Справа №760/24151/23 2/760/4939/25
27 травня 2025 року м. Київ
Солом'янський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Верещінської І.В., за участю секретаря судового засідання Негари А., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину,
16 жовтня 2023 року ОСОБА_1 (надалі за текстом - позивач) звернулась до Солом'янського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 (надалі за текстом - відповідач) про стягнення додаткових витрат на дитину, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь додаткові витрати на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , одноразово у сумі 26 066,65 грн (двадцять шість тисяч шістдесят шість гривень 65 копійок).
В обґрунтування позову позивач зазначила, що між позивачем та відповідачем був укладений шлюб, 07 жовтня 2016 року зареєстрований Жовтневим районним у місті Харкові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис № 382. Від шлюбу з відповідачем мають спільну дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 08.08.2017). Рішенням Червонозаводського районного суду міста Харкова від 17.05.2019 у справі № 646/2572/19 шлюб з відповідачем було розірвано. Дитина проживає разом з позивачем та перебуває на її утриманні. Згідно судового наказу Червонозаводського районного суду міста Харкова від 15.04.2019 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини у справі № 646/2574/19 з відповідача стягнуто аліменти на утримання сина у розмірі (однієї чверті) з усіх видів його заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісяця, починаючи з 22.03.2019 та до досягнення дитиною повноліття.
Позивач зазначає, що дитина має хронічні захворювання, а саме: внутрішньо-черепна гіпотензія після вентрикулярного шунтування; структурна фокальна (парціальна) епілепсія; системний недорозвиток мовлення, затримка психологічного розвитку; СДВГ - консультаційний висновок спеціаліста від 23.02.2023. У зв'язку з перенесеною операцією вентрикулярного шунтування, гідроцефалією та наявного діагнозу епілепсія дитина має статус дитина-інвалід - посвідчення серія НОМЕР_2 від 18.10.2022. Вказує, що дитина потребує регулярних медичних обстежень, термінового лікування зубів та додаткових витрат на лікування. Позивач посилається на те, що не в змозі самостійно забезпечити необхідні витрати на лікування дитини, оскільки її заробітна плата складає близько 10 000,00 грн. (десять тисяч гривень 00 копійок) на місяць і вона з дитиною є внутрішньо переміщеними особами. Зазначає, що відповідач є працездатним, працює та отримує заробітну плату. Інших дітей не має. Аліментів нікому не сплачує, а тому має можливість оплатити половину додаткових витрат на дитину. Також позивач зазначає, що нею понесено на дитину документально підтверджені додаткові витрати на загальну суму 48 292,30 грн. (сорок вісім тисяч двісті дев'яносто дві гривні 30 копійок), а також лікарем-стоматологом надано рекомендації (призначення) на загальну суму 3 841,00 грн (три тисячі вісімсот сорок одна гривня 00 копійок). Зазначає, що відповідач повинен сплатити половину вартості понесених витрат на лікування дитини, що становить 24 146, 15 грн (двадцять чотири тисячі сто сорок шість гривень 15 копійок) та 1 920,50 грн (одна тисяча дев'ятсот двадцять гривень 50 копійок) для придбання рекомендованих засобів гігієни ротової порожнини дитини.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.10.2023 цивільну справу передано для розгляду судді Солом'янського районного суду міста Києва Шереметьєвій Л.А.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 17.10.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.02.2024 цивільну справу передано для розгляду судді Солом'янського районного суду міста Києва Верещінській І.В.
Ухвалою суду від 08.04.2024 позовну заяву прийнято до провадження, ухвалено розгляд справи продовжити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено відповідачу строк для подання відзиву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.
Згідно з матеріалами справи, позивач отримала копію ухвали про відкриття провадження наручно в приміщенні суду, відповідачу позовна заява з додатками, ухвала та повідомлення про розгляд цивільної справи Солом'янським районним судом міста Києва надсилалися листами з повідомленнями про вручення за зазначеним позивачем місцем його проживання, які повернулась до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Відзив на позовну заяву відповідачем подано не було.
Відповідно до положень частини восьмої статі 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За змістом статті 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Станом на дату розгляду справи, на адресу суду клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні чи про розгляд справи за участю сторін учасниками справи не подавалися.
Оскільки розгляд справи проводиться за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, сторони в судове засідання не викликались.
Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, оскільки сторони в судове засідання не викликались.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що сторони з 07 жовтня 2016 року перебували у шлюбі, який розірвано згідно рішення Червонозаводського районного суду міста Харкова від 17 травня 2019 року (а.с. 12-13).
Під час перебування сторін у шлюбі у них народилась дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження, яке видане Червонозаводським районним у місті Харкові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області 08 червня 2017 року, серії НОМЕР_1 , актовий запис № 522 (а.с. 16).
Судовим наказом Червонозаводського районного суду міста Харкова від 15.04.2019 у справі № 646/2574/19 з відповідача стягнуто аліменти у розмірі (однієї чверті) з усіх видів його заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісяця, починаючи з 22.03.2019 та до досягнення дитиною повноліття (а.с. 14-15).
Під час розгляду справи встановлено, що дитина проживає з позивачем, та разом з матір'ю є внутрішньо переміщеними особами згідно довідок від 26 травня 2022 року № 3009-5001657742, № 3009-5001657885 (а.с. 18-19).
Згідно посвідчення серії НОМЕР_2 від 18.10.2022 ОСОБА_3 2017 року народження є дитиною з інвалідністю. Законним представником дитини з інвалідністю в посвідченні зазначено ОСОБА_1 1993 року народження (а.с. 17).
Відповідно до консультаційного висновку спеціаліста від 23.02.2023 ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 має діагноз внутрішньо-черепна гіпотензія після вентрикулярного шунтування; системний недорозвиток мовлення; затримка психологічного розвитку; структурна фокальна (парціальна) епілепсія; прості парціальні напади, міофаціальні, моторні, виникають уві сні; фармакологічно контрольований перебіг епілепсії; СДВГ. Позивачем надані медичні документи, що містять рекомендації лікарів, а також рахунки та квитанції на оплату медичних послуг і аналізів.
Стаття 4 ЦПК України гарантує кожному право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 № 2402-III кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, утримувати дитину до повноліття.
Відповідно до статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Так, поряд із аліментами на утримання дитини батьки повинні сплачувати кошти на покриття додаткових витрат на дитину.
Дане положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається даною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв'язку із розвитком певних її здібностей, страждає на тяжку хворобу, каліцтво. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Такі особливі обставини будуть індивідуальними у кожному конкретному випадку.
Відповідно до даної норми обов'язок брати участь у додаткових витратах на дитину поширюється не лише на тих батьків, хто сплачує аліменти, а й на того з батьків, до якого позов про стягнення аліментів не пред'являвся. У такому випадку такий із батьків зобов'язаний нести додаткові витрати на дитину.
Додаткові витрати не є додатковим стягненням коштів на утримання дитини. Аліменти необхідні, щоб забезпечити нормальні матеріальні умови для життя дитини. В окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.
Частина друга статті 185 СК України передбачає, що розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Суд вирішує, в якій мірі кожен із батьків зобов'язаний приймати участь в цих витратах, виходячи з матеріального та сімейного положення сторін та інших інтересів та обставин, що мають істотне значення, що визначаються так само, як і стягнення аліментів відповідно до статей 181, 182 СК України. У випадку, коли матеріальне положення батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, додаткові витрати можуть бути компенсовані лише частково.
Визначення обставин, що можуть бути визнані істотними, закон відносить до компетенції суду. У будь-якому разі істотними є такі обставини, як стан здоров'я, матеріальне становище відповідача, наявність у нього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних дружини, чоловіка, батьків, повнолітніх дітей тощо. Враховуючи зазначені обставини, суд визначає розмір додаткових витрат на дитину, зумовлених особливими обставинами, одного із батьків у твердій грошовій сумі.
