20 травня 2025 року м. Дніпросправа № 280/10144/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,
за участю секретаря судового засідання Поспєлової А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Тернопільської митниці
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 січня 2025 року (суддя Прасов О.О.)
у справі № 280/10144/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “МОТОТЕХІМПОРТ»
до Тернопільської митниці
про визнання протиправним та скасування рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «МОТОТЕХІМПОРТ» звернулось до суду з позовом до Тернопільської митниці, в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару №UA403070/2024/000065/2 від 23.02.2024; №UA403070/2024/000194/2 від 10.05.2024.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що надані для митного оформлення товару, який надійшов за зовнішньоекономічним контрактом від 27.12.2022 №KL/4, документи були достатніми для застосування основного методу визначення митної вартості, підтверджували інвойсну вартість товару та вартість перевезення (фрахту) до кордону України. Жодних розбіжностей у поданих позивачем документів та жодних обґрунтувань необхідності надання додаткових документів митний орган не зазначив. За результатами розгляду поданих позивачем документів, в тому числі, додаткових, а також наданих пояснень митниця, без достатніх для цього підстав, при коригуванні митної вартості товару, застосувала другорядний, резервний, метод визначення митної вартості товару.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 13 січня 2025 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано Рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару №UA403070/2024/000190/2 від 05.07.2024.
Визнано протиправним та скасовано Рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару №UA403070/2024/000194/2 від 10.07.2024.
В іншій частині позовної заяви відмовлено.
Суд виходив з того, що Тернопільською митницею не доведено правомірність переходу до другорядних методів визначення митної вартості товарів, як то передбачено п.2 ч.1 ст.57 Митного кодексу України. Митницею не доведена наявність обґрунтованого сумніву щодо правильності задекларованої позивачем митної вартості товарів після отримання від позивача документів. Відповідач необґрунтовано витребував у позивача додаткові документи. Отримавши від декларанта документи, які, на думку суду, підтверджують правильність задекларованої митної вартості товару за основним методом, відповідач з порушенням норм права здійснив застосування другорядних методів. Суд за встановлених обставин дійшов висновку, що позивачем доведено обґрунтованість визначення митної вартості товарів за основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортується (вартість операції)) та безпідставність застосування відповідачем другорядного методу.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Скаржник зазначає, що позивачем до митного оформлення надано документи, на підставі яких неможливо достовірно стверджувати про правильність визначення митної вартості товару, наполягає на правильності прийнятих ним рішень з огляду на встановлені під час здійснення митного контролю обставини. Митним органом встановлено фактори, що вказують на наявність розбіжностей та невідповідностей у поданих до митного оформлення документах, а також наявні ризики декларування недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів та не включення всіх складових митної вартості у повному обсязі. Додатково надані декларантом на вимогу митного органу документи не є належними, які підтверджують заявлену митну вартість. Щодо транспортної складової митної вартості товару відповідач вказує, що декларантом до митного оформлення не надано жодних документів, які б засвідчували договірні засади надання послуг та документів, які б містили інформацію щодо числових значень експедиторської винагороди за експедирування залізничного транспортування вантажу, що є підставою вважати про неповноту включення всіх числових значень складових митної вартості товару.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 27.12.2022 між позивачем - ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» (Покупець) з компанією «YINAN COUNTY KAI LILAI MACHINERY CO., LTD» (Китай) (Продавець) укладений зовнішньоекономічний контракт № KL/4 на поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікаціях (Додатках), які є невід'ємною частиною даного контракту.
Відповідно до умов цього контракту:
п.4.1 - ціна на товар визначається Покупцем і Продавцем шляхом переговорів і вказується в Специфікаціях (Додатках) до цього Контракту. За домовленістю сторін, у разі несвоєчасної оплати товару, ціна товару може змінюватись після здійснення поставки. Зміна ціни оформлюється додатковою угодою після чого Продавець повинен надати Покупцю коригуючу Специфікацію та інвойс.
п.4.2 - у ціну Товару включена вартість упаковки і маркування.
На виконання вказаного зовнішньоекономічного Контракту, згідно додатку (специфікації) до нього № 2023-14 від 20.11.2023 здійснено поставку ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» товарів (мотоблоки, навісні грунтофрези до мотоблоків) двома партiями за однiєю Специфiкацiєю (відповідно до п. 2.1. контракту).
