Справа №759/24024/24 Суддя І інстанції - Ясельський А.М.
Провадження № 33/824/1684/2025 Суддя суду апел. інст.- Кепкал Л.І.
19 травня 2025 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Кепкал Л.І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Кузнєцова О.М. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 06 лютого 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , -
Постановою судді Святошинського районного суду м. Києва від 06 лютого 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, зі стягненням судового збору в дохід держави у розмірі 605, 60 грн.
Згідно постанови судді, ОСОБА_1 19.10.2024 приблизно о 04.00 годин, в м. Києві, по вул. Кільцева дорога (перетин з пр-том Л.Курбаса), керував автомобілем «Тойота», д.н.з. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння, зі згоди водія, у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер», результат якого 0,51 проміле. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху.
Не погоджуючись із постановою судді, захисник Кузнєцов О.М. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість прийнятого рішення, просить скасувати постанову Святошинського районного суду м. Києва від 06 лютого 2025 року, провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
В апеляційній скарзі апелянт звертає увагу на те, що відеозапис із технічного засобу відеозапису №472065 є неналежним доказом, адже має явні ознаки монтажу, оскільки фактично складається із декількох частин, сама відеокамера навмисно прикривалась поліцейським в певних моментах та в той самий момент закриття відеокамери відбулась передача технічного засобу відеозапису №472065 від одного поліцейського до іншого. Таким чином, як зазначає апелянт, порушення поліцейськими Інструкції із застосування органами і підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису вказує на недопустимість доказу - відеозапису, що міститься в матеріалах справи.
Разом з тим, як зазначає апелянт, відеозапис, що міститься в матеріалах справи, не відображає відомостей про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, а лише містить процесуальну послідовність оформлення адміністративного матеріалу поліцейськими. Зокрема, як вказує апелянт, з відеозапису не вбачається факту того, що ОСОБА_1 знаходився в стані алкогольного сп'яніння, більше того, не вбачається, що поліцейськими були виявлені у ОСОБА_1 , як в момент зупинки його транспортного засобу, так і в подальшому будь-які ознаки алкогольного сп'яніння.
Також захисник зауважує, що з відеозапису не вбачається, яким саме спеціальним технічним засобом було фактично здійснено тест на стан алкогольного сп'яніння, чи це був технічний пристрій DRAGER-6820 (прилад ARJL-0308), чи це взагалі був інший пристрій. Крім того, як вказує апелянт, на відео взагалі відсутня фіксація результату алкотестера з позначкою 0,51 проміле алкоголю.
Як зазначає апелянт, ОСОБА_1 заперечує факт видачі чеку, що міститься в матеріалах справи, спеціальним пристроєм за результатами пройденого ОСОБА_1 тестування (та й взагалі жодного чеку за результатами тесту не було зроблено, спеціальний пристрій ніякого чеку не видавав), що також вбачається із наявного в матеріалах справи відеозапису.
Також апелянт звертає увагу, що ОСОБА_1 проходив тест на алкоголь за допомогою спеціального пристрою в період часу з 04:04:54 по 04:04:59 (згідно відеозапису, що долучений до матеріалів справи), а сам чек пристрою DRAGER-6820 (прилад ARJL-0308) було зроблено о 04 год. 03 хв., тобто на дві хвилини раніше до того, як ОСОБА_1 проходив тест. Таким чином, сторона захисту взагалі ставить під сумнів належність даного чеку пристрою DRAGER-6820 (прилад ARJL-0308), та невідповідність тесту (0,51 проміле) справжнім результатом тестування ОСОБА_1 , які навмисно не були долучені поліцейськими до матеріалів справи.
Таким чином, апелянт вказує, що наявний у справі відеозапис з технічного засобу відеозапису №472065 є неналежним доказом у справі та не може свідчити про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, апелянт вказує на неналежність доказу - чеку приладу DRAGER-6820 (прилад ARJL-0308), оскільки в матеріалах справи міститься чек пристрою DRAGER-6820 (прилад ARJL-0308), тест №1861, результат - 0,51 проміле, дата чеку - 19.10.2024 час 04:03, втім в період часу з 04:03:01 по 04:03:59, як це вбачається з відеозапису, ОСОБА_1 не проходив взагалі ніякий тест на алкоголь за допомогою будь-яких спеціальних пристроїв.
