Провадження № 11-кп/803/1762/25 Справа № 204/2346/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
22 травня 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого судді-доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_6 на ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 03 квітня 2025 року стосовно
ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Дніпропетровську, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у провадженні за поданням Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)», відповідно до ст. 82 Кримінального кодексу України (далі - КК),
за участю:
прокурора ОСОБА_8
в режимі відеоконференції:
засудженого ОСОБА_7
Обставини, встановлені рішенням суду першої інстанції, короткий зміст оскарженого рішення.
Ухвалою суду задоволено подання Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» та замінено засудженому ОСОБА_7 невідбуту частину строку покарання у виді позбавлення волі, призначеного вироком Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 05 жовтня 2023 року, більш м'яким покаранням у виді обмеження волі з переведенням до виправного центру на невідбуту частину строку 2 роки 10 місяців 17 днів.
В обґрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції зазначив, з матеріалів справи, засуджений ОСОБА_7 за час відбування покарання зарекомендував себе позитивно, за що має два заохочення. Вказане свідчить, що поведінка та психологічне ставлення засудженого щодо дотримання умов відбування покарання та його ставлення до праці змінюються в позитивну сторону, має позитивну динаміку. Свідченням того, що засуджений став на шлях виправлення, є саме його поведінка, сумлінне ставлення до праці, додержання режиму відбування покарання, а також його ставлення до вчинених кримінальних правопорушень, що підтверджується матеріалами його особової справи та поясненнями засудженого.
Враховуючи вищевикладене та аналізуючи особу засудженого в цілому, дані про його поведінку та ставлення до праці за весь період відбування покарання, позитивні настанови на майбутнє, те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, тяжкість вчинених ним кримінальних правопорушень, суд дійшов висновку, що засуджений став на шлях виправлення, вину у скоєних злочинах усвідомив, виражає щире каяття, та вважає за можливе замінити невідбуту частину покарання більш м'яким покаранням у виді обмеження волі.
В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу суду і постановити нову, якою відмовити в задоволенні подання установи про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким відповідно до ст. 82 КК.
Вважає ухвалу суду незаконною та такою, що підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Зазначає, що суд прийняв рішення без достатнього обґрунтування, та за відсутності будь-яких даних які б доводили те, що засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення. Характеристика надана на засудженого ОСОБА_7 не дає підстави для висновку, що засуджений довів своє виправлення. Судом не обґрунтовано, що на момент судового розгляду подання, в повній мірі реалізовано мету покарання, передбачену ст. 50 КК. Також судом не враховано ступінь суспільної небезпеки вчинених ОСОБА_9 злочинів, який відбуває покарання за вчинення умисних тяжких злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК, що на думку прокурора, не може характеризувати засудженого як такого, що довів своє виправлення сумлінною поведінкою та працею.
Прокурор в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу, прокурора, який брав участь в суді першої інстанції і з підстав, викладених в скарзі, просив її задовольнити, ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні подання установи виконання покарань.
Засуджений в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора, вважав її безпідставною, а ухвалу суду законною та обґрунтованою і просив залишити її без змін, а скаргу без задоволення.
Заслухавши думки учасників провадження, перевіривши доводи апеляційних скарг та матеріали провадження, апеляційний суд доходить наступних висновків.
Відповідно до ст. 404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Перевіривши доводи апеляційної скарги прокурора про необґрунтованість висновків суду першої інстанції та наявність підстав для відмови в заміні невідбутої частини покарання більш м'яким, апеляційний суд вважає, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону судом першої інстанції виконані належним чином, а доводи прокурора на ґрунтуються на положення закону України про кримінальну відповідальність.
З матеріалів провадження та звукозапису судового розгляду вбачається, що суд першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно розглянув матеріали подання установи виконання покарань, дослідив необхідні матеріали провадження та прийняв правильне рішення про задоволення подання.
Апеляційний суд вважає обґрунтованими висновки суду, що засуджений ОСОБА_7 за час відбування покарання зарекомендував себе позитивно, за що має два заохочення, поведінка та психологічне ставлення засудженого щодо дотримання умов відбування покарання та його ставлення до праці змінюються в позитивну сторону, має позитивну динаміку, засуджений став на шлях виправлення, що підтверджується його поведінкою та сумлінним ставленням до праці, додержанням режиму відбування покарання, а також його ставленням до вчинених кримінальних правопорушень, що підтверджується матеріалами його особової справи та поясненнями засудженого.
Водночас апеляційний суд не може погодитись з доводами апеляційної скарги прокурора в частині неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та з тлумаченням положень ст. 82 КК, який зазначає, що рішення суду є незаконним, оскільки ОСОБА_7 не довів своє виправлення.
Відповідно до ч. 2 ст. 81 КК умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Для застосування положень ст. 82 КК, а саме заміни невідбутої частини покарання більш м'яким ця стаття може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.
Таким чином, правові поняття “довів виправлення» та “став на шлях виправлення», є різними за своїм змістом, що залишилось поза увагою прокурора під час подання апеляційної скарги, у зв'язку з чим вона є очевидно необґрунтованою, а такі посилання посилання прокурора є неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, оскільки є неправильним тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд доходить висновку, що ухвала суду є законною та обґрунтованою, а викладені прокурором доводи апеляційної скарги, не можуть бути підставою для її скасування.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 03 квітня 2025 року стосовно ОСОБА_7 про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким, залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
_____________________ ______________________ _____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4