Справа № 756/7175/25
Провадження № 2/756/4533/25
про залишення позовної заяви без руху
26 травня 2025 року місто Київ
Суддя Оболонського районного суду міста Києва Ткач М.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про зняття арешту з майна,
До Оболонського районного суду міста Києва через систему «Електронний суд» звернулася представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Літвінова О.Г. із зазначеним позовом до Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про зняття арешту з майна.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовну заяву необхідно залишити без руху з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Відповідно до п. 19 Постанови Пленуму ВССУ України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 за № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» визначено, що у резолютивній частині рішення у цій категорії справ суду належить зазначати, зокрема, конкретне майно, з якого знімається арешт.
Проте, у прохальній частині позову не конкретизовано, з якого саме майна позивач ОСОБА_1 просить зняти арешт, накладений постановою № 493/14 від 07.08.2001.
Водночас, суд звертає увагу позивача на ч.2 ст. 30 ЦПК України, згідно якої позови про зняття арешту з майна пред'являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.
Оскільки позивачем у прохальній частині не зазначено жодних характеризуючих ознак нерухомого майна, яке перебуває під арештом, то суд позбавлений можливості перевірити підсудність вказаної позовної заяви, що є ключовим під час вирішення питання про прийняття позовної заяви до свого провадження.
Виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном. На цьому наголосив Верховний Суд у справі № 910/6644/18.
З урахуванням наведеного, позивачу необхідно конкретизувати свої позовні вимоги, зазначивши у прохальній частині позову відомості про конкретне нерухоме майно, з якого позивач просить зняти арешт.
Згідно з вимогами ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2025 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2025 року становить 3028,00 грн.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, судовий збір становить - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20грн) .
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Як убачається з прохальної частини позовної заяви, позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру.
Таким чином, позивачу необхідно сплатити при подачі позовної заяви в електронній формі судовий збір у розмірі 968,96 грн з застосуванням коефіцієнту пониження 0,8 (1211,20 грн х 0,8 =968,96 грн).
З доданої до матеріалів заяви квитанції №9855-7035-0000-7907 від 11.05.2025 убачається, що позивачем сплачено судовий збір на суму 1211,20 грн.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір», суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Однак за результатами проведеної судом перевірки сплати та зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України встановлено відсутність підтвердження зарахування на рахунок Оболонського районного суду міста Києва судового збору по даній справі №756/7175/25 за квитанцією №9855-7035-0000-7907 від 11.05.2025 у сумі 1211,20 грн.
Між іншим, з'ясовано, що сплачений згідно наданої представником позивача квитанції №9855-7035-0000-7907 від 11.05.2025 судовий збір було сплачено на рахунок Оболонського районного суду міста Києва по іншій справі №756/6656/25.
Виходячи з вищевикладеного, позивачу необхідно надати суду підтвердження зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України судового збору по даній справі №756/7175/25 на рахунок отримувача ГУК у м.Києві/Оболон.р-н/22030101, рахунок отримувача UA 718999980313111206000026006 у встановленому порядку та розмірі.
Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2-3 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи вищенаведене, позивачу рекомендовано усунути вищевказані недоліки позовної заяви для подальшого вирішення питання щодо відкриття провадження по справі.
Суд вважає за необхідне надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів з дня отримання копії даної ухвали.
Керуючись статтями 175-177, 185, 260, 261 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про зняття арешту з майна - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків 5 (п'ять) днів з дня отримання копії даної ухвали.
У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу разом з усіма доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М. М. Ткач