Щодо акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який було складено інспектором взводу 2 роти 5 батальйону 3 полку 1 УПП в м. Києві лейтенантом поліції Ковчер Д.О., апелянт вказує, що вона фактично не була присутня ані при зупинці транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 , ані при проведенні його огляду на стан алкогольного сп'яніння, втім внесла відомості до акту, зазначаючи, що «акт огляду проведений у зв'язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів…». Крім того, як зазначає апелянт, працівником поліції ОСОБА_2 при складанні акту були повністю проігноровані вимоги п. 6 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 року № 1452/735 стосовно того, що огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. Більше того, як зазначає апелянт, працівником поліції ОСОБА_2 було здійснено фальсифікацію цього документу, шляхом проставлення підпису замість свідка в графі «Свідки НОМЕР_3 . ПІБ» акту огляду на стан алкогольного сп'яніння відносно ОСОБА_1 підтвердженням чого є відеозапис, який долучений до матеріалів справи (дата та час відео 19.10.2024 року 04:31:35).
Додатково апелянт зауважує, що поліцейськими не було забезпечено вимоги пункту 6 розділу ІІ Інструкції, а саме проведення огляду на стан сп'яніння на місці зупинки в присутності двох свідків.
З огляду на викладене, апелянт вважає, що у даній справі про адміністративне правопорушення не доведено поза всяким розумним сумнівом факт порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.9 (а) ПДР, за що передбачена відповідність згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 та його захисника Кузнєцова Л.Р., які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, перевіривши матеріали справи в повному обсязі, дослідивши відеозапис з нагрудних камер працівників поліції, вислухавши пояснення працівників патрульної поліції, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 вказаних вимог закону дотримався в повному обсязі, з'ясував всі обставини, дослідив і належним чином оцінив всі докази та дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених у постанові суду.
Положеннями ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За змістом п. 2.9 (а) ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Проте, ОСОБА_1 вимоги вказаного пункту ПДР дотримано не було.
Всупереч доводам апеляційної скарги захисника, порушення ОСОБА_1 зазначених вимог п. 2.9 (а) ПДР України, за обставин, викладених у постанові, підтверджується зібраними у справі та дослідженими судом доказами, які містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, а саме протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №153959, згідно якого ОСОБА_1 19.10.2024 приблизно о 04.00 годин в м. Києві, по вул. Кільцева дорога (перетин з пр-том Л.Курбаса), керував автомобілем «Тойота», д.н.з. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння, зі згоди водія, у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер», результат якого 0,51 проміле, чим порушив п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Зазначений протокол складено уповноваженою на те особою, за встановленою формою з урахуванням всіх вимог, передбачених ст. 256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395 та підписаний особою, яка його склала, і безпосередньо ОСОБА_1 , якому були роз'яснені права, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП,і який він підписав протокол без жодних зауважень.
В свою чергу, наведені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повністю підтверджуються роздруківкою чеку «Драгер» з результатом 0,51 проміле. Зазначений результат огляду зафіксовано й в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів.
Окрім того, винуватість ОСОБА_1 в порушенні вимог п. 2.9 (а) ПДР України підтверджується направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відеозаписом з місця події.
Ці докази є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об'єктивно узгоджуються між собою.
Враховуючи сукупність доказів у справі приходжу до висновку про те, що судом першої інстанції вірно встановлені фактичні обставини, а дії ОСОБА_1 , які полягають у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, є порушенням п. 2.9 (а) ПДР України та утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і такий висновок, всупереч твердженням апелянта, ґрунтується на наявних у провадженні доказах.
З приводу доводів апеляційної скарги захисника про недоведеність наявними у справі доказами винуватості ОСОБА_1 , то слід зазначити, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як вбачається з переглянутого в судовому засіданні відеозапису, поліцейські зупинили транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 , після спілкування з яким поліцейський попросив йому дихнути та відчувши запах алкоголю з порожнини рота, запропонував пройти йому огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу «Драгер», на що ОСОБА_1 погодився. ОСОБА_1 вказав, що, наразі, вживав енергетик і десь о 21 годині вживав алкоголь. За наслідками проведеного огляду, результат тесту показав 0,51 проміле, і такий результат ОСОБА_1 не заперечував. Після проходження огляду ОСОБА_1 було повідомлено, що він перебуває в стані алкогольного сп'яніння, роз'яснено права та повідомлено, що на нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Після складення протоколу про адміністративне правопорушення та інших документів, ОСОБА_1 ознайомився з ними, отримав копії, жодних заперечень та зауважень з приводу дій працівників поліції та складених ними документів не висловлював.
За клопотанням сторони захисту в судове засіданні були викликані працівники поліції, які складали протокол про адміністративне правопорушення та акт огляду на стан сп'яніння.
