Справа № 298/250/22
Номер провадження 3/298/2/23
26 травня 2025 року с-ще. Великий Березний
Великоберезнянський районний суд Закарпатської області в особі судді Зизич В.В., за участю захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - адвоката Брітової Е.А., розглянувши матеріали справи, які надійшли з відділення поліції №2 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (паспорт громадянина України НОМЕР_1 ), громадянина України, уродженця с.Стричава Великоберезнянськогорайону Закарпатської області, проживаючого в АДРЕСА_1 , з середньою спеціальною освітою, неодруженого, військовослужбовця, учасника бойових дій, за ч.1 ст.130 КУпАП,
У провадженні Великоберезнянського районного суду Закарпатської області перебуває справа про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 .
Матеріали вказаної справи надійшли 22.02.2022 на адресу суду з відділення поліції №2 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області після доопрацювання відповідно до постанови судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області Лютянської М.С. від 02.02.2022. Згідно вказаної постанови суду матеріали справи щодо ОСОБА_2 були повернуті органу поліції для належного оформлення, зокрема, з'ясування місця проживання ОСОБА_2 та встановлення належним чином особу, яка притягається до адміністративної відповідальності. У постанові суддею зазначалось про нез'ясування у порушення вимог ст.256 КУпАП особою, яка склала протокол, фактичної адреси місця проживання ОСОБА_2 , що позбавляє суд можливості повідомити таку особу про дату, час і місце розгляду справи, а також об'єктивно розглянути справу та вирішити питання про наявність/відсутність складу адміністративного правопорушення.
Постановою суду від 28 липня 2022 року провадження у даній справі з метою недопущення порушення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зупинено до звільнення ОСОБА_2 з військової служби.
Постановою суду від 22 травня 2025 року поновлено провадження у справі №298/250/22 відносно ОСОБА_2 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, призначено у справі судове засідання.
Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №235335 від 26 вересня 2021 року, складеного інспектором СРПП ВП №2 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області Ковач С.Ю., щодо ОСОБА_2 26 вересня 2021 року о 20 годині 15 хвилин в смт.Великий Березний вул.Гоголя водій керував транспортним засобом ВАЗ-2107, н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушена координація рухів), від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху.
Вказані дії ОСОБА_2 кваліфіковані працівником поліції за ч.1 ст.130 КУпАП.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_3 вказала на невірне зазначення в протоколі про адміністративне правопорушення прізвища особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зокрема, в протоколі вказано - ОСОБА_4 , а згідно паспортних даних правильне прізвище - ОСОБА_5 , інші анкетні дані в протоколі вказані вірно. У підтвердження зазначеного надала копії паспорта громадянина України, виданого на ім"я ОСОБА_1 .
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, судова повістка про його виклик до суду була вручена захиснику - адвокату Брітовій Е.А. для передання.
Захисник Брітова Е.А. просила суд проводити розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 , який є мобілізованим, та не має можливості прибути на розгляд справи. Ствердила, що останній обізнаний про час і місце розгляду справи щодо нього 26 травня 2025 року, забезпечив участь захисника для представлення його інтересів в ході розгляду справи, клопотань про відкладення розгляду справи сторона захисту не заявляє, вказавши, що з матеріалами справи захисник ознайомлена, подала заперечення по суті справи.
Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП України справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
За змістом ст.268 КУпАП України присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи про адміністративні правопорушення передбачені ст.130 КУпАП України, не є обов'язковою.
За таких обставин, з урахуванням того, що ОСОБА_1 обізнаний про час і місце розгляду справи 26 травня 2025 року, про що ствердила захисник Брітова Е.А. в судовому засіданні, судова повістка була вручена захиснику 22.05.2025 для передання, клопотань про відкладення розгляду справи не заявлено, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 , з участю його захисника - адвоката Брітової Е.А., підстав для відкладення судового засідання суд не вбачає.
