27 травня 2025 р. Справа № 440/9901/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Русанової В.Б.,
Суддів: Присяжнюк О.В. , Бегунца А.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.02.2025 (головуючий суддя І інстанції: К.І. Клочко) у справі №440/9901/24
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
до Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся з позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00100262405 від 08.07.2024 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 17 000,00 грн.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 14.02.2025 року позов залишено без задоволення.
Позивач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, оскаржив його в апеляційному порядку, як ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає про помилкове врахування судом першої інстанції висновків Верховного Суду, сформованих у постанові від 09.09.2024 у справі №280/6832/23.
Зазначає, що податкова інформація, яка знаходиться в електронних базах контролюючого органу, не може бути підставою для висновків про порушення позивачем п.п.226.3, п.п.226.7, п.п.226.9 ст.226 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) та абз.3 ч.4 ст.11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
Звертає увагу, що зазначення у фіскальному чеку даних марки акцизного податку на алкогольні напої чи відсутність такої інформації в розрахунковому документі за минулий період не може підтверджувати чи спростовувати факт реалізації немаркованої продукції.
За результатами апеляційного розгляду позивач просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права. Наголошує, що висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 09.09.2024 у справі №280/6832/23, обґрунтовано застосовані судом першої інстанції до спірних правовідносин сторін у даній справі. Вважає рішення суду першої інстанції законним, а тому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
У додаткових поясненнях у справі позивач не погоджується з доводами, викладеними відповідачем у відзиві на апеляційну скаргу, та звертає увагу, що норма права, за якою позивач притягнутий до відповідальності оспорюваним податковим повідомленням-рішенням, не містить положень щодо «реалізації алкогольних напоїв, що вважаються немаркованими».
Відповідно до ст.308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та у ході судового розгляду у суді апеляційної інстанції підтверджено, що відповідачем проведена документальна планова виїзна перевірка діяльності платника податків - ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 31.12.2023, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі по тексту - єдиного внеску) за період з 28.08.2014 по 20.01.2016 та з 25.01.2016 по 31.12.2023, за наслідками якої складено акт від 03.06.2024 за №7582/16-31-24-05-01/ НОМЕР_1 (а.с.120-177).
За висновками акту перевірки встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 , зокрема, п.п.226.3, п.п. 226.7, п.п. 226.9 ст.226 ПК України та абз.3 ч.4 ст.11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 за №481/95-ВР (зі змінами та доповненнями) - «Алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством» у зв'язку із встановленням фактів реалізації алкогольних напоїв, що вважаються немаркованими (без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку).
На підставі акта перевірки від 03.06.2024 Головним управлінням Державної податкової служби у Полтавській області прийнято податкове повідомлення-рішення, яким застосовано до позивача штрафні санкції у розмірі 17 000,00 грн. (а.с.178-179).
Позивач не погодившись податковим повідомленням-рішенням, звернувся до суду першої інстанції з позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з посиланням на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 09.09.2024 у справі №280/6832/23, дійшов висновку про те, що відповідачем доведено порушення ФОП ОСОБА_1 п.п.226.3, п.п.226.7, п.п.226.9 ст.226 ПК України та абз.3 ч.4 ст.11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 за № 481/95-ВР та, як наслідок, про правомірне застосування штрафних санкцій у розмірі 17 000 грн.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених ст.308 КАС України, колегія суддів виходить з наступного.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи прокуратури України та їх посадові особи зобов'язані діяти в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року 481/95-ВР (далі по тексту - Закон №481/95-ВР).
Відповідно до абзацу другого статті 16 Закону №481/95-ВР контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної Законами України.
За приписами статті 1 Закону №481/95-ВР:
- алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об'ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу "живого" бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об'ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД;
- роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання (у тому числі іноземних суб'єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування;
- місце торгівлі - місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пива - без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, - торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій та/або програмними реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів;
Абзацом 3 частини четвертої статті 11 Закону №481/95-ВР встановлено, що алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.
Згідно з підпунктами 14.1.4, 14.1.145, 14.1.107, 14.1.109 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України):
акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції); підакцизні товари (продукція) - товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які цим Кодексом встановлено ставки акцизного податку;
марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів;
маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.
До підакцизних товарів належать, зокрема, спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво (п.215.1 ст.215 ПК України).
Згідно з п.226.2 ст.226 ПК України наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою, пачці (упаковці) тютюнового виробу чи ємності (упаковці) з рідиною, що використовується в електронних сигаретах, є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.
Відповідно до пункту 226.3 статті 226 ПК України виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюється марками акцизного податку, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України (п. 226.5 ст.226 ПК України).
Пунктом 226.6 статті 226 ПК України встановлено, що маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об'ємних одиниць. Маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв із вмістом спирту етилового до 8,5 відсотка об'ємних одиниць не здійснюється.
Згідно з п.226.7 ст.226 ПК України кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, крім суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв
Пунктом 226.9 статті 226 ПК України визначено, що вважаються такими, що не марковані: алкогольні напої, тютюнові вироби та рідини, що використовуються в електронних сигаретах, з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої, тютюнові вироби та рідини, що використовуються в електронних сигаретах, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; вироблені в Україні алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари; алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки. сигарети, цигарки та сигарили, що вироблені після 1 січня 2021 року, в яких кількість одиниць у пачці (упаковці) не відповідає кількості одиниць, зазначеній на марках акцизного податку; рідини, що використовуються в електронних сигаретах, вироблених до 1 січня 2021 року.
Згідно з п.226.11 ст.226 ПК України ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України не маркованих в установленому порядку алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, забороняються.
Відповідно до п.20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 за №1251 (далі по тексту - Положення №1251) маркування алкогольних напоїв вітчизняного виробництва, тютюнових виробів, тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюється виробниками зазначеної продукції.
Відповідно до абз.7,8 п.5 Положення №1251 встановлено, що на кожну марку для алкогольних напоїв наносяться такі реквізити:
- позначення виду марки, що складається із слів та літер "алкоголь вітчизняний (лікеро-горілчана продукція)" - "АВ ЛГП", "алкоголь вітчизняний (виноробна продукція)" - "АВ ВП", "алкоголь імпортний (лікеро-горілчана продукція)" - "АІ ЛГП", "алкоголь імпортний (виноробна продукція)" - "АІ ВП;
- індекс регіону України, що відповідає місцезнаходженню виробника продукції, позначений двома цифрами (для маркування вітчизняної продукції), серія із чотирьох літер і шестизначний номер, два двозначних числа (місяць і рік, у якому вироблено марки для алкогольних напоїв), сума акцизного податку (для алкогольних напоїв), сплаченого за одиницю продукції, з точністю до тисячного знака, крім суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв.
Згідно з абз. 4 п. 20 Положення №1251 вважаються такими, що немарковані, алкогольні напої, тютюнові вироби, тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням і рідини, що використовуються в електронних сигаретах, у випадках, визначених пунктом 226.9 статті 226 ПК України.
Відповідно до наведеного усі алкогольні напої (крім зазначених у пункті 226.10 ст.226 ПК України) зі вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об'ємних одиниць, повинні бути марковані відповідними МАП з унікальним поєднанням літер та цифр, що визначено п.226.6 ст. 226 ПК України та ст.11 Закону №481.
За приписами п.228.9 ст.228 ПК України відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до закону.
Згідно з ч.2 ст.17 Закону №481/95-ВР до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17 000 гривень.
Як слідує з аналізу наведених норм чинного законодавства, законом заборонено виробництво, зберігання, транспортування та реалізацію алкогольних напоїв, що підлягають маркуванню, без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, водночас, такими, що немарковані вважаються, зокрема, алкогольні напої, тютюнові вироби та рідини, що використовуються в електронних сигаретах, марковані з відхиленням від вимог Положення №1251, а також алкогольні напої з марками, що мають такі пошкодження, які унеможливлюють встановлення реквізитів, передбачених абзацом сьомим пункту 5 Положення №1251.
Судом установлено, що застосовуючи до позивача штрафні санкції відповідач виходив з того, що при проведенні перевірки даних щодо відображення у фіскальних чеках інформації про зазначення номерів та серій марок акцизного податку ФОП ОСОБА_1 встановлено факти реалізації алкогольних напоїв, що марковані з відхиленням від вимог Положення №1251 за адресою провадження роздрібної торгівлі алкогольними напоями: АДРЕСА_1 , магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 », на загальну суму 256,2 грн. (а.с.171).
