Номер провадження: 33/813/1161/25
Номер справи місцевого суду: 522/3992/25
Головуючий у першій інстанції Ляшко О. П.
Доповідач Коновалова В. А.
Іменем України
26.05.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Коновалової В.А.,
за участю секретаря судового засідання Нечитайло А.Ю.,
захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - адвоката Кострич Михайла Петровича,
потерпілої - ОСОБА_1 ,
захисника потерпілої - Супруненко Олени Петрівни,
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Одеса в залі суду
апеляційну скаргу адвоката Кострич Михайла Петровича в інтересах ОСОБА_2
на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 14 квітня 2025 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст. 124 КупАП,
Короткий зміст постанови суду першої інстанції
ПостановоюПриморського районного суду м. Одеси від 14 квітня 2025 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на шість місяців. Стягнуто з ОСОБА_2 , судовий збір на користь держави у розмірі 605,60 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі адвокат Кострич М.П., який діє в інтересах ОСОБА_2 , просить постанову Приморського районного суду м. Одеси від 14 квітня 2025 року змінити в частині адміністративного стягнення, а саме застосувати стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 грн, посилаючись на відсутність будь-яких обтяжуючих обставин в даному випадку та визнання особою своєї вини у вчиненні правопорушення, що не враховано судом першої інстанції під час розгляду справи по суті.
(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
В обґрунтування апеляційної скарги особа, яка притягується до адміністративної відповідальності посилається на те, що судом першої інстанції не враховано відсутність будь-яких обтяжуючих обставин, адже ОСОБА_2 , місця дорожньо-транспортної пригоди не залишав, будь-яких тілесних ушкоджень учасникам дорожньо-транспортної пригоди завдано не було, вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнає в повному обсязі. При цьому, скаржник стверджує, що наявність посвідчення водія йому вкрай необхідне у зв'язку із необхідність доставлення бабусі до медичних закладів.
В судовому засіданні 26.05.2025 захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - адвокат Кострич М.П. апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі.
Потерпіла - ОСОБА_1 та її захисник - адвокат Супруненко О.П. в судовому засіданні заперечувати проти задоволення апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно положень ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП).
Статтею 280 КУпАП передбачено, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Приймаючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції виходив із того, що, аналізуючи наведені докази та дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, суд вбачає, що в діях ОСОБА_2 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України, так як суддею беззаперечно встановлено, що дії останнього, як учасника дорожнього руху, не відповідали вимогам п. 8.7.3 (е) ПДР України і перебувають у причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди. Суд враховує обставини, визначені ст. 33 КУпАП, а саме: характер вчиненого правопорушення, відсутність обставин, що пом'якшують відповідальність, вважає за необхідне накласти на ОСОБА_2 , адміністративне стягнення у межах санкцій ст. 124 КУпАП, яке за своїм видом і розміром буде справедливим, відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так й іншими особами, а саме у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.
Апеляційний суд погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 254572, 23 лютого 2025 року близько 14 год 15 хв у м. Одеса по вул. Європейська, 70 водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом «Mitsubishi Lancer», д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив рух на перехресті на заборонений (червоний) сигнал світлофора, в результаті чого здійснив зіткнення з транспортним засобом «Toyota Corolla», д.н.з НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , яка рухалась з напрямку, з якого було дозволено рух «зеленим» сигналом світлофора, чим порушив вимоги п. 8.7.3. (е) Правил дорожнього руху України. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження, з матеріальними збитками, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.
Згідно п. 8.7.3 (е) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, заборонено рух на червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоні миготливі сигнали.
За положеннями ст. 124 КУпАП, відповідальність передбачена у випадку порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
В якості додатків до протоколу про адміністративне правопорушення працівниками поліції долучено схему місця дорожньо-транспортної пригоди, з якої вбачається місце напрямок руху транспортних засобів, відомості про наявність працюючого світлофорного об'єкту та безпосереднє місце зіткнення. Відображені у схемі відомості підтверджуються в свою чергу й письмовими поясненнями учасників дорожньо-транспортної пригоди, в тому числі й безпосередньо особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, згідно пояснень якого останній зазначив, що того дня, рухаючись по вул. Європейська у напрямку ж/ж вокзалу, на перетині вул. В. Арнаутська, не побачив сигнал світлофору та вчинив зіткнення з транспортним засобом «Toyota Corolla», за кермом якого знаходилася ОСОБА_1 .
Окрім наведених наявних в матеріалах справи доказів на підтвердження наявності в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, до матеріалів справи захисником потерпілої ОСОБА_1 долучено відеозапис, який містить безпосередньо фіксацію моменту дорожньо-транспортної пригоди. Тобто, з огляду на викладене в своїй сукупності, висновки суду першої інстанції щодо наявності в діях особи складу правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП є обґрунтованим та підтвердженим належними і достатніми доказами по справі, наданими працівниками поліції.
При цьому, посилання скаржника на наявність в даному випадку пом'якшуючих обставин, в тому числі й визнання останнім своє вини у вчиненні адміністративного правопорушення, не беруться до уваги апеляційним судом та відхиляються з огляду на наступне.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_2 в судове засідання під час розгляду справи суду першої інстанції, будучи повідомленим про дату та час судового розгляду, для надання пояснень не з'явився, свою вину у вчиненні даного правопорушення не визнавав, що вбачається із клопотання захисника останнього про відкладення розгляду справи, з метою надання часу для подання заперечень з огляду на непогодження зі змістом складеного протоколу. Посилання скаржника на необхідність посвідчення водія з причин, наведених в апеляційній скарзі, також відхиляються апеляційним судом, оскільки доказів на підтвердження існування зазначених обставин на момент розгляду справи по суті особою, яка притягується до адміністративної відповідальності не надано.
Положеннями ст. 34 визначено перелік обставинам, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, а саме: щире розкаяння винного; відвернення винним шкідливих наслідків правопорушення, добровільне відшкодування збитків або усунення заподіяної шкоди; вчинення правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання або при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин; вчинення правопорушення неповнолітнім; вчинення правопорушення вагітною жінкою або жінкою, яка має дитину віком до одного року.
Законами України може бути передбачено й інші обставини, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення. Орган (посадова особа), який вирішує справу про адміністративне правопорушення, може визнати пом'якшуючими і обставини, не зазначені в законі.
Особою, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2 та його захисником наявність пом'якшуючих обставин, наведених в апеляційній скарзі, будь-якими доказами підтверджено не було, існування будь-яких інших також не підтверджено, а тому висновки суду в частині виду адміністративного стягнення є правильними та обґрунтованими.
Відповідності до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова Приморського районного суду м. Одеси - без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 251, 280, 283, 294 КУпАП України, Одеський апеляційний суд,
Апеляційну скаргуадвоката Кострич Михайла Петровича, який діє в інтересах ОСОБА_2 , залишити без задоволення.
Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 14 квітня 2025 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя В.А. Коновалова