Доказами, що підтверджують наявність особливих обставин, що спричинили додаткові витрати на дитину, можуть бути документи, які свідчать, наприклад, про витрати на придбання спеціальних інструментів, призначених для розвитку здібностей людини (наприклад, музичного інструменту або спортивного спорядження тощо), витрати на навчання дитини у платному навчальному закладі, на заняття у музичних, мистецьких або спортивних закладах, на додаткові заняття, висновки МСЕК, довідки медичних закладів та інші документи, що підтверджують відповідний стан здоров'я дитини (хвороба, каліцтво), і свідчать про необхідність додаткових витрат на лікування (на придбання ліків, спеціальний медичний догляд, санаторно-курортне лікування тощо).
Додаткові витрати, зумовлені особливими обставинами, можуть бути присуджені судом у вигляді конкретної суми, що підлягає одноразовій сплаті, або у вигляді щомісячних чи інших періодичних платежів, здійснюваних протягом певного строку чи постійно. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення. Причому, якщо причина, що зумовила додаткові витрати, є триваючою (тяжка хвороба або каліцтво) додаткові витрати можуть фінансуватися наперед із вказівкою або без вказівки кінцевого терміну їх виплати.
Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування - виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо). При стягненні коштів на додаткові витрати, які повинні бути понесені у майбутньому, суду необхідно надати розрахунок або обґрунтування необхідності майбутніх витрат. У випадку зміни особливих обставин, на яких ґрунтувалося рішення суду про стягнення додаткових витрат на дитину, кожна із сторін вправі звернутися до суду з відповідною вимогою - збільшення або зменшення суми додаткових витрат.
Вищезазначені висновки узгоджуються з положеннями пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».
У пункті 18 вищезазначеної Постанови зазначено, що передбачені статтею 185 СК України додаткові витрати на утримання дитини, викликані особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом, тощо) можуть стягуватись лише з батьків і у разі фактичних витрат, їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.
Чинним законодавством України не передбачений вичерпний перелік таких додаткових витрат на утримання дитини. Підставою призначення додаткових витрат є особливі обставини, які можуть бути зумовлені, як негативними і так і позитивними фактами.
Верховний Суд у постанові від 12.03.2020 у справі № 520/12681/17 зазначив, що розмір додаткових витрат на дитину має бути обґрунтованим відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування - виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо).
Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати, в якій мірі кожен із батьків зобов'язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково.
Ураховуючи наведене, суд визначає розмір додаткових витрат на дитину, зумовлених особливими обставинами, одному з батьків у твердій грошовій сумі.
Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 13 вересня 2017 року у справі № 6-1489цс17.
Так, позивач просить суд стягнути з відповідача на її користь додаткові витрати на медичні обстеження та лікування їх спільного з відповідачем сина, чим і обґрунтовує свої позовні вимоги, як вбачається з наданих позивачем підтверджень додаткових витрат.
Відповідно до наданих позивачем копій рахунків за проведення лабораторних досліджень Медичним центром «Євролаб» (рахунок 1141743 від 31.07.2023 на суму 3247,30 грн. (а.с. 20), рахунок 1141742 від 31.07.2023 на суму 1568,00 грн. (а.с. 21), рахунок 1141739 від 31.07.2023 на суму 1281,00 грн. (а.с. 22), рахунок 1141737 від 31.07.2023 на суму 6174,00 грн (а.с. 23), рахунок 1141744 від 31.07.2023 на суму 520,00 грн. (а.с. 24), рахунок 1145893 від 25.09.2023 на суму 791,00 грн.(а.с. 25), рахунок 1134877 від 12.04.2023 на суму 791,00 грн (а.с. 26) позивачем було сплачено кошти у загальному розмірі 14372,30 грн.