Номенклатура, кількість та вартість поставлених партій товару зафіксовані у рахунках-фактурах (інвойсах): № KL2023-14А від 25.10.2023, № KL2023-14В від 08.03.2024 (відповідно до п. 2.2. контракту).
Пунктом п. 3.1 зовнішньоекономічного Контракту, зазначена партія товару поставлялась на умовах FOB згідно міжнародних торговельних правил «ІНКОТЕРМС 2010
З метою митного оформлення товару декларантом до Тернопільської митниці подано електронні митні декларації (ЕМД) № 24UA403070005516U6 від 04.07.2024; №24UA403070005629U5 від 09.07.2024, в яких митна вартість товару (номенклатура, кількість, характеристики товару зазначені у графі 31 ЕМД) визначена декларантом за основним методом (п. 1 ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України) - за ціною договору (контракту).
- За ЕМД № 24UA403070005516U6 від 04.07.2024 митна вартість товару визначена в сумі 378495,87 дол. США: 333495,00 дол. США (вартість товару) + 45000,00 дол. США (вартість транспортних витрат до кордону з Україною).
На підтвердження заявленої митної вартості товарів під час проведення митного контролю та митного оформлення позивачем разом з вказаною митною декларацією надано документи, передбачені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, що перелічені у графі 44 цієї МД: декларація митної вартості; зовнішньоекономічний контракт № КL/4 від 27.12.2022; додаток (специфікація) до нього № 2023-14 від 20.11.2023; банківські платіжні інструкції щодо оплати вартості товару: № 496 від 30.11.2023, № 575 від 04.01.2024, № 669 від 20.02.2024, № 676 від 28.02.2024, № 731 від 10.04.2024; заява на купівлю валюти № 855 від 10.04.2024; рахунок-фактура № KL2023-14А від 26.02.2024; пакувальний лист до нього від 26.02.2024; сертифікат країни походження товару № 24C700000889/01637 від 23.04.2024; технічні характеристики товару; список номерів шасі.
Для підтвердження транспортних витрат (фрахту) до кордону України підприємство надало митниці: договір ТЕО № 84 від 04.01.2023; коносамент № ZJSM24030119 від 13.03.2024; залізничні товаро-транспортні накладні: №№ 008641, 008655, 008656, 008657, 008658, 008661, 008662, 008665, 008666, 008673 від 14.06.2024; заявку на перевезення № 96 від 06.03.2024; рахунок на оплату послуг перевезення № 2024/PF/132 від 27.06.2024; акт виконаних послуг №51 від 27.06.2024; довідку про транспортні витрати від 27.06.2024.
Під час здійснення митного контролю митницею опрацьовано інформацію, яка міститься у наданих до митного оформлення документах, та встановлено таке:
1. до митного оформлення декларантом надано: рахунок на перевезення від 27.06.2024 № 2024/PF/132, Акт виконаних робіт від 27.06.2024 №51, довідку про транспортні витрати від 27.06.2024, заявку на транспортно-експедиторське обслуговування від 06.03.2024 № 96, Договір транспортного експедирування від 04.01.2023 № 84, в яких експедитором/виконавцем зазначено «IMOGATE SOLUTION Sp.z.о.о.».
Відповідно до ж/д накладних (накладних УМВСУ) та коносаменту до виконання перевезення вантажу залізничним та морським видами транспорту залучались треті особи, безпосередні перевізники даного вантажу. Проте, декларантом до митного оформлення не надано жодних документів, які б засвідчували договірні засади надання вказаних послуг та документів, які б містили інформацію щодо числових значень експедиторської винагороди за експедирування залізничного транспортування вантажу;
2. надані декларантом до митного оформлення платіжні інструкції від 30.11.2023 №496, від 04.01.2024 №575, від 20.02.2024 №669, від 28.02.2024 №676, від 10.04.2024 №731 не є достатнім підтвердженням здійсненої оплати за оцінюваний товар, оскільки вони не містять обов'язкових реквізитів, а саме: підпис(и) [власноручний(і)/електронний(і)] відповідальної(их) особи(іб) платника, яка(і) відповідно до законодавства України має (ють) право розпоряджатися рахунком (п.1 Порядку оформлення платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216);
3. надана до митного оформлення заявка про купівлю іноземної валюти від 10.04.2024 №855 жодним чином не завірена: відсутні будь-які печатки, штампи, підписи;
4. в п.2 специфікації до контракту від 20.11.2023 №2023-14 зазначено: строк поставки березень - квітень 2024. Однак, поставка здійснена в липні 2024 року, що суперечить умовам, визначеним у специфікації до контракту від 20.11.2023 №2023-14.
