Справа № 522/15385/23
Провадження №2-а/760/38/25
27 травня 2025 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва
у складі головуючого судді Аксьонової Н.М.,
з участю секретаря судового засідання Омельян Я.С.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, визнання дій протиправними,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до Управління патрульної поліції в Одеській області, у якому просить скасувати постанову інспектора старшого лейтенанта поліції УПП в Одеській області Граждана Є.В. від 25 липня 2023 року серії ЕАС №7397031 та закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 25 липня 2023 року інспектором старшим лейтенантом поліції УПП в Одеській області Гражданом Є.В. винесено відносно ОСОБА_1 постанову серії ЕАС №7397031 про накладення адміністративного стягнення за ч.1 ст.122 КУпАП.
Позивач вважає оскаржувану постанову є необґрунтованою, оскільки вона винесена з порушенням норм провадження у справах про адміністративні правопорушення, а тому підлягає скасуванню.
У відповідності до інформації, що міститься у вказаній постанові, 25.07.2023 року ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, в Біляївському р-ні Одеської обл. на 449 км дороги «Київ-Одеса» перевищив обмежену максимальну швидкість. Швидкість руху вимірювалась TruCam TС000524.
Проте, при винесенні спірної постанови інспектор старший лейтенант поліції УПП в Одеській обл. Граждан Є.В. грубо порушив вимоги законодавства України щодо діяльності патрульної поліції, правила роботи з пристроєм «TruCam TC000524» та процедурні вимоги до провадження у справах про адміністративні правопорушення, що підтверджується наступним.
Інспектором при винесенні спірної постанови щодо ОСОБА_1 не були роз?яснені останньому права особи, що притягується до відповідальності, чим не надано йому доступ до реалізації вказаних прав, зокрема ОСОБА_1 був позбавлений базового права - права на захист, оскільки через протиправні діяння поліцейського Граждана Є.В. не дізнався про можливість скористатись послугами захисника при розгляді справи.
Крім того, в спірній постанові не зазначено, де саме на ділянці дороги «Київ-Одеса», якою рухався ОСОБА_1 був встановлений дорожній знак «Обмеження максимальної швидкості» і чи справді правопорушення вчинене в зоні дії цього знаку і чи встановлений там знак, попереджуючий про фіксацію швидкості за допомогою технічних засобів.
До того ж, поліцейський, при використанні пристрою «TruCam TC000524», яким вимірювалась швидкість транспортного засобу Семехіна Є.Ю., тримав його в руці, що суперечить нормам ст.40 Закону України «Про національну поліцію», а також може спотворити показники пристрою, оскільки він для точності показників має бути закріплений стаціонарно.
На підставі вищевикладеного просив позов задовольнити.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 08 серпня 2023 року адміністративну справу передано за підсудністю до Київського районного суду м. Одеси.
Згідно з ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 20 вересня 2023 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 27 вересня 2023 року справу прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін в судове засідання. Залучено до участі у справі в якості співвідповідача - Департамент патрульної поліції.
06 жовтня 2023року від представника Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції надійшов відзив на позовну заяву в якому він проти задоволення адміністративного позову заперечувала посилаючись на те, що доводи викладені позивачем у своїй заяві щодо відсутності доказів адміністративного правопорушення за ч.1 ст.122 КУпАП є необґрунтованими та спростовуються відеозаписом та фото порушення, що зафіксовані на прилад TruCam TC 000524, а також на портативних відеокамерах поліцейських.
Зазначив, що інспектор повідомив позивача про причини зупинки, роз'яснив йому його права та діяв в межах закону.
Щодо посилання позивача на можливу похибку при вимірюванні швидкості руху пристроєм,вказує, що чинним законодавством України, зокрема ст. 40 Закону України «Про
Національну поліції» не обмежено спосіб розміщення відеоприладу, яким є вимірювач швидкості TruCam №000524 (тому використання з руки - дозволено), такого висновку дійшли судді П?ятого апеляційного адміністративного суду в постанові по справі № 521/6527/21 від 17 листопада 2021 року.
31 жовтня 2023 року до суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якому представник позивача наполягає на задоволенні позовних вимог та скасуванні оскаржуваної постанови, у зв'язку з тим, що в постанові не зазначено де саме, на якій ділянці дороги «Київ-Одеса», якою рухався ОСОБА_1 був встановлений дорожній знак «обмеження максимальної швидкості руху».
Відповідно до ухвали Київського районного суду м. Одеси від 22 листопада 2023 року справу передано на розгляд до Солом?янського районного суду міста Києва.
15 січня 2024 року матеріали адміністративної справи надійшли до Солом'янського районного суду міста Києва.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 16 січня 2024 року визначено для розгляду цієї справи головуючого суддю Кушнір С.І.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 17 січня 2024 року справу прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 11 квітня 2024 року визначено для розгляду цієї справи головуючого суддю Аксьонову Н.М.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 12 квітня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Оскільки розгляд справи відбувався в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.
Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
З'ясувавши доводи та аргументи сторін, викладені в позовній заяві та відзиві на неї, обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що 25 липня 2023 року інспектором 1 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Одеській області була складена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАС №7397031 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн..
Зі змісту даної постанови вбачається, що 25 липня 2023 року о 13 год. 23 хв. на 449 км дороги Київ-Одеса» ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Ssangyong Rexton, НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 95 км/год в зоні дії дорожнього знаку 3.2.9 Обмеження максимальної швидкості 50 км/год, перевищивши обмеження на 45 км/год. Швидкість руху вимірювалась приладом TruCam ТС 000524, чим порушив п.12.9.б ПДР.
Позивач, звернувшись до суду з указаним позовом, вважає постанову необґрунтованою та незаконною, оскільки в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП встановлює, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пунктом 11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Положеннями п.8 ч.1 ст.23 вказаного Закону зазначено, що у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Відповідно до ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (зокрема, частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 122).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Окремо, суд звертає увагу, що 13 липня 2023 року Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо запровадження адміністративної відповідальності у сфері підготовки та допуску водіїв до керування транспортними засобами» пунктом 3 були внесені такі зміни: «У частині першій статті 222: слова та цифри «п'ята і шоста статті 122» замінити словами та цифрами «четверта, шоста і сьома статті 122»», які набрали законної сили 29 липня 2023 року. За наведеного, суд критично ставиться до посилання позивача на відсутність права у інспектора розглядати справу та виносити постанову за ч.4 ст.122 КУпАП.
Процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов'язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція, матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, визначає Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом МВС України від 07 листопада 2015 року №1395.
У разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу (абз.1 п.4 розділ 1 Інструкції).
Пункт 1 розділу ІІІ Інструкції визначає, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно з п.2 розділу ІІІ Інструкції постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою, третьою і п'ятою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140, частинами шостою, сьомою статті 152-1 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 1 розділу IV Інструкції, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.
Згідно з ч.2, ч.4 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).
У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу або залишається повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів у разі їх фіксації у режимі фотозйомки (відеозапису), крім випадків фіксації в автоматичному режимі правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Отже, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення без складання відповідного протоколу.
Частина 1 статті 122 КУпАП передбачає накладення адміністративного стягнення у вигляді накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Відповідно до частини 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР).
За пунктом 1.3 ПДР, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9).
Крім того, у п. 1.5 ПДР, вказано, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Згідно з підпунктом 1.10. ПДР, населеним пунктом визнається забудована територія, в'їзди на яку і виїзди з якої позначаються дорожніми знаками 5.45, 5.46, 5.47, 5.48.
Відповідно до пункту 12.4 ПДР у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
На підставі пункту 12.9. «б» ПДР, водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП України обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, також повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до абзацу першого пункту 5 розділу IV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року №1395, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за №1408/27853, постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (додаток 5), складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 10 розділу XIII цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції.
Як роз'яснено у постанові Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», з подальшими змінами та доповненнями, зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник, чи висловлених останнім доводів (абз. 4 п. 24 постанови).
У оскаржуваній постанові зазначено, що швидкість вимірювалася приладом TruCAM ТС 000524.
Надані представником відповідача фото з лазерного вимірювача швидкості руху TruCAM TC 000524 разом з відеозаписом, підтверджують рух автомобіля Ssangyong Rexton, д.н.з. НОМЕР_2 , на швидкості 95 км/год в межах дії дорожнього знаку 3.29, що є порушенням п.12.9.б ПДР України та тягне за собою відповідальність передбачену ч.1 ст.122 КУпАП.
Посилання позивача на те, що поліцейський, при використанні пристрою «TruCam TC000524», яким вимірювалась швидкість транспортного засобу ОСОБА_1 , тримав його в руці, що суперечить нормам ст.40 Закону України «Про національну поліцію», а також може спотворити показники пристрою, оскільки він для точності показників має бути закріплений стаціонарно, не відповідає дійсності.
Так, лазерний вимірювач швидкості TruCAM ТС000524 отримав сертифікат перевірки типу № LTI 20/20 TruCAM ІІ від 24 листопада 2022 року, дійсний до 24 листопада 2023 року, згідно експертного висновку від 27 вересня 2018 року, придатний до використання.
Крім того, можливість використання виробу «TruCAM LTІ 20/20» виробництва Laser Technology Inc., США, підтверджується наявністю виданого державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України експертного висновку.
Так, лазерний вимірювач швидкості TruCAM LTІ 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.
Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому враховується похибка приладу ±2 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м до 1200 м.
Правильність реалізації у приладі TruCAM зазначеного алгоритму підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації.
Застосування алгоритму шифрування AES забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі TruCAM, але також в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії.
Зазначені властивості алгоритму унеможливлюють підробку змісту інформації про порушення правил дорожнього руху від моменту її фіксації приладом TruCAM.
Відповідно до фотознімку з приладу ТгuСАМ, на час здійснення вимірювання швидкості транспортного засобу під керуванням позивача прилад знаходився на ділянці Одеса-Київ 449.
З роздруківки з приладу вбачається, що відстань до цільового транспортного засобу на час здійснення заміру швидкості, складала 148,2 метрів. Швидкість руху транспортного засобу із номерним знаком ВС 0475 становила 95 км/год., що перевищує навіть обмеження швидкості руху у 50 км/год, більше як на 20 км/год.
Крім того, із дослідженого відеозапису, наданого відповідачем, вбачається рух автомобіля з номерним знаком НОМЕР_1 на дорозі в зоні дії дорожнього знаку 3.2.9 Обмеження максимальної швидкості 50 км/год, також вбачається і місце розташування вказаного дорожнього знака.
Таким чином, наведені позивачем доводи не спростовують факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, та не можуть бути тими обставинами, що звільняють його від відповідальності.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Зважаючи на вказані норми та встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Керуючись статтями 2, 6, 9, 72-78, 90, 139, 241-246, 255, 257, 269, 286, 295 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, визнання дій протиправними - відмовити.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Шостого адміністративного апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони у справі:
позивач - ОСОБА_1 , з місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ;
відповідач - Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, місцезнаходження: 65114, м. Одеса, вул. Академіка Корольова, буд .5;
відповідач - Департамент патрульної поліції, місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3; код ЄДРПОУ 40108646.
Суддя Солом'янського
районного суду міста Києва Н.М.Аксьонова