27 травня 2025 року м. Дніпросправа № 160/31732/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач),
суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпро
апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2025 року
у справі №160/31732/24
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Головне управління ДПС в Івано-Франківській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
"20" лютого 2025 р. Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області в якому просив
визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 05 серпня 2024 року №0499260708 про застосування відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 1 332 715,50 грн.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2025 р. у справі № 160/31732/24 в задоволенні адміністративного позову Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Головне управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовлено.
Рішення суду мотивовано
Не погодившись з рішенням суду, Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2025 року у справі №160/31732/24, як таке що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вимоги апеляційної скарги обгрунтовані безпідставністю висновків контролюючого органу щодо виявлених під час перевірки порушень. Так, позивачем зазначено, що належний облік та оприбуткування товару підтверджено необхідною первинною документацією, наданою платником податків на запит податкового органу та під час проведення перевірки, теж саме стосується висновків про проведення розрахункової операції без видачі фіскального чеку.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вбачає підстави для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 - позивач, РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Працівниками ГУ ДПС в Івано-Франківській області на підставі наказу на проведення фактичної перевірки від 02.05.2024 №1283-п та направлень на проведення перевірки від 14.06.2024 №3431 та №3432 проведено фактичну перевірку магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_2 , в якому здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Під час перевірки перевіряючим було надано:
- договір комісії від 29.04.2024 року №ФА-29-04-24-АБ;
- акт приймання-передачі товарів на комісію від 01.06.2024 року в загальній кількості 746 одиниць на загальну суму 1 331 067 грн.;
- договори про співпрацю.
Залишки товарів, що були наявні в реалізації, відповідають переліку товарів, згідно наданого акту приймання-передачі.
Порушення проведення розрахункових операцій вперше зафіксовано актом перевірки Головного управління ДПС Київської області від 21.06.2024 року №35994/10/36/07/3633007312 за результатами якого винесено податкове повідомлення-рішення від 30 жовтня 2024 року №0670210708.
За результатами перевірки Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області складено акт №12073/09/15/РРО/ НОМЕР_1 від 24.06.2024 року, засвідчено факт, що представник позивача відмовився від його підписання, що зафіксовано актом відмови від 21.06.2024 року №1349.
Перевіркою встановлено порушення пунктів 1, 2, 12 статті 3 Закону України від 16.07.1995 року №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме: проведення розрахункової операції без застосування програмного реєстратора розрахункових операцій на суму 1099 грн. (проведено в безготівковій формі через банківський термінал) та не видача розрахункового документа встановленого зразка (при проведенні контрольно-розрахункової операції 14.06.2024 року о 12 годині 43 хвилини) видано квитанцію банківського терміналу та нефіскальний чек з логотипом "ЯБКО" через ПРРО. Також встановлено відсутність Форми ведення обліку товарних запасів на суму 1 331 067 грн. на місці провадження господарської діяльності.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 надав до заперечення на акт фактичної перевірки Форму ведення обліку товарних запасів за місцем продажу за адресою: АДРЕСА_2 до якої внесено відомості про надходження товару 01.06.2024 відповідно до Акту приймання-передачі товарів до договору комісії № ФА-29-04-24-АБ від ФОП ОСОБА_2 на загальну суму 1 331 067 грн.
У серпні 2024 року ФОП ОСОБА_1 надійшло податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 05 серпня 2024 року № 0499260708 про застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 1 332 715,50 грн.
При цьому штрафні (фінансові) санкції (штраф) у ППР застосовані на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та статті 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в сумі 1 331 067,00 грн.
На підставі пункту 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» штрафні санкції розраховані в сумі 1648,5 грн. (1099,00 грн.х150%).
Представником фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 подано скаргу на вказане ППР, однак Державною податковою службою України прийнято рішення №32361/6/99-00-06-03-02-06 від 28.10.2024, яким ППР від 05.08.2024 №0499260708 залишено без змін.
Не погодившись з прийнятим рішенням позивач звернувся до суду.
Дослідивши встановлені по справі обставини колегія суддів доходить наступних висновків.
Стосовно порушення пункту 12 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 №265/95-ВР (далі - Закон № 265) колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.
Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону № 265 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб'єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).
Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння)
Згідно зі статтею 20 Закону № 265 до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).
Підставою для застосування штрафу, є висновок податкового органу про те, що станом на момент перевірки позивачем не надано документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують отримання товарів, на підставі яких вносилась інформація до наданої для перевірки форми ведення обліку товарних запасів, які є невід'ємною частиною обліку.