Враховуючи викладене, посилаючись на те, що документально не підтверджено числові значення складових митної вартості товару, які є обов'язковими при її обчисленні, відповідач в межах повноважень, визначених ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України, направив уповноваженій особі декларанта вимогу про надання додаткових документів, в якій просив відповідно до ч. 2 ст.53 МК України надати документи: - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; -ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України просив надати документи, що підтверджують заявлену митну вартість, а саме: - виписку з бухгалтерської документації; - ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Листом вих. № 7524 від 05.07.2024 товариство додатково надало митниці: банківські платіжні інструкції №№ 575, 669, 676, 731, завірені банком, виписки з банківського рахунку товариства за листопад 2023р року, січень, лютий, квітень 2024 року, прайс лист та комерційну пропозицію виробника від 10.11.2023, а також повідомило митницю, що усі наявні у підприємства, документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, вони повною мірою підтверджують розрахунок митної вартості, здійснений декларантом, у зв'язку з чим будь-які інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого товару, надаватись не будуть.
05.07.2024 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товару № UA403070/2024/000190/2, відповідно до якого, загальна митна вартість задекларованого Товару №№1,2 скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-r - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 МК України.
Як зазначено митницею у графі 33 рішення, за результатами опрацювання документів встановлено:
до митного оформлення надано рахунок на перевезення від 27.06.2024 № 2024/PF/132, Акт виконаних робіт від 27.06.2024 №51, довідку про транспортні витрати від 27.06.2024, заявку на транспортно-експедиторське обслуговування від 06.03.2024 №96, Договір транспортного експедирування від 04.01.2023 № 84, де експедитором/виконавцем зазначено «IMOGATE SOLUTION Sp.z.о.о.», відповідно до ж/д накладних та коносаменту до виконання перевезення вантажу залізничним та морським видами транспорту залучались треті особи, безпосередні перевізники даного вантажу, проте декларантом не надано жодних документів, які засвідчують договірні засади надання вказаних послуг та документів, які б містили інформацію щодо числових значень експедиторської винагороди за експедирування залізничного транспортування вантажу;
прайс-лист від 10.11.2023, комерційна пропозиція від 10.11.2023 містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки FOB, QINGDAO, що обмежує конкурентність;
платіжні інструкції від 30.11.2023 №496, від 04.01.2024 №575, від 20.02.2024 №669, від 28.02.2024 №676, від 10.04.2024 №731 не є достатнім підтвердженням оплати за оцінюваний товар, оскільки не містять обов'язкових реквізитів, а саме підпис(и) [власноручний(і)/електронний(і)] відповідальної(их) особи(іб) платника, яка(і) відповідно до законодавства України має (ють) право розпоряджатися рахунком (п.1 Порядку оформлення платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216);
заявка про купівлю іноземної валюти від 10.04.2024 №855 жодним чином не завірена, відсутні будь-які печатки, штампи, підписи;
в п.2 специфікації до контракту від 20.11.2023 №2023-14 зазначено: строк поставки березень - квітень 2024, проте поставка була здійснена в липні 2024 року.
За основу для обрахунку митної вартості товарів взято інформацію щодо раніше визнаної митним органом митної вартості згідно митного оформлення: товар №1 за ЕМД від 02.05.2024 №UA100110/2024/125476 на рівні 2,52 дол. США/кг. (599,14 дол.США/шт.) (Одновісні с/г трактори, керуються оператором, який іде поруч, нові: - HL500 Gasoline tiller (212сс)/ HL500 мотоблок, умови поставки FOB GUANGZHOU, Торговельна марка - AGRORAY. Виробник - CHONGQING HUA TIAN HAO LI MACHINERY LLC. Країна виробництва - CN); товар №2 за ЕМД від 23.04.2024 №UA204150/2024/001597 на рівні 2,22 дол.США/кг. (115,44 дол.США/шт.) (Навісне обладнання до мотоблоків:Активна навісна грунтофреза до мотоблока т.м. "FORTE" -240 шт., умови поставки FOB QINGDAO. Торговельна марка: FORTE. Виробник: SHAN DONG CHANG MEI TRADING CO.LTD. Країна виробництва: Китай.CN.).
- За ЕМД №24UA403070005629U5 від 09.07.2024 митна вартість товару декларантом визначена в сумі 151000,00 дол. США: 133000,00 дол. США (вартість товару) + 18000,00 дол. США (вартість транспортних витрат до кордону з Україною).
