Провадження № 22-ц/803/4827/25 Справа № 189/3064/24 Суддя у 1-й інстанції - Лукінова К. С. Суддя у 2-й інстанції - Новікова Г. В.
23 травня 2025 року Дніпровський апеляційний суд в складі колегії:
судді-доповідача: Новікової Г.В.
суддів: Гапонова А.В., Никифоряка Л.П.
розглянувши у письмовому провадженні без виклику сторін в м. Дніпро апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на заочне рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 04 лютого 2025 року у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У грудні 2024 року Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі АТ КБ «ПриватБанк») звернулось до суду із зазначеним вище позовом, який обґрунтовувало тим, що 09.02.2022 року відповідач ознайомився з умовами кредитування та підписав паспорт кредиту. 09.02.2022 року відповідач підписав власноручно заяву про приєднання до умов та правил банківських послуг та погодив наступні умови: 1. Тип кредиту та розмір кредитного ліміту: відновлювана кредитна лінія до 200 000 грн. (п.1.2. Договору); 2. Тип кредитної карти: Картка «Універсальна GOLD»; 3. Строк кредитування: 12 місяців з пролонгацією (п.1.2. Договору); 4. Процентна ставка, відсотків річних: 40,8% (п.1.3 Договору); 5. Кількість та розмір платежів, періодичність: сплата мінімального обов'язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту (п.1.4. Договору); 6. Розмір мінімального обов'язкового платежу: - 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн, щомісячно, або 10% від заборгованості, але не менше 100 грн, щомісячно - у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення (п.1.4. Договору); 7. Проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 60,00% (п.1.5. та п. 2.1.1.2.12. Договору).
Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг Відповідачем підписано власноруч на планшеті. Відповідач отримав платіжний інструмент - кредитну картку номер - НОМЕР_1 , строк дії - 02/26, тип - "Універсальна GOLD". Відповідач користувався кредитним лімітом. Відповідач порушує зобов'язання за даним договором.
У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 28.11.2024 року має заборгованість - 38638,99 грн., яка складається з наступного: 31608,65 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 7030,34 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
Просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №б/н від 09.02.2022 року у розмірі 38638,99 грн., що складається із: - 31608,52 грн. - заборгованість за тілом кредиту - 7030,34 грн. - заборгованість за простроченими відсотками та стягнути суму сплаченого судового збору.
Заочним рішенням Покровського районного суду Дніпропетровської області від 04 лютого 2025 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції як незаконне та необґрунтоване, та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити; стягнути з відповідача судові витрати.
В обґрунтування посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неповне та не всебічне з'ясування обставин справи.
Зазначає, що ОСОБА_1 уклав кредитний договір шляхом підписання заяви від 09 лютого 2022 року про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг з тарифами які діяли на дату підписання заяви. На підставі заяви від 09.02.2022 року відповідачу відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку, на яку встановлено кредитний ліміт. Звертає увагу, що активація картки та користування картковим рахунком, відповідно до виписки по ньому та розрахунку заборгованості, свідчить про отримання кредитної картки відповідачем, прийняття ним умов кредитного договору та користування кредитними коштами.
Щодо узгодження розміру відсотків за користування кредитом банк зазначає, що вони погоджені сторонами та регламентовані Умовами та правилами надання банківських послуг на які погодився відповідач підписавши заяву від 09.02.2022 року.
Вважає, що суд першої інстанції належним чином не дослідив надані банком документи, зокрема розрахунок заборгованості у взаємозв'язку із випискою з особового рахунку позичальника, що призвело до звільнення відповідача від обов'язку повернення банку фактично отриманої суми кредитних коштів та відсотків за їх користуванням.
Відповідач не скористався своїм правом на подання відзивів на апеляційну скаргу, що відповідно до ч.3 ст. 360 ЦПК України не є перешкодою для перегляду рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Частиною 4 статті 19 ЦПК України передбачено, що спрощене провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Згідно із ч. 3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
У ч.1 ст. 369 ЦПК України зазначено, що апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Зважаючи, що по даній справі ціна позову становить 38638,99 грн., тобто менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб і справа не відноситься до справи, яка не підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розгляд апеляційної скарги здійснюється без повідомлення сторін.
Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги відповідно до статті 367 ЦПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог частин 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що09.02.2022 року ОСОБА_1 підписав заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг.
Відмовляючи у задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не надано доказів на підтвердження видачі відповідачу кредитної картки та розміру наданого відповідачу кредиту, тому, відповідно, перевірити розмір нарахованих суми боргу, процентів та штрафних санкцій відповідачу не є можливим.
Проте такий висновок не відповідає встановленим обставинам та нормам матеріального і процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Статтею 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 09 лютого 2022 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, згідно з умовами якого остання отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. В підтвердження укладання договору позивачем надано копію заяви від 09.02.2022 року з підписом клієнта, де зазначено його особисті дані; розрахунок заборгованості за договором від 09.02.2022 року, укладеного між ПриватБанком та ОСОБА_1 , з якого вбачається наявність заборгованості за тілом кредиту станом на 28.11.2024 року в сумі 38638,99 грн. та яким підтверджується надання грошових коштів відповідачеві та періодичні погашення за наданим кредитом, виписку за договором №б/н за період з 01.03.2022 року по 28.11.2024 року.
