22 травня 2025 року м. Дніпросправа № 160/23828/23
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.01.2025 ( суддя Рянська В.В.) в адміністративній справі №160/23828/23 за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій та стягнення гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом (депозитом),-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , подана його представником - адвокатом Чередник Іриною Олександрівною, до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, у якій позивач просить:
визнати протиправною відмову Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо виплати ОСОБА_1 гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом (депозитом) за договором банківського вкладу № 77500 від 11.02.2015 у розмірі 185000,00 грн за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за вих. № 57-036-8295/23 від 18.07.2023;
стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 гарантовану суму відшкодування коштів за вкладом (депозитом) за договором банківського вкладу № 77500 від 11.02.2015 у розмірі 185000,00 грн за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 11.02.2015 між позивачем і Публічним акціонерним товариством “Комерційний банк “Стандарт» (далі також ПАТ “КБ “Стандарт») було укладено договір банківського вкладу № 77500, відповідно до якого позивач вніс на депозитний рахунок 185000,00 грн. Датою повернення вкладу за вказаним договором визначено 11.03.2015. На підставі постанови Правління Національного банку України від 19.02.2015 № 116 ПАТ “КБ “Стандарт» віднесено до категорії неплатоспроможних та з 20.02.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію у ПАТ “КБ “Стандарт». 19.06.2015 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 120 про початок процедури ліквідації ПАТ “КБ “Стандарт» та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію банку. 12.03.2018 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 684 про заміну уповноваженої особи Фонду. Позивача не було включено до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ФГВФО, у зв'язку з чим він звернувся з позовом до суду для захисту свого порушеного права. Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін постановою суду апеляційної інстанції, у задоволенні його позову було відмовлено. Постановою Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 804/2841/17 зобов'язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “Стандарт» Ірклієнка Юрія Петровича надати зміни та/або доповнення до переліку рахунків, за якими ОСОБА_1 має право на відшкодування коштів за договором банківського вкладу № 77500 від 11.02.2015 за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Однак у зв'язку з тим, що 16.05.2019 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про державну реєстрацію припинення ПАТ “КБ “Стандарт», та закінченням повноважень уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку, позивач не мав можливості отримати відшкодування коштів за договором банківського вкладу. Відповідно до рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.04.2020 у справі № 640/15945/19, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2021, було відмінено державну реєстрацію припинення юридичної особи ПАТ “КБ “Стандарт». Виконавчою дирекцією ФГВФО прийнято рішення від 15.07.2021 № 732, відповідно до якого визначені законом повноваження під час завершення процедури ліквідації ПАТ “КБ “Стандарт» здійснюються Фондом безпосередньо до моменту внесення запису про державну реєстрацію припинення ПАТ “КБ “Стандарт» до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про що на офіційному сайті Фонду було розміщено оголошення про деякі питання ліквідації ПАТ “КБ “Стандарт». На заяву позивача про виплату йому гарантованої суми відшкодування коштів за його вкладом відповідач відмовив листом за вих. № 57-036-8295/23 від 18.07.2023. Позивач вважає протиправними такі дії відповідача.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.01.2025 адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без виклику учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Апеляційним переглядом справи встановлено, що 11.02.2015 між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Стандарт» (банком) та ОСОБА_1 (вкладником) укладено договір банківського вкладу № 77500, відповідно до п.п. 1.1 якого вкладник вносить, а банк приймає на депозитний рахунок № 26308001020514 грошові кошти в сумі 185000,00 грн. Внесення вкладником грошових коштів підтверджується договором та випискою по рахунку про зарахування на нього коштів.
Вклад вноситься на строк, що обчислюється з дати його зарахування на рахунок по дату повернення вкладу. Датою повернення вкладу за цим договором є 11.03.2015 (п.п. 1.2 договору).
Згідно з п.п.7.1, п.п.7.2 договору він набуває чинності з моменту підписання його сторонами і скріплення печаткою банку. У випадку, якщо вкладник на дату повернення вкладу за цим договором не отримав в банку свій вклад, банк самостійно, в кінці операційного дня на дату повернення вкладу, меморіальним ордером перераховує суму вкладу на поточний рахунок вкладника № НОМЕР_1 , відкритий у банку.
На підставі постанови Правління Національного банку України від 19 лютого 2015 року № 116 “Про віднесення ПАТ “КБ “СТАНДАРТ» до категорії неплатоспроможних, виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 19 лютого 2015 року № 38 “Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ “КБ “СТАНДАРТ», з 20 лютого 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію у ПАТ “КБ “СТАНДАРТ», призначено уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в банку.
Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 18 червня 2015 року № 385 “Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ “КБ “СТАНДАРТ» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 19 червня 2015 року № 120 “Про початок процедури ліквідації ПАТ “КБ “СТАНДАРТ» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку, згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ “КБ “СТАНДАРТ» та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ “КБ “СТАНДАРТ».
У зв'язку з тим, що уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ “КБ “СТАНДАРТ» не було включено ОСОБА_1 до повного Переліку вкладників ПАТ “КБ “СТАНДАРТ», які мають право на відшкодування коштів за вкладами, позивач звернувся до суду.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.01.2018 у справі № 804/2841/17, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2018, у задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 804/2841/17 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено; рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.01.2018 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2018 у справі № 804/2841/17 скасовано; ухвалено нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задоволено, визнано неправомірною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “Стандарт» Ірклієнка Ю.П. щодо невключення ОСОБА_1 до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, що містяться на рахунку № НОМЕР_2 за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу № 77500 від 11.02.2015, зобов'язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “Стандарт» Ірклієнка Ю.П. надати зміни та/або доповнення до переліку рахунків, за якими ОСОБА_1 має право на відшкодування коштів за договором банківського вкладу № 77500 від 11.02.2015 за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, стягнуто з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 судові витрати.
У постанові Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 804/2841/17 зазначено, що 11.02.2015 ОСОБА_1 перерахував грошові кошти в сумі 185000,00 грн з поточного рахунку, відкритого в ПАТ “КБ “Стандарт», на депозитний рахунок позивача, відкритий в ПАТ “КБ “Стандарт», що підтверджується копією платіжного доручення за № 3548 від 11.02.2015.
Вказані кошти були зараховані на депозитний рахунок позивача, відкритий у банку за № 26308001020514.
В силу положень частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
До Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань було внесено запис про припинення ПАТ “Комерційний банк “Стандарт» (код ЄДРПОУ 36335426) (дата проведення державної реєстрації 16.05.2019, запис № 10711110032025385).
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 640/15945/19 від 09.04.2020, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2021, відмінено державну реєстрацію припинення юридичної особи ПАТ “Комерційний банк “Стандарт» (запис від 16.05.2019 № 10711110032025385).
30.07.2021 на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб опубліковано оголошення про деякі питання ліквідації ПАТ КБ “Стандарт», яке містить інформацію про те, що відповідно до рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 640/15945/19 від 09 квітня 2020 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 640/15945/19 від 21 січня 2021 року відмінено державну реєстрацію припинення юридичної особи ПАТ КБ “Стандарт». З метою завершення ліквідації ПАТ КБ “Стандарт» шляхом подачі документів для внесення запису про припинення банку до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 15 липня 2021 року №732 “Про деякі питання ліквідації ПАТ КБ “Стандарт». Відповідно до зазначеного рішення визначені Законом повноваження під час завершення ліквідації ПАТ КБ “Стандарт» здійснюються Фондом безпосередньо до моменту внесення запису про державну реєстрацію припинення ПАТ КБ “Стандарт» до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
05.07.2023 представник позивача в інтересах ОСОБА_1 звернулася до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із заявою про виконання рішення суду (постанови Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 804/2841/17) щодо включення ОСОБА_1 до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Листом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 57-036-8295/23 від 18.07.2023 на заяву представника позивача від 05.07.2023 повідомлено, що уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ “КБ “Стандарт» 15.05.2019 подано документи до державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадянських формувань для державної реєстрації припинення банку як юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадянських формувань. Відповідно до частини сьомої статті 26 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд завершує виплати гарантованих сум відшкодування коштів за вкладами у день подання документів для внесення до ЄДР запису про ліквідацію банку як юридичної особи. Також у листі зазначено, що відповідно до абзацу 6 пункту 2 Положення про виконання Фондом гарантування вкладів фізичних осіб засобами автоматизованої системи виплат судових рішень на користь вкладників щодо стягнення гарантованої суми відшкодування за вкладом, розміщеним у банку, вкладникам якого припинено або завершено виплати, та/або пов'язаних з таким стягненням інших сум, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 03.02.2022 № 87, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.02.2022 за № 253/37589, виконанню згідно з даним Положенням підлягає судове рішення, яке набрало законної сили та стосується стягнення/зобов'язання відшкодувати/здійснити виплату Фондом гарантованої суми відшкодування за вкладом, розміщеним у банку, вкладникам якого припинено або завершено виплати гарантованих сум відшкодування коштів за вкладами, та/або пов'язаних з таким стягненням інших сум. Підстави для задоволення порушеного у зверненні питання відсутні.