На підтвердження заявленої митної вартості товарів під час проведення митного контролю та митного оформлення позивачем разом з вказаною митною декларацією надано документи, передбачені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, що перелічені у графі 44 цієї МД: декларація митної вартості; зовнішньоекономічний контракт № КL/4 від 27.12.2022; додаток (специфікація) до нього № 2023-14 від 20.11.2023; банківські платіжні інструкції щодо оплати вартості товару: № 496 від 30.11.2023, № 575 від 04.01.2024, № 669 від 20.02.2024, № 676 від 28.02.2024, № 731 від 10.04.2024; заяву на купівлю валюти № 855 від 10.04.2024; виписки з банківсього рахунку за січень, лютий, квітень 2024 року; рахунок-фактуру № KL2023-14В від 08.03.2024; пакувальний лист до нього від 08.03.2024; сертифікат країни походження товару № 24C700000889/01638 від 23.04.2024; технічні характеристики товару.
Для підтвердження транспортних витрат (фрахту) до кордону України підприємство надало митниці: договір перевезення вантажу морським транспортом (фрахту) №2712/917/2022 від 27.12.2022; коносамент № BW24030091 від 22.03.2024; залізничні товаро-транспортні накладні: №№ 008731, 008735, 008739, 008762 від 23.06.2024; заявку на перевезення № 96 від 15.03.2024; рахунок на оплату послуг перевезення № L71280 від 17.06.2024; акт виконаних послуг від 05.07.2024; довідку про транспортні витрати від 05.07.2024.
Під час здійснення митного контролю митницею опрацьовано інформацію, яка міститься у наданих до митного оформлення документах, та встановлено таке:
1. до митного оформлення декларантом надано договір про перевезення від 27.12.2022 №2712/917/2022, в якому перевізником зазначено «Global Container Lines Latvija SIA».
Проте, у накладних УМВС від 23.06.2024 №008731, №008735, №008739, №008762 наявна інформація щодо перевізника ТОВ «Західний контейнерний термінал». Інформацію, яка б підтверджувала причетність ТОВ «Західний контейнерний термінал» до перевезення залізничним транспортом, окрім накладних УМВС, декларантом до митного оформлення не надано, зокрема, не надано: рахунки про перевезення, банківські платіжні документи та договори між «Global Container Lines Latvija SIA» та ТОВ «Західний контейнерний термінал»;
2. декларантом не підтверджено частину транспортного маршруту Константа - Дорнешть, оскільки, як вбачається із залізничної накладної, завантаження здійснено у Дорнешть.
Враховуючи викладене, посилаючись на те, що документально не підтверджено числові значення складових митної вартості товару, які є обов'язковими при її обчисленні, відповідач в межах повноважень, визначених ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України, направив уповноваженій особі декларанта вимогу про надання додаткових документів, в якій просив відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України надати документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до ч.3 ст. 53 МК України просив надати (за наявності) такі додаткові документи: - копію митної декларації країни відправлення; - висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. - каталоги, специфікації, прайс-лист виробника товару.
Листом вих. № 72410 від 10.07.2024 товариство додатково надало митниці: прайс-лист та комерційну пропозиція виробника від 10.11.2023, а також повідомило митницю, що усі наявні у підприємства, документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, вони повною мірою підтверджують розрахунок митної вартості, здійснений декларантом, у зв'язку з чим будь-які інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого товару, надаватись не будуть.
10.07.2024 відповідачем прийнято Рішення про коригування митної вартості товару № UA403070/2024/000194/2, відповідно до якого, загальна митна вартість задекларованого Товару №1 скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-r - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 МК України.
Як зазначено митницею у графі 33 рішення, за результатами опрацювання документів встановлено:
до митного оформлення надано договір про перевезення від 27.12.2022 №2712/917/2022 де перевізником зазначено «Global Container Lines Latvija SIA», хоча у накладних УМВС від 23.06.2024 №008731, №008735, №008739, №008762 наявна інформація, щодо перевізника ТОВ «Західний контейнерний термінал». Інформація, яка б підтверджувала причетність ТОВ «Західний контейнерний термінал» до перевезення залізничним транспортом, окрім накладних УМВС, відсутня, а саме: відсутні рахунки про перевезення, банківські платіжні документи та договори між «Global Container Lines Latvija SIA» та ТОВ «Західний контейнерний термінал», а також не підтверджено частину транспортного маршруту Константа - Дорнешть, оскільки завантаження згідно з залізничною накладною здійснено у Дорнешть. Зазначене вище може свідчити про не повноту включення витрат пов'язаних з наданням транспортно-експедиційних послуг за межами митної території України.
