіального органу ДМС, проводиться процедура встановлення особи відповідно до пункту 43 цього Порядку.
Встановлення особи в порядку, визначеному в абзаці третьому пункту 43 цього Порядку, проводиться в разі обміну паспорта у випадку, зазначеному в підпункті 5 пункту 6 цього Порядку.
За результатами проведення процедури встановлення особи, підтвердження факту видачі паспорта зразка 1994 року, перевірки факту належності до громадянства України особи, яка набула громадянство України відповідно до статті 6 Закону України «Про громадянство України», працівник територіального підрозділу ДМС складає висновок за встановленою МВС формою, який затверджується керівником територіального органу ДМС або його заступником, та приймає рішення про оформлення паспорта або про відмову в його оформленні.
Якщо за результатами проведення процедури встановлення особи її не було встановлено, приймається рішення про відмову в оформленні паспорта особі, яке доводиться до відома заявника в порядку і строки, встановлені законодавством, із зазначенням підстав відмови.
Отже, як правильно зазначено судом першої інстанції існує чітко встановлений алгоритм дій, які повинні вчиняти працівники органу ДМС при здійсненні, зокрема, процедури оформлення паспорту у зв'язку із його обміном.
Відповідно до п. 16 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-XII, обмін паспорта провадиться у разі: зміни (переміни) прізвища, імені або по батькові; встановлення розбіжностей у записах; непридатності для користування.
Відповідно до пункту 17 Положення №2503-XII для обміну паспорта громадянин подає: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; паспорт, що підлягає обміну; дві фотокартки розміром 35х45 мм. Для обміну паспорта у зв'язку із зміною (переміною) прізвища, імені чи по батькові або встановленням розбіжностей у записах подаються також документи, що підтверджують ці обставини.
Як встановлено судами відповідно до наданого позивачем паспорта громадянина України серії НОМЕР_5 , виданого 17.04.1996 Краснодонським МВ УМВС України в Луганській області, датою народження ОСОБА_5 зазначено « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
Згідно з актовим записом про народження від 03.06.1978 № 164 датою народження ОСОБА_5 також зазначено « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
Однак, відповідно до наданого свідоцтва про шлюб від 17.06.2010 серії НОМЕР_6 , виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Краснодонського міськрайонного управління юстиції Луганської області, датою народження ОСОБА_5 зазначено « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
Згідно з актовим записом про шлюб від 15.11.2005 № 149, датою народження ОСОБА_5 також зазначено « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
Отже, під час прийому документів було виявлено невідповідність дати народження ОСОБА_6 : в паспорті громадянина України зазначена дата народження « ІНФОРМАЦІЯ_2 », в свідоцтві про шлюб та в актовому записі про шлюб « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що не заперечується сторонами.
Відповідно до п. 24 Порядку № 302 у разі виявлення факту подання не всіх необхідних документів або подання документів, оформлення яких не відповідає вимогам законодавства, територіальний орган ДМС/територіальний підрозділ ДМС, уповноважений суб'єкт інформує заявника про відмову в прийнятті документів із зазначенням підстав такої відмови. За бажанням заявника відмова надається в письмовому вигляді.
Позивачу роз'яснено необхідність звернутись до відповідного відділу Державної реєстрації актів цивільного стану для внесення змін до актового записку про шлюб від 15.11.2005 № 149 з зазначенням вірної дати народження ОСОБА_5 , а саме: ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У свою чергу, Суворовським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі позивачці відмовлено у повторній видачі свідоцтва про шлюб, у зв'язку з недійсним паспортом та наявністю розбіжностей в актовому записі про шлюб з поданим паспортом.
З системного аналізу правових норм Порядку вбачається, що ідентифікація особи здійснюється на підставі даних, отриманих з баз даних Єдиного державного демографічного реєстру. У разі відсутності інформації в базах даних Реєстру щодо особи, на ім'я якої оформляється паспорт у зв'язку з обміном паспорта зразка 1994 року, ідентифікація такої особи здійснюється відповідно до наявних державних та єдиних реєстрів, інших інформаційних баз, що перебувають у власності держави або підприємств, установ та організацій.
При цьому, обов'язок щодо ідентифікації особи покладено саме на уповноважених осіб органу ДМС, в даному випадку - Головне управління ДМС в Одеській області в особі Суворовського відділу у місті Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області.
Однак, жодних дій (крім перевірки відомостей в ДРАЦС) з метою ідентифікації особи ОСОБА_1 уповноваженими особами відповідача здійснено не було. Доказів на спростування цих обставин матеріали справи не містять.