У судовому засіданні захисник Брітова Е.А. просила справу щодо ОСОБА_1 закрити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, зазначивши, що мотиви щодо цього наведені в письмових запереченнях, що подані нею до суду, зазначені в них доводи підтримує повністю. Додатково вказала, що ОСОБА_1 повністю заперечує свою винуватість у вчиненні проступку, наголошуючи, що транспортним засобом він не керував, про складені адмінматеріали він не знав, протокол йому вручений не був. Наголосила, що ОСОБА_1 призваний на військову службу під час мобілізації на особливий період у квітні 2022 року, перебував на Сході України на передових позиціях, є учасником бойових дій, він навіть не здогадувався про те, що в провадженні суду є справа щодо нього. Захисник наполягала на позиції сторони захисту щодо недоведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому проступку та непідтверження вини ОСОБА_1 доданими до протоколу матеріалами.
26 травня 2025 року захисником Брітовою Е.А. через канцелярію суду подано письмові заперечення, в яких заявлена вимога про закриття провадження у справі щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
У поданих запереченнях зазначила, що складений протокол про адміністративне правопорушення в порушення вимог ст.256 КУпАП не містить необхідні дані про особу, яка притягається до адмінвідповідальності, для встановлення дійсних обставин справи та ідентифікації правопорушника. Протокол складений щодо «Чикут», а згідно паспорта громадянина України номер НОМЕР_1 правильне прізвище « ОСОБА_5 ».
Наголошує, що ОСОБА_1 не отримував протокол, не знав про його складення та направлення до суду, протокол не містить підпис останнього про роз'яснення йому прав та обов'язків, передбачених ст.68 КУ, ст.268 КУпАП, повідомлення про час і місце розгляду справи та про ознайомлення з протоколом. Стверджує, що про справу ОСОБА_1 дізнався з веб-сайту «Судова влада» у травні 2025 року, оскільки призваний для проходження військової служби під час мобілізації на особливий період, тому в засідання не з'являвся та не знав про дати розгляду справи, ОСОБА_1 не мав можливості надати пояснення по справі та скористатись своїм правом на правничу допомогу.
Посилається, що викладені в протоколі обставини не доведені належними та допустимими доказами, доказів того, що ОСОБА_1 керував автомобілем нема, долучений до протоколу відеозапис не містить таких даних, на відео зображені два транспортні засоби, які є іншими, ніж той, що зазначений в протоколі, натомість ОСОБА_1 стверджує, що не керував автомобілем, транспортний засіб ВАЗ-2107, н.з. НОМЕР_2 , що вказаний в протоколі, не перебував та не перебуває у його та його близьких чи знайомих володінні чи користуванні.
Зазначає, що пояснення свідків не містять жодних відомостей про керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
Матеріали справи не містять жодних доказів щодо обставин зупинки ОСОБА_1 за кермом авто.
Звертає увагу, що протокол про адмінправопорушення сам по собі без підтвердження іншими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи.
Заслухавши пояснення захисника Брітової Е.А., дослідивши матеріали справи, в тому числі надані стороною захисту документи, подані захисником письмові заперечення, суд приходить наступного висновку.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №235335 від 26 вересня 2021 року, ОСОБА_1 притягається до адміністративної відповідальності за правопорушення, яке мало місце 26 вересня 2021 року.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний, зокрема, з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до вимог п.7 ч.2 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
При вирішенні питання щодо застосування вимог ст.38 КУпАП, суд звертає увагу на те, що право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у розгляді справи є беззаперечним і випливає з вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Таким чином, встановлення обґрунтованості висунутого обвинувачення та вирішення питання про винуватість або невинуватість у вчиненні правопорушення є прямим обов'язком суду у відповідності до вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зокрема, відповідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Особа, яка не винна у вчиненні правопорушення, повинна мати право довести свою невинуватість у вчиненні правопорушення.
Таким чином, розгляд провадження судом повинен гарантувати особі, яка звинувачується у вчиненні правопорушення, що суд перевірить обґрунтованість обвинувачення та встановить винуватість або невинуватість у вчиненні правопорушення.
Відповідно до положень ч.2 ст.38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.
Згідно з ч.6 ст. 38 КУпАП , адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення.
При цьому, закриття провадження за ст.38 КУпАП у зв'язку з тим, що з дня вчинення правопорушення закінчився встановлений законом строк накладення стягнення, не є реабілітуючою правовою підставою, яка свідчить про невинуватість у вчиненні правопорушення.
Закриваючи провадження на підставі ст.38 КУпАП, суд фактично констатує, що з моменту вчинення правопорушення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, пройшов встановлений законом строк накладення стягнення і особа не може бути притягнута до адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення.