прайс-лист б/н від 10.11.2023 містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки FOB Qingdao, що обмежує конкурентність.
комерційна пропозиція від 10.11.2023 б/н містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки FOB Qingdao, що обмежує конкурентність.
За основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості товару №1 згідно з ЕМД від 10.05.2024 №UA400020/2024/003681 на рівні 2,51 дол.США за кг. (597,2848 USD/шт.) (Мотоблоки садово-городні для обробкиземлі,що керуються водієм,який ідепоряд, двохколісні,нові; Виробник: Shandong yijin Maxhinercy equipment Co.,Ltd, LTD., Умови поставки FOB , Країна виробництва: Китай). За основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості товару №2 згідно з ЕМД від 01.07.2024 № UA408050/2024/003941 на рівні 2,22 дол.США за кг. (115,4400 USD/шт.) (Машини сільськогосподарські, садові або лісогосподарські для підготовки або оброблення ґрунту, ґрунтофрези; Виробник: WEIFANG FRD MACHINERY CO., LTD. Умови поставки DAP , Країна виробництва: Китай).
Не погодившись з означеними рішенням митниці про коригування митної вартості, позивач звернувся з цим позовом до суду.
З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції зазначає таке.
Відповідно до частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
За правилами ст.53 Митного кодексу України У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, міститься в частині 2 статті 53 Митного кодексу України, а саме:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові, зазначені в цій частині, документи.
За правилами ч.6 ст. 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Виходячи з аналізу наведених норм, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Отже, суть повноважень митного органу щодо перевірки правильності визначення митної вартості товарів полягає у перевірці правильності визначення саме числових значень, які стосуються складових митної вартості товару і які зазначені у документах, що відповідно до статті 53 Митного кодексу України підтверджують цю митну вартість.
Тобто виявлені митним органом розбіжності (ознаки підробки, недостатність відомостей, невідповідність) повинні бути наявними саме у тих документах, що підтверджують митну вартість товарів.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (ч.3 ст.54 Митного кодексу України).
Згідно з пп.1-4 ч.2 ст.55 Митного кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, наведені у статті 57 Митного кодексу України.
Згідно даної статті такими методами є 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Відповідно до ст.64 Митного кодексу України резервний метод визначення митної вартості товарів полягає в наступному.
У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі:
1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;
2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей;
3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;
4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу;
5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;
6) мінімальної митної вартості;
7) довільної чи фіктивної вартості.
У разі якщо ця стаття застосовується митним органом, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов'язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.
При цьому, суд зазначає, що митний орган при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, має діяти у спосіб, визначений Митним кодексом України, зокрема, ч.6 ст.54 Митного кодексу України, яка, як вказано вище, визначає підстави, за наявності яких митний орган відмовляє декларанту у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю, а відомості, які містяться в ЄАІС ДМСУ, мають допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень.
За визначенням, наведеним у статті 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається декларантом відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи (ч.ч.2, 3 ст.58 Митного кодексу України).
У відповідності до частини 4 вказаної статті митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
В свою чергу, за визначенням, наведеним у ч.5 ст.58 Митного кодексу України, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Згідно ч.ч.6, 8, 9 ст.58 Митного кодексу України платежі можуть бути здійснені прямо чи опосередковано. Прикладом опосередкованого платежу може бути врегулювання покупцем повністю чи частково боргу продавця.
Термін «ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті» стосується лише ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов'язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.
Розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.
Відповідно до ч. 10 статті 58 Митного кодексу України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів.
Відповідно до п.2 ч.11 ст. 58 МК України витрати на транспортування товару після його ввезення не включаються до митної вартості за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена за оцінювані товари, які документально підтверджено та які піддаються обчисленню.
10 квітня 2008 року Верховною Радою України шляхом прийняття Закону України №250-VI ратифіковано Протокол про вступ України до Світової організації торгівлі (надалі - СОТ) та приєдналася до Угоди про СОТ, чим держава взяла на себе зобов'язання, серед іншого, дотримуватися положень Генеральної угоди про тарифи та торгівлю 1994 року (ГАТТ 1994).
