27 травня 2025 року м. Дніпросправа № 160/30264/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач),
суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпро
апеляційні скарги ОСОБА_1 та ІНФОРМАЦІЯ_1
на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2025 року
у справі №160/30264/24
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1 ІНФОРМАЦІЯ_2
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
13 листопада 2024 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 щомісячної премії за особистий внесок у опальні результати служби в повному обсязі, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 та окремим дорученням Міністра оборони України від 01.02.2023 року №2683/3 у розмірі 535% від посадового окладу з 01 по 09 .шини 2024 року та надбавки за особливості проходження служби в розмірі 65% до посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років згідно телеграми Міністра оборони України №248/269 від 18.01.2022 року за період з 01 липня 2024 по 09 липня 2024 року;
- зобов'язати відповідача в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби в повному обсязі, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 та окремим дорученням Міністра оборони України від 01.02.2023 року .№2683/3 у розмірі 535% від посадового окладу з 01 по 09 липня 2024 року та надбавку за особливості проходження служби в розмірі 65% до посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років згідно телеграми Міністра оборони України №248/269 від 18.01.2022 року за період з 01 липня 2024 по 09 липня 2024 року;
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні основної щорічної відпустки за 2022 рік у кількості 25 діб, та за 2023 рік за 30 діб;
- зобов'язати відповідача в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні основної щорічної відпустки за 2022 рік у кількості 25 діб, та за 2023 рік за 30 діб;
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 17.09.2014 р. № 460 «Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі звільнення військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом у зв'язку з мобілізацією» у розмірі 4 відсотки місячного грошового забезпечення на службу за 28 місяців служби;
- зобов'язати відповідача в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 17.09.2014 р. № 460 «Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі звільнення військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом у зв'язку з мобілізацією» у розмірі 4 відсотки місячного грошового забезпечення на службу за 28 місяців служби;
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо не нарахування га невиплат ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій та особи з інвалідністю внаслідок війни за період з 2023 по 2024 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день виключення зі списків особового складу;
- зобов'язати відповідача в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій та особи з інвалідністю внаслідок війни за період з 2023 но 2024 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день виключення зі списків особового складу;
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку (грошового забезпечення) за весь час затримки розрахунку при звільненні, а саме за період з 10.07.2024 року по 26.07.2024 рік;
- зобов'язати відповідача в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток (грошового забезпечення) за весь час затримки розрахунку при звільненні, а саме за період з 10.07.2024 року по 26.07.2024 рік;
- стягнути з Відповідача на користь Позивача судові витрати на професійну правничу допомогу, розмір якої буде остаточно визначений в ході судового засідання.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2025 року у справі № 160/30264/24 адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій та особи з інвалідністю внаслідок війни за період з 2023 по 2024 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день виключення зі списків особового складу.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_3 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій та особи з інвалідністю внаслідок війни за період з 2023 но 2024 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день виключення зі списків особового складу.
Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку (грошового забезпечення) за весь час затримки розрахунку при звільненні, а саме за період з 10.07.2024 року по 26.07.2024 рік.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_3 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток (грошового забезпечення) за весь час затримки розрахунку при звільненні, а саме за період з 10.07.2024 року по 26.07.2024 рік.
В решті позовних вимог відмовлено.
Додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2025 р. у справі № 160/30264/24 заяву представника Зубова про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі №160/30264/24 - задоволено частково.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) сплачені позивачем судові витрати, пов'язані зі сплатою правової допомоги у розмірі 5000,00 грн. (п'ять тисяч гривень 00 копійок).
В задоволенні іншої частини заяви - відмовлено.
Не погодившись з додатковим рішенням суду, ОСОБА_1 та ІНФОРМАЦІЯ_4 подано апеляційні скарги, згідно яких скаржники просять скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2025 року у справі №160/30264/24, як таке що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Так, ОСОБА_1 наполягає на повному задоволенні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу в заявленому розмірі, посилаючись на факт сплати заявленої суми.
В свою чергу відповідач вважає необґрунтованим часткове задоволення заяви про стягнення витрат на правничу допомогу, оскільки вважає заявлений розмір витрат не співмірним зі складністю розглянутої справи.
Перевіривши законність та обґрунтованість додаткового рішення суду в межах доводів апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційних скарг, внаслідок наступного.
Відповідно статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Так, ч. 1 ст.132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на правничу допомогу (ч.3 ст. 132 КАС України).
Частинами 1 та 2 ст.16 КАС України визначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до вимог ст.134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Зі змісту матеріалів справи вбачається, що на підтвердження витрат позивача на правничу допомогу в розмірі 35 000 грн. представник позивача надав суду копії: ордеру серії ВН № 1399854; акту надання послуг №90 від 28 жовтня 2024 року; акту надання послуг № 79 від 11 серпня 2024 року; платіжної інструкції № 623006451 на суму 15 000,00грн.; платіжної інструкції № 660455302 на суму 20 000,00грн.; договору про надання правничої допомоги № 91-2024 від 10.08.2024р.; витягу з Єдиного реєстру адвокатів України серії ІІ № 1044087.
Апеляційний суд зазначає, що судові витрати на правничу допомогу підлягають відшкодуванню незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено (аналогічний висновок викладений Верховним Судом у постанові від 21.01.2021 у справі №280/2635/20).
Відтак, апеляційний суд відхиляє доводи відповідача про те, що витрати на правничу допомогу позивачем не підтверджено належним чином.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Так, принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п'ятій статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
В свою чергу, оцінивши складність справи, складність та обсяг наданих адвокатом послуг, з огляду на подані документи, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат, враховуючи критерії розумності та співмірності до заявленої суми понесених витрат, значенням справи для сторони, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат на правничу допомогу в зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції саме у розмірі 5000,00 грн., адже такий розмір відповідає принципам співмірності та розумності. Зворотні аргументи скаржників є безпідставними.
Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим підстав для його скасування не існує.
Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити без задоволення.
Додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2025 року у справі №160/30264/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку в порядку та строки передбачені ст.ст.328,329 КАС України.
Головуючий - суддя Н.А. Бишевська
суддя І.Ю. Добродняк
суддя Я.В. Семененко