Так, згідно з електронними копіями розрахункових документів, що надходять по дротових та/або бездротових каналах зв'язку до органів ДПС, встановлено факт повторного використання ФОП ОСОБА_1 акцизної марки (ADGT191035) при реалізації коньяка "Шабо" VS 3 зірки 0,375 літра що підтверджується інформацією з фіскальних чеків, сформованих в РРО, № 491635311 від 11.09.2022, та № 398857047 від 17.07.2022.
Вказаний висновок викладено контролюючим органом на сторінці 103 Акта перевірки (а.с.171).
Отже, під час перевірки встановлено продаж позивачем алкогольних напоїв, маркованих з відхиленням від вимог Положення №1251 (марками акцизного податку з однаковими реквізитами), у зв'язку із чим така продукція вважається немаркованою.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що механізм застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону, визначає Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону №481/95-ВР, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 за № 790 (далі по тексту - Порядок).
Пунктом 5 вказаного Порядку передбачено, що підставами для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб'єкта господарювання, пов'язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами господарювання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Водночас, необхідною передумовою застосування до суб'єкта господарювання рішення про застосування фінансових санкцій, є наявність доказів на підтвердження порушення таким суб'єктом вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Відповідно до приписів ч.2 ст. 17 Закону №481/95-ВР склад правопорушення утворює факт зберігання, транспортування чи реалізації алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку.
З урахуванням наведеного, колегія суддів зазначає, що в межах спірних відносин контролюючому органу під час проведення перевірки необхідно встановити факт наявності у суб'єкта господарювання у продажу алкогольних напоїв, факт відсутності марок акцизного податку встановленого зразка на даному алкогольному напої (алкогольні напої марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції).
В якості доказів продажу позивачем алкогольних напоїв, маркованих з відхиленням від вимог Положення №1251, відповідач посилається на відомості з електронних копій фіскальних чеків РРО, наявні в інформаційних базах ДПС України, а саме реалізацію алкогольної продукції з марками акцизного податку з однаковими реквізитами.
Проте, слід зауважити, що склад стверджуваного у спірних правовідносинах порушення, утворює відсутність чи підробка акцизної марки на товарі, що реалізується, однак описова частина акта перевірки не відображає висновків, з якими контролюючий орган пов'язує факти порушення позивачем вимог Положення №1251 та які є доказом фактів реалізації алкогольних напоїв, що вважаються немаркованими.
У якості додатку до акта перевірки відповідачем не долучені копії фіскальних чеків із СОД РРО, які стали підставою для висновку про порушення позивачем приписів Положення №1251.
Водночас, відповідач ні в акті перевірки, ні у відзиві на позов та апеляційну скаргу не конкретизує та не посилається на те, які саме приписи Положення №1251 порушено позивачем.
Втім, сам факт реалізації алкогольних напоїв, маркованих з відхиленням від вимог Положення №1251, які зазначені у копіях розрахункових документах згідно з аналітичними базами даних органів ДПС, може слугувати підставою для проведення перевірки позивача з боку відповідача, однак не може слугувати єдиною та достатньою підставою для висновку про порушення позивачем вимог ч.2 ст.17 Закону №481/95-ВР - реалізація алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку (алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог Положення №1251).
Зазначення у фіскальних чеках марок акцизного податку з однаковими реквізитами жодним чином не може підтверджувати факт реалізації немаркованої алкогольної продукції відповідно до п.226.9 ст.226 ПК України. Для фактичного встановлення порушення при реалізації алкогольних напоїв з недоліками марки акцизного податку необхідно провести контрольну розрахункову операцію, вилучити такі товари з марками, а в деяких випадках навіть провести експертизу марки акцизного податку, щоб реально стверджувати про факт реалізації немаркованої алкогольної продукції відповідно до п.226.9 ст.226 ПК України.
Така інформація вноситься до розрахункового документу продавцем (особою, що проводить розрахункові операції) шляхом зчитування в автоматичному режимі інформації з такої марки під час сканування, або вручну, якщо на акцизній марці є загинання чи інші незначні перешкоди і сканер не може її розпізнати.