Відповідно до наданого позивачем паспорта громадянина України серії НОМЕР_5 , виданого 17.04.1996 Краснодонським МВ УМВС України в Луганській області, датою народження ОСОБА_5 зазначено « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
Згідно з актовим записом про народження від 03.06.1978 № 164 датою народження ОСОБА_5 також зазначено « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
Однак, відповідно до наданого свідоцтва про шлюб від 17.06.2010 серії НОМЕР_6 , виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Краснодонського міськрайонного управління юстиції Луганської області, датою народження ОСОБА_5 зазначено « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
Згідно з актовим записом про шлюб від 15.11.2005 №149, датою народження ОСОБА_5 також зазначено « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
Враховуючи викладене, під час прийому документів було виявлено невідповідність дати народження ОСОБА_6 : в паспорті громадянина України зазначена дата народження « ІНФОРМАЦІЯ_2 », в свідоцтві про шлюб та в актовому записі про шлюб « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
Відповідно до п. 24 Порядку № 302 у разі виявлення факту подання не всіх необхідних документів або подання документів, оформлення яких не відповідає вимогам законодавства, територіальний орган ДМС/територіальний підрозділ ДМС, уповноважений суб'єкт інформує заявника про відмову в прийнятті документів із зазначенням підстав такої відмови. За бажанням заявника відмова надається в письмовому вигляді.
Позивачу роз'яснено необхідність звернутись до відповідного відділу Державної реєстрації актів цивільного стану для внесення змін до актового записку про шлюб від 15.11.2005 № 149 з зазначенням вірної дати народження ОСОБА_5 , а саме: ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У свою чергу, Суворовським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі позивачці відмовлено у повторній видачі свідоцтва про шлюб, у зв'язку з недійсним паспортом та наявністю розбіжностей в актовому записі про шлюб з поданим паспортом.
Тобто при оформлені та видачі свідоцтва про шлюб від 17.06.2010 серії НОМЕР_8 (та внесенні актового запису про шлюб від 15.11.2005 № 149) відділом реєстрації актів цивільного стану Краснодонського міськрайонного управління юстиції Луганської області було допущено помилку в даті народження ОСОБА_5 , а саме зазначено « ІНФОРМАЦІЯ_2 » замість « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
З цього, приводу колегія суддів зазначає, що пунктами 71-81 Порядку № 302 передбачено здійснення працівниками органу ДМС перевірки повноти поданих заявником документів, відповідність їх оформлення вимогам законодавства, отже саме цим органом на підставі даних, отриманих з баз даних Єдиного державного демографічного реєстру, а у разі відсутності за наявни державних та єдиних реєстрів, інших інформаційних баз, що перебувають у власності держави або підприємств, установ та організацій здійснюється процедура ідентифікації особи при оформленні паспорта громадянина України.
Разом з тим, в даному випадку - Головне управління ДМС в Одеській області в особі Суворовського відділу у місті Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, обмежилось перевіркою лише відомостей в ДРАЦС, тим самим поставив у провину позивачки помилку в актовому записі.
Колегія суддів зазначає, що правова визначеність є однією з умов ефективної дії верховенства права, а забезпечення реалізації вимог принципу правової визначеності у його широкому розумінні є запорукою не лише ефективних реалізації та захисту прав людини, а й значного вдосконалення механізму держави.
Конституційний Суд України в Рішенні від 29 червня 2010 року у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу восьмого пункту 5 частини першої статті 11 Закону України «Про міліцію» зазначив, що «одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлених такими обмеженнями» (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини).
Отже, аналізуючи матеріали та обставини даної справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що з метою юридичного захисту позивачки, ефективний засіб її права буде зобов'язання уповноважених осіб Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області в особі Суворовського відділу у місті Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області оформити та видати позивачці паспорт громадянина України у зв'язку зі зміною прізвища при державній реєстрації шлюбу.
Колегія суддів наголошує, що держава в особі її органів зобов'язана забезпечити належні процедури для виправлення помилок у офіційних документах, не покладаючи відповідальність за такі помилки на громадян.
Статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно із ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
Згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.
Відповідно до ч.1-3 ст.242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За таких обставин колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст.2, 7, 8, 9, 10, 73, 74, 77 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що рішення підлягає скасуванню.
Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 308; 311; 315; 316; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 КАС України.
Суддя-доповідач О.В. Джабурія
Судді Н.В. Вербицька К.В. Кравченко