Правовий аналіз положень КУпАП дає підстави для висновку, що закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення з підстав закінчення строків, передбачених статтею 38 КУпАП, можливо лише за умови встановлення факту вчинення особою протиправної дії чи бездіяльності, що підпадають під визначені законом ознаки адміністративного правопорушення.
Так, з положень статті 38 КУпАП вбачається, що її застосування можливе лише у випадку наявності вини особи у вчиненні правопорушення, адже у разі відсутності вини особи в порушенні провадження у справі підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП через відсутність події і складу адміністративного правопорушення. Відтак, така обставина, як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в порушенні Закону.
З точки зору сутнісного підходу реабілітуючими визнаються обставини, за яких особа вважається непричетною до адміністративного правопорушення (у зв'язку із чим відновлюються її добре ім'я, репутація), а нереабілітуючими - обставини, за яких має місце винуватість особи, але через передбачені законом обставини вона звільняється від адміністративної відповідальності. Поділ підстав закриття провадження на реабілітуючі і нереабілітуючі має, насамперед, практичне значення щодо наслідків такої форми закінчення провадження у справі.
Таким чином, розглядаючи провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності, суд у відповідності до вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинен встановити обґрунтованість висунутого обвинувачення та ухвалити відповідне рішення.
При цьому, якщо на час розгляду справи закінчився встановлений ст.38 КУпАП строк накладення стягнення, суд повинен закрити провадження по справі тільки за умови доведеності вини у вчиненні правопорушення та визнання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності винуватою у вчиненні правопорушення.
Суд не має право закрити провадження у зв'язку із закінченням встановленого законом строку накладення стягнення стосовно особи, яка не вчиняла правопорушення або стосовно особи, винуватість якої у вчиненні правопорушення не доведено у встановленому законом порядку сукупністю належних та допустимих доказів.
Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.
В контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (Заява N7460/03) правопорушення, яке розглядаються, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з положеннями ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
З'ясовуючи обставини, обов'язковість яких визначена положеннями ст.280 КУпАП, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП та не може бути перекладено на суд.
Суд, відповідно до ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, що сформульовані у п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини»), «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно ч.1 ст.130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції тягне за собою адміністративну відповідальність.
Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння визначені ст. 266 КУпАП, п.2.5 ПДР України та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735. За змістом цих нормативних документів водій зобов'язаний на вимогу поліцейського пройти медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння.
Відповідно до п.2 Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Аналіз об'єктивної сторони адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, вчиненого у формі відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у поєднанні із вимогами зазначених вище нормативних документів дає підстави стверджувати те, що у ході провадження у справі зазначеної категорії підлягає доведенню факт керування особою транспортним засобом, наявність у особи, яка керувала транспортним засобом ознак алкогольного сп'яніння, пропозиція/вимога пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння та факт відмови водія від проходження зазначеного огляду. Лише при наявності усіх зазначених обставин та доказів, які підтверджують ці обставини, поліцейський може складати протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП вчинене у формі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Суддя ухвалює рішення про притягнення особи до відповідальності у випадку наявності доказів, які доводять кожну із обставин, що в своїй сукупності утворюють об'єктивну сторону даного адміністративного правопорушення.
Визначальними для кваліфікації діяння за статтею 130 КУпАП є встановлення спеціального суб'єкта такого адміністративного правопорушення, оскільки суб'єктом зазначеного адміністративного правопорушення може бути лише особа, яка керує транспортним засобом, тобто здійснює усвідомлену і цілеспрямовану діяльність з використання відповідних його функцій.
Згідно Постанови Пленуму ВСУ від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», в пункті 27 наведено роз'яснення, що керування транспортним засобом - це виконання функції водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
З наведеного слідує, що само по собі керування транспортним засобом необхідно розуміти як технічну дію водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
Таким чином, керування транспортним засобом - це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під руху для зміни напрямку руху та чи швидкості транспортного засобу, натомість саме перебування особи на місці водія не доводить факт керування транспортним засобом, незалежно від наявності ввімкненого двигуна.
