Постанова від 27.05.2025 по справі 520/35507/24

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2025 р. Справа № 520/35507/24

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Калиновського В.А.,

Суддів: Русанової В.Б. , Спаскіна О.А. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.2025, головуючий суддя І інстанції: Садова М.І., м. Харків, повний текст складено 04.03.25 по справі № 520/35507/24

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області

про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовом, в якому просила:

- визнати протиправною відмову головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 на підставі Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки (2021-2023), що передують року звернення за призначенням пенсії;

- зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 з 01.03.2024 пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2021, 2022, 2023 роки;

- здійснити розподіл судових витрат.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.2025 частково задоволено позов.

Визнано протиправними дії головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у незастосуванні при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Зобов'язано головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок та виплату пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ОСОБА_1 з 01.03.2024 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2021-2023 роки.

У решті позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 968,96 грн.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Доводи апелянта обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 було призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». У зв'язку з доцільністю з 01.03.2024 позивача переведено з пенсії за віком згідно з Законом України "Про державну службу" на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Згідно із заявою від 10.04.2024 ОСОБА_1 з 01.04.2024 проведено перерахунок пенсії від стажу та заробітної плати відповідно до частини 4 статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Враховуючи викладене, показник середньої заробітної, плати в Україні для обчислення пенсії визначається на день призначення пенсій, а не при її перерахунку.

У відповідності до п.3 ч.1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач перебуває на обліку у відповідача у зв'язку із призначенням пенсії за віком у відповідності до Закону України «Про державну службу».

З 01.03.2024 позивача автоматично переведено на пенсію за віком у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

22.11.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують такому призначенню.

19.12.2024 головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області своїм рішенням, розглянувши заяву від 22.11.2024, відмовило позивачу. Згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 року № 2148-VIII пенсії, призначені до набрання чинності цим Законом, з 01.10.2017 перераховані з застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки, при переведенні з пенсії за віком згідно з Законом України «Про державну службу» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування було застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки (3764,40 грн.) та збільшеної на відповідні коефіцієнти збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії, визначені починаючи 3 2019 року згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. №124 (3764,40 грн.*1,17 1,11 1,11 1,14 1,197 1,0796 = 7994,47 грн., де 3764,40 грн. середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки, 1,17 коефіцієнт індексації в 2019 році, 1,11 коефіцієнт індексації в 2020 році, 1,11 коефіцієнт індексації в 2021 році, 1,14 коефіцієнт індексації в 2022 році; 1,197 коефіцієнт індексації в 2023 році, 1,0796 коефіцієнт індексації в 2024 році). Згідно із заявою від 10.04.2024 Вам з 01.04.2024 проведено перерахунок пенсії від стажу та заробітної плати відповідно до частини 4 статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Після перерахунку страховий стаж склав 46 років 6 місяців (стаж зараховано по 31.03.2024, коефіцієнт страхового стажу дорівнює 0,46500), із середньомісячної заробітної плати 13584,12 грн. (3764,40 грн. 1,17 * 1,11 1,11 1,14 1,197 1,0796 1,69919, де 3764,40 грн. середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки, 1,17, 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796 коефіцієнти індексації; 1,69919 індивідуальний коефіцієнт заробітної плати). Розмір пенсії з 01.04.2024 склав 7474,03 грн., а саме: 6316,62 грн. основний розмір пенсії за віком (13584,12 грн. * 0,46500) 209,92 грн. доплата за понаднормативний стаж 16 років (1312,00 грн. * 16%) 15%); 947,49 грн. підвищення відповідно до частини 3 статті 29 (6316,62 грн. * Відповідно до заяви від 13.09.2024 та наданих документів Вам з 18.08.2024 проведено перерахунок пенсії як непрацюючій особі. Розмір пенсії з 18.08.2024 склав 7641,87 грн. Згідно з заявою від 13.09.2024 до пенсійної справи внесена інформація про працевлаштування.

Позивач вважає дії відповідача протиправними, адже відповідач не вірно тлумачать перехід позивача з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV як первинне призначення пенсії за іншим законом, у зв'язку с чим звернулася до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольнивши позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" невірно застосував показник середньої заробітної плати, що вказує на протиправність його дій.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наступне.

Статтею 46 Конституцій України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 37 Закону України Про державну службу від 16.12.1993 № 3723-XII (далі Закон № 3723-XII) передбачено, що на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності загального трудового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.

Нормами статтей 9, 10 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) передбачено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника. Особі, яка має одночасне право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Як передбачено ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Відповідно до частини 3 ст. 45 Закону № 1058-ІV, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 Закону № 1058-IV, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Відтак, здійснивши аналіз наведених норм суд першої інстанції суд першої інстанції вірно вказав, що ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV.

Слід зазначити, що Верховний Суд неодноразово висловлював позицію, що у випадку призначення особі пенсії за одним законом, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком вперше, а не переведення на інший вид пенсії згідно ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV (постанова від 31.01.2019 у справі № 639/2751/17, від 11.07.2019 у справі № 264/6292/16-а, від 17.01.2020 у справі № 591/5266/16-а).