Відповідно до статті VII п. 2. (a) Генеральної угоди по тарифам и торгівлі 1947 року (ГАТТ 1947) оцінка імпортованого товару для митної мети повинна ґрунтуватись на дійсній вартості імпортованого товару, який обкладається митом, або аналогічного товару, та не повинна ґрунтуватись на вартості товару національного походження або на вільних чи фіктивних оцінках.
Пунктом 2(b) статті VII ГААТ 1947 встановлено, що від «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. У тому ступені, в якому на ціну такого чи аналогічного товару впливає кількість окремої трансакції, ціна, що розглядається, повинна єдиним способом пов'язуватися або (i) з порівнюваними кількостями, або (ii) з кількостями, не менш сприятливими для імпортерів, ніж ті, в яких більший обсяг товарів продається у торгівлі між країнами експорту та імпорту.
Отже, митний орган наділений повноваженнями щодо перевірки правильності визначення митної вартості товарів, тобто правильності визначення саме числового значення і саме складових митної вартості товару, заявленого декларантом до митного оформлення, а також щодо перевірки достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, та відсутності законодавчо встановлених обмежень для визначення митної вартості за ціною договору.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з цим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації (постанова Верховного Суду від 02.06.2015 у справі 21-498а15).
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з чим погоджується суд апеляційної інстанції, виходив з того, що подані позивачем документи в повній мірі давали змогу відповідачу визначити митну вартість товару за ціною договору (контракту). зазначені Тернопільською митницею у повідомленні «розбіжності» не мають суттєвого впливу на ціну товару, оскільки стосуються взаємовідносин між суб'єктами господарювання по взаєморозрахункам.
Суд першої інстанції щодо транспортної складової зазначив, що за змістом умов постачання FОВ правил Інкотермс від 2010 «Free On Board» («Вільно на борту») означає, що продавець виконав поставку, коли товар перейшов через поручні судна (на борт судна) в зазначеному порту відвантаження. Ризик втрати або пошкодження товару переходить від продавця, коли товар знаходиться на борту судна, з цього моменту покупець несе всі витрати. При розміщенні товару в контейнері типовим для продавця є передача товару перевізнику на терміналі, а не шляхом розміщення на борту судна, в таких випадках слід використовувати термін FCA.
Надаючи оцінку обставинам, які стали підставою для прийняття спірних рішень про коригування митної вартості №UA403070/2024/000190/2 від 05.07.2024, №UA403070/2024/000194/2 від 10.07.2024 суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Стосовно доводів митного органу з приводу змісту та оформлення прайс-листа від 10.11.2023 та комерційної пропозиції від 10.11.2023 суд зауважує, що з огляду на засаду свободи підприємницької діяльності органам доходів і зборів заборонено втручатися у підприємницьку діяльність декларантів шляхом відмови взяти до уваги прайс-лист з мотивів його недопустимості у зв'язку з наявністю чи відсутністю у ньому певних відомостей (реквізитів).
Також суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що чинним міжнародним законодавством не встановлено типової форми комерційної пропозиції та прайс-листа. Згідно загальноприйнятої світової практики прайс-лист (комерційна пропозиція) має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов'язковим зазначенням валюти, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.
Прайс -лист та комерційна пропозиція не є основними документами, які згідно ч.2 ст.53 МК України декларант зобов'язаний надати для підтвердження заявленої митної вартості, а тому митниця, маючи у розпорядженні весь пакет комерційних та товаросупровідних документів, мала змогу і без прайс- листа та комерційної пропозиції здійснити контроль та перевірку числових показників митної вартості товарів.
Наявність чи відсутність у прайс-листі/комерційній пропозиції певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо умов поставки, умов оплати, торгової марки чи технічних характеристик товарів, не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів.
Стосовно посилання відповідача на те, що платіжні інструкції від 30.11.2023 №496, від 04.01.2024 №575, від 20.02.2024 №669, від 28.02.2024 №676, від 10.04.2024 №731 не достатнім підтвердженням оплати за оцінюваний товар, оскільки не містять обов'язкових реквізитів, а саме підпис(и) [власноручний(і)/електронний(і)] відповідальної(их) особи(іб) платника, яка(і) відповідно до законодавства України має (ють) право розпоряджатися рахунком, заявка про купівлю іноземної валюти від 10.04.2024 №855 жодним чином не завірена, відсутні будь-які печатки, штампи, підписи; в п.2 специфікації до контракту від 20.11.2023 №2023-14 зазначено: строк поставки березень - квітень 2024, проте поставка була здійснена в липні 2024 року, суд апеляційної інстанції, з огляду на приписи п.3 - 5 ч.2 ст.53 МК України, вважає за необхідне зазначити, що митний орган не навів обґрунтованих доводів, яким чином вказані ним обставини впливають на правильність визначення митної вартості товару, враховуючи, що додатково на вимогу митного органу надані виписки банку виписки з особистого банківського рахунку за листопад 2023 року та за січень, лютий, квітень 2024 року.