Натомість, сама по собі відмова від проходження огляду на стан сп'яніння за відсутності факту керування транспортним засобом, не утворює складу адмінправопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Отже, зазначена обставина обов'язково належить до предмету доказування під час розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки згідно складеного протоколу останньому інкриміновано саме - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Як видно, на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, до матеріалів справи долучено: протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ №235335 від 26 вересня 2021 року, копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАВ №494421 від 26.09.2021, пояснення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , довідку до адмінпротоколу, що оформлена інспектором СРПП ВП №2 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області Ковач С.Ю., оптичний диск з відеозаписом.
Як зазначено вище, факт керування особою, яка має ознаки алкогольного сп'яніння, транспортним засобом підлягає доказуванню у ході провадження у справі про адміністративне правопорушення за допомогою доказів, перелік джерел яких визначений у ст. 251 КУпАП. Між тим, у справі не зібрано достатньої кількості доказів, які би указували на доведеність факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
Так, у судовому засіданні досліджений відеозапис на оптичному диску, що долучений до матеріалів справи.
Із дослідженого в судовому засіданні відеозапису із нагрудної камери поліцейського (запис №0000000_00000020210926203707_0005) не вбачається жодної інформації про те, що ОСОБА_1 26 вересня 2021 року о 20 годині 15 хвилин в смт.Великий Березний вул.Гоголя керував транспортним засобом ВАЗ-2107, н.з. НОМЕР_2 . На даному відеозаписі зафіксовано тільки спілкування працівника поліції з ОСОБА_1 .
Тривалість відеозапису, що міститься на долученому до матеріалів справи оптичному диску становить - 49 секунд, розпочинається відеозапис 26.09.2021 о 20.37.06, завершується 20.37.55, на ньому зафіксовано, як ОСОБА_1 повідомляє працівнику поліції про те, що протокол йому не «виписали» за правопорушення, в чому полягає допущене ним порушення, після чого сказав, що виписуйте протокол, після чого можете дати «Драгер». На відео зафіксовано, як ОСОБА_1 стоїть, а поззаду нього автомобіль, марку якого через темну пору доби та погану освітленість розпізнати нема можливості, з номерними знаками 537-57 РЕ, також на відео, окрім поліцейського, який веде розмову з ОСОБА_1 , зафіксовано присутність ще двох осіб чоловічої статі, один з яких - поліцейський, інший - у цивільному одязі, поззаду них автомобіль, марку якого через темну пору доби та погану освітленість розпізнати нема можливості, з номерними знаками НОМЕР_3 . Поліцейський пропонує ОСОБА_1 продути прилад «Драгер» та пройти в медичний заклад, на що останній повідомив, що нема належної причини, по якій йому пропонується пройти освідування, що йому не повідомили, яке порушення він вчинив, що порушив, повідомляє, що не буде проходити освідування допоки йому не випишуть протокол, що він порушив.
Аналіз означеного відео дає підстави стверджувати, що працівники поліції не здійснили повну фіксацію події, розпочали відеофіксацію невчасно та передчасно її припинили, відео тривалістю 49 секунд містить лише коротку розмову поліцейського і ОСОБА_1 .
Водночас, як установлено з дослідженого у судовому засіданні відеозапису на оптичному диску, наданому працівниками поліції, на ньому не зафіксовано будь-яких даних про перебування ОСОБА_1 за кермом транспортного засобу ВАЗ-2107, н.з. НОМЕР_2 , факту керування цим транспортним засобом, а також даних про те, що ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції, що унеможливлює розуміння того, чи дійсно дана особа керувала вказаним транспортним засобом. Разом з цим, на відео взагалі не зафіксовано наявність автомобіля ВАЗ-2107, н.з. НОМЕР_2 , та не зафіксовано жодним чином, що ОСОБА_1 підтверджує факт керування ним авто.
Таким чином, вказаний відеозапис не підтверджує факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом за викладених у складеному щодо нього протоколі обставин.
Згідно ст.256 КУпАП та п.п.8, 11, 12 Розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 року №1376, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.12.2015 року за №1496/27941, протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі. За наявності свідків і потерпілих протокол про адміністративне правопорушення підписується також цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу про адміністративне правопорушення в ньому робиться відповідний запис. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.
В той же час, у протоколі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 наявні відомості - відмітка щодо відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від надання пояснень, нема даних про роз'яснення їй прав, передбачених ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, в матеріалах справи відсутні відомості щодовручення (направлення) ОСОБА_1 копії вказаного протоколу.