Так, поліцейський взводу 1 роти 5 батальйону 3 полку 1 УПП у м. Києві, капрал поліції - Веліченко А.Г., який складав протокол про адміністративне правопорушення пояснив, що особисто автомобіль під керуванням ОСОБА_1 їх екіпаж не зупиняв. Він був на чергуванні в наряді з ОСОБА_2 . Вони патрулювали, проїжджали повз місце події, під'їхали. Не пам'ятає чи телефонував їм хтось, чи вони просто під'їхали. Поліцейський ОСОБА_3 , як їх начальник, попросив допомогти скласти протокол про адміністративне правопорушення та інші матеріали, адже, за наслідками проведеного огляду, встанволено стан сп'яніння водія. Хто саме задував ОСОБА_1 точно не пам'ятає. Також не пам'ятає, чи були вони присутні при огляді ОСОБА_1 . Вказує, що водій повідомив, що їхав з Житомира у справах. Особисто він - ОСОБА_4 складав протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , як уповноважена особа за результатами проведеного огляду. Він був впевнений, що процедура огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 проводилась правильно, а він вже складав протокол за результатами процедури.
Вказує, що було очевидно, що ОСОБА_1 знаходиться в стані алкогольного сп'яніння, оскільки був запах алкоголю за автомобіля, а також було чутно запах алкоголю від ОСОБА_1 , коли він стояв біля нього. Він безпосередньо відчував від ОСОБА_1 запах алкоголю, коли він стояв біля нього. Про ознаки алкогольного сп'яніння він не повідомляв ОСОБА_1 , оскільки він автомобіль не зупиняв. Огляд проводився не в присутності свідків, і це не було обов'язковим, оскільки велась відеофіксація.
Не може вказати чи передавав ОСОБА_3 камеру ОСОБА_2 . Також не може пояснити чому вона розписалась в графі за свідка, бо я цього він не бачив.
Оглянувши акт, ОСОБА_4 вказав, що в акті огляду, в графі свідки-підпис не підпис ОСОБА_2 .
ОСОБА_4 зазначив, що пристрій, на який проводився огляд був технічно справний та сертифікований, відповідно, зафіксовані на ньому дані є вірними. На боді камері зазначені серія та номер. Часу, дати на самій бодікамері не видно, тому технічних можливостей переконатись у точності виставленого часу у працівника поліції, який її отримує не має. Можна тільки звірити час, виставлений на бодікамері з часом на іншому пристрої. З приводу того, що з відео вбачається, що ОСОБА_1 проходив огляд о 04:05, а в чеку «Драгер» зазначено час 04:03 нічого не міг пояснити, пославшись лише на невірно виставлений час на одному з пристроїв.
Свій підпис на чеку від Драгера пояснив лише тим, що може ОСОБА_3 забув підписати і тому підписався він. Вказав, що Інструкція йому не забороняє підписатися у чеку «Драгер» в разі проведення огляду іншим працівником поліції.
Допитана під час апеляційного розгляду інспектор взводу 2 роти 5 батальйону 3 полку 1 УПП в м. Києві лейтенант поліції Ковгар Д.О., яка складала акт огляду на стан сп'яніння, пояснила, що був зупинений водій, який рухався в комендантську годину, і який перебував в стані алкогольного сп'яніння. Він пройшов на місці зупинки огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Драгер, і підтвердився стан алкогольного сп'яніння. Проходження огляду, наскільки вона пам'ятає, відбувалось в їх присутності. ОСОБА_1 був зупинений іншими працівниками поліції. Особисто вона складала акт огляду на стан сп'яніння. Щодо ознак алкогольного сп'яніння, то особисто вона відчула запах алкоголю з порожнини рота ОСОБА_1 . Свідки були відсутні, бо працювали камери. Про підпис в акті в графі «свідки підпис», не може нічого пояснити. Вказує, що не могла поставити там свій підпис, могла поставити тільки знизу, можливо це сам правопорушник поставив підпис. В графі акту «свідки огляду», вона випадково зафіксувала відео з б/к.
ОСОБА_2 пояснила, що вони патрулювали в Святошинському районі, проїжджали по Кільцевій і виявили транспортний засіб, зупинились. Вказує, що якщо на відео видно, що на момент проходження огляду їх не було, то значить їх не було. Драгери у них справні, його бере їх керівник, який несе відповідальність за його справність. В чеку приладу «Драгер» всі дані напевно що є вірними. Вказує, що ОСОБА_3 саму бодікамеру їй не передавав, можливо номер та серію передав для запису. На камері автоматично все фіксується, коли вони заступають на чергування, то беруть на стендах бодікамери і вони електронно налаштовані. Коли камери несправні, вони не можуть їх отримати, вибиває помилку і вони прибирають свою карту, час автоматично налаштовується. Особисто вона не могла переконатися, що дата і час на камері були виставлені точно. Щодо розбіжності в часі 04.03 год. і 04.05 год. пояснила простою помилкою.
Співставляючи пояснення працівників поліції з наявним у справі відеозаписом та вимогами Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція), слід зазначити, що проведення огляду на стан сп'яніння здійснено в порядку, встановленому ст. 266 КУпАП, відповідно до Інструкції та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 № 1103 (далі - Порядок), адже, Інструкція не містить заборони проти проведення огляду одним поліцейським, а складання протоколу про адміністративне правопорушення іншим поліцейським.
