Справа № 650/4805/24
провадження № 2-в/650/630/25
01 квітня 2025 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області
в складі: головуючого - судді Сікори О.О.,
за участю секретаря - Завістовської Л.А.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Велика Олександрівка клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування доказів,
В жовтні 2024 року позивач звернувся до суду із позовом про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дітей та визначення способів участі батька у вихованні дітей до ОСОБА_3 , третя особа - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Бериславської міської ради Херсонської області, в якому просить: зобов'язати ОСОБА_3 , не чинити перешкод ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 ; визначити способи участі ОСОБА_1 , у спілкуванні та вихованні неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування позовних вимог позивач, зокрема, зазначив, що у вересні 2023 року відповідачка - ОСОБА_3 , без попередження позивача та без надання відомостей про подальше місце проживання, виїхала з обома малолітніми дітьми - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - за межі України у невідомому напрямку. Із цього моменту зв'язок між позивачем та дітьми було повністю втрачено. Колишня дружина не відповідала на телефонні дзвінки, а її місце перебування, як і місце перебування дітей, залишаються невідомими. Внаслідок цього позивач позбавлений можливості брати участь у вихованні дітей, підтримувати з ними зв'язок, дізнаватися про стан їхнього здоров'я, умови життя, навчання та інші аспекти розвитку.
Позивач вказує, що звертався до органу опіки та піклування виконавчого комітету Бериславської міської ради Херсонської області, за результатами чого було видано розпорядження № 16 від 23 січня 2024 року, яким, серед іншого, визначено порядок спілкування з дітьми засобами зв'язку. Проте вимоги цього розпорядження матір'ю дітей не виконувалися, що підтверджується поданими доказами, зокрема копіями скріншотів спроб відеозв'язку з дітьми, які не були успішними. Також органом опіки у відповідній відповіді № 02-31/17/24 від 13 червня 2024 року встановлено факт невиконання вказаного розпорядження.
Враховуючи наведене, позивач вважає, що вказані дії відповідачки створюють неправомірні перешкоди у здійсненні ним батьківських прав, що суперечить принципу забезпечення найкращих інтересів дитини. У зв'язку з цим він просить витребувати у Державної прикордонної служби України інформацію про перетин державного кордону ОСОБА_3 та малолітніми дітьми, а також місце їх можливого перебування станом на вересень 2024 року, з метою забезпечення належного захисту своїх батьківських прав.
На судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 підтримали вказане клопотання та просили його задовольнити.
Відповідачка на судове засідання не з'явилася, про поважність причин неявки не повідомила.
Від ОСОБА_6 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи за сімейними обставинами, проте суду не було надано документів на підтвердження його повноважень представляти інтереси відповідача.
З огляду на вказані обставини, а також враховуючи вимоги статті 223 ЦПК України суд дійшов висновку про можливість вирішення заявленого позивачем клопотання за відсутності відповідача.
Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши відповідне цивільне процесуальне законодавство, суд дійшов таких висновків.
Заслухавши представників сторін, вивчивши клопотання про витребування доказів та ознайомившись із матеріалами справи, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до частин першої, другої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до частин першої, п'ятої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до частин першої, четвертої статті 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. 3. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.
Системний аналіз вказаного законодавства дає підстави для висновку, що витребування доказів у судовому провадженні регламентується як обов'язком сторін подавати докази самостійно, так і можливістю суду витребувати їх у разі неможливості самостійного подання.
При цьому витребування доказів можливе лише в межах, визначених процесуальним законом, зокрема за умови дотримання строків та обґрунтованості неможливості самостійного отримання доказу. Водночас, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих сумнівів щодо їх достовірності або добровільності визнання.
Суд витребовує лише ті докази, які мають значення для справи та необхідні для правильного вирішення спору. Витребувані судом докази повинні підтверджувати або спростовувати обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення учасників справи, а також інші обставини, які мають юридичне значення.
З матеріалів справи вбачається, що позивач просить витребувати в Державної прикордонної служби України інформацію про перетин державного кордону України громадянкою ОСОБА_3 та її малолітніми дітьми: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зокрема про дату виїзду з України, напрямок, країну прямування.
Таке клопотання є обґрунтованим, оскільки витребувані відомості безпосередньо стосуються предмета спору, який полягає у визначенні способів участі батька у вихованні дітей та усуненні перешкод у його спілкуванні з ними. Фактичне місцезнаходження дітей, їхнє переміщення поза межі України та подальше місце проживання мають суттєве значення для з'ясування можливостей реалізації батьком своїх батьківських прав, у тому числі щодо встановлення реального порядку спілкування та участі у вихованні, що відповідає інтересам дитини.
Відомості, які позивач просить витребувати, знаходяться виключно в розпорядженні Державної прикордонної служби України, яка відповідно до законодавства здійснює облік перетину громадянами державного кордону. Позивач не має процесуальних чи фактичних можливостей отримати таку інформацію самостійно, оскільки вона становить персональні дані та може бути надана виключно за запитом суду або інших уповноважених органів у межах відповідної процедури.
При цьому позивач вжив усіх залежних від нього заходів для з'ясування місця перебування дітей, однак, як вбачається з поданих матеріалів, відповідачка не надавала жодної інформації, не відповідала на дзвінки, а діти залишаються недоступними для зв'язку. Також позивач звертався до прикордонного органу в усній формі, однак отримав відмову у наданні інформації через відсутність відповідного судового рішення.
З огляду на викладене вище, задля встановлення обставин справи та з метою сприяння належному та всебічному з'ясуванню фактичних даних, що мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання позивача та витребувати у Державної прикордонної служби України інформацію щодо перетину державного кордону України громадянкою ОСОБА_3 та її малолітніми дітьми.
На підставі викладеного та керуючись наведеними положеннями цивільного процесуального закону, суд
Витребувати у Головного Центру обробки спеціалізованої інформації Державної Прикордонної Служби України (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 26, код ЄДРПОУ 37996391) інформацію про перетин Державного кордону України (виїзд з території Держави Україна та в'їзд), а саме: про перетин державного кордону України у напрямку «в'їзд» та «виїзд» громадянкою України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та двох малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; про те, до якої країни перебування прямувала громадянка ОСОБА_3 разом доньками ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Ухвала не може бути оскаржена в апеляційному порядку та набирає законну силу з моменту підписання.
Суддя __________________ Сікора О.О.