Також суд встановив, що задекларована позивачем митна (фактурна) вартість товару підтверджується рахунком-фактурою (інвойсом) № KL2023-14A від 26.02.2024 (митна декларація №24UA403070005516U6 від 04.07.2024), рахунком-фактурою (інвойсом) № KL2023-14В від 08.03.2024 (митна декларація № 24UA403070005629U5 від 09.07.2024).
Докази зміни ціни товару, укладення сторонами зовнішньоекономічного контракту №KL/4 від 27.12.2022 додаткової угоди в матеріалах справи відсутні, сторонами не надані.
Стосовно доводів скаржника щодо понесених позивачем транспортних витрат.
Відповідно до п.6 ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Наведеною нормою не встановлено певних вимог чи документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, які подаються декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості.
В той же час, згідно Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Мінфіну України №599 від 24.05.2012, до документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, можуть належати:
рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;
банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;
калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
Суд апеляційної інстанції також враховує висновок Верховного Суду у постанові від 31.05.2019 у справі №804/16553/14, що оскільки Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
В спірному випадку до митної декларації №24UA403070005516U6 від 04.07.2024 на підтвердження транспортних витрат до кордону України позивачем надано: договір ТЕО №84 від 04.01.2023; коносамент №ZJSM24030119 від 13.03.2024; залізничні товаро-транспортні накладні: №№008641, 008655, 008656, 008657, 008658, 008661, 008662, 008665, 008666, 008673 від 14.06.2024; заявку на перевезення №96 від 06.03.2024; рахунок на оплату послуг перевезення №2024/РF/132 від 27.06.2024; акт виконаних послуг №51 від 27.06.2024; довідку про транспортні витрати від 27.06.2024.
Як вбачається з матеріалів справи, перевезення контейнерів з задекларованими товарами з КНР до місця кінцевого призначення здійснювалось на підставі договору транспортного експедирування № 84 від 04.01.2023, укладеного між позивачем, як Клієнтом, та компанією «IMOGATE SOLUTION Sp. z o.o», як Експедитором.
Відповідно до умов пункту 1.1 Договору, предметом цього Договору є надання Експедитором Клієнту послуг з транспортно- експедиторського обслуговування (ТЕО) експортних, імпортних, транзитних та інших вантажів Клієнта, в тому числі організації перевезень різними видами транспорту, перевалки в портах та надання інших узгоджених Сторонами послуг.
Пунктом 2.1. Договору визначено, що Експедитор має право: - вибирати та змінювати вид транспорту та маршрут перевезення, вибирати та змінювати порядок виконання транспортно-експедиторських послуг, діючи в інтересах Клієнта (підпункт 2.1.1.); - укладати від свого імені чи від імені Клієнта договори з портами, перевізниками та іншими організаціями на перевезення, перевалку, зберігання вантажів та інші послуги, що пов'язані з виконанням цього Договору, в т.ч. перепакування, перемаркування, ремонт тари, завантаження та розвантаження (підпункт 2.1.2.).
Відповідно до п. 4.1. Договору, оплата послуг за даним Договором та винагороди Експедитора здійснюється Клієнтом протягом 10 (десяти) днів з моменту виставлення рахунка-фактури через електрону пошту. Рахунок- фактура повинен бути виставлений за десять робочих днів до моменту судозаходу, якщо інше не передбачене узгодженою Сторонами заявкою.
Таким чином умовами Договору передбачена можливість залучення Експедитором до перевезення вантажу третіх осіб, укладання договорів з ними та виставлення єдиного рахунку Замовнику щодо оплати транспортно-експедиційних послуг.
Наведене свідчить про відсутність жодних договірних та, відповідно, фінансових відносин між позивачем та третім особами, які залучались Експедитором.