Із наданих позивачем доказів, зокрема виписки за карткою ОСОБА_1 , вбачається, що останній користувався кредитними коштами шляхом отримання готівки у банкоматі та відділенні банку, розраховувався ними за товари та послуги, а також здійснював повернення кредитних коштів позивачу. Всі ці дії свідчать про те, що відповідач отримував кредитні кошти та користувався ними з частковим поверненням. Надані позивачем докази в підтвердження укладання кредитного договору між сторонами апеляційний суд вважає належними та допустимими.
Кредитний договір відповідачем недійсним не визнавався, ОСОБА_1 користувався кредитними коштами протягом тривалого часу, договір ним виконувався, тобто вносилися платежі, хоч і не своєчасно та не в повному обсязі, що підтверджується розрахунком заборгованості, що в своїй сукупності вказує на наявність договірних відносин між сторонами та дійсність кредитного договору. На що не звернув уваги суд першої інстанції.
Відповідно до положень статей 12,18 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Висновок суду першої інстанції про те, що банк не надав належних доказів, а тому його позов не доведений, є передчасним, оскільки банк надав всі документи, в том числі і виписку із рахунку про рух коштів, які підтверджують отримання ОСОБА_1 кредитних коштів, користування ними. При цьому відповідачем не спростовано надані докази і вимоги про визнання цього договору недійсним, зміни або розірвання його ним не заявлялись.
Також матеріали справи не містять, а відповідачем не надані докази того, що він не користувався кредитом.
Судом першої інстанції не прийнято до уваги, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Таким чином, суд першої інстанції, помилково зазначив про відсутність правових підстав для стягнення в примусовому порядку з боржника суми непогашеного тіла кредиту, оскільки укладення кредитного договору між сторонами підтверджується в сукупності іншими належними доказами.
Також, колегія суду зазначає, що суд першої інстанції не звернув увагу, що матеріали справи містять підписану ОСОБА_1 заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 09.02.2022 року.
З наданого банком розрахунку заборгованості ОСОБА_1 вбачається, що станом на 28.11.2024 року заборгованість у розмірі 38638,99 грн., яку позичальник просить стягнути за відсотками по користуванню кредитом, в яких погоджено відсоткову ставку річних для карти Універсальна у розмірі 40,08 % (а.с.26 зворот)
Таким чином відповідач був ознайомлений із розміром процентної ставки та погодився із ним, а отже сторони обумовили у письмовому вигляді розмір процентів за користування кредитом, який повинен застосовуватися при розрахунку заборгованості за кредитним договором.
Із виписки за договором №б/н на ім'я ОСОБА_1 вбачається, що баланс на кінець періоду склав 38638,99 грн., тобто дорівнював сумі загальної заборгованості, вказаної у розрахунку від 28.11.2024 року, з якої 7030,34 грн. склали прострочені відсотки, а 31608,65 грн. - тіло кредиту.
Зазначена документація є належними та допустимими доказами отримання відповідачем кредиту після погодження сторонами відсотків за його користування.
Таким чином, сторонами погоджено розмір процентної ставки за кредитним договором, а тому рішення суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог не відповідає обставинам справи.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про відмову в задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» щодо стягнення заборгованості за кредитним договором від 09.02.2022 року у розмірі 38638,99 грн. у зв'язку із недоведеністю.
Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що позов АТ КБ «Приват Банк» підлягає задоволенню.
Відповідно до пунктів 3 та 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Оскільки судом апеляційної інстанції встановлено, що оскаржуване рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь банку заборгованості за кредитним договором №б/н від 09.02.2022 року у розмірі 38638,99 грн.
З огляду на задоволення позовних вимог банку судові витрати понесені позивачем у суді першої та апеляційної інстанції відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України підлягають перерозподілу.
Оскільки позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» підлягають задоволенню, то розмір сплаченого ним судового збору при зверненні до суду з цим позовом та з апеляційною скаргою підлягає стягненню з відповідача на його користь пропорційно задоволеним вимогам у загальній сумі 6056 грн. (2422,40+3633,60).
Відповідно до частини 3 статі 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, ціна позову у яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Так як ціна позову складає 38638,99 грн., що менше двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то судове рішення не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись ст. ст.368, 369, 376, 382 ,384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити.
Заочне рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 04 лютого 2025 року скасувати.
Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 09 лютого 2022 року у розмірі 38638,99 грн. (тридцять вісім тисяч шістсот тридцять вісім гривень дев'яносто дев'ять копійок), що складається з тіла кредиту у розмірі 31608,65 грн., простроченими відсотками у розмірі 7030,34 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 6056 грн. (шість тисяч п'ятдесят шість гривень)
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України.
Судді: