26 травня 2025року м. Київ
Унікальний номер справи № 761/1671/22
Головуючий у першій інстанції - Савицький О. А.
Апеляційне провадження № 22-ц/824/8670/2025
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б.,
суддів - Борисової О.В., Євграфової Є.П.,
перевіривши апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 01 липня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про стягнення недоотриманої пенсії, набутої в порядку спадкування за законом, -
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 01 липня 2024 року позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про стягнення недоотриманої пенсії, набутої в порядку спадкування за законом - задоволено. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 112 182,91 грн., з яких: 111 072,19 грн. - недоотримана пенсія; 1 110,72 грн. - витрати по сплаті судового збору (а.с. 74-76).
Не погодившись з рішенням районного суду, 25 лютого 2025 року начальник Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві Бойко О.В. направила до суду апеляційну скаргу (а.с. 79-85).
Ухвалою Київського апеляційного суду від 04 березня 2025 року витребувано матеріали цивільної справи (а.с. 87).
28 квітня 2025 року зазначена справа отримана Київським апеляційним судом та 29 квітня 2025 року передана судді-доповідачу.
Згідно з ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Отже, апелянтом пропущено строк на апеляційне оскарження рішення суду.
Безпосередньо в апеляційній скарзі начальник Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві Бойко О.В. порушила питання про поновлення строку на апеляційне оскарження та зазначала, що оскаржуване рішення було отримано апелянтом 24.12.2024 року на електронну пошту. Як на підставу поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження посилалась на введення на території України з 24.02.2022 року воєнного стану на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022, який було неодноразово продовжено та триває станом на день подання апеляційної скарги. Вказувала, що масові ракетні атаки, затяжні повітряні тривоги, відсутність електропостачання впливають на звичайний режим роботи і є об'єктивними обставинам, які перешкоджають, створюють труднощі, які не залежать від організації роботи діловодства України, вони також є такими, що не потребують доказуванню, оскільки відображають загальновідомі обставини. Крім того, посилалась на те, що суттєвою обставиною, яка ускладнює внутрішній документообіг та наразі вплину на своєчасне звернення до суду по даній справі є також місцезнаходження відділів ГУ ПФУ в м. Києві, які територіально розташовані за кількома різними адресами у зв'язку з проведеною реорганізацією управлінь Пенсійного фонду на виконання постанови Кабінету Міністрів України № 203 від 29.03.2017 року. Відтак, звернення до суду з апеляційною скаргою поза межами встановленого законодавством строку не обумовлено суб'єктивною поведінкою Управління та не залежале від волевиявлення останнього. При цьому, звертала увагу на незначний пропуск строку на апеляційне оскарження, який враховуючи реалії сьогодення не є спів мірним з наслідками, які полягатимуть у разі обмеження права на апеляційний перегляд рішення суду першої інстанції у розрізі реальної загрози економічної безпеки України у зв'язку з військовою агресією РФ проти України в той час, як урядом вжиті заходи щодо переорієнтування бюджету країни на військові цілі (а.с. 79-80).
Ухвалою Київського апеляційного суду від 29 квітня 2025 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 01 липня 2024 року - залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії даної ухвали (а.с. 93-95).
Апеляційний суд визнав неповажними наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки в матеріалах справи міститься довідка про доставку електронного документу «рішення від 01.07.24» до електронного кабінету Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві 21.12.2024 4:39:46 (а.с. 77). При цьому, апеляційну скаргу було направлено лише 25.02.2025 року, тобто з пропуском строку тридцяти днів з дня отримання повного тексту рішення суду. Однак, до суду апеляційної інстанції не надано доказів на підтвердження обставин, що унеможливлювали подання апеляційної скарги у період з 22.12.2024 року по 20.01.2025 року включно.
Для усунення недоліків апелянту слід було подати до суду заяву, в якій вказати інші поважні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, нову редакцію апеляційної скарги з зазначенням відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у скаржника разом зкопіями скарги та доданими письмовими матеріалами відповідно до кількості учасників справи, а також з доказами сплати судового збору у розмірі 1682,73 грн.
З супровідного листа Київського апеляційного суду від 30 квітня 2025 року вбачається, що копію вказаної ухвали від 29 квітня 2025 року було направлено до електронного кабінету Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (а.с. 96).
Частиною шостою статті 14 ЦПК України встановлено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (частина сьома статті 14 ЦПК України).
Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення).
З 05 жовтня 2021 року офіційно почали функціонувати підсистеми «Електронний суд», «Електронний кабінет» та підсистема відеоконференцзв'язку.
Положення визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС), зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв'язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування ЄСІТС у складі всіх підсистем (модулів).
Пунктом 17 Положення про ЄСІТС визначено, що особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Пунктом 24 Положення визначено, що підсистема «Електронний суд» - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.
Відповідно до пункту 36 Положення після надсилання засобами Електронного суду процесуальних та інших документів особа може у власному Електронному кабінеті відслідковувати рух та стан розгляду документів у суді або в органі та установі в системі правосуддя. Відомості про доставку документа, його реєстрацію та інші відомості щодо розгляду справ відповідно до наявних технічних можливостей підсистем ЄСІТС надсилаються в автоматичному режимі до Електронного кабінету користувача, від імені якого подавалися документи. У випадку надання користувачем електронної довіреності інформація про результати розгляду документів надсилається до Електронного кабінету довірителя та повіреного (повірених).
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Відповідно до звіту про доставку вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві отримало електронний примірник ухвали Київського апеляційного суду від 29.04.2025 року - 30.04.2025 року о 14:31:02 (а.с. 97).
Тобто, останнім днем для усунення недоліків апеляційної скарги було 12 травня 2025 року.
Виходячи з положень ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, у тому числі цікавиться рухом справи.
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що на зацікавлену сторону покладається обов'язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (див. серед іншого «Гуржій проти України», заява № 326/3, 01 квітня 2008 року, «Олександр Шевченко проти України», № 8771/02, § 27, 26 квітня 2007 року). Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.
Поряд з цим, Європейський суд з прав людини зазначав, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі «Шульга проти України», № 16652/04). При цьому запобігати неналежній і такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі - завдання саме державних органів (див. рішення ЄСПЛ від 20.01.2011 у справі «Мусієнко проти України», № 26976/06).
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні питання щодо прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, визначеним законом.
Проте, станом на 26 травня 2025 року вимоги ухвали Київського апеляційного суду від 29 квітня 2025 року не виконано, не подано до суду нову редакцію апеляційної скарги з зазначенням відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у скаржника разом зкопіями скарги та доданими письмовими матеріалами відповідно до кількості учасників справи, а також з доказами сплати судового збору у розмірі 1682,73 грн.
Крім того, на виконання вимог ухвали не подано заяву, в якій вказано інші поважні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Виходячи з п. 4 ч. 1 ст. 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Питання про відмову у відкритті апеляційного провадження вирішується не пізніше п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків (ч. 3 ст. 358 ЦПК України).
Зважаючи на те, що апелянтом у строк, визначений законом, не подано заяви із зазначенням інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 358 ЦПК України суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, № 17160/06 та N 35548/06, § 34, ЄСПЛ, від 21 грудня 2010 року).
Європейський суд з прав людини зауважив, що «право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (VOLOVIK v. UKRAINE, №15123/03, § 53, 55, ЄСПЛ, від 6 грудня 2007 року). Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
Керуючись ст.ст. 354, ч. 4 ст. 357, ст. 358, ч. 2 ст. 381 ЦПК України, -
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 01 липня 2024 року.
Копію ухвали надіслати учасникам справи, а скаржнику надіслати копію ухвали разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець
О.В. Борисова
Є.П. Євграфова