21 травня 2025 року м.Дніпросправа № 160/1843/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Баранник Н.П.,
суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2025 року у справі №160/1843/25 (суддя Рябчук О.С.) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування рішень,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 , яке оформлене протоколом №2 від 06.04.2021 року, в частині зняття з квартирного обліку у військовій частині (першочергова черга отримання житла) старшого солдата ОСОБА_1 за складом сім'ї 2 (дві) особи у зв'язку зі звільненням з військової служби в зв'язку з закінченням строку дії контракту;
- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини №185/ НОД від 20.04.2021 року, в частині затвердження рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 , яке оформлено протоколом №2 від 06.04.2021 року щодо зняття з квартирного обліку у військовій частині (першочергова черга отримання житла) старшого солдата ОСОБА_1 , зі складом сім'ї 2 (дві) особи у зв'язку з закінченням строку дії контракту;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 поновити на квартирний облік у військові частині НОМЕР_1 (першочергова черга отримання житла) старшого солдата ОСОБА_1 зі складом сім'ї 2 (дві) особи.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2025 року позовну заяву повернуто позивачу, на підставі п.1 ч.4 ст.169 КАС України.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач через свого представника подала апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить оскаржену ухвалу скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В апеляційній скарзі позивач стверджує, що на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, суду було подане клопотання про поновлення строку звернення до суду з такими позовними вимогами. В клопотанні позивач зазначила, що зі спірними наказом та рішенням вона ознайомлена не була, і лише у грудні їй стало відомо про існування таких рішень, прийнятих відповідачем. Вже після отримання на запит адвоката копій цих рішень і було подано позовну заяву 23.01.2025 року. Звертає увагу, що перед судом заявлялося клопотання про витребування у відповідача інформації чи була ознайомлена позивач зі спірним наказом та рішенням житлової комісії та чи повідомлялася вона про прийняття таких рішень. Вважає, що до отримання такої інформації суд не мав надавати оцінку поважності причин пропуску строку на звернення та повертати її позовну заяву.
До апеляційної скарги адвокат позивача надав додаткові пояснення та інформацію, отриману від Військової частини НОМЕР_1 , згідно якої ОСОБА_1 не повідомлялася про видання наказу командиром військової частини, оскільки була звільнена у 2021 році зі служби і її місце перебування не було відоме.
Відповідач своїм правом подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу позивача не скористався.
Відповідно до ч.2 ст.312 КАС України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 5-7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Колегія суддів розглядає апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції, зазначену в п.3 ч.1 ст.294 КАС України, в порядку письмового провадження, у відповідності до ч.2 ст.312 КАС України.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що наявні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 січня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху. Судом встановлено строк у 10 днів для усунення визначених в описовій частині даної ухвали недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Судом запропоновано позивачу подати заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.
На виконання вимог ухвали суду 29 січня 2025 року представник позивача подав через систему «електронний суд» заяву, в якій було викладено клопотання про витребування у відповідача інформації чи була ознайомлена позивач зі спірним наказом та рішенням житлової комісії та чи повідомлялася вона про прийняття таких рішень. В заяві йшлося про те, що до отримання такої інформації суд не може надавати оцінку чи пропустила позивач строк на звернення до суду з даним позовом.
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не усунуто недоліки позовної заяви у строк, встановлений ухвалою про залишення позовної заяви без руху. При цьому, суд вказав, що до заяви додано клопотання про поновлення пропущеного строку, проте таке клопотання належним чином не обґрунтоване.
Колегія суддів з висновками суду першої інстанції не погоджується та звертає увагу на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч.2 ст.169 КАС України).
За змістом частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч.2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав та свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Спірні правовідносини, які виникли між сторонами у цій справі, безпосередньо стосуються питання перебування на квартирному обліку військовослужбовця після звільнення з військової служби.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізналася або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. При цьому, позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів. При зверненні до суду позивачу слід довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом визначеного законом строку від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду.
Наказом Міністерства оборони України №380 від 31.07.2018 року було затверджено Інструкцію з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями.
Цією Інструкцією передбачено, що рішення житлової комісії військової частини, в тому числі і про зняття військовослужбовця з квартирного обліку, затверджується наказом командира військової частини, має бути доведено до відома військовослужбовця та може бути оскаржене до суду.
Позивач та її представник стверджували в своїх процесуальних документах, що на запит адвоката відповіді від військової частини НОМЕР_1 про доведення до відома змісту спірних наказу та рішення, дати ознайомлення позивача зі спірним наказом, отримано не було.
Вже до апеляційної скарги адвокат позивача надав додаткові пояснення та інформацію, отриману від Військової частини НОМЕР_1 , згідно якої ОСОБА_1 не повідомлялася про видання наказу командиром військової частини № 185/НОД від 20.04.2021, оскільки була звільнена у 2021 році зі служби і її місце перебування не було відоме.
Доказів повідомлення позивача про прийняте житловою комісією рішення, оформлене протоколом №2 від 06.04.2021, матеріали справи також не містять.
На думку колегії суддів для визначення питання дотримання позивачем строків звернення до суду, суду належало визначити початок перебігу такого строку, встановити час, коли позивач дізналася або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. І саме з цією метою і заявлялося клопотання представником позивача про витребування судом доказів, що долучене до позовної заяви, та повторно викладалося у заяві, що була подана суду на виконання ухвали про залишення позову без руху.
Із врахуванням вищевикладених обставин, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність повернення позовної заяви ОСОБА_1 , оскільки судом першої інстанції не досліджено сукупність обставин справи, які б дозволяли вирішити питання дотримання позивачем строків звернення до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції дійшов помилкових та передчасних висновків про наявність підстав для повернення позовної заяви.
З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу позивача слід задовольнити, оскаржену ухвалу - скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.311, п.1 ч.1 ст.320, ст.ст.322, 325, 328,329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2025 року у справі № 160/1843/25 скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскаржена не підлягає.
Головуючий - суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш
суддя А.А. Щербак