27 травня 2025 року м. Дніпросправа № 201/322/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),
суддів: Ясенової Т.І., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 березня 2025 року (суддя Демидова С.О.) в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до Національної поліції України Департаменту внутрішньої безпеки Дніпропетровського управління, Старшого оперуповноваженого ВПК Дніпропетровського управління Департаменту внутрішньої безпеки НП України майора поліції Ступак Інни Анатоліївни
про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить: визнати протиправними дії поліцейського щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ; визнати протиправною та скасувати постанову ББА № 111664 від 06.12.2024 та провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 березня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення. Вказує, що наданий відповідачем диск із відеозаписом складання іспиту щодо фіксування факту правопорушення не зазначений в пункті 7 оскаржуваної постанови, там тільки зазначено відео з БК № 211411 (фіксація процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення), у зв'язку з чим постанова серії ББА № 111664 не може бути визнана такою, що складена у відповідності до вимог законодавства, а в матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують вину, що в свою чергу свідчить про відсутність правових підстав для притягнення до адміністративної відповідальності. Зазначає, що суд першої інстанції не звернув увагу, що у постанові ББА № 111664 від 06.12.2024 зазначено, що позивач вчинив адміністративне правопорушення, зробивши відмітки про помилки у екзаменаційному листі у пунктах 1.2;2.1;2.2 (тобто замість пункту 1.1, зазначено пункти 1.2). Також вказує, що висновок службової перевірки сам по собі не містить доказів вчинення правопорушення, а лише відображає суб'єктивну думку особи, що його склала, з приводу виявлених під час перевірки фактів. Інші надані відповідачем документи не несуть в собі доказової бази щодо вчинення адміністративного правопорушення. Крім того зазначає, що записи з технічних пристроїв позивач не видаляв, але має припущення, що запис міг зникнути з технічних підстав, які не залежали від позивача.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 займає посаду адміністратора територіального сервісного центру № 1242 регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях (філія ГСЦ МВС).
Відповідно до посадової інструкції державного службовця, до основних посадових обов'язків ОСОБА_1 належить, поміж іншого: прийняття теоретичного та практичного іспиту на право керування транспортними засобами категорій, право на керування яких має адміністратор; здійснення оформлення, видачі, обміну, повернення, анулювання та знищення посвідчення водія.
Начальником Головного сервісного центру МВС України М. Рудиком листом від 13.11.2024 матеріали щодо відкриття дисциплінарного провадження стосовно державного службовця ОСОБА_1 , адміністратора територіального сервісного центру № 1242 регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях (філія ГСЦ МВС), в діях якого вбачається можливе вчинення дисциплінарного проступку в частині дотримання встановленого порядку приймання іспитів для отримання права керування транспортними засобами, було надіслано до Національної поліції України, для вжиття заходів у межах компетенції.
За результатом розгляду отриманих матеріалів майором поліції Ступак Інною Анатоліївною було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ББА № 111664 стосовно адміністратора ТСЦ № 1242 ОСОБА_1 щодо скоєння останнім адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 127-4 КУпАП, згідно з якою застосовано до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000,00 гривень.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 11 жовтня 2024 року о 12:26 год. ОСОБА_1 , будучи діючим адміністратором ТСЦ 1242, під час приймання іспиту у кандидата у водії ОСОБА_2 на керування ТЗ категорії Б порушив порядок приймання іспиту, а саме порушив пункт 20, 23 р. ІІІ та додаток ч. 2 Інструкції про порядок прийняття іспитів для отримання прав керування ТЗ та видачі посвідчення водія, затвердженої наказом МВС № 575 від 07.12.2009, а саме, в екзаменаційному листі № 2490798545 відмітив помилки: п. 1.2 та п. 2.1., які не встановлені, та п. 2.2, які не підтверджені, та видалив з технічних засобів контролю відеозаписи процесу прийняття практичних іспитів від 11 жовтня 2024 року, чим порушив вимоги р. ІІІ інструкції, затвердженої наказом МВС № 408 від 15 травня 2020 року.