Протокол не містить підпису ОСОБА_1 про ознайомлення з його змістом, другий примірник протоколу він не отримав та такий йому не вручено.
Наявні підстави вважати, що ОСОБА_1 не ознайомлений з протоколом про адміністративне правопорушення, правами та обов'язками, передбаченими ст.268 КУпАП, йому не вручено один із примірників протоколу, що грубо порушує право на захист, яке гарантується та забезпечується вищенаведеним порядком складення та вручення протоколів у справах про адміністративні правопорушення, визначеним нормами КУпАП.
Переглянутий судом відеозапис також не містить відомостей щодо фіксації складання працівником поліції протоколу щодо ОСОБА_1 .
Як пояснила захисник Брітова Е.А. в судовому засіданні, зміст складених щодо ОСОБА_1 документів йому не був повідомлений, з такими його не було ознайомлено.
Зазначені пояснення захисника узгоджуються з даними дослідженого в судовому засіданні відеозапису, на якому відображено, як ОСОБА_1 заявляє вимогу до працівників поліції повідомити, в чому полягає допущене ним порушення і вказує на те, що протокол щодо нього не складений.
Більше того, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ №235335, вказано дату та час складання такого працівником поліції - 26.09.2021 о 20.35 год., у вказаному протоколі зазначено про відмову ОСОБА_1 від надання пояснень, підпису, однак ці відомості суд оцінює критично, оскільки відповідно до даних відеозапису, 26.09.2021 о 20.37 год., поліцейський ще лише веде розмову з ОСОБА_1 та пропонує останньому пройти освідування, отже, складання протоколу не може передувати події щодо відмови ОСОБА_1 від проходження огляду.
Крім цього, судом зауважується, що за фабулою протоколу ОСОБА_1 керував транспортним засобом 26.09.2021 о 20.15 год. по вул.Гоголя в смт.В.Березний, складання протоколу працівником поліції здійснюється 26.09.2021 о 20.35 год., поліцейський висловлює пропозицію ОСОБА_1 пройти освідування на стан сп'яніння 26.09.2021 о 20.37 год., при цьому відомостей щодо обставин події в період з 20.15 год. по 20.35 год. - впродовж 20 хвилин матеріали справи не містять.
Крім цього, суд наголошує на тому, що винесення працівником поліції відносно ОСОБА_1 постанови БАВ №494421 від 26.09.2021 про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного стягнення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП, в цій справі не можна вважати самостійним доказом доведення факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, оскільки така підлягає оцінці в сукупності з іншими доказами, зокрема з наявним відеозаписом, яким зазначеної обставини не зафіксовано. Крім цього, судом зауважується, що вказана постанова не містить підпису ОСОБА_1 про отримання такої, як і не містить відмітки про надіслання її особі, щодоякої така винесена.
Як вбачається із матеріалів справи, до протоколу долучені письмові пояснення свідків ОСОБА_7 від 26.09.2021 та ОСОБА_6 від 26.09.2021, пояснення яких повинні бути доказами у цій справі.
Як вбачається із письмових пояснень вказаних свідків, такі виконані на шаблонному бланку, виготовленому очевидно працівниками поліції, куди були вписані дані, які мають відношення до даної справи. Відповідно до вказаних пояснень, ОСОБА_1 у присутності цих осіб відмовився від проходження медичного огляду за допомогою приладу «Драгер» та в лікаря нарколога для визначення стану сп'яніння.
Зазначені свідки до суду не викликались, клопотань щодо виклику вказаних осіб для допиту стороною захисту не заявлялось.
Разом з тим, захисником Брітовою Е.А. до заперечень додані письмові пояснення, відібрані 23.05.2025 від свідка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за змістом яких останній вказує, що події, які відбувались 26 вересня 2021 року, в ході яких він давав пояснення поліцейському не пам"ятає, підтвердити викладені в письмових поясненнях обставини не може, він не бачив, чи керував ОСОБА_1 транспортним засобом, пояснення працівникам поліції підписував, але не розумів, про що йде мова, у протоколі про адміністративне правопорушення підпис не проставляв. Додатково зазначив, що в судове засідання з"явитись не може через поганий стан здоров"я.
