20 травня 2025 року колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
суддів ОСОБА_1 ,
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_7 , ОСОБА_8 за апеляційною скаргою прокурора Печерської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 29.01.2025,
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 29.01.2025 обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України, ОСОБА_8 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369-2 КК України, повернуто прокурору у зв'язку з невідповідністю вимогам КПК України для усунення недоліків.
Своє рішення суд першої інстанції обґрунтував тим, що діяння, які інкримінуються обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , вчинені в період з липня по грудень 2017 року, однак правова кваліфікація діяння не містить посилання на положення закону, а саме не зазначено редакцію Закону, який діяв на час вчинення інкримінованого діяння, а саме редакцію Закону ст. 369-2 КК України, яка неодноразово змінювалася, та редакція Закону «Про запобігання корупції» з посиланням на частини, пункти та підпункти ст. 3, зазначення якого безпосередньо впливає на визначення об'єктивної сторони складу інкримінованого кримінального правопорушення. Також в обвинувальному акті сторона обвинувачення визначає осіб, уповноважених на виконання функцій держави на підставі пп.в п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» (в редакції станом на 23.12.2017, Закону України від 14.10.2014 № 1700-VII), що прямо суперечить положенням ст. 369-2 КК України та примітки до даної статті, в редакції, чинній на момент вчинення діяння, оскільки положення вказаної статті, зокрема, примітки до неї, містили бланкетну норму, що відсилала до іншого закону, ніж вказаного у обвинувальному акті.
Прокурор Печерської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційний суд скасувати оскаржувану ухвалу та призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, прокурор зазначає, що в обвинувальному акту чітко зазначено диспозицію інкримінованої статті, відповідно до редакції, яка діяла на момент вчинення кримінального правопорушення, зміни до якої вносилися за редакцією № 770-VIII від 10.11.2015. Звертає увагу, що в обвинувальному акті зазначений ЗУ «Про запобігання корупції», який діяв на момент вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, та наведені фактичні дані, які в своїй сукупності дають уявлення щодо кожного з елементів складу кримінального правопорушення, а також можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою, а правильність логіко-граматичного побудування цих даних не може оцінюватися судом в контексті відповідності обвинувального акту вимогам КПК України.
Заслухавши доповідь судді, доводи учасників апеляційного розгляду, обговоривши і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Відповідно до п.3 ч.3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього кодексу.
Вимоги до обвинувального акту у кримінальному провадженні визначені ст. 291 КПК України.
Зокрема, відповідно до п.5 ч.2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369-2 КК України, в основному відповідає вимогам даних норм кримінального процесуального закону, містить виклад тих фактичних обставин кримінальних правопорушень, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Недоліки, на які посилається суд першої інстанції, зумовлені недосконалістю кримінального закону, а саме не внесенняv до примітки ст.369-2 КК України змін, які б узгоджувались із змістом Закону України «Про запобігання корупції».
Такі недоліки неможливо усунути шляхом зміни обвинувального акту, а тому його повернення прокурору є недоцільним.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора є обґрунтованою та її слід задовольнити.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 418 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу прокурора Печерської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 задовольнити.
Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 29.01.2025, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України, ОСОБА_8 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369-2 КК України, повернуто прокурору у зв'язку з невідповідністю вимогам КПК України для усунення недоліків,- скасувати та призначити новий розгляд обвинувального акту в суді першої інстанції.
Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.
_________________ _________________ _________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3