До митної декларації № 24UA403070005629U5 від 09.07.2024 на підтвердження транспортних витрат до кордону України позивачем надано: договір перевезення вантажу морським транспортом (фрахту) №2712/917/2022 від 27.12.2022; коносамент №ВW24030091 від 22.03.2024; залізничні товаро-транспортні накладні: №№008731, 008735, 008739, 008762 від 23.06.2024; заявку на перевезення №96 від 15.03.2024; рахунок на оплату послуг перевезення №L71280 від 17.06.2024; акт виконаних послуг від 05.07.2024; довідку про транспортні витрати від 05.07.2024.
Міжнародне перевезення товару здійснювалось відповідно до укладеного договору міжнародного морського перевезення (фрахту) між ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ», як Замовником, та компанією «Global Container Lines Latvija SIA», як Перевізником.
Як вбачається з відомостей заявки на перевезення, рахунку на оплату, довідки про транспортні витрати здійснювалось мультимодальне перевезення вантажу, тобто перевезення вантажу різними видами транспорту за одним договором.
Отже договірні відносини щодо перевезення спірної товарної партії у позивача також існували виключно з компанією-перевізником «Global Container Lines Latvija SIA, яким відповідно до укладеного з позивачем договору перевезення виставлений загальний рахунок на оплату усіх послуг з перевезення задекларованого товару, який і був оплачений позивачем. При цьому саме компанія-перевізник «Global Container Lines Latvija SIA відповідає перед позивачем за виконання договору перевезення, у позивача немає жодних договірних відносин з будь-якими третіми особами, які могли залучатись компанією-перевізником до перевезення вантажу, відповідно у позивача не виникає жодних додаткових фінансових зобовязань.
Відповідачем не спростовано доводи позивача, що Дорнешть є терміналом, де відбувається перевантаження контейнерів з широкої колеї залізничної лінії LHS (1520мм.) на стандартну колею (1435 мм) та відбувається перевантаження вантажів і контейнерів, що перевозяться через Румунсько-Український кордон, тобто маршрут Константа - Дорнешть є складовими пунктами загального маршруту перевезення задекларованого товару - з порту Кіндао, Китай до міста Тернопіль.
Вартість транспортних послуг за усім маршрутом перевезення задекларованого товару зазначена компанією-перевізником у виставленому рахунку на оплату, який оплачений товариством, тому витрати пов'язані з наданням транспортно-експедиційних послуг за межами митної території України підтверджені товариством у повному обсязі .
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що є повній мірі доведеними факти прийняття товару до перевезення, його перевезення та числові показники заявленої транспортної складової митної вартості у поданих декларантом документах на підтвердження понесених ним витрат на транспортування, інформація у поданих документах кореспондуються між собою, ідентифікується з задекларованими товарами, що дає підстави для висновку, що митний орган мав можливість перевірити числові значення транспортної складової митної вартості.
Наведені митницею доводи стосуються ненадання до митного оформлення документів щодо транспортування товару, які не стосуються числових значень та вартості транспортування, а фактично лише підтверджують договірні відносини між перевізником та експедитором, тому не надання таких документів не перешкоджало митному органу перевірити числові значення складових митної вартості, в тому числі транспортної складової.
Застосовуючи висновки в постанові Верховного Суду від 22.08.2019 у справі №810/2784/18, суд апеляційної інстанції зауважує, що митний орган повинен дотримуватися вимог принципу обґрунтованості при: а) встановлені належного до застосування методу визначення митної вартості товарів; б) встановлені достатнього переліку документів для цілей визначення митної вартості товарів.
Відповідно, рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
В даному випадку встановлені у справі обставин дають підстави для висновку, що подані позивачем митному органу документи про транспортні витрати в своїй сукупності є допустимими та достатніми доказами на підтвердження витрат на перевезення товарів. Доводи скаржника стосовно понесених позивачем транспортних витрат є безпідставними.
Стосовно решти доводів митниці, покладених в основу рішень про коригування митної вартості товарів, суд апеляційної інстанції вважає, що надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. У відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.
Підсумовуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок суду першої інстанції, що рішення митного органу про коригування митної вартості товарів №UA403070/2024/000190/2 від 05.07.2024, №UA403070/2024/000194/2 від 10.07.2024 є протиправними та підлягають скасуванню.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Передбачені ст.317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.
Керуючись ст.ст. 310, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Тернопільської митниці залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 січня 2025 року у справі № 280/10144/24 залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її ухвалення, може бути оскаржена до касаційного суду в порядку та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк
суддя Н.А. Бишевська
суддя Я.В. Семененко