Додатково судом зауважується, що на відеозаписі факт присутності вказаних свідків не зафіксовано, як і не зафіксовано факт відібрання пояснень від свідків.
Суд не бере до уваги письмові пояснення свідків ОСОБА_7 від 26.09.2021 та ОСОБА_6 від 26.09.2021, оскільки такі самі по собі без належних підтверджень того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, є недостатніми для доведеності вини останнього, вказані пояснення факту вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не підтверджують та доводів сторони захисту щодо некерування ОСОБА_1 транспортним засобом не спростовують. Вказані свідки згідно наданих ними письмових пояснень, були присутніми лише при проходженні ОСОБА_1 огляду на стан виявлення алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, такі засвідчують лише факт відмови останнього від проходження огляду на стан сп'яніння, а не факт керування ним транспортним засобом.
Окрім цього, обставини, викладені у вищенаведених поясненнях свідка ОСОБА_6 повністю спростовуються відомостями, наведеними в поясненнях цього ж свідка, що надані стороною захисту.
Відтак, суд вважає, що у справі відсутні належні, допустимі та достатні докази, які б підтверджували факт керування ОСОБА_1 26 вересня 2021 року о 20 годині 15 хвилин в смт.Великий Березний вул.Гоголя транспортним засобом ВАЗ-2107, н.з. НОМЕР_2 . А наявні у справі докази породжують обґрунтовані сумніви у доведеності факту керування автомобілем ОСОБА_1 і такі сумніви у відповідності до вимог ст.62 Конституції України слід тлумачити на користь особи.
Відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння особи, яка не керувала транспортним засобом, не тягне за собою відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Положеннями ч.1 ст. 266 КУпАП на поліцейських покладено обов'язок по відстороненню від керування транспортним засобом осіб, які ними керують, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість руху.
Разом з тим, у матеріалах справи відсутні будь-які докази виконання вимог даної норми закону, що додатково підтверджує сумнівність факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
Сам по собі факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння за недоведеністю факту керування, не може бути підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності, у зв'язку із відсутністю об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відсутність будь-якої складової об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення виключає можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності.
У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Будь-які інші докази встановлені протоколом про адміністративне правопорушення на підставі ст.251 КУпАП, які свідчили б про наявність в діях ОСОБА_1 вини у скоєнні правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.1 ст.130 КУпАП, в матеріалах справи відсутні.
Процедура розгляду справ про адміністративні правопорушення не передбачає участі при судовому розгляді сторони обвинувачення, що може призвести до змішування ролі обвинувача та судді і тим самим дати підстави для законних сумнівів неупередженості суду, порушити принцип змагальності (пункти 44-45 справи «Кривошапкін проти Росії»). У зв'язку із чим суд не може самостійно перебирати на себе «функції обвинувачення» і відшукувати докази вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, винуватість особи має доводитися саме в суді, що вимагає «обережності дій суду» при вирішені питання про тягар доказування в такій категорії справ.
Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади, зокрема, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен прийти до висновку про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поза розумним сумнівом.
Вина ОСОБА_1 в інкримінованому йому правопорушенні належними та допустимими доказамив даній справі не доведена, а обставини зазначені в протоколі не підтверджені.
З огляду на викладене та з урахуванням положень ст.62 Конституції України, суд дійшов висновку, що провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення.
В ході розгляду справи судом досліджені надані захисником документи, що характеризують особу ОСОБА_1 , який 22 квітня 2022 року на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 №69/2022 при мобілізації призваний у Збройні Сили України, має військове звання солдат, (військовий квиток серія НОМЕР_4 ), є учасником бойових дій (посвідчення серія НОМЕР_5 ).
За даними довідок №562 від 18.01.2023 та №1246 від 01.10.2023, що видані військовою частиною НОМЕР_6 , ОСОБА_1 з 22.04.2022 перебував на військовій службі у військовій частині НОМЕР_6 , з 05.05.2022 по 10.08.2022 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в АДРЕСА_2 , має виключно позитивну характеристику (службова характеристика, видана командиром ОСОБА_8 ).
Керуючись ст.ст. 130, 247, 283, 284, 287-289 КУпАП, суд,-
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Великоберезнянський районний суд Закарпатської області протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Зизич В.В.