Проведення відео ЕЕГ-моніторингу нічного сну (12 годин) дитині Медичним центром «Медсейв плюс» згідно квитанцій № Р42Е-РК1К-066К-Е96Н від 21.02.2023 на суму 7000,00 грн. (а.с. 31), № ТВВ7-В2КТ-ХС19-87ЕМ від 07.06.2022 на суму 7000,00 грн (а.с. 36) вартували позивачу в загальній сумі 14000,00 грн. Факт отримання Медичним центром «Медсейв плюс» зазначених сум від позивача підтверджується Актом виконаних робіт № 1 від 07.06.2022 та Актом виконаних робіт № 5 від 21.02.2023.
Згідно фіскального чеку № 0000012635 від 11.10.2023 позивачем оплачено лікування зубів у дитини на суму 19040,00 грн. (а.с. 42). Згідно фіскального чеку № 0000012481 від 27.09.2023 за огляд та консультацію лікаря стоматолога позивачем оплачено 552,00 грн. (а.с. 43).
Отже, загальний розмір витрачених позивачем коштів на обстеження та лікування дитини складає - 47 964,30 грн.
Посилання позивача у позові на лабораторні аналізи в сумі 308,00 грн не підтверджені доказами. Також позивачем у позові невірно зазначена сума лабораторного аналізу - 1588,00 грн., в той час як згідно рахунку 1141742 від 31.07.2023 сума лабораторного аналізу становить 1568,00 грн.
Суд критично ставиться до запланованих витрат в сумі 3841,00 грн. на придбання рекомендованих засобів гігієни ротової порожнини дитини. Дані витрати не відносяться до додаткових витрат, викликаних особливими обставинами - хворобою дитини, є звичайними витратами та мають покриватися аліментами.
Таким чином, доказами, доданими до позовної заяви, підтверджено загальний розмір здійснених додаткових витрат на дитину у сумі 47 964,30 грн.
Позивач просить стягнути з відповідача половину вартості понесених витрат.
За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину є такими, що частково підтверджені належними доказами (рахунками, квитанціями, фіскальними чеками, протоколами обстежень, актами виконаних робіт), в зв'язку чим підлягають частковому задоволенню в розмірі половини вартості понесених витрат на лікування та обстеження дитини, що становить 23 982,15 грн.
Отже відповідно до наданих доказів у справі позивачем доведено суду, що нею було понесено додаткові витрати на лікування та обстеження сина на загальну суму 47 964,30 грн., половина яких становить 23 982,15 грн.
Враховуючи наведене, позов підлягає частковому задоволенню та з відповідача слід стягнути на користь позивача додаткові витрати на дитину в розмірі 23 982,15 грн.
За приписами частини першої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно частини першої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказів наявності обставин для звільнення відповідача від обов'язку брати участь у додаткових витратах на дитину чи зменшення розміру його участі у додаткових витратах на дитину стороною відповідача суду надано не було.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статей 141, 142 ЦПК України.
Відповідно до пункту 1 частини другої і частини шостої статті 141 ЦПК України, у разі задоволення позову судовий збір покладається на відповідача. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За пред'явлення даного позову позивача звільнено від сплати судового збору, що підлягав сплаті у розмірі 1073,60 грн.
З відповідача на користь державного бюджету підлягає стягненню судовий збір у розмірі 987,71 грн., пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 3, 5, 12, 77-82, 141, 258, 259, 264-265, 268 ЦПК України, 141, 150, 180, 181, 182, 185 СК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_4 , зареєстрованої як внутрішньо переміщена особа та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , додаткові витрати на утримання дитини - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 23 982,15 грн. (двадцять три тисячі дев'ятсот вісімдесят дві гривні 15 копійок).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 987,71 грн. (дев'ятсот вісімдесят сім гривень 71 копійка).
Повне найменування сторін:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_4 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ,
відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Суддя І.В. Верещінська