Не погодившись з названою постановою, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч. 2 статті 127-4 КУпАП України порушення посадовими особами територіальних сервісних центрів Міністерства внутрішніх справ України встановленого порядку приймання іспитів для отримання права керування транспортними засобами або видачі посвідчення водія тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що суб'єктом правопорушення, відповідальність за яке передбачена цією статтею, виступають посадові особи територіальних сервісних центрів Міністерства внутрішніх справ України. Об'єктивною стороною вказаного правопорушення є порушення встановленого порядку приймання іспитів для отримання права керування транспортними засобами або видачі посвідчення водія.
У цій справі ОСОБА_1 є посадовою особою територіального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України, то ж для правильного вирішення справи підлягає з'ясуванню чи було порушено позивачем встановлений порядок приймання іспитів для отримання права керування транспортними засобами.
Підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності стало порушення ним порядку приймання практичного іспиту у гр. ОСОБА_2 для отримання права керування транспортними засобами, а саме, пунктів 20, 23 розділу ІІІ та додатку частини 2 Інструкції про порядок прийняття іспитів для отримання прав керування ТЗ та видачі посвідчення водія, затверджений наказом МВС № 575 від 07.12.2009, розділу ІІІ Інструкції, затвердженої наказом МВС № 408 від 15 травня 2020 року.
За приписами пункту 20 Інструкції № 575 практичний іспит вважається нескладеним, якщо особа: допустила більше трьох типових помилок; створила ситуацію, що викликала необхідність втручання екзаменатора або спеціаліста закладу (у разі його присутності в транспортному засобі, на якому проводиться практичний іспит) в управління транспортним засобом для запобігання аварійно-небезпечній ситуації та/або дорожньо-транспортній пригоді; відмовилася виконати вправу практичного іспиту, крім випадків, коли виконання команди екзаменатора може призвести до порушення ПДР або створення аварійно-небезпечної ситуації та/або дорожньо-транспортної пригоди;
Згідно з п. 23 цієї ж Інструкції результат складання практичного іспиту екзаменатор фіксує в екзаменаційному листі, підписує та вносить до ЄДР МВС.
Додаток ч. 2 Інструкції № 575 визначає форму та зміст екзаменаційного листа.
Розділ ІІІ Інструкції № 408 встановлює обов'язки екзаменатора, пов'язані з використанням технічних засобів контролю, електронних носіїв.
Матеріалами справи підтверджено, що екзаменаційний лист № 2490798545 від 11.10.2024 на ім'я ОСОБА_3 з результатом іспиту «не склав» містить відмітки щодо помилок: п. 1.1 - не підготувався до початку руху транспортного засобу (не пристебнув ремінь безпеки, не відрегулював сидіння, дзеркала, у тому числі, заднього виду під себе); п. 2.1 - не подав/не припинив подавати світловий сигнал покажчика повороту до початку/після закінчення виконання маневру транспортного засобу, не впевнився в безпечності виконання маневру; п. 2.2 - під час руху транспортного засобу не дотримувався безпечної дистанції та безпечного інтервалу, що забезпечують безпеку дорожнього руху, перевищують установлену ПДР швидкість руху.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що матеріали справи містять відеозапис, на якому зафіксовано складання іспиту ОСОБА_3 , яким підтверджується невідповідність відміток, проставлених позивачем в екзаменаційному листі щодо порушення особою, яка складала іспит, вимог пунктів 1.1, 2.1.
Позивач вважає, що наданий відповідачем диск із відеозаписом складання іспиту не може бути прийнятий судом в якості належного доказу, адже на нього відсутнє посилання в пункті 7 оскаржуваної постанови, а сама постанова серії ББА № 111664 у цьому випадку не може бути визнана такою, що складена відповідно до вимог законодавства.
Натомість суд апеляційної інстанції зазначає, що такі доводи спростовуються змістом оскаржуваної постанови, в пункті 7 якої зазначено, що до постанови додається, зокрема, відповідь від 26.11.2024 на запит.
В свою чергу матеріалами справи підтверджується, що згідно з супровідним листом від 26.11.2024 на запит № СЕД-45243-2024 від 19.11.2024 відповідачу надано, зокрема, копію екзаменаційного листа № 2490798545 від 11.10.2024 та відеозапис складання практичного іспиту категорії «В» Євою Біліченко від 11.10.2024.
