Справа №: 671/72/25
27 лютого 2025 року м. Волочиськ
Суддя Волочиського районного суду Хмельницької області Бабій О.М., з участю: секретаря судового засідання Кошонько Н.С., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Волочиську справу про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає в АДРЕСА_1 , пенсіонера, за ч. 1 ст. 51 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 274684 від 10 січня 2025 року ОСОБА_1 ставиться в вину вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП, а саме,- те, що 19 грудня 2024 року близько 17 год. 15 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи у магазині «Рукавичка», що знаходиться в м. Волочиськ Хмельницької області по вул. Незалежності, 58, таємно викрав сир ТВ «Український ТРАД» (вагою 150 грамів) вартістю 69 грн. 99 коп. у кількості 1 шт. та сметану ТМ «Молокія 20%» (вагою 370 грамів) вартістю 55 грн. 75 коп., всього на загальну суму - 125 грн. 74 коп., чим вчинив дрібне викрадення майна ТОВ ТВК «Львівхолод».
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 274685 від 10 січня 2025 року ОСОБА_1 ставиться в вину вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП, а саме,- те, що 24 грудня 2024 року близько 12 год. 40 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи у магазині «Рукавичка», що знаходиться в м. Волочиськ Хмельницької області по вул. Незалежності, 58, таємно викрав халву соняшникову з арахісом ТМ «Традиція» 1 шт. вартістю 32 грн. 40 коп. та сметану ТМ «Молокія 20%» (вагою 370 грамів) вартістю 55 грн. 75 коп., всього на загальну суму - 88 грн. 15 коп., чим вчинив дрібне викрадення майна ТОВ ТВК «Львівхолод».
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 274668 від 10 січня 2025 року ОСОБА_1 ставиться в вину вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП, а саме,- те, що 29 грудня 2024 року близько 15 год. 25 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи у магазині «Рукавичка» по вул. Незалежності, 58 в м. Волочиськ Хмельницької області, таємно викрав з полиці магазину сирок «Марійка» в кількості 1 шт. вартістю 31 грн. 90 коп., чим вчинив дрібне викрадення майна ТОВ ТВК «Львівхолод».
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 274669 від 10 січня 2025 року ОСОБА_1 ставиться в вину вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП, а саме,- те, що 30 грудня 2024 року близько 15 год. 08 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи у магазині «Рукавичка» по вул. Незалежності, 58 в м. Волочиськ Хмельницької області, таємно викрав з полиці магазину сирок «Марійка» в кількості 1 шт. вартістю 31 грн. 90 коп., сир «Звенигора» в кількості 1 шт. вартістю 99 грн. 99 коп., оселедець «Кухарочка» в кількості 1 шт. вартістю 53 грн. 90 коп., а всього на загальну суму - 185 грн. 79 коп., чим вчинив дрібне викрадення майна ТОВ ТВК «Львівхолод».
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 274670 від 10 січня 2025 року ОСОБА_1 ставиться в вину вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП, а саме,- те, що 02 січня 2025 року близько 12 год. 37 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи в магазині «Рукавичка» по вул. Незалежності, 58 в м. Волочиськ Хмельницької області, таємно викрав з полиці магазину сирок «Марійка» в кількості 1 шт. вартістю 31 грн. 90 коп., сметану «Молокія» в кількості 1 шт. вартістю 66 грн. 90 коп., а всього на загальну суму - 98 грн. 80 коп., чим вчинив дрібне викрадення майна ТОВ ТВК «Львівхолод».
Постановою Волочиського районного суду Хмельницької області від 14 січня 2025 року справи № 671/72/25, № 671/73/25, № 671/74/24, № 671/75/25 та № 671/76/25 за вказаними протоколами, складеними відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 51 КУпАП, об'єднано в одне провадження за № 671/72/25.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП, не визнав та категорично заперечив вчинення ним дрібних крадіжок, пояснивши, що інколи він не викладав весь товар на стрічку, при цьому казав продавцю скільки штук одного товару слід порахувати. Вказав, що він є літньою людиною, яка має достатній рівень матеріального забезпечення, звинувачення його є безпідставним та необґрунтованим.
Заслухавши пояснення ОСОБА_2 , дослідивши матеріали, що знаходяться у справі (протоколи про адміністративне правопорушення; рапорт працівника поліції від 04 січня 2025 року про прийняття повідомлення ОСОБА_3 про вчинення крадіжок із магазину «Рукавичка»; довідки керуючого магазину «Рукавичка» від 09 січня 2025 року про вартість товарів; письмові пояснення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ; лист заступника начальника ВП - начальника СВ ВП № 2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області від 05 січня 2025 року; протокол прийняття заяви ОСОБА_3 від 04 січня 2025 року про вчинене кримінальне правопорушення; диски відеозаписів з камер відеоспостереження магазину «Рукавичка» та відеозапису спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 в під'їзді житлового будинку), суддя дійшов таких висновків.
