Справа № 367/4480/25 Головуючий в 1 інст.: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/3691/2025 Доповідач: ОСОБА_2
19 травня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні №12025111040000286 - прокурора Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 22 квітня 2025 року, щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, грузина, уродженця міста Токмак, Запорізької області, з повною середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
Ухвалою слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 22 квітня 2025 року відмовлено узадоволенні клопотання т.в.о. заступника начальника СВ ВП №2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області майора поліції ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_7 по кримінальному провадженню №12025111040000286 від 20 квітня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 121 КК України та застосовано стосовно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем його фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_2 , в межах строку досудового розслідування з 22 квітня 2025 року по 21 червня 2025 року включно.
Покладено на підозрюваного ОСОБА_7 наступні обов'язки:
1. Прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
2. Повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця свого проживання або роботи;
3. Не виїзджати за межі міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
4. Заборонено цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 за винятком повітряної тривоги для прямування до укриття, та у зв'язку з необхідністю отримання медичної допомоги.
5. Утриматись від спілкування з потерпілим ОСОБА_10 та свідками: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 .
Негайно звільнено з під варти підозрюваного ОСОБА_7 .
Доручено виконання ухвали Солом'янському управлінню поліції ГУ НП в м. Києві, для чого негайно направити її копію для здійснення відповідного контролю за підозрюваним.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, прокурор Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 (шістдесят) днів.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги, прокурор зазначає, що оскаржувана ухвала слідчого судді підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам провадження.
Апелянт вказує на те, що не оспорюючи необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_15 запобіжного заходу, вважає, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту є недостатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного під час досудового розслідування, а також для запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризикам переховування від органу досудового розслідування та/або суду: незаконного впливу на потерпілого та свідків у цьому ж провадженні, що слідчим суддею не в повній мірі враховано під час розгляду клопотання.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив скасувати ухвалу слідчого судді та застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою, доводи підозрюваного та його захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, вивчивши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, що в провадженні слідчого відділення відділу поліції № 2 Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025111040000286 від 20.04.2025, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Встановлено, що 20.04.2025, приблизно о 13 год. 49 хв (точний час не встановлено), між ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_7 , які перебували поблизу магазину «Золотий Вік», що за адресою, що за адресою: Київська область, Бучанський район, м. Ірпінь, вул. Центральна, 6-Г, на ґрунті неприязних відносин відбувся конфлікт, у ході якого у ОСОБА_7 виник прямий умисел на заподіяння ОСОБА_10 тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння.
Реалізуючи свій умисел, ОСОБА_7 , перебуваючи у тому ж місці, у той же час, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя потерпілого ОСОБА_10 в момент їх заподіяння, та бажаючи їх настання, на ґрунті неприязних відносин, з метою нанесення тілесних ушкоджень, в ході бійки ОСОБА_7 , тримаючи у правій руці ніж та перебуваючи у положенні стоячи на колінах навпроти ОСОБА_10 , наніс останньому один удар ножем в область черевної порожнини, чим спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді проникаючого ножового поранення черевної порожнини ліворуч із пошкодженням тонкого кішківника, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння.
Таким чином, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні злочину (кримінального правопорушення), передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
Згідно з вимогами ст.ст. 276-278 КПК України 21.04.2025 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні злочину (кримінального правопорушення), передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
22.04.2025 року т.в.о. заступника начальника - начальника СВ ВП № 2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області старший лейтенант поліції ОСОБА_9 за погодженням з прокурором Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області з клопотанням, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 .
На обґрунтування вимог даного клопотання слідчий зазначив, що підозра ОСОБА_7 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України повністю обґрунтована і підтверджується наступними доказами:
- протоколом огляду місця події від 20.04.2025; - протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення; - протоколом допиту потерпілого ОСОБА_10 від 21.04.2025; - протоколом обшуку від 20.04.2025; - протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 21.04.2025; - протоколом впізнання за фотознімками за участі свідка ОСОБА_11 від 21.04.2025; - протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 21.04.2025; - протоколом впізнання за фотознімками за участі свідка ОСОБА_16 від 21.04.2025; - протоколом слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_12 від 21.04.2025; - протоколом допиту свідка ОСОБА_17 від 21.04.2025; - протоколом огляду відеозапису з камер відеоспостереження, що розташовані на місці вчинення злочину від 21.04.2025;- іншими доказами, наявними у матеріалах кримінального провадження в сукупності.
Підставою для застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого злочину, а також наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, та які вказують, що підозрюваний може:
- переховуватися від органу досудового розслідування та суду;
- незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується тим, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, яке згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів та за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п?яти до восьми років. Тобто тяжкість покарання, яка загрожує підозрюваному у разі визнання судом його винуватим, вже обґрунтовує ризик того, що з метою уникнення покарання він може вчинити спробу переховування.
Крім цього, ОСОБА_7 , після вчинення злочину втік з місця події та переховувався від органів Національної поліції в м. Києві та забрав із собою предмет, схожий на ніж, яким спричинив тілесні ушкодження потерпілому.
Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», на всій території України введений воєнний стан строком на 30 діб від 24 лютого 2022 року, який неодноразово було продовжено та який триває і по теперішній час.
Таким чином ОСОБА_7 користуючись ситуацією в країні має змогу переховуватися від органів досудового розслідування та суду, зокрема в місцях постійного проведення бойових дій або місцях непідконтрольних органам державної влади України.
Також, підозрюваний, не працюючий, одружений, має неповнолітню дитину, яка із матір'ю 04.04.2022 виїхали за кордон. Тобто в останнього на даний час фактично відсутні міцні соціальні зв'язки, які могли б його утримати від переховування від органу досудового розслідування та суду.
Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, згідно з яким ОСОБА_7 може впливати на свідків у кримінальному обґрунтовується тим, що наразі існує ризик того, що підозрюваний, знаючи про фактичне місце проживання свідків, може з метою уникнення від кримінальної відповідальності незаконно впливати на них змушуючи із застосуванням фізичного чи психологічного примусу змінювати свої показання, давати неправдиві показання або відмовитися від дачі показань.
Крім того, свідки у даному кримінальному провадженні ще не допитані під час судового розгляду, що, у разі застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, надає йому можливість суттєво вплинути на їхні показання до початку розгляду кримінального провадження судом.
Оскільки ОСОБА_7 підозрюється у вчинення умисного тяжкого насильницького злочину проти життя особи у сторони обвинувачення існують підстави вважати, що підозрюваний може впливати на потерпілого чи свідків, втому числі шляхом застосування насильства щодо них чи погрози його застосування.
Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_7 необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який дієво забезпечить виконання підозрюваним передбачених кримінальним процесуальним кодексом України обов'язків. Лише обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зможе запобігти усім вищевказаним ризикам, у тому числі вчинення підозрюваним нових кримінальних правопорушень.
22.04.2025 ухвалою слідчого судді Ірпінського міського суду Київської областівідмовлено у задоволенні вказаного клопотання та застосовано стосовно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем його фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_2 , в межах строку досудового розслідування з 22 квітня 2025 року по 21 червня 2025 року включно.
Покладено на підозрюваного ОСОБА_7 наступні обов'язки:
1. Прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
2. Повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця свого проживання або роботи;
3. Не виїзджати за межі міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
4. Заборонено цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 за винятком повітряної тривоги для прямування до укриття, та у зв'язку з необхідністю отримання медичної допомоги.
5. Утриматись від спілкування з потерпілим ОСОБА_10 та свідками: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 .
Негайно звільнено з під варти підозрюваного ОСОБА_7 .
Доручено виконання ухвали Солом'янському управлінню поліції ГУ НП в м. Києві, для чого негайно направити її копію для здійснення відповідного контролю за підозрюваним.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідност. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених в статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі і ті, які зазначені в ч. 1 ст. 178 КПК України.
З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою перевірялись при розгляді клопотання. При цьому був допитаний підозрюваний, вислухана думка прокурора та захисника, з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя з'ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав застосування саме такого запобіжного заходу, передбаченого статтею 183 КПК України.
Як правильно вказав в ухвалі слідчий суддя, підозрюваний ОСОБА_7 раніше не судимий, жодного разу не притягувався до кримінальної відповідальності, є громадянином України, що унеможливлює законний перетин кордону, слідчий суддя вважав достатнім для запобігання визначеним ризикам запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Колегія суддів погоджується із твердженням слідчого судді про те, що застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту повністю узгоджується з матеріалами справи та відповідає вимогам ч. 2 ст. 181 КПК України.
За висновками слідчого судді, в даному провадженні існують підстави для застосування до підозрюваного більш м'якого, окрім виняткового, запобіжного заходу, враховуючи дані про особу ОСОБА_7 в їх сукупності, а застосування до підозрюваного такого запобіжного заходу, як цілодобовий домашній арешт, зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.
Згідно з ч. 3 ст. 176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не зможе запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
У відповідності до частини 4 статті 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини 1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Вирішуючи питання щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 слідчий суддя врахував вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів (п.35 рішення ЄСПЛ №12369/86 від 26.06.1991 року «Летельє проти Франції»).
При цьому, слідчий суддя врахував, що прокурор в судовому засіданні не надав належного обґрунтування для виправдання обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, хоча практика Європейського суду з прав людини наголошує на необхідність надання національними органами достатніх доказів на підтвердження неможливості застосування інших більш м'яких запобіжних заходів (рішення "Летельє проти Франції від 26.06.1991р.).
З урахуванням положень ст.ст. 177, 178 КПК України, п. 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, слідчому судді належало з'ясувати чи тримання підозрюваного під вартою є тим запобіжним заходом, який забезпечив би його належну процесуальну поведінку та виконання ним процесуальних обов'язків, та чи не було можливості обмежитися в даному випадку застосуванням менш суворого запобіжного заходу, що і було зроблено слідчим суддею, з обгрунтуванням прийнятого рішення.
Що стосується посилань прокурора на те, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, то вони не спростовують можливості запобігання їм шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких прокурор просить скасувати ухвалу суду не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.
За таких обставин, апеляційну скаргу прокурора слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді, якою застосовано відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту - без змін.
Істотних порушень норм КПК України, які б тягнули за собою скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається, а тому підстав для скасування ухвали слідчого судді, як про це просить прокурор, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 183, 194, 199, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, -
Ухвалу слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 22 квітня 2025 року - залишити без змін, а апеляційну скаргупрокурора Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4