Відтак, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що наведений відеодоказ є належним у спірних правовідносинах.
Водночас суд встановив, що названий відеозапис фіксує лише дорожню обстановку з одного відеореєстратора та не містить підтвердження відміченого в екзаменаційному листі порушення ОСОБА_4 вимог пункту 2.2, у зв'язку з чим відповідач дійшов висновку про порушення ОСОБА_1 вимог розділу ІІІ Інструкції № 408.
Згідно з розділом ІІІ Інструкції про використання технічних засобів контролю під час складання іспитів (у тому числі за допомогою фото-, відео-, аудіотехніки), збереження отриманої за допомогою них інформації та доступ до неї, затвердженої наказом МВС від 22.05.2020 № 408, під час проведення іспиту екзаменатору забороняється: видалення інформації з технічних засобів контролю та електронних носіїв або заміна таких носіїв; копіювання, передавання інформації з електронних носіїв стороннім особам; примусове вимкнення технічних засобів контролю під час складання іспиту; вмикання та/або використання автомагнітол, портативних музичних пристроїв, інших звукових, звукопідсилювальних пристроїв, світловипромінювальних приладів, засобів рухомого (мобільного) зв'язку, що можуть знизити якість фотографування, відео-, аудіозапису процесу складання іспиту; внесення змін до інформації, отриманої за допомогою технічних засобів контролю під час складання іспиту; здійснення інших дій, що перешкоджають фіксації процесу складання іспиту та збереженню інформації технічними засобами контролю.
Екзаменатор забезпечує збереження та належні умови експлуатації технічних засобів контролю, електронних носіїв під час складання іспитів.
У разі виявлення несправності технічних засобів контролю екзаменатор невідкладно повідомляє особу (осіб) ТСЦ МВС, на яку (яких) покладено обов'язок щодо здійснення обліку, зберігання технічних засобів контролю, електронних носіїв та інформації, отриманої з них, та видачі, приймання переносних технічних засобів контролю та електронних носіїв (далі - відповідальна особа), про неможливість приймання іспиту.
Колегія суддів зазначає, що вказаний розділ прямо передбачає відповідальність екзаменатора забезпечити збереження та належні умови експлуатації технічних засобів контролю, електронних носіїв під час складання іспитів, натомість не забезпечення позивачем наведених вимог Інструкції позбавила можливості з'ясування правильності відмітки в екзаменаційному листі № 2490798545, визначеної п. 2.2.
Колегія суддів не бере до уваги доводи апелянта, що він не видаляв відеозапис складання іспиту, адже ключовим у даному випадку є не причини, з яких відеозапис не зберігся, а саме не забезпечення екзаменатором збереження та належні умови експлуатації технічних засобів контролю, електронних носіїв під час складання іспитів.
При цьому суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність.
Отже, сам факт не забезпечення позивачем збереження відеозапису щодо фіксації екзаменаційного іспиту створює об'єктивну сторону адміністративного правопорушення.
Також суд апеляційної інстанції доходить висновку, що помилкове зазначення в оскаржуваній постанові: «у екзаменаційному листі у пунктах 1.2», замість пункту 1.1, не свідчить про протиправність постанови та відсутність події адміністративного правопорушення, адже факт того, що позивачем порушено встановлений порядок приймання іспитів для отримання права керування транспортними засобами підтверджено матеріалами справи та не спростовано позивачем належними та допустимими доказами.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують ані висновки суду першої інстанції, ані відсутність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 127-4 КУпАП, адже під час розгляду адміністративної справи майор поліції ОСОБА_5 мала достатні докази, за наявності яких ОСОБА_1 підлягав притягненню до адміністративної відповідальності.
Враховуючи сукупність наведених обставин, колегія суддів доходить висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 березня 2025 року в адміністративній справі № 201/322/25 залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з 27 травня 2025 року та оскарженню не підлягає.
Повна постанова складена 27 травня 2025 року.
Головуючий - суддя О.В. Головко
суддя Т.І. Ясенова
суддя А.В. Суховаров