У свою чергу, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідач, в обґрунтування зафіксованих порушень в акті перевірки, посилається виключно на наявну в нього ще до перевірки податкову інформацію, що і слугувала підставою нарахування фінансової санкції вже за результатами проведеної податкової перевірки, але в розумінні чинного законодавства така податкова інформація сама по собі не може бути підставою для притягнення платника податків до відповідальності, а може бути лише використана як підстава для подальшої перевірки певних обставин.
Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, сформованою у постанові від 16.05.2024 у справі №520/4564/23.
В межах спірних правовідносин посадовими особами податкового органу не відображено в акті перевірки детального опису усіх дій, вчинених під час перевірки для підтвердження факту вжиття інспекторами усіх передбачених законом заходів з метою підтвердження факту правопорушення. Водночас акт перевірки не містить достатньої інформації, яка дозволяє встановити факт порушення позивачем правил маркування алкогольних виробів з огляду на відсутність будь-якої деталізації виявленого порушення.
Доказів несплати виробником вказаних алкогольних товарів акцизного податку відповідачем не надано ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанцій.
Отже, відповідачем не надано належних та достовірних доказів про встановлені під час перевірки порушення у розумінні статей 73 та 75 КАС України, а саме виявлення під час проведення податкової перевірки фактів продажу алкогольних напоїв без марок акцизного податку або оформлених з порушеннями (пошкодженнями) чи невстановленого зразку.
Колегія суддів зазначає, що без дослідження документів, що підтверджують факт придбання та продаж відповідної алкогольної продукції, без дослідження та встановлення невідповідності марок акцизного податку на алкогольні товари вимогам законодавства на місці продажу такої продукції, проведена перевірка у відповідній частині є лише формальною, яка за змістом вжитих заходів контролю такою по своїй суті не була, внаслідок чого оскаржувані рішення контролюючого органу та його дії не відповідають вимогам визначеного законом способу їх вчинення всупереч пункту 1 частини другої статті 2 КАС України.
Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 21.09.2022 року у справі № 640/14640/19, необхідною умовою для притягнення до юридичної відповідальності є встановлення складу правопорушення як сукупності об'єктивних та суб'єктивних ознак, що характеризують діяння як правопорушення, зокрема встановлення вини. Складання посадовими особами органу доходів і зборів акта перевірки із відображенням у ньому лише твердження щодо порушення позивачем приписів Положення №1251 є недостатнім і повинно здійснюватися шляхом повного фіксування та збирання всіх необхідних доказів на підтвердження таких обставин.
Щодо висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 09.09.2024 у справі № 280/6832/23 про правову можливість використання контролюючим органом податкової інформації, яка міститься в СОД РРО, з урахуванням яких суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог, то колегія суддів зазначає, що такі враховані судом першої інстанції без надання оцінки в сукупності з іншими документами (доказами), дослідженими під час перевірки, які достовірно б підтверджували висновки, викладені в акті перевірки щодо суті виявлених порушень законодавства.
За викладених обставин колегія суддів вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо доведеності відповідачем порушення ФОП ОСОБА_1 п.п.226.3, п.п.226.7, п.п. 226.9 ст.226 ПК України та абз.3 ч.4 ст.11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» та, як наслідок, про правомірність застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 17000 грн. оспорюваним податковим повідомленням - рішенням.
Враховуючи встановлені обставини справи колегія суддів дійшла висновку про протиправність оспорюваного податкового повідомлення-рішення та наявність підстав для його скасування.
Згідно із приписами пункту другого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Оскільки рішення суду першої інстанції ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права, з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нового про задоволення позовних вимог.
Враховуючи положення ст.139 КАС України, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в загальній сумі 2 664,64 грн. (1211, 20 грн. за подання позову + 1453,44 грн. за подання апеляційної скарги).
Решта сплаченої позивачем за подання апеляційної скарги суми є надміру сплаченим судовим збором, який може бути повернуто за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду у порядку статті 7 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст. ст. 139, 311, 315, 317, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.02.2025 у справі №440/9901/24 скасувати.
Прийняти постанову, якою позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00100262405 від 08.07.2024 про застосування до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 17 000,00 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в загальній сумі 2 664 (дві тисячі шістсот шістдесят чотири) грн. 64 коп.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий суддя В.Б. Русанова
Судді О.В. Присяжнюк А.О. Бегунц