Щодо дотримання позивачем строку звернення до суду з даним адміністративним позовом суд зазначає, що відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами; для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Оскільки предметом оскарження у даній справі є дії відповідача щодо відмови у виплаті позивачу гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом (депозитом), яку оформлено листом Фонду за вих. № 57-036-8295/23 від 18.07.2023, шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду обчислюється з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів оскаржуваною відмовою, тобто з дня ознайомлення зі змістом вказаного листа. З урахуванням дати звернення з даним адміністративним позовом до суду 14.09.2023 (дата направлення засобами поштового зв'язку), позивачем дотримано строк, встановлений ч. 2 ст. 122 КАС України.
Вважаючи, що право на своєчасне і належне отримання гарантованих законом виплат порушено відповідачами, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Здійснюючи перегляд справи в апеляційному порядку в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів зазначає наступне.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження ФГВФО, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (Закон № 4452-VI).
Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 4452-VI тимчасова адміністрація - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом; ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.
Згідно пунктами 1, 2, 3, 5 частини п'ятої статті 36 Закон № 4452-VI під час тимчасової адміністрації не здійснюється:
задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку;
примусове стягнення майна (у тому числі коштів) банку, накладення арешту та звернення стягнення на майно (у тому числі кошти) банку (виконавче провадження щодо банку зупиняється, у тому числі знімаються арешти, накладені на майно (у тому числі на кошти) банку, а також скасовуються інші вжиті заходи примусового забезпечення виконання рішення щодо банку);
арахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку;
нарахування відсотків за зобов'язаннями банку перед вкладниками та кредиторами.
Пунктом 1 частини шостої статті 36 Закону № 4452-VI передбачено, що обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, в національній валюті України. Вклади в іноземній валюті перераховуються в національну валюту України за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України до іноземних валют на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до цієї статті.
Згідно з частиною п'ятою статі 45 Закону № 4452-VI протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку кредитори мають право заявити Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 46 Закону № 4452-VI з дня початку процедури ліквідації банку банківська діяльність завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню чи збільшенню ліквідаційної маси.
Частинами першою, другою статті 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу.
Як передбачено частиною другою статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є не лише договори й інші правочини, а й завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди іншій особі та інші юридичні факти.
В свою чергу, за змістом положень статей 524, 533 - 535 та 625 ЦК України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов'язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку.
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Фонд виконує свої зобов'язання перед позивачем та несе відповідальність за їх невиконання виключно в межах, передбачених Законом.
Саме Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено початок виплат вкладникам гарантованих сум відшкодування - в порядку та у черговості, встановлених Фондом, не пізніше 20 робочих днів (для деяких банків - не пізніше 30 робочих днів) з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку (частина перша статті 28 Закону), та завершення - у день подання документів для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб запису про ліквідацію банку як юридичної особи (частина сьома статті 26, частина третя статті 28 Закону).
Постанова Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 804/2841/17, якою зобов'язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “Стандарт» Ірклієнка Ю.П. надати зміни та/або доповнення до переліку рахунків, за якими ОСОБА_1 має право на відшкодування коштів за договором банківського вкладу № 77500 від 11.02.2015 за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, з урахуванням положень статті 359 КАС України набрала законної сили з дати її прийняття та є обов'язковою до виконання.
Право позивача на відшкодування коштів за договором банківського вкладу № 77500 від 11.02.2015, укладеним із ПАТ «КБ «СТАНДАРТ», гарантоване Законом № 4452-VI, а також встановлене судовим рішенням у справі № 804/2841/17 та не потребує доказування.
Незважаючи на звернення позивача до Фонду із заявою про виплату гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом у ПАТ «КБ «СТАНДАРТ» за вказаним вище договором, відповідачем протиправно відмовлено у здійсненні такої виплати.
Щодо доводів апелянта стосовно того, що завершення ліквідаційної процедури унеможливлює виплату гарантованої суми вкладу, слід зазначити, що відповідно до ч.1 ст.26 Закону №4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом.
Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на кінець дня, що передує дню початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку.
Згідно ч.2 ст.26 Закону №4452-VI вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами.
Під час тимчасової адміністрації вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами за договорами, строк дії яких закінчився станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, та за договорами банківського рахунку з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою цієї статті.
Дотримання прав вкладників банків проявляється в законодавчих гарантіях повернення всієї суми вкладу та процентів на неї або доходів у іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором банківського вкладу. У разі визнання банку неплатоспроможним гарантією забезпечення прав вкладників є поетапне відшкодування, в порядку передбаченому законом, суми за вкладом: Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку; у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом, в порядку загальних правил відшкодування за процедурами ліквідації.
