Справа № 522/4413/25
Провадження № 3/522/2208/25
27 травня 2025 року місто Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Ляшко О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з ВП №2 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Узбекістана, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, -
Із протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що 11 лютого 2025 року приблизно о 22:49 год. за адресою АДРЕСА_2 гр. ОСОБА_2 вчинив домашнє насилля у відношенні співмешканки ОСОБА_3 психологічного характеру при цьому виражався нецензурною лайкою, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Судовий розгляд в суді проведено за відсутністю ОСОБА_1 , який в судове засідання не з'явився, будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку. Водночас до суду надано письмові пояснення від ОСОБА_1 , що у них з колишньою співмешканкою виникли непорозуміння, через те, що він протягом місяця намагався забрати свої речі з її квартири. Коли він приїхав забрати їх, у них виник конфлікт в результаті якого, потерпіла викликали поліцію.
Суд дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, вважає, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, з наступних підстав.
У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно положень ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України у зв'язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок i домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» від 22.05.2024 року за № 3733-ІХ статтю 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення викладено у новій редакції, яка набрала чинності 19 грудня 2024 року.
У відповідності до чинного законодавства відповідальність за ч.1 ст. 173-2 КУпАП (в ред. від 19.12.2024 року на підставі ЗУ № 3733-IX від 22.05.2024), настає за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Норма статті 173-2 КУпАП є бланкетною, а тому для того, щоб повністю розкрити суть адміністративного правопорушення у протоколі повинно бути зазначено, які конкретно дії вчинила особа, який спосіб насильства прослідковується у діях порушника, якщо дій кілька, то зазначена кожна дія і, вид насильства та наслідки цих дій по відношенню до особи, щодо якої вони були спричинені.
Конструкція норми, викладеної в ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, передбачає настання наслідків у вигляді завдання шкоди фізичному або психологічному здоров'ю потерпілого як обов'язкову ознаку об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення.
Отже, домашнє насильство, у розумінні ст. 173-2 КУпАП, є адміністративним правопорушенням з матеріальним складом, оскільки потребує наявності не тільки певного протиправного діяння, але й спричинення завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Законодавець визнав адміністративним правопорушенням не будь-яке домашнє насильство, а лише те, яке потягло за собою завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд зазначає, що викладена в протоколі серії ВАД 703177 від 25.02.2025 року фабула адміністративного правопорушення не містить всі обов'язкові ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а саме відсутність настання наслідків в результаті вчиненого діяння по відношенню до потерпілого.
Оскільки складений у відношенні ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення не містить обставини правопорушення, що вказують на настання наслідків протиправного діяння, суд самостійно встановлювати таку обставину не може.
За вимогами ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього кодексу.
Згідно з ст. 279, 280 КУпАП справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатись у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення. Суд не вправі вийти за межі протоколу та самостійно розширити фабулу (об'єктивну сторону) адміністративного правопорушення зазначену у протоколі чи вказувати на кваліфікуючі ознаки правопорушення, які не зазначались у протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки це істотно порушує право особи на захист та не узгоджується з усталеною судовою практикою ЄСПЛ (рішення від 30.05.2013 у справі «Малофєєва проти Росії» (Malofeyeva v. Russia), заява №36673/04); рішення від 20.09.2016 у справі «Карелін проти Росії» (Karelin v. Russia), заява № 926/08), згідно якої у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Порядок збору та процесуального фіксування доказів визначений законодавством України про адміністративні правопорушення, а тому як доказ протокол про адміністративне правопорушення може бути використаний у відповідній справі тільки в тому випадку, якщо він складений в порядку і з джерел, передбачених законом. При цьому необхідно враховувати, що у цій категорії справ протокол про адміністративне правопорушення виступає як важливий юридичний документ акт, який свідчить про порушення уповноваженою особою Національної поліції справи про адміністративне правопорушення щодо порушення громадського порядку та безпеки, тому є не тільки обов'язковим процесуальним документом, але і займає ключове положення серед інших джерел доказів.
Так, в силу приписів ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Верховний Суд в п. 39 постанови від 08.07.2020 року у справі № 463/1352/16-а, провадження № К/9901/21241/18, виклав правовий висновок, згідно якого у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачяться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:1) про накладання адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених ст. 24-1 цього Кодексу; 2) про закриття справи.
Згідно п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 1, 7, 9, 173-2, 245, 247, 279, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Приморського районного суду м. Одеси протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Суддя О.П. Ляшко