27 травня 2025 р. Справа № 520/31126/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Калиновського В.А.,
Суддів: Спаскіна О.А. , Бегунца А.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.02.2025, головуючий суддя І інстанції: Мар'єнко Л.М., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 12.02.25 по справі № 520/31126/24
за позовом Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
про стягнення податкового боргу,
Позивач, Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , в якому просить суд: стягнути до бюджету України з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суму податкового боргу в загальному розмірі 254451,35 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначав, що станом на час звернення до суду відповідач має податковий борг у загальному розмірі 254451,35 гривень, нарахованого на підставі узгоджених податкових зобов'язань з єдиного податку з фізичних осіб, самостійно визначених платником податку в податкових деклараціях. Податковий борг відповідачем у добровільному порядку не сплачено, у зв'язку з чим тому позивач звернувся до суду з метою примусового стягнення заборгованості.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.02.2025 року адміністративний позов Головного управління ДПС у Харківській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задоволено.
Стягнуто до до бюджету України з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суму податкового боргу в загальному розмірі 254451 гривня 35 копійок.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.
Так, відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що ОСОБА_1 01.12.2024, 25.12.2024, 26.12.2024, 27.12.2024 року, 07.01.2025 року сплатила суму податкового боргу в загальному розмірі 254451 (двісті п'ятдесят чотири тисячі чотириста п'ятдесят одна) гривня 35 копійок.
На переконання відповідача, рішенням Харківського окружного адміністративного суду безпідставно стягнуто грошові кошти, які вже були оплачені відповідачем добровільно.
Позивач не скористався своїм правом та не надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу відповідача.
На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що відповідач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , зареєстрований як суб'єкт господарювання в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 31.01.2023 року, податковий номер 20103525646792. Основний вид діяльності за КВЕД: 86.90 Інша діяльність у сфері охорони здоров'я. Інші види діяльності за КВЕД: 85.59 Інші види освіти, н.в.і.у.
Перебуває на податковому обліку у Головному управлінні ДПС у Харківській області, Індустріальна ДПІ (Основ'янський район м.Харкова) як платник єдиного податку з фіщзичних осіб третьої групи.
Відповідач має заборгованість зі сплати єдиного податку з фізичних осіб у загальному розмірі 254451,35 гривень, яка виникла на підставі самостійно поданих до контролюючого органу:
1) податкової декларації платника єдиного податку-фізичної особи-підприємця (для третьої групи) №9386783712 від 02.06.2024, термін сплати 22.06.2024, на суму 78476,10 гривень, з урахуванням самостійної сплати 31918,40 грн, сума до стягнення - 46557,70 грн;
2) податкової декларації платника єдиного податку-фізичної особи-підприємця (для третьої групи) №9386784401 від 23.06.2024, термін сплати 23.06.2024, на суму 24815,53 грн (з яких основний платіж - 24092,75 грн та штрафна санкцій - 722,78 грн);
3) податкової декларації платника єдиного податку-фізичної особи-підприємця (для третьої групи) №9226144114 від 08.08.2024, термін сплати 19.08.2024, на суму 183078,12 грн.
Сума заборгованості обліковується в інтегрованих картках платника за відповідним платежем.
Згідно п.п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України платнику податку направлено податкову вимогу №0007923-1311-2040 від 22.08.2024 у сумі 254451,35 грн.
У зв'язку з непогашенням відповідачем податного боргу в добровільному порядку, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки на час розгляду справи вказана сума податкового боргу у загальному розмірі 254451,35 гривень Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 не сплачена, доказів самостійної сплати зазначеної заборгованості відповідачем до суду не надано, отже позовну заяву слід задовольнити.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову з наступних підстав.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України. (ч. 4 ст. 5 КАС України).
Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755- VI передбачає, зокрема:
- до функцій контролюючих органів належить здійснення погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів (пп. 19-1.1.22 п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України );
- контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини. (пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України);
- платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. (пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України);
- податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. (пп. 36.1. ст. 36 ПК України);
- виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. (п.38.1. ст. 38 ПК України);
- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. (пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України);
- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету, як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством(пп.14.1.156. п.14.1. ст.14 ПК України);
- податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті. ( пункт 42.1 статті 42 ПК України);
- документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику). (пункт 42.2. ст. 42 ПК України)
- платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом, крім випадків, передбачених податковим законодавством. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. (п. 54.1 ст. 54 ПК України);
- грошове зобов'язання самостійно визначене платником податку оскарженню не підлягає. (п. 56.11 ст. 56 ПК України);
- при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. (п. 56.18 ст. 56 ПК України);
- у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення- рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження. (п. 57.3 ст. 57 ПК України);
- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки. (пп. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПК України);
- нарахування пені розпочинається: при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов'язання у встановлених цим Кодексом випадках, не пов'язаних з проведенням перевірки, або при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов'язання, визначеного за результатами перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов'язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом ( підпункт 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України);
- на суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов'язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день (п.129.4 ст.129 ПК України).
- податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. ( пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України);
- у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. (п. 59.1 ст. 59 ПК України);
- податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу. (п. 59.3 ст. 59 ПК України);
- податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. (п. 59.4 ст. 59 ПК України)
- у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається) ( пункт 59.5 статті 59 ПК України).
- стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. ( пункт 95.2 статті 95 ПК України)
- стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. ( п. 95.3 ст. 95 ПК України).
Системний аналіз наведених норм матеріального права свідчить про те, що контролюючий орган має право звернутися до адміністративного суду з позовом про стягнення податкового боргу з платників податків із дотриманням відповідних умов, встановлених п. 95.2 ст. 95 ПК України, які надають право на примусове стягнення податкового боргу, у разі, якщо платник податку не сплатив узгоджену суму грошового зобов'язання протягом 30 днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги після направлення платникові податків податкової вимоги.
Згідно із підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Пунктом 41.4 статті 41 ПК України встановлено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.
Згідно з підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України до контролюючих органів відносяться податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи).
Отже, зважаючи на те, що вимогою заявленого позову є стягнення податкового боргу, тому предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку; встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених ПК України, тощо.
Крім того, розглядаючи спір про стягнення контролюючим органом податкового боргу, перевірці підлягають обставини щодо його наявності.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що викладена в постанові від 25 січня 2019 року у справі № 810/1760/17.
Колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 01.12.2024, 25.12.2024, 26.12.2024, 27.12.2024 року, 07.01.2025 року сплатила суму податкового боргу в загальному розмірі 254451 (двісті п'ятдесят чотири тисячі чотириста п'ятдесят одна) гривня 35 копійок.
Отже, Головне управління ДПС у Харківській області не виконало належним чином перелічені норми чинного законодавства, зокрема не встановило наявність податкового боргу.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що позов Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, про стягнення до бюджету України з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суми податкового боргу в загальному розмірі 254451,35 грн. - задоволенню не підлягає.
Аналізуючи наведені нормативно - правові акти, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги, зробив помилкові висновки.
Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У відповідності до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, з огляду на викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.02.2025 року по справі № 520/31126/24, прийнято з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення
Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України, підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.02.2025 по справі № 520/31126/24 - скасувати.
Ухвалити постанову, якою відмовити в задоволенні позову Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя В.А. Калиновський
Судді О.А. Спаскін А.О. Бегунц