Аналогічний правовий висновок наведений в постанові Верховного Суду від 01 червня 2022 року в справі №640/13476/20.
Фонд здійснює виплату гарантованих сум відшкодування через банки-агенти, що здійснюють такі виплати в готівковій або безготівковій формі (за вибором вкладника).
Відповідно до обставин справи встановлено:
-11.02.2015 між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Стандарт» (банком) та ОСОБА_1
(вкладником) укладено договір банківського вкладу № 77500, відповідно до п.п. 1.1 якого вкладник вносить, а банк приймає на депозитний рахунок № 26308001020514 грошові кошти в сумі 185000,00 грн.
- датою повернення вкладу за договором є 11.03.2015
- на підставі постанови Правління Національного банку України від 19 лютого 2015 року № 116 «Про віднесення ПАТ «КБ «СТАНДАРТ» до категорії неплатоспроможних, виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 19 лютого 2015 року № 38 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «СТАНДАРТ», з 20 лютого 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію у ПАТ «КБ «СТАНДАРТ», призначено уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в банку
- виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 19 червня 2015 року № 120 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «СТАНДАРТ» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку, згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «КБ «СТАНДАРТ» та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ «КБ «СТАНДАРТ»
- 19.06.2015 за наказом Уповноваженої особи банку №2/2-ОД тимчасово обмежено здійснення ПАТ КБ «Стандарт» банківських операцій щодо виплат коштів вкладникам за рахунками вкладників, перелік яких визначений у додатку до цього наказу, на час проведення досудового розслідування правоохоронними органами.
За наслідками перевірки уповноважена особа звернулась до Головного управління МВС в м. Києві з відповідною заявою, з метою підтвердження або спростування правомірності отримання коштів позивачем та відповідного виникнення права на відшкодування коштів з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
З метою проведення досудового розслідування справу передано до Подільського РУ ГУ МВС України у м. Києві відповідні відомості внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, кримінальне провадження №12015100070004281.
09.09.2015 згідно наказу Уповноваженої особи банку №11 визнано нікчемними всі транзакції та правочини (договори) згідно переліку, який додається до цього наказу та зупинено перерахування/виплати за транзакціями і правочинами (договорами) згідно переліку, який додається до цього наказу, зокрема, згідно наданого витягу з цього Переліку, визнано нікчемним правочин позивача, укладений 11.02.2015 на суму 185000, 00 грн на підставі ст.ст.37, 38, 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Ліквідаційний баланс виконавчам дирекція Фонду затвердила рішнням від 24.01.2019 року №160.
З урахуванням судових змагань позивача, станом на день затвердження ліквідаційного балансу 24.01.2019 року існувало рішення Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2018 (набуло законну силу з моменту прийнятя), яким відмовлено було у задоволенні позову про включення позивача до переліку осіб які мають право на відшкодування коштів за вкладами.
Отже, відсутні у спірних правовідносинах протиправні дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо відмови у виплаті позивачу гарантованої суми відшкодування за вкладом на рахунку № НОМЕР_2 ПАТ «КБ «СТАНДАРТ» у розмірі 185 000,00 грн., оскільки підстави для відповідної виплати виникли після затвердження ліквідаційного балансу ПАТ «КБ «СТАНДАРТ» та завершення ліквідаційної процедури банку.
Проте, враховуючи висновки Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 804/2841/17, яким попередньо прийнятті судові рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.01.2018 та постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2018 у справі № 804/2841/17 скасовано, встановлено, що законодавство не передбачає обмежень для визнання особи вкладником банку у випадках перерахування коштів на її користь іншим клієнтом. Немає таких обмежень і в укладеному позивачем договорі банківського вкладу (депозиту).
Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 2 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду - це працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, (…), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, (…). Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 тис. гривень.
Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру такого відшкодування після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок
Фонду відповідно до вимог цього Закону і нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Згідно з п. 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09.08.2012 № 14 передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників.
Вклад розміщено на рахунку до запровадження тимчасової адміністрації, а тому позивач підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі ст. 26 Закону № 4452-VI.
При цьому уповноваженою особою Фонду не наведено правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ «Комерційний банк «Стандарт», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, відповідно до Закону № 4452-VI.
Неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов'язання уповноваженої особи Фонду подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «Комерційний банк «Стандарт» за рахунок Фонду.
Таким чином, відповідач самостійно визнаючи нікчемним правочин позивача, усвідомлював протиправність своїх дій відповідно до норм чинного законодавства, що вподальшому привело до протиправного не включення позивача до переліку осіб які мають право на відшкодування коштів за вкладом.