Колегія суддів вважає такий висновок податкового органу необґрунтованим з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження ведення обліку товарних запасів в порядку, встановленому законодавством, позивачем надано до податкової служби Договір комісії №30-02-09-24-ДК укладений між ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 , та акт приймання-передачі товарів на комісію від 01.06.2024 в загальній кількості 746 одиниць на загальну суму 1 331 067, грн., а також договори про співпрацю.
Також надано Облік товарних запасів за адресою магазину де проведено перевірку.
Штрафні санкції, передбачені ст. 20 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», можуть бути застосовані, зокрема, у випадку не ведення такого обліку за місцем реалізації товару та/або за місцем зберігання.
Разом з тим, колегія суддів доходить висновку, що відповідачем не доведено, того, що позивачем не здійснюється облік товарних запасів у встановленому законом порядку.
Колегія суддів зауважує, що аналізуючи приписи цивільного законодавства щодо правоого регулювання договору комісії, податковий орган фактично робить аналіз реальності здійснення господарської операції за Договором комісії №30-02-09-24-ДК яка, може бути перевірена контролюючим органом під час проведення відповідної перевірки платника податків. Разом з тим, за обставинами справи предметом фактичної перевірки є дотримання платником податків (позивачем) норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Отже, реальність виконання умов договору комісії не є предметом розгляду у цій справі, а тому ненадання документів на підтвердження комісійної винагороди не спростовує факт належного обліку товарів.
Колегія суддів звертає увагу, що діючим законодавством не передбачено того, що за місцем знаходження господарської одиниці суб'єкта господарювання повинні зберігатись оригінали первинних документів на придбання товарно - матеріальних цінностей, які є підставою для бухгалтерського обліку, ведення якого відповідно до статті 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» покладено на уповноважену особу.
Стосовно штрафу за порушення пунктів 1, 2 статті 3 Закону №265 колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Закону № 265 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані:
1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється;
2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Фізичні особи - підприємці, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, при продажу товарів (крім підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) або наданні послуг мають право в розрахунковому документі зазначати назву товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність такого товару (послуги) до товарної групи чи послуги.
Дослідженням наявних в матеріалах справи документів судом не встановлено розбіжностей стосовно найменування товару, знижки на нього та фактичної його вартості, яка сплачена покупцем. При цьому, суд апеляційної інстанції погоджується з позицією позивача про те, що за своєю формою та реквізитами, фіскальний чек відповідає вимогам, що пред'являється до розрахункових документів.
Досліджуючи питання щодо фактичної видачі фіскального чеку, окрім касового чеку, посадовим особам контролюючого органу під час здійснення перевірки, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що а ні відповідачем не надано доказів його позиції про ненадання фіскального чеку за наслідками розрахункової операції, а ні позивачем не надано доказів того, що такий фіскальний чек був виданий при здійсненні розрахункової операції.
При таких обставинах, враховуючи право платника подати заперечення на акт перевірки та обов'язок контролюючого органу розглянути та врахувати такі заперечення при прийнятті рішення, суд апеляційної інстанції приймає до уваги те, що позивачкою до заперечень на акт перевірки був долучений зазначений фіскальний чек, але при прийнятті оскаржуваного у цій справі рішення контролюючим органом не наведено мотивів того, чому такі докази не були прийняті до уваги при прийняті рішення.
З цих підстав суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що відповідачем не було доведено самого факту порушення при проведенні готівкових розрахунків.
Таким чином, проаналізувавши підстави застосування до позивачки штрафних санкцій, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необґрунтованість спірного податкового повідомлення-рішення.
Судом першої інстанції надано невірну оцінку встановленим у справі обставинам, що призвело до помилкового вирішення спору, та у відповідності до приписів ст. 317 КАС України є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду та прийняття нової постанови про задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 317, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2025 року у справі №160/31732/24 - скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову.
Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 05 серпня 2024 року №0499260708 про застосування відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 1 332 715,50 грн.
Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Дніпропетровській області судові витрати за подання позову 13 327,16 грн. та апеляційної скарги 15 992,59 грн.
Постанова набирає законної сили з дати ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку в порядку та строки передбачені ст.ст.328,329 КАС України.
Головуючий - суддя Н.А. Бишевська
суддя І.Ю. Добродняк
суддя Я.В. Семененко