27 травня 2025 р. Справа № 440/2128/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Русанової В.Б.,
Суддів: Калиновського В.А. , Бегунца А.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 18.03.2025, (головуючий суддя І інстанції: Р.І. Молодецький) по справі № 440/2128/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області
про визнання протиправним та скасування рішення,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 183750004497 від 27.12.2024 про відмову позивачу у призначенні (відновленні) пенсії за віком;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити (відновити) пенсію за віком з дня звернення до Пенсійного фонду з заявою про призначення пенсії, а саме з 10.04.2024.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.02.2025 позов залишено без руху.
Позивачу надано 10 днів з моменту отримання ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду: позовної заяви, оформленої відповідно до ч. 5 ст. 160 КАС України, із уточненим складом учасників, зокрема, із зазначенням належного відповідача (відповідачів), до якого звернута позовна вимога позивача (її копій у кількості, яка б відповідала кількості учасників справи або із доказами надсилання відповідачам копії позовної заяви, а також копій доданих до позовної заяви документів).
11.03.2025 року на виконання вимог суду, позивач подав клопотання про заміну процесуального статусу сторони у справі, а саме Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області змінити з відповідача на третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.03.2025 позов повернуто позивачу.
Повертаючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що клопотання про заміну процесуального статусу сторони у справі не є усуненням недоліків позовної заяви, оформленої відповідно до ч.5 ст. 160 КАС. Оскільки у встановлений судом строк, вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху позивач не виконані, недоліки позовної заяви не усунуто, наявні підстави для повернення позову.
Позивач, не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та передати справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції проявлено надмірний формалізм у підході до розгляду справи та зазначає, що позивачем надавалось клопотання із зазначенням належного відповідача по справі.
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області не подали відзиви на апеляційну скаргу.
Відповідно до ч. 2 ст. 312 КАС України апеляційна скарга розглянута судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема: 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин; вирішуючи спір суд повинен встановити, що у зв'язку з прийнятим рішенням, вчиненням дії чи допущенням бездіяльності суб'єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи інтереси особи у сфері публічно-правових відносин; при цьому, обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.
Розгляду та задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.
При цьому, слід зазначити, що при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який би міг відновити його становище та захистити порушене, на його думку право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних відносин (предмет та підстави позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
Отже, визначитися з предметом спору має саме позивач, оскільки саме він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору.
Аналогічні висновки, викладені у постанові Верховного суду від 31.10.2018 по справі №826/16958/17.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.02.2024 у справі №990/150/23 виклала такі висновки: "Звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.
Оцінка предмета заявленого позову як наслідок наявності підстав для захисту порушеного права позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги."
З матеріалів справи вбачається, що позивач, інвалід 2 групи, учасник наслідків аварії на ЧАЕС, звернувся до суду з позовом , в якому просив визнати протиправним рішення ГУ ПФУ в Львівській області від 27.12.2024 про відмову у призначені йому пенсії за віком, зобов'язати ГУ ПФУ в Львівській області призначити йому пенсію за віком.
В позові відповідачами визначено Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області та Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області.
В прохальній частині позову позовні вимоги заявлені тільки до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.
Суд першої інстанції встановивши невідповідність позовних вимог до суб'єктного складу учасників справи, залишив позов без руху та надав час для усунення його недоліків.
На виконання вимог суду позивачем надано клопотання про заміну процесуального статусу сторони у справі, а саме Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області змінити з відповідача на третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.
З підстав не усунення недоліків позовної заяви суд першої інстанції повернув позов.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні адміністративного позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави (ч. 4 ст. 48 КАС України).
Відповідно до ч. 5 ст. 48 КАС України під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
Особа, яка залучається до участі у справі у процесуальному статусі відповідача має процесуальні права та процесуальні обов'язки, визначені КАС України.
Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи. При цьому обов'язком суду першої інстанції є встановлення належності відповідачів, їх заміна та залучення співвідповідача у разі необхідності.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що позивач не завжди спроможний правильно визначити відповідача. Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач зазначає відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом, проте під час розгляду справи він може заявити клопотання про заміну неналежного відповідача належним чи залучення співвідповідача. Заміна чи залучення відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі й за клопотанням самого відповідача, або навіть за ініціативою суду.
Крім того, відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст. 173 КАС України підготовку справи до судового розгляду здійснює суддя адміністративного суду, який відкрив провадження в адміністративній справі. Завданням підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу.
Отже, визначення належного суб'єктного складу учасників процесу є обов'язком суду, який за своєю ініціативою визначити належний склад учасників у справі, зокрема залучення належного співвідповідача, третьої особи, а тому не зазначення у прохальній частині позовної заяви співвідповідача не є підставою для повернення позову.
Як вбачається з матеріалів справи позивач висловив свою думку щодо статусу учасників справи, в клопотанні поданому суду просив визнати ГУ ПФУ в Сумській області третьою особою, а не відповідачем, що свідчить про виконання ним вимог суду.
У зв'язку з викладеним, колегія суддів вважає, що ухвала суду про повернення позову підлягає скасуванню, як прийнята з порушенням норм процесуального права.
Відповідно до пунктів 1, 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Таким чином, колегія суддів вважає передчасним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позову, у зв'язку з чим ухвала суду на підставі ст.320 КАС України підлягає скасуванню, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 311, 312, 315, 317, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 18.03.2025 по справі № 440/2128/25 - скасувати.
Адміністративну справу № 440/2128/25 направити до Полтавського окружного адміністративного суду для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя В.Б. Русанова
Судді В.А. Калиновський А.О. Бегунц