Тому, неотримання позивачем гарантованої державою суми відшкодування у строк до 24.01.2019року було зумовлено обставинами, які не залежали від волі позивача, однак ОСОБА_1 активно та своєчасно вживав заходи, спрямовані на усунення відповідних обставин.
За висновками Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 804/2841/17, зобов'язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Стандарт» Ірклієнко Юрія Петровича надати зміни та/або доповнення до переліку рахунків, за якими позивач має право на відшкодування коштів за договором банківського вкладу №77500 від 11.02.2015 за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Враховуючи те, що наразі позивач звернувся до суду з даним позовом, встановлено не виконання постанови Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 804/2841/17, що порушує норми статті 129-1 Конституції України, відповідно до якої судове рішення є обов'язковим до виконання.
На думку колегії суддів, саме у зв'язку з порушенням Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію в ПАТ «Комерційний банк «Стандарт» прав позивача, що полягає у не включенні ОСОБА_1 до переліку вкладників ПАТ «Комерційний банк «Стандарт», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, які позивач відновлював протягом 2015-2019роки, ОСОБА_1 був позбавлений можливості отримати гарантоване державою відшкодування.
Колегія суддів наголошує, що право громадянина на власність як важливий атрибут правової держави і демократичного суспільства закріплено в Конституції України, у якій установлено основні положення щодо власності (статті 13, 41, 142 та 143 Конституції України), закріплено рівність усіх суб'єктів права власності (статті 1 та 13 Конституції України), гарантії права власності та обов'язки власників (статті 13 і 41 Конституції України).
Крім того, стаття 41 Конституції України передбачає, що кожен має право володіти, користуватися, розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним.
Поширення на грошові кошти, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника), режиму права власності підтверджується положеннями статей 1058, 1066 ЦК України та статей 8, 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні», відповідно до яких, зокрема, власник рахунку має право у будь-який час розпоряджатися коштами, які перебувають на такому рахунку на умовах та у порядку, встановленому Законом та договором.
Дотримання прав вкладників банків передусім проявляється в законодавчих гарантіях повернення всієї суми вкладу та процентів на неї або доходів у іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором банківського вкладу (частина перша статті 1058 ЦК України).
У разі визнання банку неплатоспроможним, гарантією забезпечення прав вкладників є поетапне відшкодування, в порядку передбаченому законом, суми за вкладом: Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку; у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом, в порядку загальних правил відшкодування за процедурами ліквідації.
Аналогічна позиція була висловлена Пленумом Верховного Суду України в постанові від 03 липня 2015 року №13.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
У п. 70 рішення Європейського суду з прав людини від 20 жовтня 2011 року у справі «Рисовський проти України» суд зазначив, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов'язків.
Кошти позивача за вкладом у банку є його власністю, право на яке гарантоване державою України відповідно до ст.1 Протоколу №1 до Конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, норми якої, згідно положень ст.8 Конституції України та ст.9 КАС України, є пріоритетними над нормами вітчизняного законодавства, в тому числі тими, які встановлюють певні обмеження щодо отримання відповідної компенсації втраченого майна.
За наведених обставин у їх сукупності колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для захисту порушеного права позивача на отримання гарантованого державою відшкодування шляхом стягнення з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 гарантованої суми відшкодування за вкладом на рахунку № НОМЕР_2 ПАТ «Комерційний банк «Стандарт'у розмірі 185 000,00 грн.
Колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідача на неврегульованість законодавством правовідносин стягнення гарантованої суми відшкодування за вкладом, розміщеним у банку, вкладникам якого припинено або завершено виплати.
Для врахування у роботі відповідача, колегія суддів звертає увагу останнього на Порядок виконання Фондом гарантування вкладів фізичних осіб засобами автоматизованої системи виплат Фонду в добровільному порядку судових рішень щодо стягнення/зобов'язання відшкодувати/здійснити виплату Фондом гарантованої суми відшкодування за вкладом, розміщеним у банку, вкладникам якого припинено або завершено виплати гарантованих сум відшкодування коштів за вкладами, та/або пов'язаних з таким стягненням інших сум визначено Положенням про виконання Фондом гарантування вкладів фізичних осіб засобами автоматизованої системи виплат судових рішень на користь вкладників щодо стягнення гарантованої суми відшкодування за вкладом, розміщеним у банку, вкладникам якого припинено або завершено виплати, та/або пов'язаних з таким стягненням інших сум, затвердженим рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 03 лютого 2022 року №87, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 лютого 2022 року за №253/37589.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для його скасування не вбачається.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.01.2025 в адміністративній справі №160/23828/23 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 22 травня 2025 року та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 26 травня 2025 року.
Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко
суддя Л.А. Божко
суддя Ю. В. Дурасова