Доводи апеляційної скарги захисника про те, що з відеозапису не вбачається, яким саме спеціальним технічним засобом було здійснено огляд на стан алкогольного сп'яніння є безпідставними, оскільки з чеку «Драгер» вбачається, що огляд було проведено Alcotest 6820 прилад № ARJL - 0308, принтер № ARJК - 0463.
При цьому, згідно листа заступника начальника управління - начальника відділу моніторингу та аналітичного забезпечення ОСОБА_5 , патрульні поліцейські УПП у м. Києві ДПП використовують прилад «Drager Alcotest» згідно Наказу МВС України від 09.11.2025 № 1452/735 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Також надано копію свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №П 51 QМ 1865 083 23 чинне до 14 листопада 2024 року, де за результатами повірки встановлено, що засіб вимірювальної техніки відповідає вимогам ДСТУ 8950 2019 Метрологія.
Така ж дата калібрування міститься і на чеку від Драгера, наявного у справі (а.с. 4).
Також є неспроможними доводи апеляційної скарги про заперечення ОСОБА_1 роздруківки чеку, що міститься в матеріалах справи, оскільки, згідно даних відеозапису, після проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 за допомогою приладу «Драгер», поліцейський озвучив йому результат у 0,51 проміле, та повідомив ОСОБА_1 , що він перебуває у стані алкогольного сп'яніння, проти чого сам ОСОБА_1 заперечень не висловлював.
Отже, з відеозапису, який є об'єктивним доказом у справі, та не залежить від суб'єктивного сприйняття будь-якої особи, вбачається, що зафіксовані на відеозаписі працівників поліції поведінка ОСОБА_1 , відсутність в останнього жодних заперечень та зауважень, фактичне підтвердження ним вживання алкогольних напоїв, підтверджують винуватість останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З приводу доводів апеляційної скарги щодо недопустимості такого доказу, як відеозапис, то слід зазначити, що такі доводи є неспроможними, оскільки, відеозапис має чітку і логічну послідовність подій, що мали місце 19.10.2024 о 04 год. 00 хв. після зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , хід спілкування співробітників поліції із водієм, процес проходження водієм огляду на стан сп'яніння, та складання як протоколу про адміністративне правопорушення, так і інших документів, тобто відображає всі події, що стосуються безпосередньо складу ст. 130 КУпАП, при цьому зазначені події зафіксовані на відеозаписі без розриву у часі.
Доводи апеляційної скарги щодо незначної розбіжності в часі в чеку приладу «Драгер» та відеофіксації подій не свідчать про неналежне їх оформлення та не спростовують факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Не можуть бути взяті до уваги суду доводи апеляційної скарги про те, що працівник поліції ОСОБА_2 , хоч і не була присутня при огляді, втім заповнювала акт огляду, оскільки як пояснила ОСОБА_2 в судовому засіданні, огляд ОСОБА_1 проводив її безпосередній начальник, який попросив оформити документи. Вона бачила роздруківку приладу «Драгер», бачила, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння, відчувала запах алкоголю з порожнини рота, тому і оформила акт огляду. Ніяких порушень в їх діях не вбачається.
При цьому, під час апеляційного розгляду було встановлено, що у графі «свідки» ОСОБА_2 підпис за свідків не ставила, а поставила в пустій графі прочерк, щоб ніхто нічого не міг дописати. Зазначення в іншій графі «свідки» номеру бодікамери, на яку здійснено відеозапис подій, не є тим істотним порушенням, яке тягне за собою визнання даного доказу недопустимим.
Щодо тверджень апелянта, що поліцейськими не було забезпечено проведення огляду в присутності двох свідків, то слід зазначити, що відповідно до вимог ст. 266 КУпАП, огляд проводиться в присутності двох свідків, тільки у разі неможливості застосування технічних засобів відеозапису, які у даному випадку були застосовані.
Інших вагомих та достатніх доводів, які б містили інформацію щодо предмета доказування і спростовували висновки суду першої інстанції та впливали на законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, апеляційна скарга не містить.
Накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, суд дотримався загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення, передбачених ст. 33 КУпАП. Більш того, санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП є безальтернативною.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції було прийнято законне і обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з наведенням обґрунтованої мотивації прийнятого рішення.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
Будь - якого неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції не встановлено.
З урахуванням вищезазначеного, вважаю, що постанова судді Святошинського районного суду Києва від 06 лютого 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є законною та обґрунтованою і апеляційних підстав для її скасування не вбачаю.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП,-
Апеляційну скаргу захисника Кузнєцова О.М. в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 06 лютого 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає чинності з моменту її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Л.І. Кепкал