Як встановлено судом ОСОБА_1 було призначено пенсію за віком згідно з Законом № 3723-XII, однак пізніше їй з 01.03.2024 автоматично призначено пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-ІV. Відтак позивач вважає, що у вказаному випадку відбулось не переведення позивача з одного виду пенсії на інший вид пенсії в межах одного Закону № 1058-ІV, а фактичне її призначення відповідно до вказаного Закону. Тому вона має право на перерахунок пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV із застосуванням середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, вказане твердження узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 19.01.2022 № 528/639/17, у якій Судом вказано наступне:

Верховний Суд неодноразово висловлював позицію, що у випадку призначення особі пенсії за одним законом, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком вперше, а не переведення на інший вид пенсії згідно ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV (постанова від 31.01.2019 у справі № 639/2751/17, від 11.07.2019 у справі № 264/6292/16-а, від 17.01.2020 у справі № 591/5266/16-а).

Як вже зазначалось, позивачу призначена пенсія за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії. При цьому, призначена позивачу пенсія відповідно до зазначеного закону є спеціальною пенсією для конкретно визначеного кола осіб.

У свою чергу, із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV позивач звернувся до відповідача вперше, а тому і призначення позивачеві пенсії за віком відповідно до зазначеного закону є призначенням пенсії вперше.

Враховуючи, що до звернення до відповідача з заявою від 22.11.2024 позивач отримувала пенсію за нормами Закону № 3723-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, суд дійшов обґрунтованого висновку, що позивач має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, та ухвалили рішення про задоволення позовних вимог.

Тому судом першої інстанції підставно задоволено позов та вірно визнано протиправними дії головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у незастосуванні при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії та зобов'язано головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок та виплату пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ОСОБА_1 застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2021-2023 роки.

При цьому, колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 8 Порядку № 124, - перерахунок пенсії особам, яким пенсію/щомісячне довічне грошове утримання призначено відповідно до Законів України «Про державну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», проводиться для визначення частини розміру, обчисленої відповідно до Закону № 1058-IV.

Якщо розмір пенсії, обчислений відповідно до Закону № 1058-IV, буде більшим від розміру пенсії, обчисленого відповідно до Законів України «Про державну службу, «Про службу в органах місцевого самоврядування», проводиться автоматичне, без звернення особи, переведення на пенсію на умовах, передбачених Законом, за матеріалами пенсійних справ, про що органи Пенсійного фонду України інформують зазначених осіб шляхом надсилання листа або смс-повідомлення на номер мобільного телефону операторів мобільного зв'язку України.

Особи, пенсію яким відповідно до абзацу другого цього пункту переведено на пенсію на умовах Закону, у будь-який час можуть звернутися до органів Пенсійного фонду України для переведення на пенсію/щомісячне довічне грошове утримання за нормами законодавчих актів, передбачених абзацом другим цього пункту, з установленням розміру пенсії/щомісячного довічного грошового утримання, отримуваного до такого переведення, з 1 числа місяця, наступного за місяцем, у якому надійшла відповідна заява.

Визнавши, що розмір пенсії ОСОБА_1 , обчислений відповідно до Закону № 1058-IV (з урахуванням означених вище урядових актів) буде більшим від розміру пенсії, що обчислений згідно із Законом України «Про державну службу», з 01.03.2024 року ОСОБА_1 переведена на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV.

У випадку призначення пенсії на підставі Закону № 1058-IV, при обчисленні пенсії враховується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернулась до пенсійного органу із заявою від 22.11.2024 про припинення їй виплати пенсії, призначеної на умовах Закону України «Про державну службу», та призначення пенсії за віком на умовах Закону № 1058-IV.

Отже, враховуючи вищенаведене, судом першої інстанції помилково встановлено, що позивач набула права на перерахунок та виплату пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2021-2023 роки з 01.03.2024, оскільки із відповідною заявою звернулась 22.11.2024.

З огляду на це, колегія суддів вважає за доцільне змінити абзац 3 резолютивної частини, виклавши його наступним чином: "Зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок та виплату пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ОСОБА_1 з 22.11.2024 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2021-2023 роки.".

Як встановлено частиною 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно зі ст. 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, ЄСПЛ у рішенні від 29.06.2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Також, як наголошується ЄСПЛ у рішенні по справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Отже, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Відповідно до Рішення ЄСПЛ по справі "Рисовський проти України" (Rysovskyy v. Ukraine) від 20.10.2011 року (заява № 29979/04), принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

При цьому зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміни його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Враховуючи, що суд першої інстанції дійшовши висновку про право позивача на перерахунок та виплату пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2021-2023 роки помилково встановив дату з якого пенсія позивача підлягає перерахунку (22.11.2024, а не 01.03.2024), тому колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні шляхом викладення абзацу третього резолютивної частини в іншій редакції, а саме "Зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок та виплату пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ОСОБА_1 з 22.11.2024 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2021-2023 роки.".

Керуючись ст. ст. 311, 315, 317, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.2025 по справі № 520/35507/24 - змінити виклавши абзац третій резолютивної частини рішення в наступній редакції:

Зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок та виплату пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ОСОБА_1 з 22.11.2024 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2021-2023 роки.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя В.А. Калиновський

Судді В.Б. Русанова О.А. Спаскін

Попередній документ
127665200
Наступний документ
127665202
Інформація про рішення:
№ рішення: 127665201
№ справи: 520/35507/24
Дата рішення: 27.05.2025
Дата публікації: 29.05.2025
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Другий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (27.05.2025)
Дата надходження: 25.03.2025
Предмет позову: визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії