1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 20 травня 2025 року апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 28 березня 2025 року,
за участі:
прокурора ОСОБА_7 ,
представника
власника майна адвоката ОСОБА_6
Вказаною ухвалою частково задоволено клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 та накладено арешт на майно, що вилучене в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
- мобільний телефон ОСОБА_5 - марки Samsung SM-A525F/DS, ІМЕН: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , s/n: НОМЕР_3 із сім-картами операторів мобільного зв'язку НОМЕР_4 , НОМЕР_5 ;
- флеш-накопичувач Transcend 512 Gb;
- флеш-накопичувач «Мотор» білого кольору;
- флеш-накопичувач «Ukroboronprom» чорного кольору (2 шт.);
- флеш-накопичувач Арасег біло-червоного кольору;
- флеш-накопичувач «Avia GRADE» (2 шт.);
- флеш-накопичувач Transcend рожевого кольору;
- флеш-накопичувач «SP» 32 Gb;
- системний блок «Intel» s/n BTWS303004WA та елементи живлення до нього;
- ноутбук «Acer» s/n NXMEFAA00132615F497600 та елементи живлення до нього;
- картка від оператора мобільного зв'язку НОМЕР_6 ;
- картка від оператора зв'язку НОМЕР_7 ;
- чорновий запис із надписами на 1 арк.
В іншій частині клопотання - відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням, представник власника майна ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді.
Апелянт зазначає, що комп'ютерну техніку та носії інформації вилучено всупереч ухвалі слідчого судді.
Крім того, під час обшуку ОСОБА_5 надав паролі доступу до своїх мобільних телефонів та комп'ютерної техніки.
Зауважує, що наданого протоколу огляду зазначеної комп'ютерної техніки та цифрових носіїв інформації, не вбачається необхідність подальшого утримання вилучених речей.
Заслухавши доповідь судді, доводипредставника власника майна, який просив задовольнити апеляційну скаргу, пояснення прокурора, який заперечив щодо її задоволення, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як убачається з матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 13 травня 2024 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 22024000000000418 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.
У клопотанні прокурора зазначено, що що 13.11.2023 між ТОВ НВФ «MC АВІА-ГРЕЙД» (код ЄДРПОУ 37359102) та Командуванням Повітряних сил Збройних Сил України укладено договір 138/23 на дообладнання вертольоту Ми-8МТВ-1 №96054 та встановлення на нього цифрової радіостанції HARRIS RF-7850AMR.
Під час фактичної передачі обладнання, яка відбулась 19.01.2024 представникам ТОВ НВФ «MC АВІА-ГРЕЙД», зауважень щодо комплектності, технічного стану, пакування, працездатності та категорії не надходило.
Для реалізації договору, вертоліт доставлено на територію ТОВ «Вінницький Авіаційний завод» (код ЄДРПОУ 37617817) за адресою: м. Вінниця, вул. Чехова, 7, де ТОВ НВФ «МС АВІА-ГРЕЙД» орендує ангар льотно-випробувальної станції для проведення робіт.
Під час виконання робіт по встановленню цифрової радіостанції HARRIS RF-7850AMR працівниками ТОВ НВМ «МС АВІА-ГРЕЙД» порушено виконання регламенту по встановленню вказаного обладнання та використано неправильну схему підключення радіостанції, про що їх було попереджено працівниками офіційного представника L3Harris в Україні - ТОВ «Радіо Сатком Груп» (код ЄДРПОУ 37038485), при цьому пошкоджено вказану радіостанцію.
В подальшому, 19.04.2024 представники ТОВ НВМ «МС АВІА- ГРЕЙД», звернулися до колишнього начальника відділу ремонту ТОВ «Радіо Сатком Груп» ОСОБА_8 з проханням провести діагностику радіостанції HARRIS RF-7850AMR (серійний номер G00412) та перевірити її роботу з блоком керування PN 12178-5100-01 (серійний номер 22069443ВС2296).
Після чого, 23.04.2024 представники ТОВ НВМ «МС АВІА- ГРЕЙД», без повідомлення Замовника, тобто командування ПС ЗС України, передали зазначену радіостанцію з блоком керування ОСОБА_8 для проведення діагностики та виявлення несправностей.
Допитаний як свідок ОСОБА_8 , будучи спеціалістом у даній сфері, показав, що під час аналізу радіостанції були виявлені наступні несправності: подовження кабелю клавішно-дисплейного пристрою PN 12113-1000-32 (серійний номер 056Е0496) до 9.6 м; подовження кабелю для клавішно-дисплейного пристрою PN 12113- 1000-35 (серійний номер 056Е0097).