Диспозицією 1 ст. 51 КУпАП встановлена відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до статті 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з вимогами статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статей 251, 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого диспозицією ст. 51 КУпАП, полягає у формі прямого умислу, тобто особа, яка заволодіває чужим майном, усвідомлює й достовірно знає, що її дії є протиправними та направлені на заволодіння чужим майном, на яке вона не має будь-якого права, з метою обернення його на свою користь або користь іншої особи.
При розгляді справи в суді ОСОБА_1 заперечив факт вчинення ним крадіжок майна.
При цьому, зазначені пояснення особи про невчинення дрібних крадіжок чужого майна за вказаних у протоколах обставин не спростовані будь-якими належними та допустимими доказами.
Зокрема, в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження викладених у протоколах обставин вчинення особою крадіжок товарів з магазину (свідчення свідків, які були безпосередніми очевидцями фактів викрадення майна; відеозаписи з камер відеоспостереження, що містять чіткі відомості про факти викрадення конкретного майна конкретною особою; акти ревізії та інвентаризації тощо).
Слід зауважити, що наявні в матеріалах справи довідки про вартість товарів, письмові пояснення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та відеозаписи не можуть бути достатніми доказами винуватості особи в інкримінованих їй діяннях, оскільки, по-перше, довідки про вартість товарів підтверджуть лише вартість майна, а не його викрадення. По-друге, до матеріалів справи не було додано документів про проведення відповідної ревізії та інвентаризації товарно-матеріальних цінностей магазину, за наслідками якої було би встановлено факт нестачі (викрадення) вказаного у протоколах майна. По-третє, з пояснень ОСОБА_3 та ОСОБА_4 слідує, що останні не були безпосередніми очевидцями викрадення товарів ОСОБА_1 , а вони лише (з їх слів) виявили факт крадіжки товарів, переглядаючи відеозаписи з камер відеоспостереження. Проте, зі змісту долучених відеозаписів неможливо встановити факт заволодіння особою товаром магазину без здійснення розрахунку за нього, оскільки з відеозаписів не вбачаються ні назви товарів, ні їх кількість, ні вартість тощо.
ОСОБА_1 , як при спілкуванні з працівниками поліції, зафіксованому на відеозаписі, так і в судовому засіданні заперечив факт вчинення дрібних крадіжок, зазначивши, що розрахувався за придбані в магазині "Рукавичка" товари.
Згідно з «критеріями Енгеля», сформованими Європейським судом з прав людини у справі «Енгель та інші проти Нідерландів» (1976 рік), критеріями для визначення поняття «кримінальне обвинувачення» є: критерій національного права (чи підпадає певне протиправне діяння під ознаки злочину згідно з національними нормами); критерій кола адресатів (якщо відповідальність поширюється на невизначене коло осіб, то правопорушення підлягає кваліфікації як кримінальне); критерій мети та тяжкості наслідків (у випадку, якщо у санкції наявний саме елемент покарання, а передбачені санкції є достатньо суворими, скоєне правопорушення розглядається за природою кримінального злочину).
При цьому кваліфікація порушення/обвинувачення як «кримінального» дає особі додаткові гарантії, які передбачені Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, у тому числі обов'язок довести вину особи, який передбачений ч. 2 ст. 6 Конвенції.
Санкція ч. 1 ст. 51 КУпАП, за якою в даному випадку складені протоколи відносно особи, передбачає накладення стягнення, зокрема у виді адміністративного арешту, що, у свою чергу, вказує на те, що інкриміноване останньому правопорушення підпадає під визначення поняття «кримінальне обвинувачення».
Відповідно до положень ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведення винуватості особи тлумачаться на її користь.
Із пункту 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» вбачається, що доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
При вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою необхідно керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), що передбачають: "ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи".
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і обвинувачений є винним у його вчиненні. Це питання має бути вирішене на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи в цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги докази та встановлені на їх підставі обставини лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення.
Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Отже, дослідивши усі обставини справи в їх сукупності та оцінюючи зібрані у справі докази, суддя вважає, що матеріалами справи не доведено наявність в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, події та складу інкримінованого адміністративного правопорушення поза розумним сумнівом, а викладені в протоколах про адміністративне правопорушення обставини вчинених діянь не підтверджені належними та допустимими доказами.
Зазначене є підставою для закриття провадження у зв'язку з недоведеністю належними доказами складу адміністративного правопорушення, оскільки до протоколів про адміністративне правопорушення не додано доказів вчинення адміністративного правопорушення, що не дає змоги встановити винуватість особи в інкримінованих їй діяннях, у зв'язку з чим висновок особи, яка склала протоколи, не є обґрунтованим належним чином та суперечить чинним нормативним актам, внаслідок чого такий висновок носить суб'єктивний характер та не відповідає вимозі щодо його допустимості та достатності.
Керуючись ст. ст. 247, 252, 280, 283, 291, 294 КУпАП, -
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 51 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду через Волочиський районний суд Хмельницької області.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя О.М. Бабій