У зв'язку з подовженням кабелю клавішно-дисплейного пристрою PN 12113-1000-32 (серійний номер 056Е0496) USB інтерфейс на пристрої виведено з ладу, що унеможливлює здійснення програмування радіостанції за допомогою флеш накопичувача. За стандартом для USB 2.0 передбачено, що довжина кабелю не повинна перевищувати 5м.
Подовження кабелю клавішно-дисплейного пристрою PN 12113- 1000-35 (серійний номер 056Е0097) призвела до його нестабільної роботи, пристрій вмикався 1 раз на 3 спроби.
Також, виявлено непрацездатність усіх «Ethernet» інтерфейсів радіостанції, що не дозволяє здійснити передачу даних через радіостанцію, не можливо здійснювати керування радіостанцією за допомогою блоку керування PN 12178-5100-01, не можливо здійснити програмування радіостанції з ПК.
Крім того, в ході досудового розслідування встановлено й інші факти перешкоджання законній діяльності Збройних сил України та інших військових формувань, вчиненні при обставинах, які зазначено у клопотанні прокурора.
14 березня 2025 року на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 19 лютого 2025 року проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 під час якого виявлено та вилучено мобільний телефон; флеш накопичувачі; системний блок; ноутбук; картки мобільного зв'язку; чорновий запис.
14 березня 2025 року постановою слідчого 5 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_9 вилучені під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 речі та документи визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
15 березня 2025 року прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 засобами поштового зв'язку направив до Шевченківського районного суду м. Києва клопотання про накладення арешту на майно, яке виявлено та вилучено під час проведення обшуку в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , з метою збереження речових доказів.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 28 березня 2025 року клопотання прокурора задоволено частково. Відмовлено в частині накладення арешту на флеш-накопичувач Apacer зелено-білого кольору, флеш-накопичувач «Дека-Сервіс» червоного кольору, оскільки вони не містять в собі фактичні дані, які можуть бути використані з метою доказування обстави, що підлягають доказуванню в межах даного кримінального провадження.
Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі щодо накладення арешту на майно.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
З огляду на положення п. 1 ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Арешт майна з підстав передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
Приймаючи рішення, слідчий суддя місцевого суду зазначених вимог закону дотримався.
Задовольняючи клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 22024000000000418, про накладення арешту на зазначене майно, слідчий суддя дослідив матеріали, додані до клопотання, прийшов до правильного висновку, що з метою збереження речових доказів, необхідно накласти арешт.
Слідчий суддя під час розгляду клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, перевірив співрозмірність втручання у права власника майна з потребами кримінального провадження та його зв'язок із кримінальним правопорушенням.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, при розгляді клопотання про арешт майна слідчий суддя дотримався вимог статей 132,170,172КПК України, взявши до уваги усі обставини, які у відповідності до ст. 173 КПК України повинні враховуватися при вирішенні питання про арешт майна.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий процесуальний примус як накладення арешту на майно та надасть змогу виконати завдання, для виконання якого слідчий звернувся із клопотанням, а відтак доводи апелянта про відсутність правових підстав для арешту майна, є не переконливими.
Доводи апелянта, що комп'ютерну техніку та носії інформації вилучено всупереч ухвалі слідчого судді, необґрунтовані.
Зокрема, із ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 28 березня 2025 року вбачається, що клопотання слідчого про надання дозволу на обшук задоволено частково, зокрема надано дозвіл на проведення обшуку в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , з метою виявлення речей, предметів та документів, в тому числі мобільні термінали, сім-картки, картко-утримувачі, засоби комутації, телекомунікаційного та іншого обладнання, в тому числі пристрої та прилади, які забезпечують SIP, IP-телефонію та VoIP телефонію, пристрої та прилади, які забезпечують доступ до локальної мережі, всесвітньої інформаційної системи загального доступу Інтернет.
Інші доводи на які посилається апелянт також не можуть бути безумовною підставою для скасування оскаржуваної ухвали.
Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга представника власника майна ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 , - задоволенню не підлягає.
При цьому колегія суддів також звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку. У відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.
Керуючись статтями 117, 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 28 березня 2025 року, - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 , - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_10 ОСОБА_11 ОСОБА_12
Єдиний унікальний № 761/10955/25 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_13
Справа № 11сс/82/3266/2025 Доповідач ОСОБА_1
Категорія ст.170 КПК